Рішення № 26061668, 04.09.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.09.12 р. Справа № 5006/25/42/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення 1822,75 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Колеснікова А.В. за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА страхування», звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 1822 грн. 75 коп..

В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 993, 1187, 1191, Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України «Про страхування», статті 22,37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» визнало позов частково на суму 822,75 грн. (за вирахуванням франшизи за полісом цивільно-правової відповідальності - 1000 грн.) та сплатило заборгованість на суму страхового відшкодування у розмірі 822,75 грн. на підтвердження чого, надав суду копію страхового акту № 3065-24 від 31.12.2012р.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

22.12.2010 року між позивачем та Григорук Алісою Анатоліївною було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 3078165/05АВ (далі - Договір страхування). Предметом Договору страхування виступають майнові інтереси Григору А.А., пов`язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом «Daewoo Matiz», державний номер АА7849 ЕТ, від страхових ризиків «ДТП», «викрадення», «збитки внаслідок інших подій». Термін дії договору до 28.12.2011р. (а.с.9-13).

22.06.2011р. в м. Київ, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобілів «PEUGEOT 206», державний номер АІ5025СМ, під керуванням водія Рой Ю.В.(власник автомобіля Пухова О.А.) та «Daewoo Matiz», державний номер АА7849 ЕТ, під керуванням водія Григорук А.А.

Внаслідок ДТП, власнику автомобіля марки «Daewoo Matiz», державний номер АА7849 ЕТ, була завдана матеріальна шкода, розмір якої, згідно Рахунку-фактури № УСЧ1019144 від 23.06.2011р. становить 2070,00 грн.

Згідно з постановою Дніпровського районного суду м. Київа по справі № 3-5216/2011 від 19.07.2011 року ДТП трапилась у зв'язку з порушенням Рой Ю.А. Правил дорожнього руху України, що призвело до механічних пошкоджень застрахованого автомобіля, внаслідок чого її було визнано винною у вчиненні правопорушення та притягнений до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.86).

23.06.2011 року Страхувальником було подано до позивача заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку. Вигодонабувачем зазначено АТ «Укрсиббанк» (а.с.15-16).

ПрАТ «Страхова компанія «АХА страхування», на підставі Договору страхування 3078165/05АВ від 22.10.2010р., страхового акту № 2011/U/MODO1695/UIA6406 від 29.06.2011р., рахунку-фактури № УСЧ1019144 від 23.06.2011р., виплатило власнику транспортного засобу страхове відшкодування з вирахуванням франшизи - 1822,75 грн. (2070 грн. - 247,25грн. = 1822,75 грн.). Доказ сплати підтверджується платіжним дорученням № 17348 від 01.07.2011 року (а.с.19).

Після виплати страхового відшкодування на користь Григорук А.А. до ПрАТ «Страхова компанія «АХА страхування» перейшло право зворотної вимоги, яке Григорук А.А. має до особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3801401, цивільно-правова відповідальність Пухової О.А. на момент ДТП, була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО». Цим полісом встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 50000 грн. та франшиза «1000» грн.(а.с.61).

30.11.2011 року в порядку досудового врегулювання спору, позивач звернувся до Відповідача із заявою про регресні вимоги № 970АР. Проте, відповідач, кошти не перерахував.

Спеціальними законами, які регулюють відносини у сфері страхування, зокрема обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, є Закони України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Згідно з пункту 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Абзацом 2 частини 1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно до статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза, це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

У відповідності до п.12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Всупереч зазначених норм позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 1822,75 грн. без урахування франшизи за полісом № АА/3801401.

Разом з цим, з аналізу вищенаведеного вбачається, що відшкодування шкоди у розмірі еквівалентної розміру суми франшизи покладається на страхувальника за Договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а не на страховиків.

Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до полісу № АА/3801401 у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в сумі 822,75 грн. (1822,75 грн.- 1000 грн.= 822,75 грн.).

Судом встановлено, що 31.08.2012 року відповідачем сплачено суму страхового відшкодування у розмірі 822,75 грн., що підтверджується копією страхового акту № 3065-24 від 31.12.2012р.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів заявлену до стягнення з відповідача суму збитків, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що відповідачем сума боргу була сплачена після порушення провадження у справі, а саме: відповідно до штампу поштового відділення позовна заява була направлена на адресу суду 25.06.2012р., тобто до сплати відповідачем суми страхового відшкодування, витрати по сплаті судового збору частково покладаються на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України і підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення 1822,75 грн. відмовити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» ((83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7 пов., код ЄДРПОУ 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» (04070, м. Київ, вул. Братська, 14, код ЄДРПОУ 20474912) витрати по сплаті судового збору у сумі 726 (сімсот двадцять шість) грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 04 вересня 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 07 вересня 2012 року

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.