Постанова № 26071343, 14.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Дата ухвалення
14.02.2012
Номер справи
2а-6865/11/0170/17
Номер документу
26071343
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2012 р. Справа №2а-6865/11/0170/17

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Саки"

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

09.06.12р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення відповідача від 01.06.2011р. № 0000482301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість сумою 132 196 грн. основного платежу та 18 000,00 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято за необґрунтованих та безпідставних висновків акту перевірки, які не відповідають дійсним обставинам, зроблені за довільним тлумаченням положень податкового законодавства, з огляду на що, доводи відповідача щодо порушення позивачем норм та приписів податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість є голослівними, такими, що спростовуються наданими позивачем доказами, які також були досліджені контролюючим органом під час проведеної перевірки.

Ухвалою суду від 10.06.11р. відкрито провадження в адміністративній справі за названим позовом, розпочато підготовче провадження, відповідачу надано строк для надання суду та в копії позивачу заперечень проти позову та документів на підтвердження своїх доводів, які в нього є, з'ясовано питання про склад осіб які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, прийнято рішення щодо відсутності необхідності проведення попереднього судового засідання, внаслідок чого закінчено підготовче провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.07.11р.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов за викладених в ньому підстав.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив. Не визнаючи вимоги, викладені в позові, письмовими запереченнями відповідач наголосив на наявному порушенні позивачем вимог податкового законодавства, зменшивши податкові зобов'язання по податку на додану вартість, сформувавши свій податковий кредит у тому числі за рахунок податкових накладних виданих за нікчемними правочинами, відсутності доказів на підтвердження реального здійснення фінансово-господарської діяльності за вказаними господарськими операціями, а, зважаючи на те, що у податковій звітності підлягає відображенню лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та зміст, якої лише відображено на первинних документах, то зменшення зобов'язань по податку на додану вартість, формування податкового кредиту за податковими накладними внаслідок нікчемних господарських операцій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, є протиправним, таким, що порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Представник відповідача, підтримавши у судових засіданнях письмові заперечення, за викладених у них обставинах просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав необґрунтованості та безпідставності заявлених позовних вимог.

У судове засідання, призначене на 14.02.2012р. відповідач, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про поважність причин неявки суд не сповістив.

Представник позивача до початку судового засідання, з огляду на неявку представника відповідача, надав суду письмове клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, їх доводи та заперечення, з'ясувавши аргументи, доводи та міркування повноважних представників сторін, розглянувши зібрані по справі матеріали в їх сукупності, що сторони визнали достатніми для підтвердження своїх вимог та доводів, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, зважаючи на звернення позивача до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, суд, розглядаючи справу в порядку письмового провадження, досліджуючи матеріали справи, з'ясовуючи фактичні обставини, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Позивач, що є суб'єктом господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи 34719237, зареєстрований виконавчим комітетом Сакської міської ради Автономної Республіки Крим з 25.11.06р., узятий на облік платників податків у органах державної податкової служби з 27.11.06р., перебуває на податковому обліку у Сакській ОДПІ, є, відповідно до свідоцтва від 15.10.07р. № 100071197 про реєстрацію платника податків на додану вартість, платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 347192301088 (а.с.12,33-34), виконавши приписи статті 16 Податкового кодексу України, якими визначено обов'язки платника податків, зокрема, пп. 16.1.2, пп. 16.1.3, пп. 16.1.4., зобов'язують платника податків: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, відніс до складу валових витрат суми коштів, нараховані у зв'язку з придбанням послуг у контрагентів та сформував, відповідно до отриманих від них податкових накладних за податковими зобов'язаннями податковий кредит.

Відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, у своїй діяльності керується Конституцією України, Податковим Кодексом України, Законом України від 04.12.90р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів державної податкової служби вищого рівня, відповідно до наданих положеннями статті 20 Податкового кодексу України прав, проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Саки", код ЄДРПОУ 34719237 з питань правомірності нарахування податкового кредиту по декларації з ПДВ за період з 01.12.10р. по 31.01.11р., за результати якої складено акт від 18.05.2011р. № 499/2301/34719237 (а.с.10-30).

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлені порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" - заниження податкового зобов'язання за грудень 2010 року на суму 71 996,00 грн.; порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, - встановлено заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 60 200,00 грн. (а.с.12-42) .

