Постанова № 26072125, 17.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2012 р. Справа №2а-15990/11/0170/17

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки КримПапуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002761502 від 01.09.2011р.

ВСТАНОВИВ:

15.12.12р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення, прийняте відповідачем, від 01.09.11р. № 0002761502.

В обґрунтування поданого позову позивачем зазначено про протиправність дій відповідача щодо застосування до нього штрафних санкцій сумою 8032,80 грн., внаслідок перевищення повноважень суб'єктом владних повноважень при зміні самостійно визначеного платником податків призначення платежу при перерахуванні платником податків грошових платежів на погашення узгоджених ним податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

За поданим позовом, ухвалою суду від 16.12.11р. відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовче провадження, під час якого судом з'ясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, прийнято рішення щодо відсутності необхідності проведення попереднього судового засідання, внаслідок чого закінчено підготовче провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представником позивача у судових засіданнях підтримано у повному обсязі заявлені вимоги, відповідно до підстав та обставин, викладених у позові, підтверджених доказами наданими суду, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечив пославшись на заперечення відповідача, які, за викладених у них підстав, підтримав у повному обсязі. Заперечуючи проти адміністративного позову та не визнаючи його вимоги, відповідачем зазначено, що позивачем не дотримано вимог податкового законодавства щодо строків погашення податкового боргу, що рахується за платником податків.

Визначені позивачем реквізити платіжного доручення, податковим органом не змінювались, оскільки код виду сплати - "101" є однаковим як для сплати податкового зобов'язання, так і для сплати штрафних санкцій і податкового боргу. Податковим органом у хронологічному порядку відповідно до картки особового рахунку проведено розподіл здійснених платником податків платежів в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу. Позивач з 1995 року є постійним боржником по платежах до бюджету та знаходиться у податковій заставі. У разі наявності у платника податків податкового боргу, органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Оскільки, станом на 15.05.2009р. по терміну сплати податкового повідомлення-рішення № 0000892301 від 05.05.09р. платник податків мав податковий борг, податковим органом сплачені ним кошти направлено на погашення суми податкового боргу попередніх періодів. Зважаючи на погашення податкових зобов'язань по податковому повідомленню-рішенню № 0000892301 від 05.05.09р. протягом 10 днів, що настають за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, штрафні санкції в сумі 8 032,80 грн. застосовано правомірно і обґрунтовано, а тому у задоволенні вимог позивача слід відмовити.

Сторони, належним чином повідомлені про місце, день і час судового розгляду явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили. Відповідач до канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності його повноважного представника у зв'язку із його великою завантаженістю, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі, а також просив замінити відповідача по справі у зв'язку із його реорганізацією.

Позивач явку вповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про поважність причин неявки не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, клопотання відповідача, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, зважаючи на звернення позивача до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, оскільки відповідно до положень ст.ст. 18, 50 КАС України на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів, справа підсудна окружному адміністративному суду, з'ясовуючи фактичні обставини, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Позивач, який є суб'єктом господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи 19195199, що здійснює свою діяльність на підставі нової редакції Статуту, зареєстрований Виконавчим комітетом Керченської міської ради Автономної Республіки Крим з 15.05.1992р., є платником податків, узятий на облік в органах ДПІ з 10.09.1995р., є платником податку на додану вартість з 04.12.2006 року.

Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, у своїй діяльності керується Конституцією України, Податковим Кодексом України від 02.12.10р. № 2755-VI, Законом України від 04.12.90р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів державної податкової служби вищого рівня.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що посадовою особою податкового органу проведено камеральну перевірку Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" щодо своєчасності сплати податку на додану вартість., за результатами якої складено акт від 18.08.2011р. № 219/15-2/19195199.

Відповідно до висновку вказаного акту, перевіркою встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" у частині сплати Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначеної у податковому повідомленні-рішенні № 0000892301 від 05.05.09р. у сумі 40 164 грн. з затримкою сплати понад 30 календарних днів.

Як убачається з описової частини акту платником податків несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню № 0000892301 від 05.05.09р. у сумі 40 164 грн. при фактичній сплаті у період з 24.12.2010р. по 03.03.2011р. по терміну сплати 15.05.2009р.

01 вересня 2011 року ДПІ в м. Керчі АР Крим податковим повідомленням-рішенням № 0002761502 повідомлено Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" про застосування штрафної санкції у розмірі 20 % від суми податкового боргу розміром 40 164 грн., сумою 8 032,80 грн.

Як убачається з рішення про результати розгляду первинних скарг та рішення про результати розгляду повторних скарг, Державною податковою адміністрацією в Автономній Республіці Крим та Державною податковою службою України, податкові повідомлення рішення, у тому числі від 01.09.11р. № 0002761502, залишено без змін.

Суд, надаючи оцінку обставинам, встановленим в ході розгляду справи, доводам і запереченням представників сторін, досліджуючи підстави покладені в основу оспореного податкового повідомлення рішення, яким платнику податків нараховані штрафні санкції по податку на додану вартість, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходив з того, що спірні правовідносини врегульовано положеннями Податкового кодексу України, Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про податок на додану вартість", положення яких застосовуються судом при вирішення цієї справи.

З положень пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Приписи статті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 названого Закону зобов'язують платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 7.7. статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено принцип рівності бюджетних інтересів. Встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як підтверджується матеріалами справи та не оскаржувалось відповідачем та його повноважним представником, податковим органом внаслідок проведеної перевірки та виявленого порушення щодо несвоєчасної сплати податкового зобов'язання податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 05.05.09р. № 0000892301, здійснено самостійне зарахування платежів, направлених позивачем у рахунок погашення зобов'язань зі сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань за поданою податковою декларацією, про що свідчать платіжні доручення від 24.12.10р. №2102, від 25.02.11р. № 539, від 02.03.11р. № 586, від 03.03.11р. № 612, які були досліджені податковим органом під час проведеної перевірки. Проте, суми, сплачені платником податків за вказаними платіжними дорученнями, податковим органом направлено на направлено в рахунок сплати податкового боргу, що виник на підставі податкового повідомлення рішення від 05.05.09р. № 0000892301.

Національний банк України, відповідно до статті 2 Закону України від 20.05.1999 № 679-XIV "Про національний банк України", є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. Функцією Національного банку України згідно пункту 6 статті 7 Закону є визначення системи, порядку і форм платежів, у тому числі між банками.

Відповідно до статті 7 Закону України від 20.05.1999р. № 679-XIV "Про Національний банк України" та з метою приведення порядку здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті у відповідності до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України правлінням Національного банку України затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року під № 377/89/76. Інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

Згідно пункту 1.7 Інструкції кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому відповідно до пункту 3.8 вказаної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник несе відповідальність за дані, що зазначені в реквізитах платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

З огляду на викладене, право визначення призначення платежу у відповідності до діючого законодавства України належить виключно платнику податіків.

Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Що стосується оскарженого податкового повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції, то з положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосований захід відповідальності за порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 названого Закону, зважаючи на положення рівності бюджетних інтересів, визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону є неправомірним та таким що суперечить закону, оскільки законом не передбачено застосування штрафних санкцій за порушення платником податків вимог з першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення.

Слід також зазначити, що з положень п. 87.1. статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Проте, відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин наявності помилково або надміру сплачених сум з інших платежів, які, без заяви платника податків, можливо направити на сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.

Посилання відповідача на те що позивач знаходиться в податковій заставі згідно до положень статті 89 Податкового кодексу України, не приймається судом, оскільки на підтвердження вказаних обставин відповідачем не надано належних доказів на їх обґрунтування.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані сторонами докази, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача з визначення платнику податків штрафних санкцій за затримку сплати зобов'язань по податку на додану вартість, з затримкою сплати понад 30 днів, оскільки органам державної податкової служби не надано право змінювати призначення платежу, яке самостійно визначено платником податків, а тому зарахування податковим органом сплачених платником податків сум у рахунок податкового боргу або податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу, що самостійно визначено платником податків, при перерахуванні платником податків коштів до бюджету є неправомірними діями податкового органу.

Проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, обмежені права позивача - поновленню, шляхом скасування податкового повідомлення-рішення.

Доказів підтверджуючих, що нарахування застосованих до позивача штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням відповідачем здійснено правомірно, на підставі первинних документів позивача, ДПІ в м. Керчі суду, в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не надано, хоча при вирішенні адміністративного спору про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 28,23 грн., факт понесення яких підтверджено платіжним дорученням від 21.11.11р. № 2620, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, за рахунок коштів виділених Державній податковій інспекції у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, шляхом їх безспірного списання з її рахунків у повному обсязі.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим від 01.09.11р. №0002761502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 28,03 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша