Рішення № 26062802, 24.07.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2012 р. Справа № 5024/895/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Грицай О.С. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства "Ауді Центр ВІПОС", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валінор-Менеджмент", с.Новорайськ, Бериславського району Херсонської області

про стягнення 45 711 грн. 32 коп.

за участі представників:

позивача -Стадний Ю.В. дов. від 15.12.2011 року №668;

відповідача -Маєвської І.М. дов. від 23.07.2012 року.

в с т а н о в и в:

У травні 2012 року дочірнє підприємство "Ауді Центр ВІПОС" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Валінор-Менеджмент", просило стягнути з відповідача основну суму заборгованості 43 828,55 грн., пеню 1 443,87 грн., 3% річних у сумі 219,75 грн., збитки від інфляції в сумі 219,15 грн., посилаючись на невиконання останнім умов договору про виконання робіт по ремонту та/або сервісному обслуговуванню автомобілів щодо належного розрахування за виконану роботу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.05.2012 року матеріали справи №5011-72/6366-2012 направлені за підсудністю до господарського суду Херсонської області.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.06.2012 року справа прийнята до провадження судді Грицай О.С., призначена до розгляду на 10.07.2012 року.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 10.07.2012 року розгляд справи був відкладений до 24.07.2012 року у зв'язку з клопотання позивача про відкладення розгляду справи та неявкою сторін.

У судовому засіданні 24.07.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача визнав позовні вимоги повністю, що відображено у протоколі судового засідання.

Крім викладеного судом встановлено, що 01.08.2011 року між сторонами укладено договір № 173, відповідно до пункту 1.1 якого замовник (відповідач у справ) доручає, а виконавець (позивач) бере на себе зобов'язання по виконанню робіт по ремонту та/або сервісному обслуговуванню автомобілів замовника, а саме AUDI Q7, у строки та на умовах, зазначених у договорі (а.с. 9-10).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість робіт визначається в національній валюті у гривнях згідно договірних цін у відповідності до заказ-наряд, який складає виконавець після передачі замовником автомобілів на СТО. Заказ-наряд є невід'ємною частиною цього договору і затверджується сторонами.

Згідно п. 3.2.1 договору замовник проводить розрахунки з виконавцем не пізніше 3 робочих днів з моменту оформлення акту виконаних робіт, в якому визначається вартість робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів, тощо.

Пунктом 5.2 договору визначена відповідальність замовника (відповідача), що у разі несвоєчасної оплати робіт відповідно до п. 3.2.1 договору він сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми вартості робіт.

На виконання умов договору позивачем наданий акт виконаних робіт №951 від 22.02.2012 року, відповідно до якого вартість робіт, виконаних позивачем складає 43 828,55 грн. (а.с. 7).

На час розгляду справи в суді відповідачем взяті зобов'язання в повному обсязі не виконані, у зв'язку з чим заборгованість складає 43 828,55 грн.

Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір підряду, згідно до приписів статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості в розмірі 43 828,55 грн. є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 43 828,55 грн. підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань за договором позивачем нараховані відповідачу 219,15 грн. збитків від інфляції та 3% річних у сумі 219,75 грн. за період з 25.02.2012 по 25.04.2012 відповідно до розрахунків.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора.

Суд перевірив наведений позивачем розрахунок інфляційних збитків та зазначає наступне. Для визначення інфляційних збитків позивачем невірно визначено сукупний індекс інфляції за період 25.02.2012 року по 25.04.2012 року. Крім того, при визначенні 3% річних позивачем було неправильно округлено суму до сотих.

Таким чином, нарахування інфляційних та 3% річних є правомірним, однак, сам розрахунок є невірним, тому суд самостійно нараховує суму збитків від інфляції та 3% річних, які складають, відповідно 131,49 грн. та 219,74 грн.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань за вказаним договором позивачем відповідно до розрахунків нарахована пеня в розмірі 1 443,87 грн. з посиланням на пункт 5.2 договору, за яким у разі несвоєчасної оплати робіт відповідно до п. 3.2.1 договору замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми вартості робіт.

Нарахування суми пені у даному випадку є правомірним, оскільки за статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до статті 231 того ж Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Крім того, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Позивачем на підставі пункту 5.2 договору нарахована до сплати пеня в розмірі 1 443,87 грн., нарахування якої є правомірним, однак, розрахунок також як і нарахування інфляційних та 3% річних є невірним, з огляду на що, підлягає перевірки судом, та складає 1111,88 грн.

За таких обставин судовий збір в розмірі 1609,50 грн. покладається на відповідача, а надлишково сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 31,50 грн. підлягає поверненню йому на підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валінор-Менеджмент (Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вул. Промислова, будинок 3) (реєстраційний номер юридичної особи 10087784187, ідентифікаційний код 37615249) на користь Дочірнього підприємства "Ауді Центр ВІПОС" (м. Київ, вул. Оранжерейна, 1; код ЄДРПОУ 32000038, в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, п/р 26008010113582) -43 828,55 грн. основної заборгованості, пеню в розмірі 1111,88 грн., 3% річних -219,74 грн., збитків від інфляції в розмірі 131,49 грн. та 1609,50 грн. компенсації по сплаті судового збору.

3. Повернути Дочірньому підприємству "Ауді Центр ВІПОС" (м. Київ, вул. Оранжерейна, 1; код ЄДРПОУ 32000038, в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, п/р 26008010113582) з Державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір в сумі 31,50 грн., сплаченого платіжним доручення № 901 від 28.04.2012 року.

4.В задоволенні решти позову відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підпису рішення -25 липня 2012 року

Суддя О.С.Грицай