Рішення № 26072210, 31.08.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-12488/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31 серпня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Пономаренко Н.В.

при секретарі Клим Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»про недійсним збільшення відсоткової ставки, суд, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання недійсним збільшення відсоткової ставки за договором кредиту.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 03.07.2007 року між ним та Публічним Акціонерне Товариство комерційний Банк «Приват Банк»в особі Київського головного регіонального управління банку «Приват Банк»було укладено Кредитний договір № КІYОGА00000035, за умовами якого банк надав кредит на строк з 03.09.2007 року по 04.09.20176 року у вигляді не поновлювальної кредитної лінії на наступні цілі: споживчі цілі у розмірі 45000 доларів США, а також у розмірі 5210 доларів США на сплату страхових платежів у випадку та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3,2.2.7 Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,5% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця у період сплати у розмірі 0, 20% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно п. 3. 11 даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2 даного Договору.

Починаючи з 09.11.2008 року, банк прийняв рішення про збільшення відсоткової ставки за кредитним договором із 11,04% до 13,08% річних. При цьому, листів від банку стосовно підвищення процентної ставки позивач не отримував.

Таким чином позивач вважає, що відповідач порушив умови кредитного договору та вимоги ст.ст.11, 18,21 Закону України «Про захист прав споживачів»в зв'язку з чим він звернувся до суду і просив визнати недійсним збільшення процентної ставки за укладеним кредитним договором.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, а тому суд вважає за можливе слухати справу у відсутності відповідача.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

03.07.2007 року між позивачем та Публічним Акціонерне Товариство комерційний Банк «Приват Банк»в особі Київського головного регіонального управління банку «Приват Банк»було укладено Кредитний договір № КІYОGА00000035, за умовами якого банк надав кредит на строк з 03.09.2007 року по 04.09.20176 року у вигляді не поновлювальної кредитної лінії на наступні цілі: споживчі цілі у розмірі 45000 доларів США, а також у розмірі 5210 доларів США на сплату страхових платежів у випадку та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3,2.2.7 Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,5% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця у період сплати у розмірі 0, 20% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно п. 3. 11 даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2 даного Договору (а.с7-19.

Сплата платежів з повернення кредиту та процентів, відповідно до умов договору, здійснюються відповідно до Графіку погашення, що є додатком №1 до кредитного договору(а.с.10-11).

Пунктом 2.3.1 Договору передбачено, що банк має право в односторонньому порядку збільшити розмір процентної ставки за користування, при зміні кон'юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньо зваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по ставці НБУ). При цьому Банк надсилає Позичальникові повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшується ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Відповідач направив позивачу лист про підвищення процентної ставки до 13,08 % починаючи з 09.11.2008 року (а.с.62), що підтверджується реєстром відправлених поштових повідомлень (а.с.63-64).

Таким чином, судом було встановлено, що банк у відповідності до умов Кредитного договору виконав дії щодо повідомлення позичальника про зміну процентної ставки.

Відповідно до ч.1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Враховуючи, що Кредитний договір укладено з чітким дотриманням вимог законодавства, у тому числі з урахуванням ч.1 ст. 212 ЦК України, в п.2.3.1 Договору прямо зазначено обставину, за умови виникнення якої може бути переглянута процентна ставка та порядок її перегляду.

Відповідач в листі до позивача про підвищення процентної ставки зазначив підстави зміни процентної ставки - значне подорожчання грошових ресурсів на світовому та українському фінансових ринках та підвищення рівня облікової ставки НБУ з 8,5 до 12 відсотків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.

Таким чином, кредитний договір був укладений з урахуванням волевиявлення позивача, оскільки позивач був обізнаний про умови договору і погодився з ними, отримуючи кредит на зазначених умовах.

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 18 Закону, щодо визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

З матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами підписаний повноваженими особами, містить всі істотні умови передбачені законом для договорів які мають істотне значення, тому посилання позивача щодо неповідомлення його про тип відсоткової ставки є безпідставними, оскільки всі істотні умови договору викладені у його змісті і підписуючи оспорюваний кредитний договір, позивач погодився з визначеними у ньому умовами.

Доказів зворотньому позивачем надано не було.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»спірний кредитний договір містить суму кредиту, розмір відсоткової ставки, розмір щомісячного платежу та строк повернення грошових коштів.

Згідно ст. 651 ч.1 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право змінити процентну ставку за кредитним договором чітко передбачено і п.3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ від 10.05.2007 року № 168, де зазначено, що банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін (зміни кредитної політики банку).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»від 12.12.2008 року Цивільний кодекс України доповнено статтею 1056-1.

Відповідно до ч.2 ст. 1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Проте, вищезазначений Закон від 12.12.2008 року набрав чинності 10.01.2009 року, а кредитний договір був укладений до 10.01.2009 року, а саме: 03.09.2007 року і в ньому сторони досягли домовленість про те, що банк має право в односторонньому порядку змінити процентну ставку, що передбачено в п.2.3.1. кредитного договору.

Отже, банк, підвищуючи проценту ставку, діяв в межах чинного на той момент законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.

Договір підписаний позивачем особисто, тому він був обізнаний про умову щодо збільшення розміру процентної ставки та погодився отримати кредит на умовах запропонованих відповідачем і отримав його.

Таким чином, умови кредитного договору укладені сторонами про право банку на односторонню зміну розміру процентної ставки на час його укладання не суперечили законодавству, стаття 1056-1 ЦК України прийнята 10.01.2009 року і зворотної сили не має.

При цьому, згідно з ч.2 ст. 1056 ЦК України позивач мав право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 57 ЦПК України доказами є будь -які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки, обставини стосовно того, що при укладенні спірного кредитного договору, банк порушив вимоги закону на які посилається позивачка, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а його позовні вимоги щодо визнання підняття відсоткової недійсним не ґрунтуються на жодній з підстав недійсності правочину, передбачених ЦК України, суд прийшов до висновку, що позов про визнання недійсним кредитного договору не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи те, що обставини, на які посилаються позивач, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.88 ЦПК України.

Враховуючи викладене, на підставі Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 203, 215, 230, 232, 233, 524, 533, 1046, 1049, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 62, 64, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

у задоволенні позовної заяви - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :