Постанова № 26071994, 22.05.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2012 р. (10:59) Справа №2а-329/12/0170/17

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представників сторін:

позивача - Попової А.М., довіреність від 11.01.11р. № 11/01;

відповідача - Мельника І.А., довіреність від 17.04.2012р. № 5/10-00, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "УКпостач"

до Спеціалізованої державної податкової інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

03.01.11р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.11.11р. № 0001980700 та № 0001990700, винесені по результатам акту перевірки від 04.11.11р. № 420/07-00/30169718 "Про результати документальної позапланової перевірки ПрАТ "УКпостач", код ЄДРПОУ 30169718, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за вересень 2011 року", як винесені в протиріч діючому законодавству України.

Викладені в адміністративному позові вимоги мотивовані тим, що при дотриманні ПрАТ "УКпостач", як платником податків, вимог податкового законодавства сформовано податковий кредит, відображено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, показники якого відображено у декларації з ПДВ за серпень 2011 року, відповідачем неправомірно, без достатніх на то правових підстав зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ розміром 26 848,00 грн., нараховано штрафні (фінансові) санкції розміром 13 424,00 грн. а також безпідставно зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ розміром 23 727,00 грн. Вказані в акті перевірки висновки про те що постачальники товарів, з якими мав взаємовідносини позивача не є виробниками товарів, робіт та послуг, мають не відповідний стан для внесення сум по взаємовідносинам до податкового кредиту і відповідно до бюджетного відшкодування ПДВ, відповідно до приписів Податкового кодексу України не є підставами для зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ та зменшення сум бюджетного відшкодування.

За поданим позовом, ухвалою суду від 10.01.12 р., відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовче провадження, за результатами закінчення якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов за викладених в ньому підстав.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечив пославшись на заперечення відповідача, які, за викладених у них підставах, підтримав у повному обсязі. Заперечуючи проти адміністративного позову та не визнаючи його вимоги, відповідач зазначив, що оскаржені до суду податкові повідомлення прийнято у відповідності норм Податкового кодексу України, внаслідок встановлених порушень податкового законодавства щодо завищення суми бюджетного відшкодування та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, про що вказано в акті, за результатами проведеної перевірки. Платником податків задекларовано суми податку на додану вартість, включеного до складу податкового кредиту, відповідно до взаємовідносин з контрагентами,які мають стан платника податків відмінний від "0". Декларуючи податкові зобов'язання по ПДВ, від таких контрагентів позивач завищує податковий кредит, що у свою чергу спричиняє завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ, а тому такі зобов'язання підлягають корегуванню - у даному випадку саме зменшенню.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.11.2011 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "УКпостач", код ЄДРПОУ - 30169718, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за серпень 2011 року, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим складено акт № 420/07-00/30169718, зокрема, висновками якого встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, ПрАТ "УКпостач" завищено суму бюджетного відшкодування у серпні 2011 року у сумі 26 848 грн. Також перевіркою враховано результати Акту перевірки ПрАТ "УКпостач" за серпень 2011 року відповідно якого значення рядку 24 податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року збільшено на 92 133 грн., тим самим відповідна різниця у сумі 92 133 грн. залишається у складі рядка 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" Декларації з ПДВ за серпень 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 17 листопада 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001980700, яким, у зв'язку із порушенням п. 198.6 ст. 198 п. 200.1, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, Приватному акціонерному товариству "УКпостач" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26 848 грн. та застосовано штрафні санкції розміром 13 424,00 грн. (а.с.75). Податковим повідомленням-рішенням від 17 листопада 2011 року № 0001990700, у зв'язку із порушенням п. 198.6 ст. 198 п. 200.1, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, Приватному акціонерному товариству "УКпостач" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 23 737,00 грн. (а.с.76).

З аналізу вищевказаного акту перевірки, судом встановлено, що податковий орган, перевіряючи достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року, зменшив відображене ПрАТ "УКпостач" у рядку 23 декларації за серпень 2011 року бюджетне відшкодування у сумі 26 848 грн., з підстав того, що до складу податкового кредиту ПрАТ "УКпостач" у липні 2011 року віднесено податкові накладні контрагентів ПП "Об'єктив" та ТОВ "Транслайн Сервіс", по яким станом на 04.11.11р. не усунено ризикові стани. ПП "Обєктив", сума ПДВ по взаємовідносинам з яким складає 4 510,08 грн., має стан - "32", а ТОВ "Транслайн Сервіс", сума ПДВ по взаємовідносинам з яким, складає 22 337,55 грн. має стан - "9".

Відхилення у сумах податкового кредиту задекларованого ПрАТ "УКпостач" у Декларації з ПДВ за серпень 2011 року при перевірці податковим органом по контрагентам, в результаті співставлення декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів ПрАТ "Укпостач" складає 3 663,61 грн., з яких по взаємовідносинах з ТОВ "Євросервіс Укрсанаб" сумою 1 458,44 грн., по взаємовідносинах з ТОВ "Спецмонтажсервіс" сумою 500,00 грн., по взаємовідносинах з ТОВ "ВЦ Кримпродмаш" сумою 1 450,00 грн., по взаємовідносинах з ТОВ "ДНС Експрес Інк" сумою 255,17 грн.

Загальна сума завищення податкового кредиту ПрАТ "УКпостач" за рахунок наявності ризикових станів постачальників, внаслідок перевірки та співставлення показників, податковим органом встановлено на рівні 20 063,17 грн., а саме по взаємовідносинах з ТОВ "Югсталь" сумою 12 253,27 грн. та ТОВ "Транслайн Сервіс" сумою 7 809,9 грн.

При співставленні показників, податковим органом встановлено, що на порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, різниця між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з ПДВ (значення рядка 19) має від'ємне значення та складає по даним платника податків - 329 300 грн., по даним перевірки 305 573 грн. Контролюючим органом виключено зі складу податкового кредиту з ПДВ 23 727 грн., внаслідок безпідставного їх внесення, оскільки при перевірці правильності визначення від'ємного (позитивного) значення виявлено відхилення на зазначену суму.

Досліджуючи оскаржені позивачем рішення відповідача, оцінюючи достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, аналізуючи зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі таких висновків спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини третьої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.11р. регулює Податковий кодекс України від 02.12.10р. № 2755-VI, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З положень пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу - Податок на додану вартість.

Бюджетним відшкодуванням, за приписами пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Судом установлено, що сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5 304 687 грн., задекларована ПрАТ "УКпостач", відповідно до поданої декларації від 20.09.11р. № 9007952724, виникла в результаті провадження позивачем господарської діяльності.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надана суду позивачем первинна документація, яка також була досліджена податковим органом під час перевірки, відповідає вимогам, установленим статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Посилання на невідповідність первинної бухгалтерської чи податкової документації акт перевірки не містить.

Розділ V Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011р., визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Зі змісту п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд зазначає, що визначені законодавцем приписами статей 187, 198 ПК України події та обставини, є правом платника податків на формування податкового кредиту та відображення відповідних відомостей у бухгалтерській та податковій звітності, обмеження якого, без достатніх на то правових підстав, за надуманих та штучних обставин, вказаних в акті перевірки, факт наявності яких не передбачено податковим законодавством, а також спростовується належними доказами, що містяться у матеріалах справи та досліджувались під час проведення перевірки, є протиправними діями відповідача - податкового органу, на який покладено обов'язок щодо забезпечення регуляції державної податкової політики на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлені судом з матеріалів справи обставини, за вимог, визначених податковим законодавством, надають платнику податку право на формування податкового кредиту за отриманими у відповідний податковий період податковими накладними, що засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та відповідають вимогам встановленим приписами ст. 201 ПК України, а також право відображення відповідних відомостей у податковій звітності.

Стаття 200 ПК України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 вказаної статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

На вимогу п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 статті 200 ПК України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з такого податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 207 ст. 200 ПК України).

Обравши повернення на рахунок, платник податку, додає до декларації заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (п. 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України).

Податковий орган протягом 30 календарних днів після закінчення граничного терміну подання декларації проводить камеральну перевірку заявленої інформації. За наявності достатніх підстав, які свідчать про порушення, орган податкової служби має право провести документальну позапланову виїзну перевірку протягом 30 календарних днів після закінчення терміну проведення камеральної перевірки (п. 200.10, п. 200.11 цього Кодексу).

Згідно п. 200.12, п. 200.13 ст. 200 ПК України після закінчення перевірки податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк подати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, до Держказначейства, яке протягом 5 операційних днів після отримання висновку перераховує таку суму на рахунок платника.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, (п. 200.14), яке можна оскаржити в адміністративному або судовому порядку (п. 200.15, п. 200.16 с. 200 ПК України).

Аналізуючи зазначені вище норми та фактичні обставини справи, суд зазначає, що податкове законодавство чинне на момент виникнення спірних правовідносин передбачає єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а п. 200.17 ст. 200 ПК України передбачено заборону щодо обмеження виплати відшкодування у зв'язку з наявністю або відсутністю надходжень ПДВ до бюджету.

Положення п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачають лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну на його вимогу, яка є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, що виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Приписи Податкового кодексу України передбачають лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даним Кодексом не передбачено.

Визначені відповідачем підстави для зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок відхилень у сумах податкового зобов'язання постачальників та задекларованих платником податків, за рахунок невідповідності станів контрагентів платника податків "0", зменшення суми від'ємного (позитивного) значення за різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року, приписами Податкового кодексу не передбачені.

Зазначені податковим органом обставини не є підставами для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідачем не доведено правомірність викладених в акті перевірки від 04.11.2011р. № 420/07-00/30169718 висновків щодо порушення позивачем порядку формування податкового кредиту та завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві та поданих додатково поясненнях (т. 2 а.с. 174-189, т. 2 а.с. 194-198) наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами (т. 1 а.с. 125-252, т. 2 а.с. 1-43, т. 2 а.с. 50-173), що свідчить про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

У відповідності до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд бере до уваги положення частини другої названого статті кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Доказів, які б обґрунтовували та підтверджували зроблені ним висновки за результатами проведеної перевірки, покладені в основу оскаржених податкових повідомлень-рішень, відповідачем суду не надано.

Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу норм чинного законодавства, суд прийшов до висновку про їх обґрунтованість, а відтак позов є таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати, понесення яких підтверджено платіжним дорученням від 26.12.11р. № 126, відповідно до положень статті 94 КАС України підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України, за рахунок коштів виділених Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, шляхом їх безспірного списання з її рахунків у повному обсязі.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекція по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі АР Крим № 0001980700 від 17.11.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість сумою 26 848 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 13 424 грн., податкове повідомлення-рішення від 17.11.2011р. № 0001990700 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 23 727 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "УКпостач", за рахунок коштів Спеціалізованої державної податкової інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, витрати зі сплати судового збору 28,23 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша