Рішення № 26061866, 11.09.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.09.12 р. Справа № 5006/17/48/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі Центральної філії ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк

про: стягнення в рахунок відшкодування заподіяної шкоди 33632,54грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бичков В.М. - за дов. №212-1-4/06 від 20.12.2011р.,

від відповідача: не з'явився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

11.09.2012р. з 14-35год. до 14-40год.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі Центральної філії ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк про стягнення в рахунок відшкодування заподіяної шкоди 33632,54грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на:

договір добровільного страхування транспортного засобу №19G-0366028 від 18.10.2010р. зі строком дії з 19.10.2010р. до 18.10.2011р.; довідку ДАІ від 29.07.2011р.; постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 07.08.2011р. у справі №3-6404/11; Звіт №503 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу; заяву про порядок виплати страхового відшкодування №948 від 09.08.2011р.; заяву на виплату страхового відшкодування №126068/24 від 21.11.2011р. на суму 33635,54грн.; страховий акт №126068 від 12.08.2011р.; платіжне доручення №1848 від 26.08.2011р. на суму 39542,72грн. тощо.

Протягом розгляду справи позивач надав:

- клопотання б/н від 19.07.2012р. про направлення запиту до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо поліса ВЕ/4493775, виданого ПрАТ «Міська страхова компанія» з зазначенням лімітів полісу, суми франшизи (а.с.122).

- клопотання №507 від 19.07.2012р., в якому просив суд вважати відповідачем у справі 5006/17/48/2012 - Приватне акціонерне товариство «Міська страхова компанія» (адреса: 83053, м. Донецьк, вул. Краснооктябрська, 111) (а.с.123).

- довідку №268/2 від 30.07.2012р., в якій зазначає, що у зв'язку з особливостями електронної програми клієнт-банк у призначенні платежу не має можливості вірно зазначити реквізити страхового полісу, а саме проставити латинську літеру «G» після цифри 19; крім того, програма скорочує перші цифри «0» або «00», приймаючи номер страхового полісу за раціональне натуральне додаткове число.

Таким чином, призначення платежу у платіжному дорученні №1848 від 26.08.2011р. необхідно вважати «#1026949# (126068)/20211/ страхове відшкодування по полісу 19G/0366028= від 18.10.2010р. + ВАТ «Завод «Артемзварювання + зг.рах.СЧ-1882 від 08.08.2011. без ПДВ» (а.с.142).

06.08.2012р. від дирекції Моторного (транспортного) страхового бюро України на виконання вимог ухвали господарського суду від 19.07.2012р. (а.с.126) надійшов лист №19006/7-3-11 від 01.08.2012р. з додатком - інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ (а.с.130-131).

Протягом розгляду справи відповідач надав:

- клопотання б/н від 18.07.2012р. про відкладення розгляду справи, в якому зазначено, що ПрАТ «Міська страхова компанія» нещодавно пройшло процес реорганізації в частині зміни місцезнаходження та позбавлене можливості перевірити дійсність наданих Позивачем документів, правомірність визначення розміру позовних вимог (а.с.82). До клопотання додав копії правовстановлюючих документів (а.с.83-121).

- клопотання б/н від 06.08.2012р. про відкладення розгляду справи з тих самих підстав (а.с.133).

- клопотання б/н від 11.09.2012р., в якому просить суд провести розгляд справи за наявними в матеріалах справи документами без участі представника відповідача, посилаючись на відсутність можливості перевірити дійсність наданих позивачем документів та правомірність визначення розміру позовних вимог (а.с.147).

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 06.08.2012р. у зв'язку з перебуванням судді Шилової О.М. у відпустці справу №5006/17/48/2012 було передано судді Величко Н.В.

Ухвалою господарського суду від 06.08.2012р. змінено назву відповідача з Закритого акціонерного товариства "Міська страхова компанія" на Приватне акціонерне товариство "Міська страхова компанія" (а.с.135).

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 28.08.2012р. справу передано судді Боковій Ю.В. у зв'язку з перебуванням судді Шилової О.М. на лікарняному.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 11.09.2012р. справу передано судді Шиловій О.М. у зв'язку з виходом останньої з лікарняного.

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання 19.06.2012р., 19.07.2012р., 06.08.2012р., 28.08.2012р. та 11.09.2012р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №№00742950, 00749407, 00752025 (а.с.80, 128, 136) та клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає переходові до розгляду позовних вимог по суті, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 Постанови Пленуму №18).

Згідно з пунктами 3.13., 3.14. Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

З матеріалів справи вбачається, що суд неодноразово відкладав розгляд справи для надання відповідачу можливості подати необхідні для прийняття рішення документи.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження існування обставин, що ускладнюють надання витребуваних судом документів.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, наявні докази отримання відповідачем ухвал суду, а відповідачем не надано доказів на підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання та непредставлення витребуваних документів, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

18.10.2010р. між ВАТ «Завод «АРТЕМЗВАРЮВАННЯ» (далі - Страхувальник) та ВАТ Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу №19G-0366028 (далі - Договір страхування), згідно з яким позивачем застраховані майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки SUZUKI NEW GRAND, державний номер AA 9401 АА (надалі - застрахований автомобіль). Договором страхування вигодонабувачем визначено ВАТ «Завод «АРТЕМЗВАРЮВАННЯ». Згідно з п.10 Договір страхування діє з 00-00год. 19.10.2010р. до 18.10.2011р. (а.с.9).

Згідно з п.п.1.1. та 1.3. розділу 1 Статуту позивача його було створено як Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант - Авто», надалі перейменовано у Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (рішення Загальних Зборів Акціонерів від 10.11.-04.12.2006р.), яке продовжує свою діяльність як Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» згідно з рішенням Загальних Зборів Акціонерів від 20.04.2011р. про перейменування.

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» несе права та обов'язки Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» до повного їх виконання.

29.07.2011р. на вул.Будівельників - перехрестя з бульваром Верховної Ради в місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «PEUGEOT PARTNER», реєстраційний номерний знак АА 6680 ІТ, під керуванням водія Брязкала Андрія Миколайовича та застрахованого автомобіля під куруванням водія Устяна А.А.

Позивачем на підставі Договору страхування та заяви Страхувальника №948 від 09.08.2011р. (а.с.32) було замовлено оцінку матеріальної шкоди, яка згідно зі Звітом оцінювача №503 від 09.08.2011р. склала 33632,54грн. (а.с.13-30), складено страховий акт №126068 від 12.08.2011р. (а.с.33), платіжним дорученням №1848 від 26.08.2011р. виплачено на користь філіалу Петрівка-Авто страхове відшкодування у сумі 39542,72грн. (а.с.35).

Аналіз положень ст.ст.22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" дозволяє зробити висновок, що страхову виплату було здійснено позивачем правомірно.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнаний Брязкало Андрій Миколайович (постанова Дніпровського районного суду міста Києва №3-6404/11 від 17.08.2011р. (а.с.12)), цивільно-правову відповідальність якого було застраховано Приватним акціонерним товариством «Міська страхова компанія» згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/4493775 (надалі - Поліс) (а.с.131). Строк дії Полісу - з 31.12.2010р. до 30.12.2011р. включно. Полісом встановлений ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну - 50000грн. та суму франшизи 0,00грн.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.993 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.18, ст.27 Закону України „Про страхування" особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є Приватне акціонерне товариство "Міська страхова компанія".

Отже, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача у сумі 33632,54грн., оскільки зазначена сума не перевищує ліміт відповідальності ПрАТ "Міська страхова компанія", а розмір франшизи Полісом не встановлено.

Позивачем на адресу ПрАТ "Міська страхова компанія" 21.11.2011р. направлялась заява №126068/24 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 33632,54грн. (а.с.36-37) з повним пакетом документів, передбачених ст.35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Відповідач отримав заяву з доданими документами, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.39).

Як стверджує позивач, заяву відповідачем залишено без відповіді та виконання, і іншого відповідачем не доведено, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що відповідач повідомляв позивача про будь-які недоліки наданого пакету документів і пропонував усунути їх для подальшого розгляду питання про виплату страхового відшкодування.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи документи, що підтверджують здійснення позивачем страхової виплати за Договором добровільного страхування транспортного засобу №19G-0366028 від 18.10.2010р. і виникнення обов'язку відповідача відшкодувати завдану цим шкоду в порядку регресу згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/4493775 від 31.12.2010р., суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення в рахунок відшкодування заподіяної шкоди 33632,54грн. є обґрунтованими, підтвердженими належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача на підставі абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, згідно зі ст.ст.993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України; ст. 228 Господарського кодексу України; ст.ст.9, 16, ч.3 ст.18, ст.ст.25, 27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; ст.ст.12, 22, 28, 29, 35-37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі Центральної філії ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк про стягнення в рахунок відшкодування заподіяної шкоди 33632,54грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, м.Донецьк, вул.Краснооктябрська, 111; код ЄДРПОУ 30244124) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі Центральної філії ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», м.Київ (01042, м.Київ, пров. Новопечерський, 19/3; р/р №26508532 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, ЄДРПОУ 25965081) 33632,54грн. в рахунок відшкодування заподіяної шкоди; судовий збір у сумі 1609,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 11.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене 17.09.2012р.

Суддя Шилова О.М.