ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.12 Справа № 5015/1390/12
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Кордюк Г.Т.
суддів Данко Л.С.
Мурська Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 від 22.06.2012 року
на рішення господарського суду Львівської області від 15.06.2012 року
у справі №5015/1390/12
за позовом: ОСОБА_2, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю -фірми «Габен», м. Львів
про зобов'язання до вчинення дій та стягнення вартості частини майна товариства, пропорційної внеску до статутного фонду та частини прибутку, одержаного товариством до виходу учасника
За участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Гордійчук С.С. -представник
Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без здійснення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно проведеного 26.06.2012 року автоматичного розподілу справи №5015/1390/12, остання передана на розгляд судовій колегії у складі: головуючий суддя -Галушко Н.А., судді -Краєвська М.В., Орищин Г.В.. За розпорядженням заступника керівника апарату суду від 23.07.2012 року № 37 у даній справі призначено повторний автоматичний розподіл та за його результатами, справу № 5015/1390/12 передано на розгляд судовій колегії у складі: головуючий суддя -Кордюк Г.Т., судді -Гриців В.М., Мурська Х.В..
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 року змінено склад колегії, замість судді Мурської Х.В., в склад колегії введено суддю Давид Л.Л..
Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 року змінено склад колегії, замість суддів Гриців В.М. та Давид Л.Л., в склад колегії введено суддів Данко Л.С. та Мурську Х.В..
Рішенням господарського суду Львівської області від 15.06.2012 року у справі № 5015/1390/12 (суддя Чорній Л.З.) у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТзОВ -фірми «Габен»про зобов'язання до вчинення дій, а саме стягнення вартості частини майна товариства, пропорційної внеску до статутного фонду та частини прибутку, одержаного товариством до виходу учасника - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з підстав не доведення позивачем належними та допустимими доказами обставин вручення відповідним посадовим особам ТзОВ -фірми «Габен»заяви від 28.11.2011 року про вихід апелянта з числа учасників товариства, у зв'язку із чим у апелянта не виникло права на виплату йому вартості частини майна товариства, пропорційної внеску до статутного фонду та частини прибутку, одержаного товариством до виходу апелянта, оскільки до наданої позивачем копії опису вкладення до цінного листа від 28.11.2011 року не долучено квитанції поштового відправлення з зазначенням штрихкоду та касового чеку, який би посвідчував обставину оплати та сам факт відправлення повідомлення відповідачу про свій намір щодо виходу з числа учасників ТзОВ -фірма «Габен».
Також, місцевий господарський суд у рішенні зазначив, що згідно відповіді Львівської дирекції поштового зв'язку №1 Українського ДППЗ «Укрпошта», наданої на запит ТзОВ «Габен», «за період з 23.11.2011 року по 31.12.2011 року на адресу ТзОВ «Габен»(79026, м. Львів, вул. Персенківка, 19) листи з оголошеною цінністю не поступали і не видавались».
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 15.06.2012 року скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити повністю. Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідно до п. 28 постанови пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України «Про господарські товариства», учасник ТзОВ чи ТзДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
При цьому, п. 28 постанови пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 року не конкретизує, яка з посадових осіб товариства є тією відповідною посадовою особою, якій мала б бути вручена (подана) заява про вихід учасника з товариства. А тому, оригінал заяви від 28.11.2012 року про вихід апелянта з товариства був вручений одній із відповідальних осіб за забезпечення на території відповідача пропускного режиму, що підтверджується актом прийому-передачі кореспонденції.
Крім цього, апелянт зазначає, що відповідно до пояснень відповідача, наданих в судовому засіданні, посадовою особою ТзОВ -фірми «Габен», якій мала б бути вручена заява про вихід з числа учасників товариства, був голова загальних зборів та співзасновник ТзОВ -фірми «Габен»- ОСОБА_4.
Однак, відповідно до листа Львівської дирекції ДП «Укрпошта», поштамт -Центр поштового зв'язку №1 від 24.05.2012 року № 05-06-293, уповноваженими особами, котрим доручалося вчиняти підпис щодо одержання поштових відправлень адресованих ТОВ -фірмі «Габен», були громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
За вищезазначеного та враховуючи порядок одержання поштових відправлень, адресованих ТзОВ -фірмі «Габен», заява про вихід апелянта з товариства не могла бути вручена органом поштового зв'язку особі, яка за висновком місцевого господарського суду була саме тією відповідною посадовою особою (голова товариства), оскільки така, за умовами договору про надання послуг зв'язку з доставки пошти, не уповноважувалася товариством на одержання поштових відправлень, адресованих ТзОВ -фірмі «Габен».
З огляду на наведене, апелянт вважає, що як і у випадку надсилання на адресу відповідача заяви про вихід з товариства поштою, умовою потрапляння такої заяви голові товариства була її фактична передача останньому певними особами (у випадку надсилання поштою -особами, уповноваженими на одержання поштових відправлень адресованих ТзОВ -фірмі «Габен»; у випадку наручної передачі (повіреним, кур'єром тощо) -особами, відповідальними за забезпечення на території товариства пропускного режиму (охоронцями)).
