Постанова № 26056567, 12.07.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/2530/12

"12" липня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

розглянувши за відсутності позивача та відповідача в порядку письмового провадження в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,-

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2312,07 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не в повному обсязі здійснено сплату єдиного внеску до Пенсійного фонду України за 2011 рік, внаслідок чого за ним рахується заборгованість на суму 2312,07 грн. за січень -липень 2011 року, яку позивач, звернувшись до суду із даним позовом, і просить стягнути з відповідача як фізичної особи -підприємця, в судовому порядку.

12.07.2012 року до суду від Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі надійшло клопотання про розгляд даної справи без участі його представника.

Відповідач в судове засідання 12.07.1012 року - не з'явився, надіславши на адресу суду заяву, в якій, посилаючись на те, що вона звільнена від сплати єдиного внеску як пенсіонер за віком, просить залишити заявлений дол. Неї позов без задоволення.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів,- враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, а також враховуючи відповідну заяву позивача про розгляд справи без його представника, - суд, у відповідності до положень статей 12, 41, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до довідки Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби №9714/7/17-40 від 14.06.2012р. -відповідач, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер ДРФО -НОМЕР_1), у період з 10.01.2011 року по 31.03.2011 року та з 07.04.2011 року по 30.06.2011 року -здійснювала підприємницьку діяльність за загальною системою оподаткування на основі сплати фіксованого патенту, а у період з 01.07.2011 по 31.12.2011 року - на спрощеній системі оподаткування.

Таким чином, будучи зареєстрованою як фізична особа -підприємець та перебуваючи на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Тернополі, відповідач була платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в розумінні пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(до внесення до вказаного Закону змін згідно із Законом України від 07.07.2011 року №3609-VI).

Відтак, у вищевказаний період на відповідача статтею 6 вищезазначеного Закону було покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Так, згідно наявного у справі повідомлення-розрахунку, виходячи із розміру єдиного внеску, який встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини 1 статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2011 рік, - сума єдиного внеску, яка мала бути сплачена відповідачем у період з січня по липень 2011 року, - становить 2312,07грн.

Проте, всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», - відповідач сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України за 2011 рік -у повному обсязі не здійснила.

Таким чином, станом на час розгляду справи за відповідачем рахується несплачена в добровільному порядку заборгованість по єдиному внеску в сумі 2312,07грн., яку Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі і просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Наявність вказаної заборгованості станом на час розгляду справи підтверджується наявними у ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року № 2464-VI, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктами 1, 4 ч. 2 ст.6 вищевказаного Закону - платника єдиного внеску зобов'язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст.1 вказаного закону - мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Як передбачено п. 11 ст. 8 цього Закону - єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 ч.1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з положеннями ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»№2857-VI від 23 грудня 2010 року - мінімальний розмір заробітної плати у 2011 році, встановлювався у наступних розмірах: з 01 січня -941,00 грн., з 01 квітня -960,00 грн., з 01 жовтня -985,00 грн.

Тобто, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати визначеної ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», платник єдиного внеску - повинен сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України, нарахований за відповідний базовий звітний період з кожного місяця 2011 року, у розмірі не меншому, ніж: з 01 січня по 31 березня у сумі 326,53 грн., (941,00грн.х34,7%), з 01 квітня по 30 вересня у сумі 333,12 грн., (960,00 грн.х34,7%).

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах 3 та 4 п.1 ч.1 ст. 4 цього Закону, - календарний рік.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, згідно з ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

При цьому, абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

При цьому, суд не може прийняти до уваги посилань відповідача на те, що вона є пенсіонером за віком, та на безпідставність у зв'язку з цим стягнення з неї вищезазначеної суми заборгованості за період з січня по липень 2011 року, з огляду на наступне.

Законом України від 07.07.2011 року №3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України»статтю 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено частиною четвертою наступного змісту: «Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.».

Як видно із довідки УПФ України у м.Тернополі №1605/07 від 06.07.2012 року, - відповідач, ОСОБА_1, - дійсно є пенсіонером за віком з 03.01.2004 року, що підтверджується відповідним пенсійним посвідченням серії АГ №623001.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України №1/99-рп від 09.02.1999 року, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №3609-VI (відповідно і зміни в статтю 4 Закону №2464) набули чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме - з 06.08.2011 року.

Таким чином, враховуючи те, що частину 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- якою було визначено окремі категорії осіб, на яких поширюються положення щодо звільнення від сплати єдиного внеску, при цьому, виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, - внесено лише згідно із Законом України від 07.07.2011 року №3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», - то суд приходить до висновку, що у разі наявності визначених частиною 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»підстав та належності відповідача до визначених цією статтею категорій осіб, - звільнення відповідача від обов'язку здійснювати сплату єдиного внеску із застосуванням до неї вказаної норми закону, було можливе лише починаючи з серпня 2011 року.

Таким чином, нарахування відповідачем позивачу сум щодо сплати єдиного внеску за період з січня по липень 2011 року - є правомірним, і ці суми підлягають сплаті.

При цьому, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що, з серпня 2011 року, тобто, після внесення до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» частини 4 Законом України від 07.07.2011 року №3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», - Управлінням Пенсійного фонду України в місті Тернополі вказані норми закону було враховано та нарахування будь-яких нових сум по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування -відповідачу не здійснювалось.

Як вже було зазначено вище, всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- відповідач у належному розмірі та в повному обсязі сплати єдиного внеску до Пенсійного Фонду України за період з січня по липень 2011 року - не здійснив, і станом на час розгляду справи відповідач доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом в сумі 2312,07 грн. - суду не надав.

Частиною 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений відповідача законом обов'язок щодо сплати єдиного внеску у належному розмірі - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу та спростовували б доводи позивача,- відповідачем не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству, а тому - позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі -задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер ДРФО - НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі (ідентифікаційний код - 21157094, вул.Руська, 17, м.Тернопіль) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень -липень 2011 року в сумі 2312,07 грн. (дві тисячі триста дванадцять гривень 07 копійок), - шляхом перерахування вказаних коштів за наступними реквізитами: п/р №37198076001918 у Управлінні Державної казначейської служби України в м.Тернополі Тернопільської області, МФО 838012.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.