Постанова № 26056615, 13.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"13" серпня 2012 р. Справа № 2а-4898/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Мельникова Р.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Жовтневської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№17) до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Жовтневська виправна колонія управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№17), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, у якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.04.2012 №0000861501 ДПІ у Балаклійському районі;

- зобов'язати відповідача винести суму нарахованих штрафних санкцій за картку особового рахунку позивача.

В обґрунтування позову позивач повідомив наступне.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 02.04.2012 №0000861501 прийнято безпідставно та незаконно з порушенням чинного законодавства, штрафні санкції нараховані по податковим деклараціям неправомірно.

Позивач повідомив, що ним частково сплачені суми податкових зобов’язань у строк, встановлений законодавством.

Позивач зазначив, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону України №2181-ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податків сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу, під час перерахування платником податків коштів до бюджету, позивач вважає неправомірним.

Відповідачем надано до суду заперечення проти позову (а.с.39-40). Відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, сума штрафу, визначена у податковому повідомленні –рішенні від 02.04.2012 №0000861501, є обґрунтованою.

Ухвалою суду замінено відповідача - ДПІ у Балаклійському районі на його правонаступника - ДПІ у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби.

У зв’язку з реорганізацією замінено позивача - Жовтневську виправну колонію управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№17) на Жовтневську виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№17).

Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою (а.с.46), у судове засідання 13.08.2012 не прибув.

13.08.2012 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити участь представника у судовому засіданні.

Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю та відсутністю доказів на підтвердження поважності причини неприбуття представника відповідача в судове засідання. Згідно з ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи викладене, суд на підставі ч.6 ст.128 КАС України розглянув справу в письмовому провадженні.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Фахівцем ДПІ у Балаклійському районі Харківської області ДПС проведено камеральну перевірку податкової звітності Жовтневської виправної колонії №17 з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 13.03.2012 №26/15-016/08564618 (а.с.41-43).

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату податку на додану вартість за вересень-грудень 2008 року, січень та лютий 2009 року, що відображено у розрахунку, наведеному в акті перевірки від 13.03.2012 №26/15-016/08564618.

На підставі акта від 13.03.2012 №26/15-016/08564618 відповідно до ст.126 Податкового кодексу України ДПІ у Балаклійському районі Харківської області ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.04.2012 №0000861501 (а.с.44), яким за затримку на 1126 календарних днів сплати суми грошового зобов’язання в розмірі 22587грн. до Жовтневської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№17) застосовано штраф у сумі 4517,40грн.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (у тексті постанови нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Пунктом 1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Строки погашення узгодженого податкового зобов'язання встановлено п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Так, згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

З наданих позивачем до суду копій платіжних доручень (а.с.11-18) вбачається, що платіжні доручення щодо часткового перерахування сум податку на додану вартість по деклараціям, зазначеним в акті від 13.03.2012 №26/15-016/08564618, позивачем надано до банку в межах граничного строку сплати податку, передбаченого законодавством, із зазначенням призначення платежу.

Судом встановлено, що кошти, перераховані позивачем вказаними платіжними дорученнями з призначенням конкретного платежу, були спрямовані відповідачем на погашення податкового боргу з податку на додану вартість, який виник у минулих періодах.

Відповідач, в обґрунтування правомірності своїх дій щодо зарахування сплачених сум на сплату боргу, що виник у минулих періодах, посилається на п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Суд звертає увагу на наступне.

Податковий кодекс України, на п.87.9 ст.87 якого посилається відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, набрав чинності з 1 січня 2011 року. Платіжні доручення щодо часткового перерахування сум податку на додану вартість по деклараціям, зазначеним в акті від 13.03.2012 №26/15-016/08564618, подано до банку в 2008-2009 роках. Таким чином, до правовідносин щодо зарахування сум податку на додану вартість, зазначених у вказаних платіжних дорученнях, підлягають застосуванню приписи законодавства, що діяло на час подання позивачем платіжних доручень до установи банку.

Відповідно до п.п.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Таким чином, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п.6 ст.7 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N377/8976, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Відповідно до п.3.8 зазначеної Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного слідує, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому, з урахуванням п.п.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Вказаним Законом визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Суд зазначає, що жодним Законом не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу.

Таким чином, позивачем виконано всі необхідні дії, спрямовані на часткову сплату податку на додану вартість по деклараціям, зазначеним в акті від 13.03.2012 №26/15-016/08564618.

З урахуванням наведеного, судом встановлено, що сплата позивачем податку на додану вартість по деклараціям, зазначеним в акті від 13.03.2012 №26/15-016/08564618, виглядає наступним чином:

- податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2008 року від 17.10.2008р. №17081, загальна сума зобов'язання 3720грн., граничний термін сплати 30.10.2008. Сплачено у встановлений строк;

- податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2008 року від 19.11.2008р. №19183, загальна сума зобов'язання 3518грн.; граничний термін сплати 01.12.2008. Сплачено у встановлений строк 300,00грн. згідно з платіжним дорученням №317 від 01.12.2008. Сплачено з порушенням терміну сплати більше 30 календарних днів 3218,00грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2008 року від 18.12.2008р. №20152, загальна сума зобов'язання 6374грн.; граничний термін сплати 30.12.2008. Сплачено у встановлений строк 600,00грн. згідно з платіжним дорученням №358 від 26.12.2008. Сплачено з порушенням терміну сплати більше 30 календарних днів 5774,00грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2008 року від 19.01.2009р. №22942, загальна сума зобов'язання 3080грн.; граничний термін сплати 30.01.2009. Сплачено у встановлений строк 500,00грн. згідно з платіжним дорученням №12 від 30.01.2009. Сплачено з порушенням терміну сплати більше 30 календарних днів 2580,00грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2009 року від 19.02.2009р. №2342, загальна сума зобов'язання 961грн.; граничний термін сплати 02.03.2009. Сплачено у встановлений строк;

- податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2009 року від 20.03.2009р. №3134, загальна суму зобов'язання 4934грн.; граничний термін сплати 30.03.2009. Сплачено у встановлений строк 1000,00грн. згідно з платіжним дорученням №53 від 30.03.2009. Сплачено з порушенням терміну сплати більше 30 календарних днів 3934,00грн.

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, відповідачем неправомірно застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 1416,20грн., оскільки суми податку на додану вартість, на які була нарахована вказана сума штрафу, були сплачені Жовтневською виправною колонією управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№17) в порядку та у строк, що були встановлені податковим законодавством, чинним на час сплати позивачем зазначених сум податку на додану вартість.

Водночас, податок на додану вартість по деклараціям, зазначеним в акті від 13.03.2012 №26/15-016/08564618, позивачем не був сплачений у повному обсязі у строк, встановлений податковим законодавством.

Суд зазначає, що до суду не надано докази сплати позивачем в повному обсязі у строк, встановлений законодавством, сум податку на додану вартість по деклараціям, зазначеним в акті від 13.03.2012 №26/15-016/08564618.

Тому ДПІ у Балаклійському районі Харківської області ДПС за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання більше, ніж на 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, правомірно застосовано до Жовтневської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№17) штраф у сумі 3101,20грн.

Обставин, які б свідчили про протиправність податкового повідомлення – рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області ДПС від 02.04.2012 №0000861501 в частині застосування штрафу в сумі 3101,20грн., позивач суду не повідомив.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення – рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області ДПС від 02.04.2012 №0000861501 в частині застосування штрафу в сумі 1416,20грн. підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням податкового законодавства України та вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Суд також прийшов до висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення – рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області ДПС від 02.04.2012 №0000861501 в частині застосування штрафу в сумі 3101,20грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача винести суму нарахованих штрафних санкцій за картку особового рахунку позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на те, що внесення відомостей та коригувань до картки особового рахунку платника податків віднесено до повноважень органу державної податкової служби та лежить поза компетенцією суду, позовна вимога про зобов'язання відповідача винести суму нарахованих штрафних санкцій за картку особового рахунку позивача задоволенню не підлягає.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Жовтневської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№17) до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.04.2012 №0000861501 Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби в частині зобов"язання Жовтневської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№17) сплатити штраф за платежем "податок на додану вартість" в сумі 1416,20грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в іншій частині, а саме: щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 02.04.2012 №0000861501 Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби в частині зобов"язання Жовтневської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№17) сплатити штраф за платежем "податок на додану вартість" в сумі 3101,20грн.; щодо зобов'язання відповідача винести суму нарахованих штрафних санкцій за картку особового рахунку позивача.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Жовтневської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№17) (код ЄДРПОУ 08564618; с. Жовтневе-1, Балаклійський район, Харківська область, 64266) витрати зі сплати судового збору в сумі 33,64грн. (тридцять три грн. шістдесят чотири коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 20 серпня 2012 року.

Суддя Р.В. Мельников