Рішення № 26062907, 06.09.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 року справа № 5020-622/2012За позовом Публічного акціонерного товариства „Банк „Таврика",

ідентифікаційний код 19454139

(01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гесс і Ко",

ідентифікаційний код 20710364

(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 5)

про стягнення 2 211 552,00 грн шляхом звернення стягнення на предмети іпотек,

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач (ПАТ „Банк „Таврика") -Потапенко М.І. -представник, довіреність № 372 від 19.12.2011; Дей О.В. -начальник сектору кредитування фізичних осіб відділення № 41, довіреність № 278 від 27.07.2011;

відповідач (ТОВ „Торговий дім „Гесс і Ко") -Книга С.А. -юрисконсульт, довіреність № 35 від 05.03.2012.

Обставини справи:

05.06.2012 Публічне акціонерне товариство „Банк „Таврика" (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гесс і Ко" (далі -відповідач) про стягнення 2 211 552,00 грн, з яких: 250 847,25 доларів США -строкова заборгованість по кредиту; 3 553,67 доларів США -строкова заборгованість по процентах; 21 459,95 доларів США -прострочена заборгованість по процентах; 842,54 доларів США -пеня за порушення строків сплати процентів, -шляхом звернення стягнення на предмети іпотек, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гесс і Ко", зі встановленням способу їх реалізації: шляхом проведення аукціону (публічних торгів) (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01.08.2012 /том 1, арк. с. 123-126/). Також позивач просив стягнути з відповідача на свою користь понесені ним судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором № 19-05/кл від 29.06.2005 в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Ухвалою суду від 08.06.2012 (суддя Плієва Н.Г.) порушено провадження у справі № 5020-622/2012.

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє -до 16.08.2012, а у судовому засіданні 16.08.2012 оголошувалась перерва до 06.09.2012, після закінчення якої розгляд справи був продовжений.

У засіданні суду 06.09.2012 представники позивача підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач надав відзив на позов, у якому визнав наявність заборгованості по процентах в сумі 25 013,62 доларів США. Щодо стягнення пені відповідач зазначив, що умовами кредитного договору стягнення пені за прострочку сплати процентів не передбачено. Що стосується стягнення суми кредиту відповідач зауважив, що на дату звернення позивача до суду із даним позовом строк погашення кредиту ще не настав, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати цю суму заборгованістю. Отже, на думку відповідача, позивач вправі вимагати лише стягнення заборгованості по несплачених процентах за користування кредитом і не за рахунок звернення стягнення на предмети іпотек /том 1, арк. с. 100-102/.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.06.2005 між Акціонерним банком „Таврика" (перейменований у Публічне акціонерне товариство „Банк „Таврика" відповідно до вимог Закону України „Про акціонерні товариства") (Банк) та Закритим акціонерним товариством „Торговий дім „Гесс і Ко" (реорганізований у Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гесс і Ко") (Позичальник) укладено Кредитний Договір № 19- 05/кл (надалі -Кредитний Договір) /том 1, арк. с. 11-14/.

В подальшому, Сторонами були укладені Додаткові угоди до Кредитного договору, а саме: Додаткова угода № 1 від 24.01.2006 /том 1, арк. с. 16/, Додаткова угода № 2 від 05.02.2007 /том 1, арк. с. 17/, Додаткова угода № 3 від 27.06.2008 /том 1, арк. с. 18/, Додаткова угода № 4 від 01.05.2009 /том 1, арк. с. 19/, Додаткова угода № 5 від 21.12.2009 /том 1, арк. с. 20/, Додаткова угода № 6 від 17.12.2010 /том 1, арк. с. 21/ та Додаткова угода № 7 від 24.06.2011 /том 1, арк. с. 22/.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 Кредитного договору (з урахуванням Додаткових угод) Банк зобов'язався надати Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на покупку судна та поповнення оборотних засобів для ведення поточної виробничої, фінансової, господарської та іншої статутної діяльності зі встановленням ліміту в сумі 250 847,25 доларів США зі сплатою 17% річних та строком погашення до 27.09.2013 включно.

Кошти в межах кредитної лінії надаються Позичальнику траншами згідно з письмовою заявою Замовника за наявності у Банку вільних кредитних ресурсів в межах вільного ліміту, оговореного у пункті 1.1 Кредитного договору (п. 1.3 Кредитного договору).

Відповідно до пункту 3.1 Кредитного договору (з урахуванням Додаткових угод) проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом. Нарахування процентів починається з дня перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку і до закінчення строку користування кредитними коштами, згідно з пунктом 1.1 Кредитного договору. День видачі кредитних коштів та їх повернення вважається одним днем. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно, за період з першого календарного дня по останній календарний день поточного місяця, а в останній місяць користування кредитом -до дня погашення заборгованості, зазначеного у пункті 1.1 Кредитного договору. При цьому проценти за користування кредитом в іноземній валюті нараховуються із розрахунку „факт/360", тобто за фактичну кількість днів користування кредитом, виходячи із 360 днів у році. При розрахунку плати за користування кредитними коштами у національній валюті приймається місяць, який дорівнює календарній кількості днів, та рік, що дорівнює 365 дням (високосний рік -366 днів).

Пунктом 3.2 Кредитного договору (з урахуванням Додаткових угод) встановлено, що нараховані проценти за користування кредитом Позичальник перераховує на відповідний рахунок Банку № 2068 5 3021542 щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем в якому відбулося нарахування процентів, та в останній день погашення кредиту. З 11 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів, оплата процентів здійснюється на рахунок прострочених процентів № 2069 7 311542.

Сторони домовились, що строк дії Кредитного договору встановлюється з дня видачі кредиту і до повного виконання Позичальником зобов'язань за цим договором (п. 8.6 Кредитного договору).

Кредитний договір та Додаткові угоди до нього підписані сторонами, підписи скріплені печатками. Докази розірвання Кредитного договору чи визнання його недійсним у судовому порядку в матеріалах справи відсутні. Отже, Кредитний договір набрав юридичної сили та на теперішній час є чинним.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Сторонами були укладені наступні іпотечні договори:

- 26.01.2006 -Договір іпотеки /том 1, арк. с. 34-39/ (посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Голобородьком О.Є. та зареєстрований в реєстрі за номером 265), за яким, з урахуванням Договору від 27.06.2008 про внесення змін (зареєстрований в реєстрі за номером 3574), Іпотекодавцем було передано в Іпотеку нерухоме майно -вбудоване нежиле приміщення, загальною площею 32,8 м2, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, вулиця Леніна, будинок 33; та вбудовані нежилі приміщення першого поверху загальною площею 16,6 м2, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вулиця Велика Морська, будинок 5, що належать Іпотекодавцю на праві власності на підставі: Договору № 14-02/КП купівлі-продажу комунального майна (посвідчений 06.09.2002 приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Усенко Т.Т. та зареєстрований у реєстрі за номером 4010) та Договору № 35-03/КП купівлі-продажу комунального майна (посвідчений 04.12.2003 приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Усенко Т.Т. та зареєстрований у реєстрі за номером 4807), вартість якого за домовленістю сторін складає 503 000,00 грн. Згідно з цим договором Іпотекою забезпечується виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору № 19-05/кл від 29.06.2005;

- 25.06.2011 -Іпотечний договір /том 1, арк. с. 24-28/ (посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Абрамовою В.І. та зареєстрований в реєстрі за номером 953), відповідно до якого Іпотекодавцем було передано у Іпотеку нерухоме майно -трикімнатна квартира № 42, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вулиця Астана Кесаєва, будинок 1, загальною площею 126,1 м2, -що належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради 21.08.2010 на підставі наказу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради № 1261 від 10.08.2010, вартість якого за домовленістю сторін складає 747 300,00 грн. Згідно з цим договором Іпотекою забезпечуються вимоги Іпотекодержателя за Кредитним договором № 19-05/кл від 29.06.2005, Додатковою угодою № 1 від 24.01.2006, Додатковою угодою № 2 від 05.02.2007, Додатковою угодою № 3 від 27.06.2008, Додатковою угодою № 4 від 01.05.2009, Додатковою угодою № 5 від 21.12.2009, Додатковою угодою № 6 від 17.12.2010, Додатковою угодою № 7 від 24.06.2011;

- 25.06.2011 -Іпотечний договір /том 1, арк. с. 29-33/ (посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Абрамовою В.І. та зареєстрований в реєстрі за номером 955), відповідно якого Іпотекодавцем було передано в Іпотеку нерухоме майно -нежитлові приміщення, розташовані в підвальному поверсі будинку за адресою: м. Севастополь, вулиця Олега Кошевого, будинок 4, загальною площею 231,5 м2, що належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення господарського суду міста Севастополя від 22 квітня 2008 року у справі № 5020-5/139, та вартість якого за домовленістю сторін становить 1 785 700,00 грн. Згідно з цим договором Іпотекою забезпечуються вимоги Іпотекодержателя за Кредитним договором № 19-05/кл від 29.06.2005, Додатковою угодою № 1 від 24.01.2006, Додатковою угодою № 2 від 05.02.2007, Додатковою угодою № 3 від 27.06.2008, Додатковою угодою № 4 від 01.05.2009, Додатковою угодою № 5 від 21.12.2009, Додатковою угодою № 6 від 17.12.2010, Додатковою угодою № 7 від 24.06.2011.

Як убачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконував належним чином та надавав відповідачеві кредитні кошти в межах кредитного ліміту, що підтверджується кредитними заявками, меморіальними валютними ордерами, виписками з особових рахунків /том 1, арк. с. 58-67; том 2, арк. с. 2-243/ та не заперечується відповідачем, зокрема у відзиві на позов /том 1, арк. с. 100-102/.

Натомість, відповідач умови Кредитного договору в частині строків сплати процентів за користування кредитними коштами порушив, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась певна заборгованість по процентах та пені.

Через утворення заборгованості позивач був змушений 06.04.2012 звернутися до Відповідача з письмовою вимогою (претензією) щодо виконання зобов'язань за Кредитним договором, в якій попередив відповідача про те, що у разі залишення вказаних вимог без задоволення протягом 30 днів з моменту її отримання, позивач розпочне звернення стягнення на предмети іпотек або буде звертатися з цим до суду /том 1, арк. с. 52/.

Зазначена вимога була отримана відповідачем 10.04.2012, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення /том 1, арк. с. 53/.

Проте вимоги позивача задоволені відповідачем не були, внаслідок чого станом на 30.05.2012 загальна заборгованість відповідача за Кредитним договором № 19-05/кл від 29.06.2005 становить 276 703,41 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ, встановленим на 30.05.2012, становить 2 211 552,00 грн та складається із: строкової заборгованості по кредиту у сумі 250 847,25 доларів США; строкової заборгованості по процентах -3 553,67 доларів США; простроченої заборгованості по процентах -21 459,95 доларів США; пені по прострочених процентах -842,54 доларів США /том 1, арк. с. 51/.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним і стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін є зобов'язальними відносинами, що виникли з кредитного договору (кредитні правовідносини) та договорів іпотек, тому підпадають під правове регулювання норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та спеціального законодавства, як-от Закон України „Про іпотеку".

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Як установлено судом, 29.06.2005 між сторонами укладено Кредитний договір № 19-05/кл /том 1, арк. с. 11-14/, який за своєю правовою природою та ознаками є кредитним договором. Саме цей договір є підставою виникнення у відповідача зобов'язань щодо повернення отриманого кредиту та сплати процентів за користування ним.

Так, згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, заставою. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язань.

Стаття 1 Закону України „Про іпотеку" визначає іпотеку як вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 33 Закону України „Про іпотеку" невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 35 Закону України „Про іпотеку" унормовано, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

При цьому положення зазначеної статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

За приписами частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Право на дострокове стягнення суми боргу за Кредитним договором, в тому числі шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки, передбачено пунктами 6.4 та 8.1 Кредитного договору, за якими позивач має право на дострокове стягнення з Позичальника всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням процентів та пені за прострочення платежів), при порушенні Позичальником будь-яких умов Кредитного договору, зокрема, при простроченні сплати процентів.

Водночас, право звернути стягнення на Предмет іпотеки передбачено пунктом 7.3 Договору іпотеки від 26.01.2006, зареєстрованого в реєстрі за номером 265 /том 1, арк. с. 38/, та підпунктами 2.1.6 пункту 2.1 і пунктами 4.1 Іпотечних договорів від 25.06.2011, зареєстрованих в реєстрі за номерами 953 та 955 /том 1, арк. с. 25-26, 30-31/, а саме: позивач має право стягнути з Позичальника, в тому числі шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки, суму заборгованості за кредитним договором при порушенні Позичальником будь-яких умов Кредитного договору та/або Договору іпотеки, включаючи повну або часткову несплату процентів.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За умовами Кредитного договору нараховані проценти підлягають сплаті в строк до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому вони нараховані (п. 3.1 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 6 від 17.12.2010).

Тобто, проценти, нараховані за листопад 2011 року, мали бути сплачені відповідачем в строк до 10.12.2011; за грудень 2011 року -до 10.01.2012 і так далі.

В порушення умов Кредитного договору відповідач не сплатив нараховані проценти, що не заперечується останнім.

Як зазначалося вище, на виконання вимог статті 35 Закону України „Про іпотеку" Банк надіслав на адресу Іпотекодавця повідомлення (претензію) вих. № 23/1012 від 06.04.2012 з вимогою виконати порушене зобов'язання та погасити заборгованість по процентах та сплатити пеню в 30-денний термін з дня його отримання /том 1, арк. с. 52/. Повідомлення-вимога отримане Іпотекодавцем 10.04.2012 /том 1, арк. с. 53/, проте жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості, ним не здійснено.

Отже, строк повернення всієї суми кредиту настав 10.05.2012.

Факт надання кредиту в сумі 250 847,25 доларів США підтверджується матеріалами справи, а саме: кредитними заявками, меморіальними валютними ордерами, виписками з особових рахунків Позичальника /том 1, арк. с. 58-67; том 2, арк. с. 2-243/, відповідними відмітками на кредитному договорі /том 3, арк. с. 4-7/ та додатковій угоді № 1 від 24.01.2006 /том 3, арк. с. 8-9/ та не заперечується відповідачем.

Враховуючи те, що повернення позивачеві отриманого кредиту є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Кредитним договором, а факт наявності заборгованості (хоча і строкової) за тілом кредиту підтверджений належними та допустимими доказами, зважаючи на відсутність належних доказів повернення кредиту суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу (тілу кредиту) в сумі 250 847,25 доларів США.

Таким чином, вимога про дострокове стягнення кредиту в сумі 250 847,25 доларів США є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення процентів в сумі 25 013,62 доларів США суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (щодо позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1048 параграфа 1 „Позика" глави 71 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Наведені положення узгоджуються з частиною другою статті 1056 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як зазначено вище, сторони встановили процентну ставку за користування кредитом на рівні 17% річних (пункт 1.2 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 7 від 24.06.2011).

В свою чергу, пунктом 5.1 Кредитного договору на Позичальника покладений обов'язок вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і сплачувати проценти, нараховані за користування кредитом.

Матеріалами справи, а саме виписками з особових рахунків відповідача /том 2, арк. с. 2-60/ підтверджено, а відповідачем не спростовано факту систематичного порушення ним строків сплати нарахованих процентів, а отже, відповідач є таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом.

За приписами статей 525, 526, 625 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунок процентів за користування кредитом, за яким строкова заборгованість по процентах складає 3 553,68 доларів США, прострочена заборгованість по процентах складає 21 459,95 доларів США /том 1, арк. с. 51; том 3, арк. с. 14-20/, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 842,54 долара США за несвоєчасне погашення процентів суд зазначає таке.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Наведеній нормі кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В свою чергу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Визначення неустойки дається у статті 549 Цивільного кодексу України. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Сторони встановили пеню за порушення Позичальником термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від простроченої суми (пункт 5.3 Кредитного договору).

Перевіривши розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 842,54 долара США /том 1, арк. с. 51/, суд визнає його вірним, а позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення процентів -обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі у сумі 842,54 долара США.

За викладених обставин, доводи позивача є переконливими, що надає суду підстави задовольнити позов повністю та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гесс і Ко" на користь Публічного акціонерного товариства „Банк „Таврика" заборгованість за Кредитним договором № 19-05/кл від 29.06.2005 в сумі 276 703,41 доларів США, що в гривневому еквіваленті відповідно до курсу НБУ, встановленого на 30.05.2012, становить 2 211 552,00 грн, та складається зі: строкової заборгованості по кредиту у розмірі 250 847,25 доларів США; строкової заборгованості по процентах у розмірі 3 553,67 доларів США; простроченої заборгованості по процентах у розмірі 21 459,95 доларів США; пені по прострочених процентах у розмірі 842,54 доларів США, -шляхом звернення стягнення на предмети іпотек за Іпотечними договорами від 25.06.2011 та 26.01.2006, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гесс і Ко".

Відповідно до статті 39 Закону України „Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи з положень статті 41 Закону України „Про іпотеку", пункту 7.6 Договору іпотеки від 26.01.2006, пункту 4.6 Іпотечних договорів від 25.06.2011, якими передбачена можливість реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах, позовні вимоги про встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах (на аукціоні) в межах процедури виконавчого провадження підлягають задоволенню.

При цьому ціна предметів іпотеки за домовленістю між сторонами становить:

-за Договором іпотеки від 26.01.2006 -503 000,00 грн;

-за Іпотечним договором від 25.06.2011 (реєстровий номер 953) -747 300,00 грн;

-за Іпотечним договором від 25.06.2011 (реєстровий номер 955) -1 785 700,00 грн.

Суд вважає можливим прийняти вказані ціни за початкову ціну предметів іпотек для їх подальшої реалізації.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору (54 672,00 грн) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гесс і Ко" (ідентифікаційний код 20710364; 99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 5) на користь Публічного акціонерного товариства „Банк „Таврика" (ідентифікаційний код 19454139; 01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94) заборгованість за Кредитним договором № 19-05/кл від 29.06.2005 в сумі 276 703,41 доларів США, що в гривневому еквіваленті відповідно до курсу НБУ, встановленого на 30.05.2012, становить 2 211 552,00 грн та складається зі:

- строкової заборгованості по кредиту у розмірі 250 847,25 доларів США;

- строкової заборгованості по процентам у розмірі 3 553,67 доларів США;

- простроченої заборгованості по процентам у розмірі 21 459,95 доларів США;

- пені по прострочених процентах у розмірі 842,54 доларів США;

шляхом звернення стягнення на предмети іпотек:

- вбудовані нежилі приміщення загальною площею 32,8 м2, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вулиця Леніна, будинок 33, та вбудовані нежилі приміщення першого поверху загальною площею 16,6 м2, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вулиця Велика Морська, будинок 5 (за Договором іпотеки від 26 січня 2006 року, який зареєстрований в реєстрі за номером 265) (зі змінами та доповненнями), за початковою ціною 503 000,00 грн;

- трикімнатну квартиру № 42, що розташована за адресою: м. Севастополь; вулиця Астана Кесаєва, будинок 1, загальною площею 126,1 м2 (за Договором іпотеки від 25 червня 2011 року, який зареєстрований в реєстрі за номером 953), за початковою ціною 747 300,00 грн;

- нежитлові приміщення, розташовані в підвальному поверсі будинку за адресою: м. Севастополь, вулиця Олега Кошевого, будинок 4, загальною площею 231,5 м2 (за Договором іпотеки від 25 червня 2011 року, який зареєстрований в реєстрі за номером 955), за початковою ціною 1 785 700,00 грн;

які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гесс і Ко".

Встановити спосіб реалізації предметів іпотек: шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону).

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гесс і Ко" (ідентифікаційний код 20710364; 99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 5; відомості про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства „Банк „Таврика" (ідентифікаційний код 19454139; 01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94; п/р 73997101270091 в ПАТ „Банк „Таврика", м. Київ, МФО 300788, або на інші рахунки) судовий збір у сумі 54 672,00 грн (п'ятдесят чотири тисячі шістсот сімдесят дві грн 00 коп.)

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.09.2012.

Суддя підпис В.О. Головко