Постанова № 26056385, 10.07.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/2565/12

"10" липня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Мушія А. Б.,

прокурора -Горбачевської Л. Я.,

відповідача -ОСОБА_1,

за відсутності належним чином повідомленого позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Прокурора Підгаєцького району Тернопільської області в інтересах держави, в особі: Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Підгаєцького району Тернопільської області, який виступає в інтересах держави в особі: Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області, звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період січень -грудень 2011 року в сумі 4010,30 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не здійснено в повному обсязі сплату єдиного внеску до Пенсійного фонду України, внаслідок чого станом на час звернення прокурора до суду з даним позовом, за відповідачем рахується несплачена у встановленому законом порядку заборгованість на суму 4010,30 грн., яку прокурор, звернувшись до суду із даним позовом, і просить стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області в судовому порядку.

Позивач в судове засідання не з'явився, надіславши попередньо до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, в якому також, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов -із викладених в ньому мотивів.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала, зазначила, що не мала можливості сплатити вказаний борг у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

Заслухавши прокурора та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідач, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер ДРФО -НОМЕР_1), зареєстрована як фізична особа -підприємець.

При цьому, відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області, та, відповідно, - є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування -у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Як видно із самостійно поданого відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області звіту про нарахуванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2011 рік, - сума єдиного внеску, яка мала бути сплачена відповідачем за 2011 рік, - становить 4010,30 грн.

Проте, всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», - відповідач у повному обсязі сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України за 2011 рік -не здійснив.

02 квітня 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області, з метою погашення наявної суми боргу, відповідачеві було виставлено вимогу № Ф-6.

Проте, і станом на час розгляду справи вказана заборгованість відповідачем в добровільному порядку -не сплачена, що підтверджується наявними матеріалами справи: розрахунком суми позовних вимог, самостійно поданим відповідачем до управління Пенсійного фонду звітом про нарахуванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2011 рік, карткою особового рахунку фізичної особи -підприємця.

Окрім того, вказані обставини визнані, безпосередньо, і самою ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року № 2464-VI, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

Пунктами 1, 4 ч. 2 ст.6 вищевказаного Закону - платника єдиного внеску зобов'язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст.1 вказаного закону - мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Як передбачено п. 11 ст. 8 цього Закону - єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 ч.1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з положеннями ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»№2857-VI від 23 грудня 2010 року - мінімальний розмір заробітної плати у 2011 році, встановлювався у наступних розмірах: з 01 січня -941,00 грн., з 01 квітня -960,00 грн., з 01 жовтня -985,00 грн., з 01 грудня -1004,00 грн.

Тобто, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати визначеної ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», платник єдиного внеску - повинен сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України, нарахований за відповідний базовий звітний період з кожного місяця 2011 року, у розмірі не меншому, ніж: з 01 січня по 31 березня у сумі 326,53 грн., (941,00грн.х34,7%), з 01 квітня по 30 вересня у сумі 333,12 грн., (960,00 грн.х34,7%), з 01 жовтня по 30 листопада у сумі 341,80 грн., (985,00 грн.х34,7%), та з 01 грудня у сумі 348,39 грн. (1004,00грн.х34,7%).

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах 3 та 4 п.1 ч.1 ст. 4 цього Закону, - календарний рік.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

При цьому, абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Відповідно до статті 121 Конституції України, на систему органів прокуратури України покладена функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»визначено, що представництво прокуратурою інтересів держави у суді полягає у здійсненні прокурорами процесуальних та інших дій від імені держави, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, порушення адміністративним судом справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави.

Як вже було зазначено вище, під час розгляду справи знайшли своє підтвердження твердження прокурора, який виступає в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області, про те, відповідач як фізична особа-підприємець, - не здійснила сплати єдиного внеску до Пенсійного Фонду України у належному розмірі.

Крім того, безпосередньо, і сама відповідач в судовому засіданні визнала, що визначену суму заборгованості перед Пенсійним фондом, яка виникла за період січень -грудень 2011 року, в сумі 4010,30 грн. - вона не мала змоги сплатити добровільно.

Частиною 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Водночас, згідно з положеннями частини 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу. Тобто, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, згідно з ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений відповідача законом обов'язок щодо сплати єдиного внеску у належному розмірі - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу - відсутні, а також, враховуючи визнання адміністративного позову відповідачем та її згоду із сумою заявленої у позові заборгованості, - суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими, і з урахуванням визнання їх відповідачем, - відповідають чинному законодавству, а тому - позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2 - 11, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Прокурора Підгаєцького району Тернопільської області в інтересах держави, в особі: Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області -задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер ДРФО -НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ -21156387, вул. Шевченка, 20, м. Підгайці, Тернопільська область) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010,30 грн. (чотири тисячі десять гривень 30 копійок), - шляхом перерахування вказаних коштів за наступними реквізитами: р/р 25605332101447, МФО - 398057, код -21156387, Бережанське відділення Ощадного банку.)

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 липня 2012 року./

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.