Податковим повідомленням-рішенням від 01.06.2011р. № 0000482301 повідомлено ТОВ "Санаторний комплекс "Саки" про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, код платежу 14010100 загальною сумою 150 196,00 грн., з яких: за основним платежем 132 196,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 18 000,00 грн. (а.с.31). Як убачається з розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 01.06.2011р. № 0000482301 сума недоплати розміром 71 996,00 грн. виникла за періодом недоплати - 30.01.11р., через що процентна ставка фінансової санкції складає 17 999,00 грн.; сума недоплати розміром 60 200,00 грн. виникла за періодом недоплати - 02.03.11р., за яким сума фінансової санкції складає 1 грн. (а.с.32).

Висновок податкового органу щодо безпідставного нарахування податкового кредиту за період з 01.12.10р. по 31.12.10р. зроблено відповідно до встановлених контролюючим органом, за результатами перевірки в акті, обставин щодо нікчемності договору постачання від 02.12.10р. № 2/12/10/424, укладеного між ТОВ "Санаторний комплекс "Саки" та ТОВ "1-ша Компанія". Податковий кредит контрагента позивача за грудень 2010 року сумою 1 516 414,63 грн. проведено на підставі нікчемних правочинів, а тому він є недійсним. Як зазначено відповідачем, ТОВ "1-ша Компанія" його контрагентами - постачальниками не надавались видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт (послуг) без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Оскільки податкові зобов'язання ТОВ "1-ша Компанія" на суму 1 516 414,63 грн. підлягають корегуванню (зменшенню), то сформований податковий кредит ТОВ "Санаторний комплекс "Саки" за господарськими операціями з ТОВ "1-ша Компанія" на суму 431 976,00 грн. за грудень 2010 року є завищеним, через що контролюючим органом за податком на додану вартість сумою 71 996,00 грн. зменшені ТОВ "Санаторний комплекс "Саки" податкові зобов'язання. У зв'язку із віднесенням вказаних податкових зобов'язань до складу податкового кредиту, грошові зобов'язання підлягають збільшенню на вказану суму.

Висновок податкового органу щодо безпідставного нарахування податкового кредиту за період з 01.01.11р. по 31.01.11р. зроблено відповідно до встановлених контролюючим органом за результатами перевірки в акті обставин щодо нікчемності договору постачання від 11.01.11р. № 11/01/11/654, укладеного між ТОВ "Санаторний комплекс "Саки" та ТОВ "1-ша Компанія".

Відповідно до листа ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 08.04.11р. № 3567/7/23/321, отриманої довідки про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "1-ша Компанія" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків - контрагентами за січень, лютий 2011 року від 08.04.11р. № 491/23-300/36317627, встановлено нікчемність укладених ним правочинів. Вказаний висновок зроблено податковим органом відповідно до обставин відсутності трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Аналізуючи установлені обставини, досліджуючи докази, надані сторонами, надаючи оцінку доводам і запереченням представників позивача та відповідача щодо правомірності прийнятого повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, підстави покладені в основу прийнятого рішення, суд виходив з того, що вчинення суб'єктом владних повноважень дій, прийняття рішень, відповідно до наданих йому повноважень, визначених законом в їх компетенції, відповідно до порядку, у якому здійснюються дії, що спрямовані на реалізацію владних повноважень, дотримання засобів, форм, прийомів, передбачених законодавством, компетенційними правами і обов'язками.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.11р. регулює Податковий кодекс України від 02.12.10р. № 2755-VI, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем зафіксовано порушення податкового законодавства та збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф), у період набрання чинності Податковим кодексом України, при тому що відповідні дії, вчинені позивачем, які відповідач визначає порушенням податкового законодавства - неправомірне формування податкового кредиту у грудні 2010 року, виникли у період чинності Законів України "Про систему оподаткування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про податок на додану вартість", положення яких також застосовуються судом при вирішення цієї справи.

За приписами п. 1.3 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", чинного до 31.12.10р. обов'язок із здійсненням утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем покладено, на платника податків, який на вимогу п.п. 7.2.8 п. 7.2 статті 7 вказаного Закону зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

З положень пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.00р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, визначених Законом.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З досліджених судом матеріалів справи, встановлено, що на виконання положень договору поставки від 02.12.10р. № 2/12/10/424 (а.с.191-193), специфікації до нього (а.с.194), договору поставки від 11.01.11р. № 11/01/11/65 (а.с.195-197), специфікації до нього (а.с.198-199), укладених між ТОВ "1-ша Компанія" та ТОВ "Санаторний комплекс "Саки", постачальником одержувачу надано видаткові накладні від 30.12.10р. № 368 (а.с.189), від 27.01.11р. № 100 (а.с.187), виставлено податкові накладні, що за переліком та номенклатурою товарів відповідають видатковим накладним, від 30.12.2010р. № 368 (а.с.190), від 27.01.2011р. № 100 (а.с.188).

Як убачається з інвентаризаційний описів товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Санаторний комплекс "Саки" на 27 05.2011р. та на 29.11.2011р., придбані позивачем відповідно до вище вказаних правочинів, знаходяться на відповідальному зберіганні у матеріально-відповідальної особи ТОВ "Санаторний комплекс "Саки" (а.с.200-206).

Досліджені судом документи первинного обліку, які фіксують факти здійснення господарських операцій, наявні в матеріалах справи, за своїм змістом вказують на відповідні господарські дії - зареєстровані та обліковані події та факти, аналіз яких розкриває об'єктивну картину господарської діяльності суб'єкта господарювання та відображає необхідність їх фіксації в податковій звітності.

Виходячи із змісту укладених між позивачем та його контрагентом договорів поставки вбачається, що зазначеними договорами сторони узгодили всі умови, що є істотними для даного виду договорів. Сторонами не було пред'явлено зауважень один до одного з приводу виконання укладених договорів.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг), за приписами пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Таким чином, видана позивачу його контрагентом у грудні 2010 року податкова накладна від 30.12.2010р. № 368 (а.с.190), розмір ПДВ за якою 71 996,00 грн., оформлена відповідно до вимог встановлених пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", на вимогу вище вказаних приписів податкового законодавства обумовили формування за податковими зобов'язаннями податкового кредиту та підтверджують правильність його формування позивачем.

Досліджена судом податкова накладна від 27.01.11р. № 100 (а.с.188), загальна сума податку на додану вартість за якою складає 60 200,00 грн., що віднесена платником податків до складу податкового кредиту у звітному періоді - січень 2011 року, відповідає встановленим законодавцем до неї вимогам, містить в окремих рядках обов'язкові реквізити, передбачені приписами статті 210 ПК України.

На вимогу приписів п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податковим зобов'язанням, з положень пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу - Податок на додану вартість.

Суд зазначає, що визначені законодавцем приписами статей 187, 198 ПК України події та обставини, є правом платника податків на формування податкового кредиту та відображення відповідних відомостей у податковій звітності, обмеження якого, без достатніх на то правових підстав, за надуманих та штучних обставин, вказаних в акті перевірки, факт наявності яких не передбачено податковим законодавством, а також спростовується належними доказами, що містяться у матеріалах справи та досліджувались під час проведення перевірки, є протиправними діями відповідача - податкового органу, на який покладено обов'язок щодо забезпечення регуляції державної податкової політики на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником (контрагентом) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу стосовно не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, які не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є ні чим іншим як припущеннями відповідача, які ні чим не підтверджені.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (за відсутності господарських операцій, економічною необґрунтованістю) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення, від сплати до державного бюджету обов'язків платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом ст. 228 ЦК України, нікчемний правочин, це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 ЦК України, після 01.01.2011 року правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку, робить висновки про його недійсність, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких зроблених висновків, є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що в свою чергу приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.

Податковий орган, формуючи такі, не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визнанням їх нікчемності, недійсності із застосуванням відповідних наслідків, внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мали місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично мало місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) суду не надано.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Всупереч вимогам вказаної норми відповідачем правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення суду не доведено, не надано жодного належного доказу, яким би підтверджувались зроблені ним висновки, викладені в акті перевірки, що покладено до основи податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошових зобов'язань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Враховуючи, наведене відповідач діяв на порушення вимог частини другої статті 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки суд прийшов до висновку про неправомірність збільшення суми грошових зобов'язань основного платежу з податку на додану вартість, то нарахування штрафних санкцій, здійснене податковим органом, також є неправомірним.

Прийняте на підставі висновків акту перевірки, які не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень підлягає скасуванню, як прийняте протиправно, без достатніх на то правових підстав, а позовні вимоги, викладені в адміністративному позові підлягають задоволенню.

З підстав ухвалення судового на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до частини першої статті 94 КАС України, суд присуджує на її користь усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, факт понесення яких підтверджено квитанцією від 07.06.11р. № 2358.405.3.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 01.06.2011р. № 0000482301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Саки" судові витрати, шляхом їх безспірного списання з рахунку Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Папуша

Часті запитання

Який тип судового документу № 26071343 ?

Документ № 26071343 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 26071343 ?

Дата ухвалення - 14.02.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 26071343 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 26071343 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 26071343, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Судове рішення № 26071343, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 14.02.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 26071343 відноситься до справи № 2а-6865/11/0170/17

Це рішення відноситься до справи № 2а-6865/11/0170/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 26055569
Наступний документ : 26071355