Ухвала суду № 26062674, 17.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-5/12617-2012

17.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

до Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк"

про стягнення 12 610 284,08 грн.

Суддя Ломака В.С.

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (далі –позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" (далі –відповідач) про стягнення 12 610 284,08 грн., в тому числі 12 573 850,00 грн. основного боргу, 28 946,33 грн. пені. та 7 487,75 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договори № 159/і на інкасацію коштів від 25.10.2009 р., № 396/і на інкасацію коштів від 20.05.2011 р., №241/і на інкасацію коштів від 25.06.2010 р., № 303/і на інкасацію коштів від 23.11.2010 р. та № 787/і на інкасацію коштів від 01.08.2012 р., згідно з умовами яких відповідач зобов’язався приймати у касі позивача грошову виручку, за адресами та в строки, визначені в п. 1.1. відповідних договорів, здійснювати перевезення та приймання грошової виручки у касі Банку та забезпечити своєчасний переказ проінкасованої виручки на рахунки позивача не пізніше наступного після інкасації робочого дня. Як зазначає позивач, на виконання зазначених договорів він в період з 31.08. 2012 р. по 03.09.2012 р. здав виручку інкасаторам відповідача на загальну суму 12 573 850,00 грн., однак відповідач в порушення п. 1.2. зазначених вище договорів, суму зданої виручки не перерахував на рахунки позивачу. Враховуючи зазначене, а також керуючись передбаченим п. 5.9. вказаних договорів правом щодо нарахування пені за порушення взятих на себе відповідачем зобов’язань, а також приписами ст. 625 ЦК України, позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Також, разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій він просить: накласти арешт на кошти та банківські метали за всіма видами валют і банківських металів на загальну суму 12 610 284,08 грн., що знаходяться на наступних рахунках, що належать відповідачеві: № 32003125401 в АТ "ЕРДЕ БАНК", МФО 380667; № 16005105204101 в АТ "КБ "Експобанк", МФО 322294; № 26304147 в АТ "ЕРДЕ БАНК", МФО 380667; № 26307144 в АТ "ЕРДЕ БАНК", МФО 380667; № 26352092 в АТ "ЕРДЕ БАНК", МФО 380667; № 160043184501 в АТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 300131; № 16002000000036 в АТ "РОДОВІД БАНК", МФО 321712; № 16009000185220 в ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК", МФО 300670; № 16003000659301 в ПАТ "АГРОКОМБАНК", МФО 322302; № 16005980804167 в ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023; № 16006012152946 в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313; № 16009011752946 в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313; № 16008100380667 в ПАТ "БАНК ФОРУМ", МФО 322948; №16002916401 в ПАТ "Інтеграл-банк", МФО 320735; № 16001111853103 в АБ "Південний", МФО 328209; № 16002111853102 в АБ "Південний", МФО 328209; № 16003111853101 в АБ "Південний", МФО 328209; № 3570601073011 в АТ "ЕРДЕ БАНК", МФО 380667; № 3570701073009 в АТ "ЕРДЕ БАНК", МФО 380667, а також накласти арешт на належне відповідачу майно: будинок, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Гончарна, буд. 20; квартиру № 10, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. В. Чорновола, буд. 30; квартиру № 11, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 134; квартиру № 243, що знаходиться за адресою м. Київ, просп. Перемоги, буд. 60; квартиру № 244, що знаходиться за адресою м. Київ, просп. Перемоги, буд. 60.

Зазначена заява обґрунтована тим, що у позивача є достатні підстави вважати, що грошові кошти, які відповідач отримав від позивача та які на момент пред'явлення позову перебувають у відповідача, можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, оскільки розмір вимог є значним, а специфіка роботи банківської установи передбачає залучення вільних коштів в активних операціях банку. Крім того, позивач вказує на те, що за інформацією, яка міститься у загальному доступі, щодо посадових осіб органів керівництва відповідача проводяться слідчі дії, що знижує рівень довіри громадськості до банку та створює загрозу масового пред’явлення кредиторами відповідача вимог про повернення (у тому числі дострокового) кредиторської заборгованості, що в свою чергу може стати причиною неплатоспроможності відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/12617-2012 та призначено розгляд справи на 03.10.2012 р.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали в цілому, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов’язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Оцінюючи наведені у заяві про вжиття заходів до забезпечення позову обставини, на які посилається позивач в її обґрунтування, суд дійшов висновку про можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам позивача до прийняття рішення у даній справі, у зв’язку з чим вважає за потрібне вжити заходів до забезпечення позову з урахуванням наступного.

Так, позов, згідно ч. 1 ст. 67 ГПК України, забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

При цьому, заходи щодо забезпечення позову обов’язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв’язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення боргу за укладеними між сторонами договорами, а також відсотків за користування чужими грошовими коштами та пені.

У свою чергу, позивач просить суд вжити декілька заходів до забезпечення позову: накласти арешт на грошові кошти та банківські метали на рахунках відповідача та його майно.

Однак, слід зазначити, що нормами ст. 67 ГПК України не передбачено можливість вжиття декількох заходів до забезпечення позову одночасно –накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках відповідача та накладення арешту на банківські метали, що зберігаються на його рахунках, та накладення арешту на майно, яке належить відповідачу, тим більше що останні два з обраних позивачем заходів до забезпечення позову не перебувають у конкретному зв'язку із предметом позовних вимог.

Оскільки предметом розгляду даної справи є грошові кошти, а не майно відповідача або банківські метали, що зберігаються на його рахунках, а також заважаючи на те, що позивач не надав доказів про відсутність на рахунках відповідача грошових коштів, суд визнає вимогу позивача про накладення арешту на майно відповідача та банківські метали, що зберігаються на його рахунках, необґрунтованою, а відтак –відмовляє позивачеві у задоволенні заяви в цій частині.

При цьому, суд враховує, що обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Згідно з приписами частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Поняття господарської діяльності міститься і в інших законах України, проте на відміну від загального визначення господарської діяльності в ГК України, її визначення, що міститься в спеціальних законах, застосовується лише для цілей цих законів.

Відповідно до роз’яснень, наданих Національним банком України в листі № 18-211/3950 від 25.10.2001 р. "Про порядок накладення арешту на кореспондентські рахунки комерційних банків частиною першою статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

В той же час, частина четверта статті 59 Закону визначає, що накладати арешт на кореспондентські рахунки банку або зупиняти операції по цих рахунках забороняється.

На підставі зазначеного, накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача, окрім тих що є кореспондентськими, у розмірі ціни позову у даній справі, на думку суду, не може призвести до припинення його господарської діяльності.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданого заходу до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи все зазначене та керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. З метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили, накласти арешт на грошові кошти на загальну суму 12 610 284,08 грн., що знаходяться на наступних банківських рахунках Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк", крім тих, що є кореспондентськими: № 32003125401 в АТ "ЕРДЕ БАНК", МФО 380667; № 16005105204101 в АТ "КБ "Експобанк", МФО 322294; № 26304147 в АТ "ЕРДЕ БАНК", МФО 380667; № 26307144 в АТ "ЕРДЕ БАНК", МФО 380667; №26352092 в АТ "ЕРДЕ БАНК", МФО 380667; № 160043184501 в АТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 300131; № 16002000000036 в АТ "РОДОВІД БАНК", МФО 321712; № 16009000185220 в ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК", МФО 300670; № 16003000659301 в ПАТ "АГРОКОМБАНК", МФО 322302; № 16005980804167 в ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023; № 16006012152946 в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313; № 16009011752946 в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313; № 16008100380667 в ПАТ "БАНК ФОРУМ", МФО 322948; №16002916401 в ПАТ "Інтеграл-банк", МФО 320735; № 16001111853103 в АБ "Південний", МФО 328209; № 16002111853102 в АБ "Південний", МФО 328209; № 16003111853101 в АБ "Південний", МФО 328209; № 3570601073011 в АТ "ЕРДЕ БАНК", МФО 380667; № 3570701073009 в АТ "ЕРДЕ БАНК", МФО 380667.

3. В іншій частині заяви про забезпечення позову –відмовити.

4. Ухвала про забезпечення позову має силу виконавчого документу відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5, код ЄДРПОУ 32294926).

Боржник: Публічне акціонерне товариство "Ерде Банк" (04070, м. Київ, Подільський район, вулиця П. Сагайдачного/Ігорівська, будинок 10/5, літера А, код ЄДРПОУ 34817907).

5. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її прийняття 17.09.2012 р. та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

6. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала може бути пред’явлена до виконання протягом року з моменту її прийняття.

7. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.С. Ломака