Рішення № 26049977, 18.09.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2-166/11

пр. № 2/2608/3861/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді: Т.О. Величко,

при секретарі: І.М. Коробій

В.О. Оберемко

О.В.Колесникова

М.І. Денисюк

А.А. Холявчук

Н.В. Мороз

Н.В.Ткаченко

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до КП "РЕО-1"про відшкодування збитків та компенсацію моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_8 про відшкодування збитків та компенсацію моральної шкоди, посилаючись на те, що 26.11.2009 року відбулося залиття її квартири АДРЕСА_1, з причин недбалого ставлення мешканців верхніх поверхів до кухонної каналізації, через що був забитий кухонний стояк та внаслідок чого із квартири №183 в якій була відсутня мийка та каналізаційний витвір був закритий ганчиркою відбулося залиття. Позивач зазначала, що згідно Звіту з незалежної оцінки її квартири щодо матеріальних збитків внаслідок залиття розмір збитку становить 21 734.40 грн, а тому просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача матеріальний збиток у розмірі 21734,40 грн, моральниу шкоду у розмірі 3000 грн, витрати пов"язані із проведенням експертного звіту у розмірі 900 грн. та понесені судові витрати у розмірі 376,34 коп.

Згідно ухвали суду від 01.03.2012 року було замінено відповідача ОСОБА_8 на КП "РЕО-1 ( а.с.165).

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги посилаючись на докази подані до матеріалів справи та просила суд позов задовіольнити. В обгрунтування позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди зазанчала, що внаслідок неправомірний дій відповідача її квартиру було залито каналізаційними стоками, що завдало їй моральних та душевних страждань.

Представник відповідача КП "РЕО-1" у судовому засіданні позов не визнав, письмових заперечень до суду не подав, зазначав що розмір стягуваного матеріальнго збитку є завеликим, доказів в обгрунтування заперечень проти суми завданих збитків до суду не подав, а також не повідомив суд про підстави звільнення від доказування у порядку ст. 61 ЦПК України.

Суд заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши письмові докази встановив нступне.

Відповідно доВідповідно до ст.ст. 10,11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до УПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об»ективному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що позивач у справі є власником квартири АДРЕСА_1 ( а.с.5).

Судом встановлено, що згідно Акту про залиття від 30.11.2009 року ( а.с.6) 26.11.2009 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_1, з причин недбалого ставлення мешканців верхніх поверхів до кухонної каналізації, через що був забитий кухонний стояк та внаслідок чого із квартири №183 в якій була відсутня мийка та каналізаційний витвір був закритий ганчиркою відбулося залиття. Згідно Акту про залиття від 28.02.2012 року додатково було комісією встановлено,що причиною залиття, аварії каналізаційної мережі було засмічення кухонного каналізаційного стояка харчовими відходами, ганчірками по вині меешканців з вища розташованих квартир №№183,186,189,192,195,198,201,204, які халатно відносяться до експлуатації каналізаційної системи.

Судом встановлено, що згідно Звіту з незалежної оцінки квартири АДРЕСА_1 щодо матеріальних збитків внаслідок залиття розмір збитку становить 21 734.40 грн.( а.с.12-57).

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, осподарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказується при розгляді ігших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02.11.2011 року ( а.с.129-131)встановлено, що згідно Договору на утримання будинку та прибудинкової території КП «РОЕ-1»в особі директора Педорича П.М. та ЖБК «Алмаз-4»від 01.09.2009 року ( а.с.171-174) відповідач взяв на себе зобов»язання з забезпечення виконання послуг з утримання будинку, а саме технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем (гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливної каналізації). В робочий час з 9.00 до 23.00, крім вихідних та святкових днів житлового будинку по АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що на час складення Акту про наслідки залиття АДРЕСА_1 від 26.11.2009 року діяв вказаний Договір.

Відповідно до п.5.3. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного Комітету України з питань житлового комунального господарства від 17.05.2005 року №76 встановлено, що водопровідно-каналізаційна система жилого будинку повинна забезпечувати можливість безперебійного подання води до всіх санітарних приладів квартир, інших водорозбірних пристроїв, відводити використану воду в міську каналізаційну систему, усувати засмічення в системі. Згідно Додатку 2 до вказаних Правил (періодичність профілактичного обслуговування елементів жилих будинків, періодичність технічного обслуговування системи водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання становить 3-6 місяців.

Як вбачається із інформації відповідача ( а.с.216) у 2009 році з бюджету КП "РЕО-1" кошти на придбання інструментів, обладнання, побутової хімії для проведення профілактичних робіт щодо очистки систем водовідведення не виділялося та придбання не відбувалося. Належних доказів про порядок проведення профілактичних робіт, саме у будинку АДРЕСА_1 на виконання п.5.3.Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій відповідачем суду не надано.

В судовому засіданні відповідач не визнав позов в частині суми завданого збитку.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодувння, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: у принижені честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв»язку з ушкодженням здоров»я, у порушення права власності у тому числі у порушення нормальних життєвих зв»язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунки з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Як вбачається із матеріалів справи взяті на себе зобов"язання згідно Договору на утримання будинку та прибудинкової території КП «РОЕ-1»в особі директора Педорича П.М. та ЖБК «Алмаз-4»від 01.09.2009 року, що підтверджено листом КП "РЕО-1" від18.09.2012 року (а.с.216) з боку КП "РЕО-1" не виконувались, що призвело до причин залиття квартири позивача, а тому суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 212-218 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відповідача КП"РЕО-1" ( м.Київ пр.Ак.Корольова,10а, ідентифікаційний номер 36114046), на користь ОСОБА_7, проживаючої за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 матеріальну шкоду завдану внаслідок залиття її квартири у розмірі -21734 ( двадцять одна тисяча сімсот тридцять чотири) грн. 40 коп.

Стягнути з відповідача КП"РЕО-1" ( м.Київ пр.Ак.Корольова,10а ідентифікаційний номер 36114046), на користь ОСОБА_7, проживаючої за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 завдану моральну шкоду у розмірі 3000 (три тисячі)грн.00 коп.

Стягнути з відповідача КП"РЕО-1" ( м.Київ пр.Ак.Корольова,10а ідентифікаційний номер 36114046), на користь ОСОБА_7, проживаючої за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, понесені нею витрати щодо залученя спеціаліста та надання висновку у розмірі 900 (дев"ятсот)грн.00 коп. та судовий збір у розмірі 256 (двісті п"ятдексят шість) грн.00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (тридцять) грн.00 коп. Всього на суму 1276 (одна тисяча двісті сімдесят шість)грн.00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційого суду м. Києва потягом десяти днів з часу його проголошення, у разі відсутності осіб, протягом десяти днів з часу отримання копії рішення суду.

Суддя Т.О. Величко