Постанова № 26056091, 10.09.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2012 року 2а-3352/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Виноградова О.С.

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перші руки Україна»до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перші руки Україна»(надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про скасування податкового повідомлення -рішення № 0000042202 від 08.05.2012.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем було проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ВКП»Трейд», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг», ТОВ «Будевростандарт»за період з 01.01.2008 по 01.01.2011. За результатами проведеної перевірки було складено акт на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення -рішення.

Також вказав, що однією з підстав прийняття оскаржуваного рішення стало твердження перевіряючих про відсутність факту отримання послуг від ТОВ «ВКП»Трейд», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг», ТОВ «Будевростандарт».

Позивач не погоджуються з вказаним рішенням та вважає, що воно суперечить нормам чинного законодавства України та Податковим кодексу України (надалі -ПК України).

Представник позивача в судовому засіданні позов уточнив та підтримав його з урахуванням внесених уточнень.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду письмові заперечення про позову. Причини не явки суду не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Перші руки Україна»має статус юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі направлення № 192 від 17.04.2012, виданого Броварською ОДПІ, згідно ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а також відповідно до постанови про призначення позапланової перевірки від 19.10.2011 старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України підполковника міліції по кримінальній справі № 24-210 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ВКП»Трейд», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг», ТОВ «Будевростандарт»за період з 01.01.2008 по 01.01.2011.

За результати проведеної перевірки був складений акт від 20.04.2012 № 206/222/35736253 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ВКП»Трейд», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг», ТОВ «Будевростандарт»за період з 01.01.2008 по 01.01.2011.

Відповідно до вищевказаного акту перевірки було встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме:

- п.п. 5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 № 283/97-ВР (надалі -Закон № 283), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму всього в сумі 132 745,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2009 року 10 833,00 грн., за 2 квартал 2009 року 18 892,00 грн., за 3 квартал 2009 року 33 729,00 грн., за 4 квартал 2009 року 25 958,00 грн., за 1 квартал 2010 року 27 083,00 грн., за 2 квартал 2010 року 16 250,00 грн.;

- п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5, п. 7.4, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 98 382,00 грн., у тому числі за лютий 2009 року 2 000,00 грн., квітень 2009 року 11 447,00 грн., травень 2009 року 3 667,00 грн., червень 2009 року 1 083,00 грн., липень 2009 року 6 667,00 грн., серпень 2009 року 15 567,00 грн., вересень 2009 року 3 667,00 грн., жовтень 2009 року 14 617,00 грн., листопад 2009 року 5 000,00 грн., лютий 2010 року 8 667,00 грн., березень 2010 року 13 000,00 грн., квітень 2010 року 13 000,00 грн.

- п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Перші руки Україна»з зазначеними у акті перевірки постачальниками ТОВ «ВКП»Трейд», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг », ТОВ «Будевростандарт»протягом 2009 року, 1-2 кварталу 2010 року.

Перевірка проводилась з окремих питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах ТОВ «Перші руки Україна»з ТОВ «ВКП» Грейд», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг», ТОВ «Будевростандартч»за період з 01.01.2008 по 01.01.2011, інші питання в ході перевірки досліджені не були.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення -рішення № 0000042202 від 08.05.2012.

Судом встановлено, що позивачем було укладено ряд договорів з ТОВ «ВКП»Грейд», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг», ТОВ «Будевростандартч»щодо надання послуг з виготовлення та гарантійного обслуговування рекламно -інформаційної продукції за ескізами замовника, технічне обслуговування вивісок та рекламних конструкцій, технічний аудит по розташуванню вивісок та рекламних конструкцій, моніторинг технічного стану несучих каркасів рекламних конструкцій та вузлів кріплення. Також предметом даних договорів було виготовлення інформаційних плакатів та прапорців.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 (що діяв на період виникнення даних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 7.4.5 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Також, відповідно до ст. 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.15 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 проведено аналіз відповідних законодавчих норм та наголошено на тому, що для підтвердження податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у вказаному листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції, а саме рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції:

- договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо, необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції;

- можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо;

- наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Представником позивача в судовому засіданні на підтвердження чинності укладеного договору було надано ряд письмових доказів, зокрема, договори, що були укладені між ним та контрагентами, додатками до договорів, актами прийому -передачі виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу виїмки від 15.07.2011 старшим оперуповноваженим Дарницького РУ ГУМУС України в м. Києві капітаном міліції Супруном Я.В. було вилучено договори позивача, акти виконаних робіт, податкові накладні, виписки з банку, картки рахунків.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На думку суду та враховуючи вищенаведене, можна зробити обґрунтований висновок, що всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). Питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність правочину. Про недійсність правочину виноситься судове рішення.

Укладені між позивачем ТОВ «Перші руки України»та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні будь-які судові рішення про визнання їх недійсними.

Також в матеріал справи містяться зразки ескізів вивісок, що є підтвердження послуг, які надавались позивачем підприємствам з якими він укладав угоди.

В судовому засіданні представником позивача також було надано ряд листів, що надані його контрагентами, які несуть рекомендаційний характер та вказують на надійність, відповідальність позивача щодо виконання укладених договорів.

Судом оглянуто та надано оцінку усім наданим первинним документам позивача та зроблено висновок, що вони містять всі обов'язкові реквізити, як того вимагає законодавство.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач як суб'єкти владних повноважень не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення -рішення № 0000042202 від 08.05.2012,

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000042202 від 08.05.2012, прийняте Броварською державною податковою інспекцією Київської області ДПС.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перші руки Україна» судовий збір в сумі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 14 вересня 2012 р.