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та представник в судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив, просить рішення господарського суду Львівської області від 15.06.2012 року залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, відповідач зазначає, що позивачем не надано суду доказів відправлення повідомлення про вихід з числа учасників ТзОВ «Габен»і таким чином, було порушено вимоги статті 148 ЦК України та пункту 12.1 Статуту ТзОВ «Габен», щодо обов'язкового попередження (надсилання нотаріально посвідченого повідомлення) про вихід з числа учасників TзOB «Габен».
Вказана обставина позбавляє позивача права на звернення з позовом про стягнення вартості частини майна товариства, пропорційної внеску до статутного фонду та частини прибутку, одержаного товариством до виходу учасника, так-як волевиявлення останнього не стало відоме товариству, і як наслідок не може створювати для відповідача будь-яких правових наслідків. У зв'язку з наведеним, суд правомірно дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, не обґрунтовані поданими суду доказами та такими, що не підлягають до задоволення.
Крім цього, відповідач зазначає, що позивачем згідно з ст. 1 ГПК України, не доведено порушення його корпоративних прав на отримання вартості частки майна TзOB «Габен», оскільки неналежно оформлена (не передана уповноважені особі відповідача) заява від 28.11.2011 року не могла свідчити про волевиявлення позивача на вихід зі складу учасників товариства та бути підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення його з товариства, проведення відповідних виплат.
Також, відповідач зазначає, що місцевий господарський суд обґрунтовано врахував ту обставину, що на Акті прийому передачі-кореспонденції від 28.11.2011 року копія якого була додано позивачем, взагалі відсутній підпис ОСОБА_2 чи будь-якої іншої особи, що свідчить про відсутність самої обставини передачі кореспонденції 28.11.2011 року відповідачу з боку позивача. Відсутність факту передачі кореспонденції 28.11.2011 року відповідачу з боку позивача додатково підтверджується письмовою заявою охоронця ОСОБА_7, в якому сказано, що ніякої кореспонденції від ОСОБА_2 чи будь-якої іншої особи він за період 2011-2012р.р. він не отримував і власного підпису на акті прийому-передачі не ставив, а вказаний підпис вважає підробленим.
Позивач в судове засідання явку вповноваженого представника не забезпечив, однак, подав клопотання № 11/9-1 від 11.09.2012 року про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення явки уповноваженого представника в судове засідання, оскільки останній залучений до розгляду в іншому судовому засіданні.
Дане клопотання, судова колегія вважає необґрунтованим і безпідставним та вважає, що учасник судового процесу не позбавлений права і можливості за необхідності забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч. 1-4 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і з числа осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Крім того, обов'язкова участь представників сторін, судом не визнавалась, додаткових доказів від скаржника апеляційний суд не витребовував, а тому колегія суддів вважає, що наявних у справі матеріалів є достатньо, щоб розглянути справу без участі представника позивача.
Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ухвалами апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року та від 02.08.2012 року розгляд даної справи відкладався саме з причин подання скаржником клопотань про відкладення розгляду справи. А тому, чергове подання такого клопотання розцінюється судовою колегією як зловживання скаржником наданими йому правами, визначеними ст. 22 ГПК України.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представника відповідача, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:
Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма «Габен»(а.с. 16), засновниками товариства є -ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (пункт 1.6 статуту).
Відповідно до п. 8.4 статуту, частка позивача у статутному капіталі відповідача складала 34%, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по 33% відповідно.
Відповідно до Протоколом № 5 від 29.07.1996 року (а.с. 32), ОСОБА_2 загальними зборами засновників товариства обрано технічним директором товариства.
Як зазначає позивач у позовній заяві та встановлено господарським судом першої інстанції, 25.08.2011 року позивач попередженням (повідомленням) (а.с. 32) повідомив про намір щодо виходу з ТзОВ -фірма «Габен».
28.11.2011 року ОСОБА_2 заявою, завіреною приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_10, зареєстрованою в реєстрі за №2926 (а.с. 33), повідомив ТзОВ -фірму «Габен»про вихід з числа учасників товариства. Дана заява, як стверджує позивач, надіслана відповідачу 28.11.2011 року, на підтвердження чого подано опис вкладення до цінного листа (а.с. 36).
14.02.2012 року ОСОБА_2 звернувся до ТзОВ -фірма «Габен»з вимогою про виплату вартості частки майна ТзОВ -фірма «Габен», що пропорційна частці у статутному капіталі товариства і становить 34% та надати інші документи.
Частково виконуючи звернення позивача, посадовими особами відповідача йому лише було надано баланс ТзОВ - фірма «Габен»станом на 01.01.2012 року за формою, згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», а також звіт про фінансові результати товариства за 2011 рік.
За результатами аналізу активів (майна і в тому числі майнових вимог) товариства, відображених у статтях активу балансу ТОВ - фірми „Габен" станом на 01.01.2012р. за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, ПО, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240,250, їх сумарна вартість склала 173 823 000,00 грн.
З огляду на викладене та враховуючи те, що частка позивача у статутному капіталі відповідача складала 34%, її вартість з урахуванням балансової вартості усього майна відповідача на момент виходу позивача з числа учасників товариства, на думку позивача, складає 59 099 820,00 грн. (173 823 000,00x34%).
Крім цього, чистий прибуток відповідача за 2011 р. (рік виходу з числа учасників товариства) склав 6 570 000,00 грн. Отже, зазначає позивач, товариство зобов'язане виплатити належну йому частку прибутку в сумі 2 233 800,00 грн.
Відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений Статутом.
Пунктом 12.1 Статуту ТзОВ -фірма «Габен», передбачено, що учасник товариства має право вийти з товариства за умови попереднього подання голові товариства нотаріально посвідченого письмового попередження про свій вихід з товариства у трьохмісячний строк до бажаного дня виходу.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства»учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Аналогічна вимога міститься у п. 12.2 Статуту, а саме, у разі виходу учасника з товариства йому сплачується вартість частки майна товариства пропорційна до його частки у статутному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік у якому вийшов з товариства і в строк до 12 місяців з дня виходу.
Учаснику, який вибув сплачується належна йому частина прибутку, отриманого товариством в цьому році до моменту його виходу (п. 12.4 статуту).
Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, 28.11.2011 року ОСОБА_2 нотаріально завіреною заявою (а.с. 33), повідомив ТзОВ -фірму «Габен»про вихід з числа учасників товариства. В підтвердження вручення заяви про вихід, позивачем, надано копію опису вкладення до цінного листа від 28.11.2011 року (а.с. 36).
Відповідно до пп. 3.2.1.2 п. 3.2.1 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого та введеного в дію Наказом Українського ДППЗ «Укрпошта»від 12.05.2006 року № 211, при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.
Опис ф. 107 вкладається до листа (бандеролі) з оголошеною цінністю. У разі заповнення відправником 2-х примірників опису ф. 107, другий примірник, оформлений належним чином, видається відправнику.
Підпунктом 3.2.1.7 п. 3.2.1 Порядку, передбачено, що на прийнятий лист (бандероль) з оголошеною цінністю відправнику видається розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція), в якому, крім даних, передбачених для рекомендованих поштових відправлень, зазначається сума оголошеної цінності та сума післяплати.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, до опису вкладення позивачем не долучено розрахункового документу (касового чеку, розрахункової квитанції), який би посвідчував обставину оплати та сам факт відправлення повідомлення відповідачу про свій намір щодо виходу з числа учасників ТзОВ -фірма «Габен».
Крім цього, в матеріалах справи міститься відповідь Львівської дирекції поштового зв'язку №1 Українського ДППЗ «Укрпошта»на запит ТзОВ -фірма «Габен»з якої вбачається, що за період з 23.11.2011 року по 31.12.2011 року на адресу ТзОВ -фірма «Габен»(79026, м. Львів, вул. Персенківка, 19) листи з оголошеною цінністю не поступали і не видавались.
Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органом зв'язку.
З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів стосовно дати одержання відповідачем заяви про вихід із складу учасників товариства та виплати вартості частки його майна. Саме прийняття рішення позивачем про вихід з товариства та його нотаріальне оформлення, не припиняє корпоративних правовідносин, оскільки це рішення не відоме товариству та не породжує правових наслідків, адже заяву не вручено адресатові. У випадку повідомлення товариства про вихід із складу часників у порядку, передбаченому статутом, саме з цього моменту волевиявлення учасника набуває значення юридичного факту, що породжує певні правовідносини.
Твердження апелянт в апеляційній скарзі про те, що враховуючи існуючий на ТзОВ -фірмі «Габен»внутрішній порядок (пропускний режим), кур'єр чи інша особа позбавлена була можливості особистого вручення голові загальних зборів та співзасновникові товариства ОСОБА_11 заяви про вихід позивача з ТзОВ -фірма „Габен", а тому дана заява була вручена одній із відповідальних осіб за забезпечення на території товариства пропускного режиму, що підтверджується актом прийому передачі-кореспонденції від 28.11.2011 року, судовою колегією до уваги не береться та оцінюється критично, оскільки враховуючи положення Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», така заява повинна бути подана посадовій особі товариства або вручена цій особі органом зв'язку, про що позивачем відповідних доказів ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції надано не було.
У відповідності до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6 «Про судове рішення», рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Твердження апелянта про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм законодавства при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення господарського суду Львівської області від 15.06.2012 року у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.
Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.
суддя Данко Л.С.
суддя Мурська Х.В.
Судове рішення № 26047406, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 13.09.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/1390/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: