Постанова № 26072261, 14.06.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 червня 2012 р.

Справа №2а-5313/12/0170/17

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Прокурора м. Алушти в інтересах держави в особі Кримського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

до Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Славутич"

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

21.05.12 до суду надійшов названий адміністративний позов, у якому заявник, на виконання своїх владних повноважень, в інтересах держави в особі позивача, просить суд стягнути з відповідача на користь державного бюджету України заборгованість зі штрафних санкцій сумою 17 000,00 грн. та судовий збір в дохід держави.

В обґрунтування поданого позову заявником зазначено про порушення відповідачем на ринку цінних паперів регулювання правовідносин з випуском акцій в частині не приведення у відповідність з нормами Закону України "Про акціонерні товариства" щодо не здійснення емітентом до 30.04.11р. переведення акцій з документарної форми існування до бездокументарної. Внаслідок допущених порушень положень ч. 2 ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства", п. 5 Розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень названого закону, на відповідача накладено штрафні санкції, які у визначений постановою строку не сплачені. За вказаних обставин, заявник в інтересах позивача просить суд постановити рішення згідно якого стягнути з відповідача заборгованість в зазначеній сумі.

За поданим позовом, ухвалою суду від 22.05.12р., відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовче провадження, за результатами закінчення якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Сторони, повідомлені належним чином про місце, день і час судового розгляду, явку вповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про поважність причин неявки своїх представника не повідомили.

Відповідач до канцелярії суду надіслав письмові заперечення, за змістом яких заявлені позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив суд відмовити з підстав того, що ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.01.12р. по справі № 5002-4/208-2012 порушено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Славутич". Відносно боржника спочатку була введена процедура розпорядження майном, про що винесено ухвалу від 02.02.2012р., відповідно до якої також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, проте вже відповідно до ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.04.2012р. боржника оголошено банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура. Підприємство, що знаходиться в мораторії не може бути оштрафованим за несвоєчасне, неналежне виконання грошових зобов'язань щодо сплати податків та зборів.

Прокурор, до початку судового засідання, надав суду заяву про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначивши, що на день розгляду справи відомості про оскарження постанови, на підставі якої заявлено вимогу про стягнення відсутні.

Розглянувши матеріали справи, клопотання прокурора, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши повідомлені сторонами та прокурором обставини, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі за наступних підстав.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначено Законом України від 30.10.96р. 448/96-ВР "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", відповідно до частини першої статті 1 якого державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Зокрема, на вимоги частини першої статті 1 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" система реєстру власників іменних цінних паперів (система реєстру) - сукупність даних, що забезпечує ідентифікацію зареєстрованих у цій системі власників, номінальних утримувачів та емітента, а також іменних цінних паперів, зареєстрованих на їх ім'я, облік усіх змін інформації щодо вищевказаних осіб та цінних паперів, одержання та надання інформації цим особам і складання реєстру власників іменних цінних паперів.

Положеннями Закону України від 23.02.2006 № 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок" врегульовано відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 вказаного Закону Фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів). Учасники фондового ринку - емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійні учасники фондового ринку.

Так, під випуском цінних паперів відповідно до статті 1 названого Закону розуміється сукупність певного виду емісійних цінних паперів одного емітента, однієї номінальної вартості, які мають однакову форму випуску і міжнародний ідентифікаційний номер, забезпечують їх власникам однакові права незалежно від часу придбання і розміщення на фондовому ринку, а емісія – це установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів.

Положення Закону України від 17.09.2008р. № 514-VI "Про акціонерні товариства" визначають порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.

ВІдповідно до положень частин першої, другої статті 20 названого Закону акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.

Відповідно до приписів пункту 1 Розділ XVII "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через тридцять місяців з дня опублікування цього Закону.

В офіційних виданнях вказаних закон опубліковано: Відомості Верховної Ради України 2008, № 50-51 від 19.12.2008, ст. 384; Офіційний Вісник України 2008, № 81 від 03.11.2008, ст. 2727; Голос України 2008, № 211 від 05.11.2008; Урядовий кур'єр 2008, № 202 від 29.10.2008.

Розпорядженням про усунення законодавства про цінні папери від 12 липня 2011 року № 278-АР повноважною особою відповідача, внаслідок виявленого порушення вимог Закону України "Про акціонерні товариства", нездійснення емітентом до 30.04.11р. переведення випуску акцій з документарної форми у бездокументарну, надано строк для усунення порушень у термін до 12 січня 2010 року, поінформувавши уповноважену особу Комісії про виконання цього розпорядження у термін до 13 січня 2012 року.

22 березня 2012 року актом № 07-КР-1-Е про правопорушення на ринку цінних паперів встановлено невиконання ЗАТ "Санаторій "Славутич" розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 12.07.11р. № 278-АР. Того ж дня винесено постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, відповідно до якої повідомлено ЗАТ "Санаторій "Славутич" про розгляд справи 30.03.2012р., а також вказано час та місце розгляду.

30.03.2012р. постановою № 07-КР-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів за невиконання розпорядження накладено на ЗАТ "Санаторій "Славутич" фінансову санкцію - штраф у розмір 1000 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян - 17 000,00 гривень, яку супровідним листом від 30.03.12р. за № 02/04/235 направлено правопорушник, повідомлено про необхідність сплати штрафу не пізніше 15 днів з дати отримання постанови.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" спори, що виникають у ході застосування цього Закону, вирішуються судом у встановленому порядку.

Положення вказаної статті надають право як звернення з приводу оскарження накладених штрафних (фінансових) санкцій, так і з приводу стягнення застосованих санкцій у зв'язку з порушенням законодавства України про цінні папери.

На вимоги положень статей 69, 71 КАС України, належних доказів на підтвердження сплати заборгованості по фінансовим санкціям чи оскарження їх розміру в судовому порядку, матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на визнання ЗАТ "Санаторій "Славутич" банкрутом, введення мораторію, відкриття ліквідаційної процедури, не сприймаються судом належним доказами звільнення відповідача від виконання встановлених законом обов'язків, при тому, що виявлене порушення законодавства, що регулює взаємовідносини у тому числі емітента на ринку цінних паперів, виявлені набагато раніше, ніж боржника визнано банкрутом, введено процедуру розпорядження майном, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відкрито ліквідаційну процедуру. Відповідачу було надано достатньо часу для приведення своїх статутних документів та переведення випуск акцій з документарної форми у бездокументарну, законом, а потім і розпорядженням, проте будь-яких дій з його боку не послідкувало.

Проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що постанову про накладення штрафу не оскаржено, наявних доказів на спростування вказаного висновку суду не надано, а тому вона є чинною, ґрунтується на положеннях Законів України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про акціонерні товариства", з огляду на що заявлені до стягнення фінансові санкції розміром 17 000,00 грн. підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Славутич", ідентифікаційний код юридичної особи 05532374, на користь Державного бюджету України заборгованість зі штрафних санкцій сумою 17 000,00 грн., розмір яких слід зарахувати на р/р 31117106700007, код платежу 21081100, отримувач ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, код в ЕДРПОУ 37890361.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша