Постанова № 26072480, 10.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2012 р.

Справа №2а-4686/12/0170/17

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД"

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

10.05.12р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році загальною сумою 68 130,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на порушення відповідачем приписів статей 19, 20 Закону України від 21.03.91р. № 875 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в частині невиконання нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою статті 19 Закону, не працевлаштування, інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Оскільки відповідач, за вказаних приписів закону був зобов’язаний працевлаштувати інвалідів, але цього не зробив, на вимогу положень частини першої статті 20 названого Закону до 15.04.11р. був зобов’язаний самостійно сплатити адміністративно-господарських санкцій, але вказано Законом обов’язку не здійснив.

За поданим позовом, ухвалою суду від 11.05.12р., відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовче провадження, за результатами закінчення якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні, сторін повідомлено про місце, день і час удового розгляду.

31.05.12 повідомленням, направленим телеграфом, представник відповідача клопотав про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представників відповідача. Подане відповідачем клопотання задоволено судом, відкладено розгляд справи на 10.07.12р.

10.07.12р. Представник позивача, до початку судового засідання, надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про місце, день і час судового розгляду, явку вповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про поважність причин неявки свого повноважного представника не повідомив, заперечення на адміністративний позов суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, клопотання позивача, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши докази зібрані по справі у їх сукупності, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 43 Конституції України задекларовано право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Виконання та реалізація зазначеної конституційної норми забезпечується законами України, підзаконними актами та актами ненормативного характеру, які встановлюють механізм реалізації права на працю.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами регулює Закон України від 21.03.91р. № 875 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Засадами частини першої статті 1 названого Закону встановлено, що інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України та іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини 7 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" контроль за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Правовий статус, повноваження та умови діяльності зазначеного Фонду визначені Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 року № 1434.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002р. № 1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Правовий статус Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів визначений Положенням про Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого Наказом директора Фонду соціального захисту інвалідів від 01.03.07р. № 16. Пунктом 1 Положення встановлено, що відділення являється територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, а відповідно до пункту 12 Положення відділення має статус юридичної особи, та реалізує завдання, визначені пунктом 3 Положення, до яких належать здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

З положень частини першої статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установлено законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД", ідентифікаційний код 20676633, зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим юридичною особою 13.09.1999 р. за адресою: 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, буд. 16, про що свідчить копія Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.15).

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

За правилами статті 18 названого Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці), установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно частини 9 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Процедура реєстрації підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів визначена у Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. № 70 (далі по тексту – Порядок).

Пунктами 2, 3 Порядку передбачено, що роботодавці реєструються у відділеннях Фонду за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб так фізичних осіб-підприємців. Для реєстрації роботодавці подають відділенню Фонду відповідну заяву та копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи-підприємця.

Відповідно до п. 3 Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 новостворені роботодавці та підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, що використовують найману працю, в яких кількість працюючих, для яких це місце роботи є основним, збільшилася до восьми і більше осіб, реєструються у відділенні Фонду до 1 лютого, що настає за роком створення або збільшення кількості працюючих.

З досліджених матеріалів справи, судом з’ясовано, що відповідача зареєстровано у Кримському республіканському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, 24.04.12р. на його адресу відповідачем подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік (Форма № 10-ПІ), яким вказано середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу у кількості 227 чоловік, яким, відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність є 3 чоловіка. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до статті 19 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" складає 9 чоловік. Фонд оплати праці штатних працівників складає 2 577,6 тис. грн.

Отже, відповідач є суб’єктом господарювання, що використовує найману працю і є роботодавцем, на вимогу вищевказаного Закону відповідно до встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. № 70 порядку зареєстрований у Кримському республіканському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до довідки Сімферопольського міського центру зайнятості від 22.05.12р. № 05-1407 у 2011 році звітів за формою № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", зокрема щодо наявності вакантних місць ля працевлаштування інвалідів ТОВ "Консоль" 07.02.11р - щодо 1 вакансії, 28.02.11р. - щодо 2 вакансій, 24.03.11р. - щодо 2 вакансій, 23.06.12р. - щодо 1 вакансії, 15.09.11р. - щодо 2 вакансій.

Передбачена Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а саме приписами статей 18-20, відповідальність (адміністративно-господарські санкції та пеня) застосовується до підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, в тому числі і у разі не надання звітності в порядку встановленому Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Штрафні санкції є відповідальністю за недодержання відповідачем нормативу, встановленого для його підприємства кількості для працевлаштування інвалідів.

Згідно до завдань, покладених на зазначений Фонд, останній здійснює контрольні функції за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

Відповідно до положень статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

На вимогу частини першої статті218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Суд зазначає, що відповідальність за працевлаштування інвалідів несуть у рівній мірі як органи державної служби зайнятості, так і підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю.

Тобто, з наведених норм чинного законодавства України убачається, що відповідач несе господарсько-правову відповідальність у вигляді застосування до останнього адміністративно-господарських санкцій саме у разі вчинення правопорушення у сфері господарювання, а невід’ємним елементом правопорушення є наявність вини відповідача та причинний зв'язок між правопорушенням та його наслідками у вигляді не працевлаштування інвалідів і лише у разі, якщо відповідачем не було вжито усіх залежних заходів для недопущення господарського правопорушення.

З наведених вище документів убачається, що відповідач, надавши не в повному обсязі дані до центру зайнятості, надавши звіти щодо наявності вакантних місць для інвалідів протягом 2011 року, запитів щодо надання для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості на надав, як і не працевлаштував інвалідів, відповідно до встановленого законом нормативу.

За таких підстав, відповідач у 2012 році, не пізніше 01 березня, після звітного періоду, повинен був перерахувати до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів 68 130,00 адміністративно-господарських санкцій за робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів і не зайняті ними, зокрема щодо 6 не зайнятих інвалідами місць з 9 наявних, відповідно до загальної кількості працюючи у 227 осіб, з розрахунку 11 355 грн. - середньої річної заробітної плати штатного працівника.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач згідно до приписів статті 71 КАС України, не надав суду доказів виконання вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в частині добровільної сплати у встановлений законом строк адміністративно-господарських санкцій за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, надавши заяву про визнання адміністративного позову про стягнення адміністративно-господарських санкцій сумою 68 130,00 грн.

Оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення несплачених добровільно адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів підлягають задоволенню, а сума заборгованості за неналежне виконання відповідачем своїх обов’язків щодо працевлаштування інвалідів у розмірі 68 130,00 грн. підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" адміністративно-господарські санкції за робочі місця не зайняті інвалідами у 2011 році у розмірі 68 130,00 грн., що підлягають на р/р № 31215230700002 в ГУ ДКСУ, МФО 824026, код в ЄДРПОУ 38040558, з призначенням платежу: *; 20676633; 50070000; 01; адміністративно-господарські санкції за робочі місця незайняті інвалідами у 2011 році.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша