Рішення № 26071478, 18.09.2012, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 1609/7104/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2012 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі Коломієць А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Технотерра»про стягнення боргу по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди та за зустрічною позовною заявою Товариста з обмеженою відповідальністю «Технотерара»до ОСОБА_1 про визнання наказу про звільнення частково недійсним та зміну дати звільнення,-

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за квітень, травень 2012 року у розмірі 2 938 грн. 15 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 9 448 грн. 26 коп., моральної шкоди у розмірі 3000 грн. Посилався на те, що він працював у відповідача та 31 травня 2012 року був звільнений з роботи за згодою сторін, з підстав, передбачений п.1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України . На час звільнення з роботи, йому не виплатили заборгованість по заробітній платі за квітень травень 2012 року та не провели повний розрахунок. Зазначає, що діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 3 000 грн.

13.09.2012 року ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь 12 968 грн. 20 коп. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та просив виключити позовну вимогу про стягнення боргу по заробітній платі, оскільки вона була виплачена йому 12.09.2012 року.

13.09.2012 року ТОВ «Технотерра»пред'явив зустрічний позов про визнання наказу про звільнення ОСОБА_1 частково недійсним та зміну дати звільнення. Посилались на те, що дійсно ОСОБА_1 працював у них на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту та газ 5 розряду. Наказом № 37/1-К від 28.05.2012 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи з підстав, передбачених п.1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін з 31 травня 2012 року. Вони не згоді з датою звільнення ОСОБА_1,оскільки до 31 липня 2012 року він був штатним працівником їхнього підприємства, а оскільки у зв'язку з зі скрутним матеріальним становищем підприємства, підприємство простоювало, ОСОБА_1 не працював, він звернувся до них 31 липня 2012 року з проханням звільнити його за згодою сторін з 31 травня 2012 року з тим, щоб він міг отримувати в Полтавському центрі зайнятості більшу компенсацію по безробіттю, оскільки його заробітна плата по травень 2011 року давала йому таку можливість, а якби він звільнився з 31 липня 2012 року то середній заробіток ОСОБА_1 був би менший, та він би отримував компенсацію по безробіттю у меншому розмірі. Вони погодились на пропозицію ОСОБА_1 та звільнили його заднім числом, а саме 31 травня 2012 року. Оскільки ОСОБА_1 рахувався їхнім працівником до 31 липня 2012 року, то необхідно змінити дату звільнення ОСОБА_1 не з 31 травня 2012 року, а з 31 липня 2012 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник підтримали свої позовні вимоги, просили їх задовольнити з підстав, що викладені в позовній заяві. Просили відмовити в задоволенні зустрічного позову, пояснили, що обставини, що викладені в зустрічній позовній заяві нічим об'єктивно не підтверджуються і є надуманими.

Представник ТОВ «Технотерра» просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, підтримав зустрічний позов, просив його задовольнити з підстав, що викладені в зустрічній позовній заяві. Пояснив, що ОСОБА_1 12.09.2012 року була виплачена заборгованість по заробітній платі, а оскільки він фактично працював у них до 31 липня 2012 року, то підстав для нарахування та виплати йому середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні немає. Також позивач не навів доказів для задоволення позову про стягнення моральної шкоди.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що в період з 18 лютого 2011 року по 31 травня 2012 року позивач ОСОБА_1 працював у відповідача.

Наказом № 37/1-К від 28.05.2012 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи з підстав, передбачених п.1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін з 31 травня 2012 року.

На час звільнення ОСОБА_1 з роботи, 31 травня 2012 року, з ним не був проведений повний розрахунок та не виплачена заробітна плата за квітень, травень 2012 року у розмірі 2 938 грн. 15 коп., які , як вбачається із пояснень сторін по справі, були виплачені йому лише 12 вересня 2012 року.

Отже за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 1 червня 2012 року по 12 вересня 2012 року відповідач повинен сплатити йому середній заробіток за цей період.

Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком цієї суми, яка надана позивачем.

Позивач взяв до розрахунку середній заробіток за березень, квітень 2012 року, тоді як перед звільненням він відпрацював повні два місяці , травень і квітень 2012 року. Заробітна плата за квітень становила 2641грн. 61 коп. . а за травень 2785.20 грн. та 420 грн. за роз'їзний характер роботи за квітень місяць ( а.с. 10), отже середньоденний заробіток, який необхідно взяти до відома для розрахунку становить ( 5 426 грн.81 коп. + 420 грн. : 40 робочих днів = 146.17 грн.) 135.67 грн.

За період з 1 червня 2012 року по 12 вересня 2012 року , тобто за весь час затримки розрахунку при звільненні , позивач повинен виплатити середньоденний заробіток за 70 робочих днів , отже за весь час затримки розрахунку при звільненні відповідач повинен сплатити позивачеві (146.17 грн. х 70 днів) 10 212 грн.71 коп.

Суд також приходить до висновку, що позивачеві діями відповідача, які полягають у несвоєчасній виплаті заробітної плати, спричинена моральна шкода, яка полягає у тому, що не отримуючи протягом 5 місяців зароблені гроші він перебував у скрутному матеріальному становищі та вимушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Разом з тим, враховуючи надані позивачем докази суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача, у розмірі 1000 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог, то суд приходить до висновку про відмову в їх задоволенні.

Позивач не надав суду жодного доказу про те, що ОСОБА_1 працював у ТОВ

«Технотерра»до 31 липня 2012 року.

Із наданих бухгалтерських документів вбачається, що Семенов в період червня, липня 2012 року не відпрацював жодного робочого дня та йому за ці місяці не нараховувалась заробітна плата.

Окрім того ОСОБА_1 був звільнений з роботи за згодою сторін, за п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП України, яка передбачає, що саме сторони домовились про всі істотні умови звільнення з роботи, у тому числі і про дату звільнення.

Підлягають стягненню з відповідача на користь держави судові витрати, від сплати яких звільнений відповідач при подачі позову, а саме 107грн. 30 коп. за позовні вимоги про стягнення моральної шкоди і 214 грн. 60 коп. за позовні вимоги майнового характеру.

Керуючись ст. 117, 237-1 КЗпП України, ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотерра»код ЄДРПОУ 34698558 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення за період з 1 червня 2012 року по 12 вересня 2012 року у розмірі 10 212 грн.71 коп., 1 000 грн. моральної шкоди, а всього 11 212 грн. сімнадцять коп. ( одинадцять тисяч двісті дванадцять гривень сімдесят одна копійка).

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотерра»код ЄДРПОУ 34698558 на користь держави судовий збір у розмірі 321грн. 90 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави.

Головуючий суддя Л.М. Васильєва