Постанова № 26055768, 13.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/11942/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Смагар С.В.

при секретарі Поддубному С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за поданням Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

до Приватного акціонерного товариства «Кальчицький кар'єр», с. Кальчик

про підтвердження обґрунтованості рішення про застосування адміністративного арешту майна

за участю представників:

від позивача: Іванченко І.М., за довір. від 26.03.2012р.

від відповідача: Курібло В.А., за довір. 17.01.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Мангуська міжрайонна державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулась до суду із поданням до Приватного акціонерного товариства «Кальчицький кар'єр» про підтвердження обґрунтованості рішення про застосування адміністративного арешту майна.

Частиною 1 статті 183-3 КАС України передбачено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; 2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; 3) стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до частини 7 статті 183-3 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Представник заявника у судовому засіданні підтримав вимоги подання, в обґрунтування чого пояснив, що відповідачем не було допущено посадових осіб податкового органу до проведення документальної планової перевірки підприємства, внаслідок чого начальником заявника було прийняте рішення від 10 вересня 2012 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків (відповідача у справі).

Представник відповідача у судовому засіданні надав письмові заперечення на подання, в обґрунтування чого пояснив, що жодних повідомлень та рішень про застосування адміністративного арешту майна підприємство не отримувало, підстав для винесення податковим органом зазначеного рішення не має, посадових осіб Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби не було допущено до проведення планової виїзної документальної перевірки за підстав відсутності у податкового органу права на її проведення. Згідно зі штампом на конверті наказ від 31 жовтня 2012 року № 181 про проведення документальної планової виїзної перевірки та повідомлення від 31 серпня 2012 року № 6 були надіслані позивачем 1 вересня 2012 року та отримані підприємством 7 вересня 2012 року, тобто за три календарних дні до початку перевірки, внаслідок чого позивачем порушено пункт 77.4 статті 77 Податкового кодексу України. Також зазначив, що між сторонами існує спір про право, оскільки відповідач на дату складання акту про неможливість проведення перевірки право податкового органу на її проведення не визнав, тому, з урахуванням викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні вимог подання.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Кальчицький кар'єр» зареєстровано як юридична особа Володарською районною державною адміністрацією 23 липня 2001 року, включене до ЄДРПОУ за номером 00292238, перебуває на податковому обліку Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби з 22 вересня 2005 року.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до листа заступника голови ДПС у Донецькій області від 6 липня 2012 року № 7509/7/22-513-3 затверджено план-графік проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 3 квартал 2012 року, згідно з яким заплановано у вересні 2012 року провести документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Кальчицький кар'єр». Наказом начальника Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 31 серпня 2012 року № 181 встановлено проведення посадовими особами податкового органу документальної планової виїзної перевірки відповідача тривалістю 20 робочих днів за період з 1 квітня 2011 року по 30 червня 2012 року. Податковим органом направлено відповідачу повідомлення від 31 серпня 2012 року № 6, у якому зазначено про проведення з 10 вересня 2012 року документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання підприємством вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Судом встановлено, що наказ від 31 серпня 2012 року № 181 про проведення документальної планової виїзної перевірки та повідомлення від 31 серпня 2012 року № 6 направлені податковим органом відповідачу рекомендованим листом, отримані відповідачем 7 вересня 2012 року, що підтверджено квитанцією «Укрпошти» від 31 серпня 2012 року № 5681 та поштовим повідомленням про вручення, в якому зазначена дата надіслання 31 серпня 2012 року.

Таким чином, суд не приймає посилання відповідача на те, що податковим органом (позивачем у справі) пропущений десятиденний строк повідомлення платника податків про проведення планової перевірки. Відповідач помилково вважає, що перебіг десятиденного строку до дня проведення перевірки починається з дати на штампі, зазначеної поштовим відділенням на конверті, а саме - 1 вересня 2012 року, оскільки позивачем, відповідно до норм пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, як зазначено вище, саме 31 серпня 2012 року, тобто за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки - 10 вересня 2012 року. Суд також зазначає, що десятиденний строк до дня проведення планової перевірки, який визначений нормами пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, обчислюється у два способи як з дати вручення (у випадку вручення податковим органом платнику податків копії наказу та повідомлення), так і з дати надіслання (у випадку надіслання копії наказу та повідомлення податковим органом засобами поштового зв'язку), оскільки норма надає податковому органу право вибору способу повідомлення платника податків про початок перевірки (вручення або надіслання копії наказу та повідомлення).

10 вересня 2012 року позивачем здійснено вихід на адресу Приватного акціонерного товариства «Кальчицький кар'єр» для проведення планової документальної виїзної перевірки, але голова правління підприємства не допустив до проведення перевірки, у зв'язку з чим посадовими особами податкового органу було складено акт про неможливість проведення планової документальної виїзної перевірки у зв'язку з недопуском для її проведення від 10 вересня 2012 року № 12/22-00292238. Факт недопуску до проведення планової перевірки не є спірним у справі.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби. Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

У пункті 94.5 статті 94 Податкового кодексу України зазначено, що арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення. Пунктом 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

10 вересня 2012 року начальником Мангуської МДПІ прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, згідно якого вирішено застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ПрАТ «Кальчицький кар'єр» (ЄДРПОУ 00292238), що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: с. Кальчик, Володарський район Донецької області, 87040, на території розташування ПрАТ «Кальчицький кар'єр» з вимогою допустити для проведення планової документальної виїзної перевірки.

Отже, з урахуванням вищевстановлених обставин, а саме, недопуском платником податків посадових осіб органу державної податкової служби до проведення документальної планової перевірки підприємства, суд дійшов висновку, що рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 10 вересня 2012 року є правомірним, обґрунтованим та таким, що прийняте відповідно до норм діючого законодавства. Суд не приймає посилання відповідача на те, що у даній справі існує спір про право. Суд зазначає, що у даній справі спірною є тільки обставина порушення чи непорушення податковим органом десятиденного строку, передбаченого пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, що не має відношення до спору про право, оскільки відповідач не заперечує законність наказу про проведення планової перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подання податкового органу підлягає задоволенню у повному обсязі. Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-3, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства «Кальчицький кар'єр» про підтвердження обґрунтованості рішення про застосування адміністративного арешту майна Приватного акціонерного товариства «Кальчицький кар'єр», задовольнити повністю.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків Приватного акціонерного товариства «Кальчицький кар'єр», (ЄДРПОУ 00292238), застосованого рішенням Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 10 вересня 2012 року.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 вересня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 18 вересня 2012 року.

Постанова підлягає негайному виконанню.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.