Рішення № 26067967, 07.09.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/0544/2628/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2012 року

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої - судді Ільяшевич О.В.,

при секретарі Грибан А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янську справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Содовий завод»про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, компенсації частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, моральної шкоди,

В С Т А Н ОВ И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій вказував, що працював у відповідача на різних посадах з 31 серпня 1984 року до 05 вересня 2001 року. Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 листопада 1997 року по цивільній справі № 2-3664-97 за його користь була стягнута заробітна плата в розмірі 988 грн. 78 коп. Разом з тим за період з грудня 2000 року по вересень 2001 року знов виникла заборгованість по заробітній платі в сумі 1832 грн. 16 коп., яку при звільненні сплачено не було. Вказана заборгованість по заробітній плати існує на даний час. Оскільки відповідач по даний час не виплатив заробітну плату, позивач просить стягнути з відповідача заробітну плату, середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день винесення рішення судом, компенсацію втрати частини заробітку в сумі 1832 грн. 16 коп., яка виникла з 2001 року в розмірі 4972 грн. 48 коп. , а також компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 988 грн. 43 коп. в розмірі 5123 грн. 85 коп., а також судові витрати в розмірі 250 грн. на правову допомогу.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надійшли заперечення проти позову, де висловлене клопотання про слухання справи у відсутності представника відповідача, а також зазначено, що ВАТ «Содовий завод»позов визнає частково та вважає що на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість по заробітній платі на суму 2584, 43 грн. і індексацію за три роки у відповідності з діючим законодавством України, а в решті позову слід відмовити, оскільки в період з 03 січня 2001 року по відношенню ВАТ «Содовий завод»порушена справа про банкрутство, в 2003 році відкрита ліквідаційна процедура, як продовжена до 26 липня 2012 року. На підставі ст. ст. 1, 23 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом»чітко передбачено, що зупиняються всі нарахування економічних санкцій по відношенню до банкрута. Крім того, зазначено, що з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року по справі № 1-5/2012 р. в частині ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, встановлений тримісячний строк звернення до суду щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та моральної шкоди. На підставі викладеного, просить відмовити у позові в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та моральної шкоди.

Судом також досліджені наступні докази:

Копія трудової книжки ОСОБА_1 від 16 листопада1968 року;

Копія довідки ВАТ «Содовий завод»№ 232 від 23 серпня 2012 року;

Копія довідки ВАТ «Содовий завод»№ 15-6248 від 08 серпня 2012 року;

Копія рішення суду від 25 листопада 1997 року;

Копія квитанція № 012400 від 27 серпня 2012 року..

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд позов задовольняє частково, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності із записами в трудовій книжці ОСОБА_1 працював у ВАТ «Содовий завод» на різних посадах з 31 серпня 1984 року до 05 вересня 2001 року, що стверджується записами в трудовій книжці(а.с13-15). Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 листопада 1997 року по цивільній справі № 2-3664-97 за його користь була стягнута заробітна плата в розмірі 988 грн. 78 коп. (а.с.9). За період з грудня 2000 року по 05 вересня 2001 року виникла заборгованість по заробітній платі в сумі 1832 грн. 16 коп., яку при звільненні сплачено не було. Вказана заборгованість по заробітній плати існує на даний час. Наведені обставини стверджуються довідкою ВАТ «Содовий завод»№ 232 від 23 серпня 2012 року та довідкою ВАТ «Содовий завод»№ 15-6248 від 08 серпня 2012 року (а.с.6-7).

Вказані обставини сторонами не оспорюються та ними визнаються.

В ч. 1 ст. 116 КЗпП України, вказується що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Разом з тим, суд не погоджується з вимогами позивача стосовно стягнення з відповідача компенсації втрати частини заробітної плати, виходячи з наступних підстав:

За змістом вимог ст. 34 ЗУ «Про оплату праці»та ст. 1 ЗУ ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», вказані виплати нараховуються роботодавцями працюючим робітникам. В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач звільнений з підприємства згідно наказу про звільнення № 178 від 05 вересня 2012 року. Будь-яких доказів того, що така компенсація не була нарахована під час перебування в трудових відносинах із підприємством позивачем не надано.

Враховуючи викладене, суд стягує з підприємства на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 1832 грн. 16 коп., у відповідності із довідкою ВАТ «Содовий завод»№ 15-6245 від 01 серпня 2012 року.

У задоволенні вимог стосовно стягнення компенсації втрати частини заробітку слід відмовити.

В своїй письмовій заяві відповідач визнає тільки вимоги позивача на підставі довідок згідно даних бухгалтерського обліку ВАТ «Содовий завод»щодо несплаченої заробітної плати та індексацію за три роки у відповідності з діючим законодавством. Але, як вбачається з матеріалів справи в своїх вимогах позивач не ставить питання про виплату їй заробітної плати з урахуванням індексації.

Тому, суд не бере до уваги визнання позову ВАТ «Содовий завод»в цій частині, оскільки вони не стосується предмету розгляду даної справи.

На підставу своїх заперечень проти позову в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, відповідач послався на ухвалу господарського суду Донецької області, у відповідності до якої з 03 січня 2001 року по відношенню ВАТ «Содовий завод»порушена справа про банкрутство, 04 вересня 2003 року відкрита ліквідаційна процедура, як продовжена до 26 липня 2012 року.

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що внаслідок відкриття ліквідаційної процедури відносно нього припиняються всі нарахування економічних санкцій по відношенню до банкрута, оскільки частиною шостою статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. За структурою КЗпП України ст. 117, якою визначено підстави виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відноситься до розділу VII "Оплата праці" вказаного Кодексу. Отже, виплата за затримку розрахунку при звільненні, яка повязана з трудовими правовідносинами, є оплатою праці, а тому положення наведенного вище Закону України на ці правовідносини не поширюються.

Відносно посилань відповідача на рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року по справі № 1-5/2012 р. в частині ст.. 116, 117, 237-1 КЗпП України, про застосування тримісячного строку звернення до суду щодо стягнення середнього заробітку та весь час затримки розрахунку та моральної шкоди, суд вважає, що вони є необгрутованими. У відповідності із зазначеним рішенням Конституційного Суду України, наведений строк обраховується з моменту фактичного розрахунку із працівником. В даному випадку фактичний розрахунок досі не проведений, що відповідачем визнається. Крім того, у відповідності із п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

В зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що оскільки фактичний розрахунок із позивачем на день звернення її до суду із позовом не проведений, відсутність вини відповідача у її невиплаті не доведена, середній заробіток за весь час затримки розрахунку підлягає до виплати.

В п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»зазначається, що при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями).

Враховуючи викладене, суд стягує також середньомісячний заробіток в сумі 26136 грн., входячи з наступних розрахунків:

вираховуючи середньоденний заробіток, суд виходив із довідки про заборгованість по заробітній платі та середнього заробітку за два останні місці роботи -липень-серпень 2001 року - 218 грн.59 копХ2/44 дн.=9 грн.48коп. Середньомісячне число робочих днів становить -44/2=22 дн. 22 дн.Х12міс.Х11р.=2904дн..Х9грн.48коп=26136 грн.

Крім того, суд стягує з відповідача в прибуток держави судовий збір в розмірі 1% від майнових позовних вимог (26136 грн. + 1832 грн. 16 коп..=27968 грн. 16 коп.), який становить 279 грн. 16 коп. та 107 грн. 30 коп в частині стягнення моральної шкоди.

Стосовно стягнення з ВАТ «Содовий завод»на користь позивача понесених ним витрат на правову допомогу в розмірі 250 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України відшкодуванню підлягають витрати, пов'язані із оплатою правової допомоги адвоката. З копії квитанції № 012400 від 27 серпня 2012 року вбачається, що ОСОБА_1. користувався послугами ФОП ОСОБА_2 у підготовці позову до ВАТ «Содовий завод». Але позивач не надав суду копії свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю та договору на надання правової допомоги, тобто у суду немає підстав вважати, що ФОП ОСОБА_2 є має свідоцтво адвоката або є фахівцем в галузі права.

Вказані вище обставини свідчать про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.3, 10, 11, 60, 209, 212-215, 367 ч.1 п.2 ЦПК України, ст. 21, ч.1 ст. 116, ст. 117 КЗпП України, ст. 34 ЗУ «Про оплату праці», ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», суд,-

ВИР І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», місцезнаходження: вул. Чубаря, 91 м. Слов'янськ, Донецької області, р/р 26004307660166, у філії відділення ПІБ м. Слов'янська МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, заборгованість по заробітній платі без утримання обов'язкових платежів в сумі 1832(тисяча вісімсот тридцять дві) грн.. 16 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 26136 (двадцять шість тисяч сто тридцять шість) грн.00 коп..

В решті позову відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», місцезнаходження: вул.. Чубаря, 91 м. Слов'янськ, Донецької області, р/р 26004307660166, у філії відділення ПІБ м. Слов'янська МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895 386 (триста вісімдесят шість) грн. 46 коп. судового збору в прибуток держави.

Допустити негайне виконання рішення в сумі середньомісячної заробітної плати -218(двісті вісімнадцять) грн. 59 коп.

Повний текст рішення суду виготовлений 12 вересня 2012 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча -суддя: