Рішення № 26061915, 18.09.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.09.12 р. Справа № 5006/14/152/2012

за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення

залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»,

ЄДРПОУ 19014832, м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Славута»,

ЄДРПОУ 33534549, м.Слов'янськ

про стягнення 870 034 грн. 99 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Гонопольський Д.С.-по дов.

від відповідача: Кудій О.Я.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Славута», м.Слов'янськ, про стягнення штрафу в розмірі 870034,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки №ЦХП-25-01311-01 від 05.01.2011р., порушення відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором поставки в частині недотримання обов'язку з постачання продукції.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №509 від 06.08.2012р., в якому позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своїх заперечень проти позову, відповідач посилається на відсутність його вини у невиконанні зобов'язань перед позивачем у зв'язку з порушенням позивачем строків оплати продукції за іншими договорами поставки. Викладене, за твердженням відповідача, ставило його у становище, при якому виконати поставку продукції позивачу у встановлені строки було неможливо.

08.08.2012р. через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача №511 від 08.08.2012р. (а.с.61-62, т.2) про зменшення розміру неустойки (штрафу) до мінімально можливого рівня у зв'язку зі складним фінансовим становищем ТОВ «Торговий дім Славута».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

05.01.2011р. між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Славута» був підписаний договір поставки №ЦХП-25-01311-01, за умовами якого відповідач зобов'язується поставити та передати у власність, а позивач прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені в цьому договорі.

Відповідно до п.1.2 договору найменування продукції: портландцемент марки 500 (ПЦ 1-500, ПЦ 1-500-Н) насипом.

Згідно зі специфікацією №1 до договору поставки від 05.01.2011р. №ЦХП-25-01311-01 сторонами було узгоджено постачання відповідачем позивачу наступної продукції: портландцемент марки 500 (насипом) ПЦ1-500, ПЦ1-500-Н у кількості 17669 тн., вартістю 14208703,04 грн., ПДВ 20% - 2841740,61 грн., на загальну суму з урахуванням ПДВ 20% - 17 050 443,65 грн.

За приписами п.5.2 договору відвантаження продукції проводиться протягом 2011 року тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом та є підтвердженням готовності вантажоодержувача до прийому продукції. Відвантаження продукції проводиться на протязі місяця вказаного у письмові рознарядці замовника. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник.

Рознарядка надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку. Після отримання рознарядки по факсу постачальник повинен протягом доби направити замовнику копію отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання, або іншим чином підтвердити її отримання.

Кожна партія продукції постачається протягом 10 (десяти) календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

Матеріальні витрати, що виникли при поверненні продукції, яка не була письмово заявлена, покладаються на постачальника.

Згідно з п.5.3 договору поставки №ЦХП-25-01311-01 від 05.01.2011р. датою поставки продукції вважається дата відправлення цієї продукції, яка підтверджується штампом станції відправлення на залізничній накладній на адресу вантажоодержувача, яка вказана в рознарядці замовника.

Виходячи зі змісту позовної заяви, на виконання умов п.5.2 договору №ЦХП-25-01311-01 від 05.01.2011р. позивачем були надіслані на адресу відповідача письмові рознарядки:

- від 29.11.2011р. №ЦХП-20/7827 на відвантаження у грудні місяці 2011 року продукції - портландцементу ПЦ-І-500-Н, зокрема, у кількості 360 тн.;

- від 30.11.2011р. №ЦХП-20/7880 на відвантаження в грудні місяці 2011 року продукції - портландцементу ПЦ-І-500-Н у кількості 3500 тн. виробництва ВАТ «Івано-Франківськцемент» орієнтовною вартістю 3650 тис. грн.;

- від 01.12.2011р. №ЦХП-20/7912 на відвантаження у грудні місяці 2011 року продукції - портландцементу ПЦ-І-500-Н у кількості 216 тн. орієнтовною вартістю 237,62 тис. грн.;

- від 02.12.2011р. №ЦХП-20/7973 на відвантаження у грудні місяці 2011 року продукції - портландцементу ПЦ-І-500-Н у кількості 432 тн. орієнтовною вартістю 475,20 тис. грн.

Як вказує позивач, відповідачем не було здійснено жодного відвантаження по вказаним вище рознарядкам.

Пунктом 10.1 договору поставки №ЦХП-25-01311-01 від 05.01.2011р. встановлено, що за порушення термінів постачання згідно п.5.2 договору, постачальник оплачує замовнику штраф у розмірі 20% від суми непоставленої в строк продукції.

За таких обставин, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 870034,99 грн. (сума непоставленої продукції)*20% (штраф)):

- внаслідок невиконання відповідачем рознарядки від 29.11.2011р. №ЦХП-20/7827 штраф в сумі 69479,28 грн. (347396,40 грн. *20%)

- внаслідок невиконання відповідачем рознарядки від 30.11.2011р. №ЦХП-20/7880 штраф в сумі 675493,00 грн. (3377465,00 грн. *20%)

- внаслідок невиконання відповідачем рознарядки від 01.12.2011р. №ЦХП-20/7912 штраф в сумі 41687,57 грн. (208437,84 грн.*20%);

- внаслідок невиконання відповідачем рознарядки від 02.12.2011р. №ЦХП-20/7973 штраф в сумі 83375,14 грн. (416875,68 грн.*20%).

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзив на позов.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як вказувалось вище, 05.01.2011р. між сторонами був підписаний договір поставки №ЦХП-25-01311-01, за умовами якого відповідач зобов'язується поставити та передати у власність, а позивач прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені в цьому договорі.

Таким чином, в силу ст.ст.11, 712 Цивільного кодексу України між сторонами виникли зобов'язальні відносини на підставі укладеного договору поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, укладаючи договір поставки, сторони визначили невід'ємною його частиною специфікацію №1 до договору поставки №ЦХП-25-01311-01 від 05.01.2011р., якою визначили перелік продукції, що підлягає поставці, загальну вартість продукції, що поставляється.

Зазначеним договором сторони також погодили умови постачання та приймання продукції зокрема, визначивши наступне: за умовами п.5.2 договору поставка продукції проводиться партіями протягом 2011 року, тільки після письмової рознарядки позивача, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності вантажоодержувача до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації у рознарядці несе замовник.

Рознарядка надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку. Після отримання рознарядки по факсу постачальник повинен протягом доби направити замовнику копію отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання, або іншим чином підтвердити її отримання.

Кожна партія продукції постачається протягом 10 (десяти) календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

Таким чином, сторонами при укладені вказаного договору №ЦХП-25-01311-01 від 05.01.2011р., було узгоджено певний порядок поставки, в основу якого покладено обов'язок саме замовника (позивача) надати постачальнику (відповідачу) рознарядку в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

При цьому, принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

З урахуванням викладеного, при зверненні до суду з відповідними вимогами згідно норм ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивач має довести такі вимоги певними доказами.

Як встановлено судом, в якості доказу направлення на адресу відповідача відповідної рознарядки на постачання продукції за договором №ЦХП-25-01311-01 від 05.01.2011р. позивачем до матеріалів справи надано копію листа від 29.11.2011р. №ЦХП-20/7827 (а.с.37-38, т.1), адресованого директору ТОВ «Торговий дім Славута», про свою готовність прийняти портландцемент ПЦ-І-500-Н, зокрема, у кількості 360 тн.

При цьому, копія вказаного листа не містить у собі жодних відміток відповідача про отримання вказаної рознарядки.

Одночасно, до матеріалів справи позивачем додано копії реєстрів відправлень рекомендованих листів від 01.12.2011р. (а.с.39, 40, т.1), виходячи зі змісту яких позивачем на адресу відповідача: 84112 м.Слов'янськ, вул.Чубаря, 6, було направлено вказану рознарядку.

Рознарядка від 30.11.2011р. №ЦХП-20/7880 (а.с.45, т.1) на відвантаження в грудні місяці 2011 року продукції портландцементу ПЦ-І-500-Н у кількості 3500 тн. виробництва ВАТ «Івано-Франківськцемент» орієнтовною вартістю 3650 тис. грн. також не містить у собі відомостей щодо її отримання відповідачем.

В якості доказу направлення вказаної рознарядки на адресу відповідача позивачем до матеріалів справи додано реєстр відправлення рекомендованих листів по Україні від 02.12.2011р. (а.с.46, 47, т.1). Згідно вказаного реєстру рознарядка від 30.11.2011р. №ЦХП-20/7880 була направлена позивачем на ім'я відповідача до м.Краматорськ.

Проте, за висновками суду, юридичною адресою ТОВ «Торговий дім Славута» є м.Слов'янськ. Одночасно, згідно договору №ЦХП-25-01311-01 від 05.01.2011р. фактичним місцезнаходженням відповідача визначено м.Слов'янськ.

Згідно рознарядки від 01.12.2011р. №ЦХП-20/7912 (а.с.44, т.1), від 02.12.2011р. №ЦХП-20/7973 (а.с.33, т.1) на останніх відсутні жодні відмітки відповідача про їх отримання.

Одночасно, позивачем до матеріалів справи надано претензію від 17.02.2011р. №ЦХП-18/248, направлену на адресу відповідача. До вказаної претензії позивачем було додано рознарядки від 29.11.2011р. №ЦХП-20/7827, від 30.11.2011р. №ЦХП-20/7880, від 01.12.2011р. №ЦХП-20/7912, від 02.12.2011р. №ЦХП-20/7973.

Факт направлення позивачем вказаної претензії з рознарядками на адресу відповідача: м.Слов'янськ, вул.Чубаря, 6, підтверджується реєстром відправлення рекомендованих листів по Україні від 20.02.2012р. (а.с.31, т.1).

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту отримання відповідачем рознарядок на постачання товару за договором №ЦХП-25-01311-01 від 05.01.2011р.

Як вказувалось вище, згідно п.5.2 договору №ЦХП-25-01311-01 від 05.01.2011р. кожна партія продукції постачається протягом 10 (десяти) календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

Відповідачем належних доказів виконання своїх зобов'язань з постачання позивачу продукції за договором №ЦХП-25-01311-01 від 05.01.2011р. згідно рознарядок від 29.11.2011р. №ЦХП-20/7827, від 01.12.2011р. №ЦХП-20/7912, від 02.12.2011р. №ЦХП-20/7973, від 30.11.2011р. №ЦХП-20/7880 до матеріалів справи не надано.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 10.1 договору поставки №ЦХП-25-01311-01 від 05.01.2011р. встановлено, що за порушення термінів постачання згідно п.5.2 договору, постачальник оплачує замовнику штраф у розмірі 20% від суми непоставленої в строк продукції.

За таких обставин, позивачем було нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 870034,99 грн.

Виходячи зі змісту проведеного позивачем розрахунку суми штрафу, при нарахуванні останнього позивачем ціна за непоставлену продукцію була визначена з урахуванням ПДВ.

Проте, відповідно до роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України №01-6/1205 від 12.11.1993р. у разі поставки товарів за вільними (договірними) цінами штрафи за прострочку поставки, недопоставку продукції (товарів), за поставку продукції (товарів) неналежної якості, некомплектної або в неналежній тарі (упаковці) слід стягувати виходячи з цієї ціни, без врахування будь-яких набавок та суми податку на добавлену вартість.

З урахуванням викладеного, за висновками суду, правомірним є нарахування відповідачу штрафу в сумі 725030,65 грн., зокрема:

- внаслідок невиконання відповідачем рознарядки від 29.11.2011р. №ЦХП-20/7827 штраф в сумі 57899,52 грн. (289497,60 грн. *20%)

- внаслідок невиконання відповідачем рознарядки від 30.11.2011р. №ЦХП-20/7880 штраф в сумі 562912,00 грн. (2814560,00 грн. *20%)

- внаслідок невиконання відповідачем рознарядки від 01.12.2011р. №ЦХП-20/7912 штраф в сумі 34739,71 грн. (173698,56 грн.*20%);

- внаслідок невиконання відповідачем рознарядки від 02.12.2011р. №ЦХП-20/7973 штраф в сумі 69479,42 грн. (347397,12 грн.*20%).

Як наслідок, позов в частині вимог про стягнення штрафу в сумі 145004,34 грн. є неправомірним та підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, частина друга статті 218 Господарського кодексу України встановлює загальне правило, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності за наявності його вини.

Тому учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання за відсутності його вини лише у випадках, встановлених договором або законом. Таке регулювання відповідає правовідновлювальному, компенсаційному характеру приватноправової відповідальності.

При цьому, правовою підставою до настання відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, що порушила договірне зобов'язання.

Вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання встановлена положеннями ст.614 Цивільного кодексу України, згідно якої особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 06.08.2012р. №509 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність його вини у невиконанні зобов'язань з постачання товару внаслідок прострочення позивачем виконання своїх обов'язків з оплати товару за іншими підписаними між сторонами правочинами.

Як встановлено судом, за рознарядками від 29.11.2011р. №ЦХП-20/7827, від 01.12.2011р. №ЦХП-20/7912, від 02.12.2011р. №ЦХП-20/7973 за договором №ЦХП-25-01311-01 від 05.01.2011р. постачанню позивачу підлягав портландцемент.

При цьому, за рознарядкою від 30.11.2011р. №ЦХП-20/7880 за договором №ЦХП-25-01311-01 від 05.01.2011р. позивач вимагав у відповідача відвантаження в грудні місяці 2011 року портландцементу ПЦ-І-500-Н у кількості 3500 тн. виробництва ВАТ «Івано-Франківськцемент».

Згідно листа від 14.12.2011р. (а.с.77, т.1) ВАТ «Івано-Франківськцемент» було відмовлено відповідачу у постачанні з відстроченням платежу у грудні 2011р. портландцементу марки ПЦ1-500 за рознарядками ДП «Укрзалізничпостач» у зв'язку з відсутністю фінансової можливості. При цьому, відповідача було повідомлено про можливість постачання необхідної продукції виключно на умовах попередньої оплати.

Згідно з наданою до матеріалів справи довідкою (а.с.74, т.1), підписаною директором ТОВ «Торговий дім Славута», станом на 01.12.2011р. заборгованість позивача перед позивачем за поставлений товар за договорами №ЦХП-25-00411-01 від 24.12.2010р., №ЦХП-25-00211-01 від 24.12.2010р., №ЦХП-14-01810-01 від 23.09.2010р., №ЦХП-14-01311-01 від 04.02.2011р., №ЦХП-02-02211-01 від 10.03.2011р. становила 4217292,83 грн.

Наявність заборгованості позивача перед відповідачем по інших договорах поставки також підтверджується довідкою відповідача, складеною згідно актів звірок (а.с.75, т.1).

При цьому, в матеріалах справи наявні підписані між сторонами акти звірок взаємних розрахунків, підписані без будь-яких зауважень або заперечень, згідно яких встановлено факт наявності у позивача заборгованості зі сплати вартості отриманої продукції, у тому числі станом на 01.01.2012р., 31.12.2011р., 01.12.2011р., 30.11.2011р., 31.10.2011р.

Крім цього, відповідачем до матеріалів справи також надано претензії №609 від 12.10.2011р., №610 від 12.10.2011р., №611 від 12.10.2011р., №612 від 12.10.2011р., №615 від 13.10.2011р., №809 від 08.12.2011р., №808 від 08.12.2011р., №807 від 08.12.2011р., №800 від 07.12.2011р., №752 від 21.11.2011р., №753 від 21.11.2011р., №820 від 14.12.2011р., листи №563 від 20.09.2011р., №564 від 20.09.2011р., №558 від 14.09.2011р., №557 від 14.09.2011р., №568 від 21.09.2011р., згідно з якими відповідач вимагав від позивача сплати заборгованості за отриману продукцію за укладеними між сторонами договорами.

Листом від 12.12.2011р. №829/1 (а.с.102-104, т.2) відповідачем було повідомлено позивача про ті обставини, що на виконання зобов'язань з постачання продукції відповідачем було укладено відповідні договори з виробниками цієї продукції, за умовами яких відвантаження продукції здійснюється за попередньою оплатою. За таких обставин, відповідачем було запропоновано позивачу погасити існуючу заборгованість. В іншому випадку відповідачем було попереджено позивача про неможливість постачання у грудні 2011р. продукції по рознарядках від 29.11.2011р. №ЦХП-20/7827, від 30.11.2011р. №ЦХП-20/7880, від 01.12.2011р. №ЦХП-20/7912 у зв'язку з відсутністю обігових коштів.

Отримання позивачем вказаного листа підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 19.12.2011р. (а.с.105, т.2).

Листом від 16.12.2011р. №6/1-192 ПАТ «Брокбізнесбанк» (а.с.76, т.1) було відмовлено відповідачу у збільшенні ліміту кредитування за кредитним договором на 4900000,00 грн. у зв'язку з відсутністю нерухомого майна, необхідного для передачі в іпотеку банку.

Листом від 16.05.2012р. №379 (а.с.78, т.1) відповідачем було повідомлено позивача про відхилення у повному обсязі претензії від 17.02.2011р. №ЦХП-18/248 у зв'язку з допущенням останнім прострочення виконання своїх зобов'язань з оплати продукції. Направлення вказаної відповіді на адресу позивача підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 28.05.2012р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За висновками суду, враховуючи надані відповідачем до матеріалів справи документи, останнім вживалися залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання перед позивачем за договором №ЦХП-25-01311-01 від 05.01.2011р.

Проте, як встановлено судом, за умовами підписаного між сторонами договору №ЦХП-25-01311-01 від 05.01.2011р. виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем жодним чином не ставилося в залежність від факту отримання відповідачем оплат від позивача за іншими договорами поставки, внаслідок чого посилання відповідача на повну відсутність його вини у невиконанні зобов'язань перед позивачем як підставу для звільнення від відповідальності судом до уваги не приймаються.

Одночасно, відповідачем до матеріалів справи надане клопотання від 08.08.2012р. №511 (а.с.61, т.2) про зменшення розміру заявленого позивачем до стягнення штрафу.

Згідно з ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Як встановлено судом, позивачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України взагалі не доведено жодними доказами факту виникнення в нього збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №ЦХП-25-01311-01 від 05.01.2011р.

При цьому, як було викладено вище, відповідачем вживалися залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання перед позивачем за договором №ЦХП-25-01311-01 від 05.01.2011р.

Згідно наданої до матеріалів справи довідки від 08.08.2012р. №510 (а.с.64, т.2) на підприємстві ТОВ «Торговий дім Славута» працює 26 людей, на утриманні у яких знаходяться 18 членів родини, що не працюють, а також 11 малолітніх дітей.

За змістом балансу ТОВ «Торговий дім Славута» станом на 30.06.2012р. (а.с.65, т.2) збитки відповідача становлять 687000,00 грн. Крім того, у відповідача також є зобов'язання перед обслуговуючим банком по кредиту в сумі 5800000,00 грн., а від'ємне сальдо платіжного балансу складає 897000,00 грн.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, враховуючи надані до матеріалів справи докази, приймаючи до уваги ступень вини відповідача у невиконанні зобов'язань перед позивачем, причини такого невиконання, невідповідність заявленого до стягнення розміру штрафу наслідкам порушення, суд дійшов висновку про наявність виняткових підстав для зменшення розміру заявленого до стягнення позивачем розміру штрафу на 90%, в результаті чого стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф в сумі 72503,07 грн.

Враховуючи, що, за висновками суду, позов в частині вимог про стягнення штрафу в сумі 145004,34 грн. є неправомірним, судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

За таких обставин, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Славута», м.Слов'янськ про стягнення штрафу в розмірі 870034 грн. 99 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Славута», м.Слов'янськ на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м.Київ штраф в сумі 72503 грн. 07 коп., судовий збір в сумі 14500 грн. 61 коп.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Славута», м.Слов'янськ відмовити.

В судовому засіданні 18.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 19.09.2012р.

Суддя Левшина Г.В.