Рішення № 26054026, 11.09.2012, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 1616/2539/2012

Провадження № 2/1616/1117/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2012м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Новака Ю.Д.,

при секретарі - Артюховій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Полтавського ГРУ «ПриватБанк»про захист прав споживача при виконанні кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Полтави з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Полтавського ГРУ «ПриватБанк»про захист прав споживача при виконанні кредитного договору.

У судове засідання позивач та її представник ОСОБА_2 не з'явились, проте надали заяву з проханням розглянути справу у їх відсутність.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч.4 ст. 169 ЦПК України справу потрібно вирішувати на підставі наявних у ній даних і доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення за наступних обставин.

Судом встановлено, що 18 серпня 2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк»укладено кредитний договір № PLPDGK00000009, у відповідності до якого банк надав позивачу кредитні кошти на загальну суму 140265,00 грн. на наступні цілі: купівлю квартири в сумі 122400,00 грн., а також на сплату страхових платежів у сумі 17865,00 грн., зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,5 % суми виданого кредиту щомісячно в період сплати, терміном користування до 18.08.2021 року.

Також, пунктом 1.1 кредитного договору передбачено обов'язок позичальника погашати заборгованість за цим договором щомісячно, у період з 12 по 18 число кожного місяця, у розмірі 2094,16 грн., що складаються із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.

У відповідності до п. 6.4 кредитного договору встановлено розмірі річної відсоткової ставки, який дорівнює 12-ти місячним відсотковим ставкам.

Крім того, в забезпечення виконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань було укладено договір іпотеки від 18.08.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3, у відповідності до якого в іпотеку передано нерухоме майно -квартиру АДРЕСА_1.

На виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 починаючи з вересня 2006 року, щомісячно, у період сплати кредиту та у розмірі погашення заборгованості, визначених у кредитному договорі, здійснювала погашення кредиту у наступних розмірах: вересень 2006 року -2100,00 грн., жовтень 2006 року -2100,00 грн., листопад 2006 року -2100,00 грн., грудень 2006 року -2100,00 грн., січень 2007 року -2095,00 грн., лютий 2007 року -2100,00 грн., березень 2007 року -2100,00 грн., квітень 2007 року -2100,00 грн., травень 2007 року -2100,00 грн., червень 2007 року -2100,00 грн., липень 2007 року -2100,00 грн., серпень 2007 року -3291,00 грн., вересень 2007 року -2100,00 грн., жовтень 2007 року -2095,00 грн., листопад 2007 року -2100,00 грн., грудень 2007 року -2100,00 грн., січень 2008 року -2095,00 грн., лютий 2008 року -2095,00 грн., березень 2008 року -2095,00 грн., квітень 2008 року -2095,00 грн., травень 2008 року -2095,00 грн., червень 2008 року -2095,00 грн., липень 2008 року -2095,00 грн., серпень 2008 року -3286,00 грн., вересень 2008 року - 2095,00 грн., жовтень 2008 року -2095,00 грн., листопад 2008 року -2095,00 грн., грудень 2008 - 2095,00 грн., січень 2009 року -2095,00 грн., лютий 2009 року -2095,00 грн., березень 2009 року -2095,00 грн., квітень 2009 року -2095,00 грн., травень 2009 року - 2095,00 грн., червень 2009 року -2095,00 грн., липень 2009 року -2095,00 грн., серпень 2009 року -3286,00 грн., вересень 2009 року -2100,00 грн., жовтень 2009 року -2095,00 грн., листопад 2009 року -2095,00 грн., грудень 2009 року -2095,00 грн., січень 2010 року -2095,00 грн., лютий 2010 року -2095,00 грн., березень 2010 року -2095,00 грн., квітень 2010 року -2121,64 грн., травень 2010 року -2095,00 грн., червень -2095,00 грн.

Усі вищенаведені платежі були здійснені ОСОБА_1 своєчасно у період з «12»по «18»число кожного місяця та з перевищенням суми щомісячних платежів, визначених у кредитному договорі - 2094,16 грн., що підтверджуються копіями квитанцій.

31 грудня 2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк»повідомив ОСОБА_1 про те, що з 01 лютого 2009 року банк в односторонньому порядку підвищує відсоткову ставку та вона буде складати 22,88 % річних.

ОСОБА_1 не погодилась з такими діями банку та оскаржила їх до суду, який частково задовольнив її позовні вимоги.

У відповідності до рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 30 червня 2010 року, яке набрало законної сили у відповідності до ухвали колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області від 03 березня 2011 року, дії ПАТ КБ «ПриватБанк»щодо нарахування додаткових відсотків по кредитному договору № PLPDGK00000009 від 18.08. 2006 року визнані неправомірними. Встановлено на дату винесення рішення суду залишок суми боргу за кредитним договором № PLPDGK00000009 від 18.08.2006 року в сумі 107007,17 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України вищезазначені рішення мають преюдиціальне значення для вирішення даної справи та позивач звільняється від обов'язку доказування неправомірності дій відповідача щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором та розміру залишку кредиту, який підлягає сплаті, який станом на 30.06.2010 року складав 107007,17 грн.

Після ухвалення судового рішення від 30.06.2010 року ОСОБА_1 як і раніше продовжувала сплачувати кредит у відповідності до вимог кредитного договору у наступних розмірах: липень 2010 року -2095,00 грн., серпень 2010 року -3286,00 грн., вересень 2010 року -2095,00 грн., жовтень 2010 року -2095,00 грн., листопад 2010 року -2095,00 грн., грудень 2010 року -2095,00 грн., січень 2011 року -2095,00 грн., лютий 2011 року -2095,00 грн., березень 2011 року -2095,00 грн., квітень 2011 року -2095,00 грн., травень 2011 року -2095,00 грн., червень 2011 року -2095,00 грн., липень 2011 року -2095,00 грн., серпень 2011 року -3286,00 грн., вересень 2011 року - 2095,00 грн., жовтень 2011 року -2095,00 грн., листопад 2011 року -2095,00 грн., грудень 2011 року -2100,00 грн., січень 2012 року -2095,00 грн., лютий 2012 року - 2095,00 грн., березень 2012 року -2095,00 грн., квітень 2012 року -2095,00 грн., травень 2012 року -2095,00 грн.

