Постанова № 26071677, 31.05.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2012 р. Справа №2а-2409/12/0170/17

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

29.02.12р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 23.02.12р. № 0000021701.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на необґрунтованість та безпідставність висновків, зроблених під час перевірки, результати якої оформлено актом, що покладено в основу оспореного податкового повідомлення-рішення. Викладені в акті перевірки відомості не відповідають дійсності, існуючим фактам та діючому законодавству.

За поданим позовом ухвалою суду від 01.03.12р. відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовче провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні повноважний представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач, повідомлений належним чином про день, місце і час судового розгляду, явку повноважного представника позивача не забезпечив, про поважність причин його неявки суд не сповістив, заперечення на адміністративний позов суду не надав.

Представник позивача 31.05.12р. надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, клопотання позивача, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, неявку повноважного представника відповідача, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін, відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України, за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши докази зібрані по справі у їх сукупності, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

З наявних матеріалів справи судом достовірно встановлено, що повноважною особою відповідача у період з 31.01.12р. по 06.02.12р. проведено документальну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_2, з питань взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_3, за листопад 2011 року, за результатами якої складено акт від 10.02.2012р. № 68/17-01/НОМЕР_2 (а.с.6-20).

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки податковим органом встановлено порушення пп. 187.1 ст. 187, пп. 198.1, пп. 198.2, пп. 198.3 ст. 198, пп. 201.1, пп. 201.4, пп. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, встановлено завищення податкового кредиту за листопад 2011р. на загальну суму 8 898,33 грн.

Подані платником податків 15.02.12р. зауваження до акту перевірки від 10.02.12р. № 68/17-01/НОМЕР_2, залишені без уваги (а.с.21).

На підставі акту перевірки від 10.02.2012р. № 68/17-01/НОМЕР_2 Начальником ДПІ в Чорноморському районі АР Крим 23 лютого 2012 року прийнято податкове повідомлення рішення № 0000021701, яким визначено ФОП ОСОБА_1 суму грошових зобов'язань по податку на додану вартість сумою 8 898,33 грн., застосовано штрафні санкції розміром 2 224,58 грн. (а.с.23).

Будучи не згодним з прийнятим суб'єктом владних повноважень рішенням, платник податків, скориставшись правом захисту порушеного права суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах, оскаржив до суду прийняте рішення, що безпосередньо змінює склад належного йому майна, з метою його збереження.

Вирішуючи спір, що виник між позивачем, який є суб'єктом господарювання, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_2, узятий на облік платником податків з 20.10.06р., є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер НОМЕР_2, та відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, наділений управлінськими відносно позивача контролюючими повноваженнями, суд виходить з того, що право на нарахування податку на додану вартість, складення податкових накладних та формування податкового кредиту, зі змісту пп. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI, надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Податковий кредит, відповідно до положень статей 198 та 201 ПК України, формується на підставі податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товар (послуги), та надається отримувачу, є також податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З реєстрацією позивача платником податку на додану вартість в нього виникло право на формування податкового кредиту та обов'язок на подання податкової звітності з податку на додану вартість. Податковий кредит, зі значення терміну, розкритого пп. 14.1.181 названого Кодексу - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, відповідно до приписів п. 187.1 ст. 187 вказаного Кодексу, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до пп. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна, на вимогу положень статті 201.4 ПК України, складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, що виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Приписи Податкового кодексу України передбачають лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даним Кодексом не передбачено.

Судом встановлено, що відповідачем під час проведення перевірки досліджувались наявні у позивача податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за господарськими операціями з його контрагентом - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2. Своєчасність відображення сум податку на додану вартість за отриманими податковими накладними встановлено під час перевірки і не спростовано в ході розгляду справи.

Досліджені судом документи первинного обліку, які фіксують факти здійснення господарських операцій, наявні в матеріалах справи, а саме: видаткові та податкові накладні, виписка з банківського рахунку, за своїм змістом вказують на відповідність господарський дій з придбання товару та його оплату. Зареєстровані та обліковані події та факти, аналіз яких розкриває об'єктивну картину господарської діяльності суб'єкта господарювання, відображає необхідність їх фіксації в податковій звітності.

Суд, зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про невідповідність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Доводи відповідача, стосовно безпідставного перевищення ФОП ОСОБА_1 сум податкового кредиту по податку на додану вартість за листопад 2011 року в сумі 8 898,33 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання по ПДВ на зазначену суму, викладені в акті перевірки є нічим іншим як припущення, документально не підтверджено, спростовуються положеннями статей 190, 191, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, наданими позивачем видатковими та податковими накладними.

Зібрані по справі докази дають підстави для висновку, що формування податкового кредиту у листопаді 2011 року відбулось за товарними операціями на підставі належним чином оформлених документів.

Оцінивши повідомлені сторонам докази, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, які засновані на приписах Податкового кодексу України, з огляду на що викладені в адміністративному позові вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 94 КАС України підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України, за рахунок коштів виділених Державній податковій інспекції у Чорноморському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, шляхом їх безспірного списання з її рахунків у повному обсязі.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Чорноморському районі Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2012 року № 0000021701.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_2, на користь Державного бюджету України, судовий збір розміром 111,23 грн., що підлягає зарахуванню на р/р 31210206784002 в УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим, 22030001; ЄДРПОУ: 38040558; МФО:824026; Банк одержувача: ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь; Призначення платежу: "Код 35174235, судовий збір, пункт 3.1".

Повернути з Державного бюджету України Фізичній особи-підприємцю ОСОБА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_2, судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Чорноморському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 111,23 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша