Постанова № 26061070, 18.09.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2012 р. Справа № 5019/2848/11

Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. -головуючий, судді Вовк І.В. і Мамонтова О.В.

розглянув касаційну скаргу Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Рівне (далі -відділення АМК),

на рішення господарського суду Рівненської області від 17.01.2012 та

постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.2012

зі справи № 5019/2848/11

за позовом приватного акціонерного товариства "Ерлан", м. Підгородне Дніпропетровської області (далі -ПАТ "Ерлан"),

до відділення АМК

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ПАТ "Ерлан" -Авер'янова Є.В.,

відділення АМК -Гладкої В.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Ерлан" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК від 29.12.2010 № 96 у справі № 05-03-/24-11 про припинення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу (далі -рішення № 96).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.01.2012 (суддя Качур А.М.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 (колегія суддів у складі: суддя Демидюк О.О. -головуючий, судді Бригинець Л.М., Грязнов В.В.), позов задоволено. Судові акти обґрунтовано тим, що в рішенні № 96 не доведено наявності в діях ПАТ "Ерлан" ознак недобросовісної конкуренції.

Відділення АМК звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, внаслідок порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, що виявилося в невідповідності висновків господарських судів фактичним обставинам справи, та у зв'язку з цим невірне застосування положення статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Ерлан" просило оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу -без задоволення з мотивів, викладених у даному відзиві.

Перевіривши на підставі встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

У частині другій цієї статті зазначено, що інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають; містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

За змістом частини першої статті 38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам.

Частиною сьомою статті 38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" передбачено, що написи на етикетці харчового продукту, що представляють інтерес для споживачів та призначені запобігати шахрайству або відрізняти один харчовий продукт від іншого, такі як "повністю натуральний", "органічний", "оригінальний", "без ГМО" (генетично модифікованих організмів) тощо, та інша інформація, на додаток до тієї, що зазначена у цій статті, підлягає перевірці у порядку, встановленому відповідними нормативно-правовими актами, виданими на виконання цього Закону.

Відповідно до пункту 6 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 28.10.2010 № 487, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2011 за № 183/18921 (далі -Технічний регламент), вимоги до маркування харчових продуктів повинні забезпечувати надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт; у маркуванні, оформленні, рекламуванні харчових продуктів забороняється використання будь-якої інформації, яка вводить в оману споживача або містить інформацію щодо властивостей харчового продукту, яких у нього немає.

Господарськими судами у справі встановлено, що згідно з рішенням № 96 дії ПАТ "Ерлан", які полягали у повідомленні невизначеному колу споживачів неповних відомостей про товар шляхом нанесення на етикетку відновленого соку позначення "100 % сік", визнано порушенням конкурентного законодавства, передбаченим статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному коло осіб неповних відомостей, зокрема, внаслідок обраного способу їх викладення, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.

Рішення № 96 обґрунтовано тим, що:

ПАТ "Ерлан" виробляє продукцію"Соки Біола", розфасовану в пластикові пляшки об'ємом 0,5 та 1 літр ;

у досліджених зразках цієї продукції, зокрема, "Томат" та "Білий виноград" на лицевій стороні етикеток нанесено позначення "100 % сік", хоча на зворотному боці наявна інформація про те, що цей сік є відновлений, освітлений та пастеризований; при цьому продукція "Томат" складається з томатної пасти та кухонної солі, а продукція "Білий виноград" -з концентрованого яблучного соку, регулятора кислотності та лимонної кислоти;

продукція виробляється відповідно до власних ПАТ "Ерлан" технічних умов ТУУ 15.3-24616119-006:2010;

використання на етикетці названої продукції позначення "100 % сік" може створити у споживачів враження, що ця продукція є свіже віджатим соком або продуктом отриманим зі свіжих овочів та фруктів, тобто ввести в оману споживачів та вплинути на їх наміри придбати товар.

Місцевий та апеляційний господарські суди, дослідивши фактичні обставини справи, дійшли висновку про те, що ПАТ "Ерлан", здійснюючи маркування названої продукції, не порушило вимоги Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" та Технічного регламенту, а рішенням № 96 не спростовано правомірності обраного позивачем способу подання інформації про продукцію. Зокрема, не доведено, що позначення "100 % сік" в уявленні споживачів асоціюється саме з соком отриманим зі свіжих овочів або фруктів та, що цей спосіб подачі інформації на етикетці продукту може ввести в оману споживачів з урахуванням наявності широкого кола виробників аналогічного продукту у схожих упаковках. Відтак відмовили в задоволенні позову відділення АМК.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, покладених в основу оскаржуваних судових актів.

Згідно ж з частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 17.01.2012 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 зі справи № 5019/2848/11 залишити без змін, а касаційну скаргу Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України -без задоволення.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Вовк

Суддя О. Мамонтова