Усі вищенаведені платежі були здійснені ОСОБА_1 своєчасно у період з «12»по «18»число кожного місяця та з перевищенням суми щомісячних платежів, визначених у кредитному договорі - 2094,16 грн., що підтверджуються копіями квитанцій.

За період з липня 2010 року по травень 2012 року позивачем сплачено кредит у загальному розмірі 50572,00 грн.

Таким чином, непогашена сума кредиту станом на 18.06.2012 року залишається 56435,17 грн., які розраховані як різниця між сумою встановленою рішенням суду від 30.06.2010 року та сплаченою сумою коштів після ухвалення зазначеного судового рішення (107007,17 грн. -50572,00 грн.)

ПАТ КБ «ПриватБанк»відмовляється виконувати рішення Ленінського районного суду м. Полтави та нараховує позивачу до сплати суми з підвищеними відсотками.

Не дивлячись на належне виконання позивачем умов кредитного договору відповідач протиправно нарахував заборгованість по кредиту станом на 18.04.2012 року у розмірі 124888,04 грн. та вимагає її сплатити.

Так, 07.07.2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк»направив позивачу листа, де вказав про те, що нею неналежно виконуються умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, а тому банк вимагав повернення кредиту у повному обсязі та попереджав позивачку про звернення стягнення на квартиру та її виселення разом з членами сім»ї у відповідності до вимог ст.ст. 33, 40 Закону України «Про іпотеку».

12.07.2011 року, 29.02.2012 року, 18.04.2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк»направив листи ОСОБА_1, де знову вказував про наявність простроченої кредитної заборгованості, вимагав сплати кредиту у повному обсязі у відповідності до вимог ст. 1050 ЦК України та попереджав про настання негативних наслідків: накладення арешту на належне позивачу та членам її сім»ї майно та його наступний продаж; звернення кредитора до органів Міністерства внутрішній справ України; обмеження позивача у праві виїзду за кордон у відповідності до вимог Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзд в Україну»; стягнення заборгованості у примусовій формі; передача інформації відносно позивача як неплатника кредиту до Бюро кредитних історій, що потягне за собою відмову банків та інших фінансових установ України у співпраці з позивачем, її родичами і партнерами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ст. 589 ч. 1, ст. 590 ч. 2 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні вимоги містяться у частині 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку», яка передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до договору іпотеки від 18.08.2006 року (пункти 16.7.1, 16.7.2, 16.9) визначено за яких обставин іпотеко держатель набуває права звернення на предмет застави.

Враховуючи, що позичальником ОСОБА_1 виконуються зобов'язання за кредитним договором належним чином та в установлені строки, жодна із підстав, визначених у пунктах 16.7.1, 16.7.2, 16.9 договору іпотеки не наступили, а тому відсутні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки -квартиру АДРЕСА_1.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, у разі прострочення повернення чергової частини позики.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»встановлено, що договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі.

Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Таким чином, дії відповідача, які полягали у направленні позивачу повідомлень з вимогами про дострокове повернення всієї суми кредиту та її повідомлення про прийняття рішення щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлення загальної заборгованості за кредитом станом на 18.04.2012 року у сумі 124888,04 грн. є протиправними, оскільки ОСОБА_1 не допускалося порушення зобов'язання.

Згідно ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»від 07.12.2000 року відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банк зобов'язаний докласти максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також інтересів клієнтів.

Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтом договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім випадку на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

Позивач вказує, що зазнала моральної шкоди, яку оцінює у 10000 грн. Направляючи листи та смс - повідомлення банк здійснює на неї психічний тиск, залякує негативними наслідкам з метою примусити сплатити кошти. ОСОБА_1 втратила спокій, рівновагу, всі її думки спрямовані на вирішення даної ситуації. Тривалий час перебуваючи під тиском, в стані емоційного перенапруження, позивач втратила психологічний комфорт, страждає безсонням, постійно переживає, що вона разом із членами своєї сім»ї може залишитись на вулиці, без житла. Суд вважає, що в даній частині у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за недоведеністю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 554, 611, 625, 629, 1056 ЦК України, ст. ст. 2-4, 10, 11, 224-226, 228 ЦПК України, ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Полтавського ГРУ «ПриватБанк»про захист прав споживача при виконанні кредитного договору - задовольнити частково.

Визнати дії ПАТ КБ «ПриватБанк», які полягали в направленні ОСОБА_1 листів та смс -повідомлень з вимогами про дострокове повернення всієї суми кредиту, її повідомлення про прийняття рішення щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та встановлення загальної заборгованості за кредитом станом на 18.04.2012 року у сумі 124888,04 грн. протиправними.

Зобовязати ПАТ КБ «ПриватБанк»припинити дії, направлені на примушування ОСОБА_1 сплачувати кошти, що не були зазначені у кредитному договорі № PLPDGK00000009 від 18.08.2006 року.

Встановити залишок суми боргу за кредитним договором № PLPDGK00000009 від 18.08.2006 року, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1 станом на 18.06.2012 року у розмірі 56435,17 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Полтавського ГРУ «ПриватБанк»про стягнення моральної шкоди -відмовити за недоведеністю.

Заочне рішення може бути переглянуте Ленінським районним судом м. Полтави шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Ю. Д. Новак