Постанова № 26055852, 10.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/10168/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Асмановій Е.Е.

з участю:

представника позивача - Кир`язієва С.О.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 14 746,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2012 року Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 14 746,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 27 квітня 2011 року податковою інспекцією проведено перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці - кафе «Минутка», що розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Петровського, 1, суб'єкта господарської діяльності - ОСОБА_1. На підставі складеного за наслідками перевірки Акту № 0040/05/65/23/НОМЕР_1 від 27 квітня 2011 року позивачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 000101/17320/10/23-413 від 20 липня 2011 року на суму 10 422,00 грн. та податкові повідомленням-рішення № 0000992343/17319/10/23-413, № 0001002343/17318/10/23-413 від 20 липня 2011 року на загальну суму сумі 4 375,00 грн. Сума штрафу відповідачем частково сплачена та на час подання позовної заява заборгованість зі сплати штрафних санкцій складає 14 746,00 гривень, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми штрафних санкцій.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Оскільки ухвала про відкриття провадження направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою його реєстрації, а саме: АДРЕСА_1, але була повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повідомлена про час і місце розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за застосуванням та своєчасним стягненням сум штрафних (фінансових) санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення штрафних санкцій прямо визначені законодавством України.

Відповідач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця 16 травня 2001 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 509323, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 3).

27 квітня 2011 року Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька проведено перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці - кафе «Минутка», розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Петровського, 1, що належить суб'єкту господарської діяльності ОСОБА_1. За наслідками проведеної перевірки складений акт перевірки № 0040/05/65/23/НОМЕР_1 (0058/05/64/23/НОМЕР_1 реєстрація акта в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання), згідно якого в ході проведеної перевірки позивачем встановлено порушення відповідачем пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», статті 15, 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (арк. справи 9-10).

20 липня 2011 року Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька на підставі акту перевірки № 0058/05/64/23/НОМЕР_1 від 14 липня 2011 року прийнято рішення № 0001012343/17320/10/23-413 про застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 10 422,00 (арк. справи 7).

20 липня 2011 року Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька на підставі акту перевірки № 0058/05/64/23/НОМЕР_1 від 14 липня 2011 року прийняті податкові - повідомлення рішення № 0000992343/17319/10/23-413 та 0001002343/17318/10/23-413 про застосування фінансових санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у вигляді штрафу на загальну суму 4 375,00 грн. (арк. справи 6).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» N 265/95-ВР від 06 липня 1995 року.

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно пунктів 1, 2 та 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до статті 15 вказаного Закону контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідальність за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачена статтями 17-24 цього Закону.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до статті 21 зазначеного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, через порушення відповідачем пунктів 1, 2 та 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» податковими повідомленнями-рішеннями № 0000992343/17319/10/23-413 та № 0001002343/17318/10/23-413 від 20 липня 2011 року до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 4 375,00 грн.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суми фінансових санкцій, які визначені ст. 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами ДПС України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», суд зазначає наступне.

Основними засадами державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року (далі - Закон).

Відповідно до статті 15 зазначеного Закону імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Статтею 17 Закону передбачено відповідальність за порушення норм цього Закону. Відповідно до частини першої статті 17 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 17 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Як встановлено судом, рішенням про застосування фінансових санкцій № 0001012343/17320/10/23-413 від 20 липня 2012 року до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10 422,00 грн. за порушення статей 15, 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Податкові повідомлення-рішення № 0000992343/17319/10/23-413, № 0001002343/17318/10/23-413 та рішення про застосування фінансових санкцій № 0001012343/17320/10/23-413 від 20 липня 2011 року направлені податковою інспекцією на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням. Зазначений конверт повернувся до податкової інспекції із зазначенням причини невручення: «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 8).

В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0000992343/17319/10/23-413, № 0001002343/17318/10/23-413 та рішення про застосування фінансових санкцій № 0001012343/17320/10/23-413 від 20 липня 2011 року.

Станом на день судового розгляду справи залишок несплачених зобов'язань відповідача складає 14 746,00 гривень, з яких адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 10 371,00 грн., штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, обігу готівки та застосування реєстраторів у загальній сумі 4 375,00 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки станом на 7 вересня 2012 року (арк. справи 27-29).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, органи державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби направлено відповідачу податкову вимогу від 14 вересня 2011 року № 423, однак поштове відправлення повернулось на адресу податкового органу не врученим із відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає» (арк. справи 18).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи, починаючи з 14 вересня 2011 року (дата формування податкової вимоги) по 10 вересня 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 безперервно мала податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога № 423 від 14 вересня 2011 року є чинною.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважаються відкликаною не надано.

Згідно із пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафу у загальному розмірі 14 746,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафу у загальному розмірі 14 746,00 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету заборгованість зі сплати штрафних санкцій у розмірі 4 375,00 грн. (чотири тисячі триста сімдесят п'ять гривень 00 коп.) на р/р 31110029700006 в УДК у Донецькій області, код платежу 21080900, одержувач Державний бюджет Київського району, ОКПО 38034002.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету заборгованість зі сплати штрафних санкцій у розмірі 10 371,00 грн. (десять тисяч триста сімдесят одна гривня 00 коп.) на р/р 31118106700006 в УДК у Донецькій області, код платежу 21081100, одержувач Державний бюджет Київського району, ОКПО 38034002.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 10 вересня 2012 року.

Повний текст постанови складений 14 вересня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.