Постанова № 26047295, 18.09.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.09.2012 р. справа №5009/1688/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В.суддівМарченко О.А., Татенко В.М.За участю представників: від позивача:Тімченко В.В. на підставі ордеру №154 від 30.08.2012р.від відповідача :Горевий А.Д. за довіреністю №27-2012 від 01.01.2012р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «АНТАРЕС», м. Київна рішення господарського суду Запорізької області від03.07.2012р. (повний текст підписано 11.07.2012р.)у справі№5009/1688/12 (суддя Азізбекян Т.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «АНТАРЕС», м. КиївдоПублічного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «СЛАВУТИЧ», м. Запоріжжя провідшкодування збитків у розмірі 65253,65грн.В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «АНТАРЕС», м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «СЛАВУТИЧ», м. Запоріжжя, про відшкодування збитків у розмірі 65253,65грн., заподіяних внаслідок втрати відповідачем переданого йому на зберігання позивачем електронного тахеометру SET530 RKT з модифікацією T-Bluetooth серійний номер 164968 (виробництва фірми ia», Японія).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. (повний текст підписано 11.07.2012р.) у справі №5009/1688/12 відмовлено в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що зібрані у справі докази належним чином не підтверджують наявність сукупності всіх елементів, необхідних для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді збитків, передбаченої ст.224 Господарського кодексу України та ст.22 Цивільного кодексу України.

Позивач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. (повний текст підписано 11.07.2012р.) у справі №5009/1688/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав позивача. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи. Зокрема, скаржник зазначив, що позивачем представлено достатні і належні докази, які свідчать про вчинення відповідачем правопорушення у сфері господарювання (ст.218 ГК України), яким позивачу завдано збитків у сумі 65253,65грн. Так, позивачем була представлена довідка Голосіївського РУ ГУМВС України у м. Києві від 01.03.2012р. №53/СО-14790 про порушення ним 14.01.2010р. кримінальної справи №01-14790 по факту вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України. У вказаній довідці визначено, що під час розслідування даної кримінальної справи встановлено, що в ніч з 29.12.2009р. на 30.12.2009р. невстановлена особа, перебуваючи в адміністративному приміщенні ВАТ «ПБК «Славутич»у м. Києві по вул. Червонопрапорній, 137, таємно викрала чуже майно, а саме: електронний тахеометр SET530 RKT з модифікацією T-Bluetooth серійний номер 164968 (виробництва фірми », Японія), що належить ТОВ «НВЦ «АНТАРЕС». Також у вказаній довідці зазначено, що згідно висновку товарознавчої експертизи Київського НДІ судових експертиз №8622/11-16 від 26.10.2011р. по кримінальній справі №01-14790 ринкова вартість (роздрібна вартість придбання повністю аналогічного приладу за вирахуванням зносу) вказаного викраденого електронного приладу, на момент вчинення злочину, складала 65253,65грн. В довідці також визначено, що вказаний злочин не розкрито і цей прилад власнику ТОВ «НВЦ «АНТАРЕС»не повернено. Отже, на думку скаржника, вина відповідача полягає у неналежному, недбалому виконанні умов п.5.3. договору підряду №02009-2008-С від 30.09.2008р., щодо забезпечення збереження цінностей позивача у неробочий час на території підприємства, де позивачем виконувалися роботи. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача вбачається із змісту довідки Голосіївського РУ ГУ МВС України у м. Києві від 01.03.2012р. №53/СО-14790, згідно якої внаслідок крадіжки в ніч з 29.12.2009р. на 30.12.2009р., тобто у неробочий час, належного позивачу електронного тахеометру з охоронюваного адміністративного приміщення відповідача, позивачу було завдано збитків на суму 65253,65грн. Розмір збитків підтверджується висновком товарознавчої експертизи Київського НДІ судових експертиз №8622/11-16 від 26.10.2011р. по кримінальній справі №01-14790.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2012р. прийнято апеляційну скаргу у справі №5009/1688/12 до провадження.

Розпорядженням Голови Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2012р. змінено склад колегії суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), судді Марченко О.А., Татенко В.М.

Представник скаржника у судовому засіданні 12.09.2012р. просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.09.2012р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін; відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до приписів ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

30 вересня 2008 року між ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «СЛАВУТИЧ»(замовник) та ТОВ «Науково-виробничий центр «АНТАРЕС»(підрядник) укладений договір підряду №0209-2008-С, згідно п.1.1. якого підрядник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, виконати за завданням замовника, а замовник, у випадку відсутності зауважень до якості виконаних робіт, зобов'язався прийняти і оплатити інженерно-геодезичні роботи по контролю виносу в натуру та виконавче знімання будівельних елементів (фундаментів будівель, закладних деталей) зі складанням виконавчих схем на будівельному майданчику замовника по вул. Червонопрапорна, 137 згідно технічного завдання для ВАТ «ПБК «Славутич», розташованого по вул. Червонопрапорна, 137, м. Київ.

У відповідності до п.2.1 договору, виконання робіт повинно починатися, здійснюватися і закінчуватися в узгоджені сторонами строки (під конкретні обсяги робіт). Пунктом 2.3. договору визначено строки виконання робіт: початок робіт - з моменту підписання даного договору; закінчення робіт - 01.01.2010р.

Загальна орієнтовна вартість робіт, що будуть виконані за даним договором, становить: без ПДВ - 380000гри., ПДВ 20% - 76000грн. Загальна сума разом з ПДВ становить -456000грн. (п. 3.1. договору).

Згідно п.п.5.1., 5.2., 5.3 договору замовник передає підряднику об'єкт для виконання робіт та створює їх безпечне виконання для умов діючого підприємства. Підрядник в межах договірної ціни виконує власними і залученими силами та засобами всі передбачені договором роботи. Замовник забезпечує у неробочий час збереження цінностей, у межах території підприємства, які зосереджені на об'єктах робіт і необхідні для їх виконання (устаткування, матеріали, оснащення і таке інше).

Відповідно до п.7.3. договору, після закінчення робіт підрядник передає замовникові завершену та погоджену документацію за накладною і акт здачі-приймання виконаних робіт у двох примірниках, по одному для кожної сторони. Замовник зобов'язаний у 5-денний термін з дня представлення розглянути документацію і підписати Акт здачі-приймання, або подати в письмовому вигляді обґрунтовані зауваження.

Договір діє з дати його підписання до 01 січня 2010 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором. Дострокове розірвання цього договору можливе лише за взаємною згодою сторін, яке оформлюється додатковою угодою до цього договору (п.11.1. договору).

Як вбачається з актів здачі-прийомки виконаних робіт №6 від 02.04.2009р., №7 від 05.05.2009р., №8 від 01.06.2009р., №9 від 01.07.2009р., №11 від 01.09.2009р., №10 від 03.08.2009р., №12 від 02.10.2009р., №13 від 03.11.2009р., №14 від 01.12.2009р., №16 від 01.02.2010р., №17 від 03.03.2010р., №18 від 01.04.2010р., №19 від 05.05.2010р., №20 від 01.06.2010р., №1 від 06.04.2011р., №2 від 06.05.2011р., №3 від 01.06.2011р., ТОВ «НВЦ «АНТАРЕС»в період з березня 2009 року по травень 2011 року виконувались передбачені договором №02009-2008-С від 30.09.2008р. роботи на будівельному майданчику ВАТ «ПБК «СЛАВУТИЧ».

Як стверджує позивач, в ході виконання цих робіт ним використовувався належний йому прилад - електронний тахеометр серійний номер 164968, який в ніч з 29.12.2009р. на 30.12.2009р., тобто у неробочий час, був викрадений невстановленою до цього часу особою з адміністративного приміщення ВАТ «ПБК «СЛАВУТИЧ»(м. Київ, вул. Червонопрапорна, 137).

Факт крадіжки позивач підтверджує довідкою Голосіївського РУ ГУМВС України у м. Києві від 01.03.2012р. № 53/СО-14790, згідно якої та висновку Київського НДІ судових експертиз № 8622/11-16 від 26.10.2011р. ринкова вартість приладу на момент вчинення злочину, а саме -30.12.2009р. становить 65253,65грн.

Посилаючись на те, що позивачу завдано збитків у розмірі 65253,65грн. через неналежне виконання ВАТ «ПБК «СЛАВУТИЧ»умов п.5.3. договору підряду №02009-2008-С від 30.09.2008р. щодо забезпечення належного збереження майна позивача, ТОВ «НВЦ «АНТАРЕС»звернулось з позовом до ПАТ «ПБК «СЛАВУТИЧ»про відшкодування збитків у розмірі 65253,65грн.

Згідно засвідчених копій Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №526521 від 17.01.2011р. та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.04.2012р., які були надані відповідачем до суду, товариство змінило назву з Відкритого акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «СЛАВУТИЧ»на Публічне акціонерне товариство «Пиво-безалкогольний комбінат «СЛАВУТИЧ».

За приписами ст.90 Цивільного кодексу України організаційно-правова форма юридичної особи є частиною її найменування. Відповідно до ч.5 п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про акціонерні товариства», приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

Отже, у даному випадку ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «СЛАВУТИЧ» було перейменовано без зміни організаційно-правової форми юридичної особи, тому замовником за договором підряду №02009-2008-С від 30.09.2008р. виступає ПАТ «ПБК «СЛАВУТИЧ».

Згідно ст.ст.11, 509 ЦК України підставою виникнення правовідносин (прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст.144, 173, 174 Господарського кодексу України.

Частиною 4 статті 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечить законодавству. В силу приписів ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони на підставі вільного волевиявлення передбачили додаткові зобов'язання для відповідача стосовно забезпечення у неробочий час збереження цінностей у межах території підприємства, які зосереджені на об'єктах робіт і необхідні для їх виконання (устаткування, матеріали, оснащення і таке інше), що не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України та ст.599 ЦК України за загальним правилам зобов'язання припиняються шляхом їх належного виконання, тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обов'язків є їх порушенням у розумінні ст.610 ЦК України, що за змістом ст.611 цього Кодексу має наслідком, у тому числі -необхідність відшкодування збитків.

Згідно ч.1 ст.224 ЦК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч.1 ст.22 ЦК України.

Оскільки, обов'язок відповідача, порушенням якого позивач обґрунтовує свої вимоги, зумовлений саме наявністю договірних відносин між сторонами, то заявлені позовні вимоги за способом захисту є стягненням збитків, завданих невиконанням зобов'язання, що випливає з договору, у розмірі вартості відсутнього майна.

Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України обов'язок відшкодування збитків у разі порушення договірних зобов'язань покладені на боржника -особу, яка припустила порушення.

Підставою для застосування заходів відповідальності, яким є стягнення збитків у розумінні ст.611 ЦК України та ст.ст.216, 217 ГК України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом цивільного правопорушення є боржник, а об'єктом правопорушення - зобов'язальні правовідносини кредитора та боржника. Суб'єктивну сторону становить вина боржника, а об'єктивну - протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов'язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Важливим елементом доказування наявності реальних збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Частиною1 статті 614 ЦК України передбачено презумпцію вини порушника.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Право власності на електронний тахеометр SET530 RKT з модифікацією T-Bluetooth серійний номер 164968 (виробництва фірми a», Японія) позивач підтверджує довідкою Голосіївського РУ ГУМВС України у м. Києві від 01.03.2012р. №53/СО-14790, копією довідки ТОВ «НВЦ «АНТАРЕС»від 16.05.2011р. №126/1 до Голосіївського РУ ГУМВС України у м. Києві та свідоцтвом про повірку електронного тахеометру SET530 RKT з модифікацією T-Bluetooth серійний номер 164968 від 17 липня 2009р., де позивач вказаний власником приладу, про що позивач зазначив в своїх поясненнях (арк.спр.108-111) та що представник позивача підтвердив у судовому засіданні 12.09.2012р.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів; за змістом статей 1 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дія або подія, що викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, є господарською операцією, що фіксується первинними бухгалтерськими документами.

Як вбачається з висновку №8622/11-16 від 26.10.2011р. судово-товарознавчої експертизи по кримінальній справі №01-14790, наданого Київським НДІ судових експертиз, на підтвердження права власності ТОВ «НВЦ «АНТАРЕС»на електронний тахеометр SET530 RKT з модифікацією T-Bluetooth серійний номер 164968 (виробництва фірми », Японія) експерту було надано: Керівництво по експлуатації тахеометр SET530 RKT; митну декларацію від 18.07.2008р., інвойс/рахунок компанії Sokkia B.V.»на тахеометр SET530 RKT з модифікацією T-Bluetooth серійний номер 164968; довідку ТОВ «НВЦ «АНТАРЕС»№209 від 29.07.2011р. про вартість закупки тахеометра SET530 RKT з модифікацією T-Bluetooth серійний номер 164968.

Втім, вказаних документів до матеріалів даної справи позивачем не було надано, як не було заявлено клопотання про витребування цих документів в порядку ст.38 ГПК України, згідно частини першої якої сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

В свою чергу, надані позивачем документи, у тому числі витяг з наказу ТОВ «НВЦ «АНТАРЕС»№34 від 30.09.2009р., у встановленому порядку не доводять його право власності на електронний тахеометр SET530 RKT з модифікацією T-Bluetooth серійний номер 164968 (виробництва фірми «Sokkia», Японія), а також не доводять перебування цього обладнання на території ВАТ «ПБК «СЛАВУТИЧ»(м. Київ, вул. Червонопрапорна, 137), зокрема у вказаний позивачем період.

За змістом п.3 ст.35 ГПК України підставою звільнення від доказування є саме вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, який є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Статтею 62 Конституції України регламентовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, порушення кримінальної справи за фактом крадіжки майна позивача свідчить лише про початок розслідування і ніяких фактів не доводить. Як вбачається з матеріалів справи та що представник позивача підтвердив у судовому засіданні 12.09.2012р., вирок загального суду, який би містив дані, що мають значення для розгляду спору, зокрема факт вчинення злочину, дані про наявність вини відповідача у викрадені майна позивача та його розміру, з кримінальної справи відсутній.

Оскільки кримінальна справ з приводу цієї крадіжки судом не розглядалась, судова колегія відзначає, що звернення до господарського суду можливо після розгляду кримінальної справи судом загальної юрисдикції.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність. За змістом ст.ст.4-3, 33 ГПК України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень. Таким чином, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. При цьому, принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

З урахуванням викладеного, при зверненні до суду з відповідними вимогами згідно норм ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України позивач має довести такі вимоги певними доказами. Тобто, саме позивач, заявляючи позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 65253,65грн., має довести наявність сукупності всіх елементів, необхідних для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді збитків. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Таким чином, виходячи з того, що зібрані у справі докази належним чином не підтверджують наявність сукупності всіх елементів, необхідних для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді збитків, передбаченої ст.ст.224, 225 ГК України та ст.22 ЦК України, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про відшкодування збитків у розмірі 65253,65грн. задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, посилання скаржника на правову позицію, викладену в рішенні господарського суду Черкаської області від 23.04.2010р. у справі №09/191 не приймається судовою колегією, оскільки вказане рішення було скасовано постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.07.2010р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суд України від 02.11.2010р. До того ж судова колегія відзначає, що за приписами ст.ст.82, 111-28 ГПК України обов'язковою у правозастосовчій діяльності судів є відповідна позиція Верховного Суду України та за приписами ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, відповідно до статті 47 ГПК України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. За приписами ч.ч.1, 5 ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що судові витрати, понесені позивачем при подачі позову у даній справі залишаються за ним. Поряд з цим, надмірно сплачений платіжним дорученням №206 від 02.04.2012р. судовий збір у сумі 31,50грн. підлягає поверненню позивачу, про що господарському суду Запорізької області слід винести відповідну ухвалу в порядку ст.ст.4, 7 Закону України «Про судовий збір». Так, згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011р., судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Наразі, мінімальний розмір судового збору за подачу позову майнового характеру складає 1073грн. Підставами для повернення судового збору відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»є внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Підтвердженням перерахування збору до державного бюджету у сумі 1641грн. є платіжне доручення №206 від 02.04.2012р. (оригінал, арк. спр. 16).

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. (повний текст підписано 11.07.2012р.) у справі №5009/1688/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Оскільки наразі мінімальний розмір судового збору за подачу апеляційної скарги складає 804,75грн., то відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у сумі 804,75грн., а судовий збір у сумі 15,75грн. підлягає поверненню скаржнику як надмірно сплачений. Підтвердженням перерахування збору до державного бюджету у сумі 820,50грн. є платіжне доручення №417 від 18.07.2012р., з відміткою банківської установи про зарахування вказаної суми до державного бюджету (оригінал, арк. спр. 135).

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «АНТАРЕС», м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. (повний текст підписано 11.07.2012р.) у справі №5009/1688/12- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. (повний текст підписано 11.07.2012р.) у справі №5009/1688/12 -залишити без змін.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «АНТАРЕС»(04050, м. Київ, вул. Артема, 60, офіс 405, ЄДРПОУ 30675474) надмірно сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 15,75грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам у справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників12 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС