Постанова № 26047156, 17.09.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.09.2012 р. справа №5009/60/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарової З.П., Кододової О.В.від скаржникаПономарьов А.О.від заявникане з'явивсявід боржникане з'явивсярозглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі 1.Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва; 2.Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя. на ухвалу господарського суду Запорізької області від20.02.2012 рокуу справі№5009/60/12 (суддя Юлдашев О.О.)за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокат Альянс», м.Київдо боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Бенефіціар»м. Запоріжжяпробанкрутство ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.01.2012 року за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокат Альянс», м. Київ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Бенефіціар»м. Запоріжжя порушена справа про банкрутство №5009/60/12 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; справу призначено до розгляду на 11.01.2012 року.

Постановою господарського суду Запорізької області від 11.01.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Бенефіціар»визнане банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором банкрута призначений -ініціюючий кредитор «Адвокат Альянс», м. Київ.

Ухвалою від 20.02.2012 року господарський суд Запорізької області затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Бенефіціар»та припинив провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором було надано звіт та ліквідаційний баланс, за результатами якого у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї діяльності. Вимоги залишились не погашеними у зв'язку з відсутністю майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 року у справі № 5009/60/12, в якій просить апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та припинити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Бенефіціар».

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, провадження у справі за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порушено незаконно, оскільки мали місце порушення на всіх стадіях розгляду справи про банкрутство, а саме, в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження»держаним виконавцем не здійснено заходів щодо розшуку боржника та місцезнаходження його майна, на яке може бути звернене стягнення за попереднім місцезнаходженням боржника, не надана інформація від фінансових, митних та інших контролюючих органів, яка підтверджувала б відсутність господарської діяльності з моменту подання останньої звітності, також відсутні докази письмового повідомлення ліквідатором органів Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва, Управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Запоріжжя, як можливих кредиторів боржника.

Вказує на те, що не можливо встановити коли відкрите виконавче провадження по справі про банкрутство (до дати зміни місцезнаходження, чи після і за якою адресою), з причини відсутності в матеріалах справи постанови про відкриття виконавчого провадження, кредитором не надано суду доказів неможливості встановити місцезнаходження керівних органів боржника, довідки реєструючого органу про відсутність боржника за його місцезнаходженням.

Зауважує на тому, що протиправно судом першої інстанції в якості доказів відсутності боржника за його місцезнаходженням взята тільки наявна в матеріалах справи постанова Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ від 10.10.2011 року про повернення виконавчого документу у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням боржника, що є недостатнім доказом останнього.

Акцентує увагу на тому, що ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора не містить аналізу звіту ліквідатора, не дає оцінки наявності (відсутності) необхідних додатків до звіту ліквідатора, не мотивує висновків про необхідність ліквідації юридичної особи боржника, тому вважає, ліквідацію боржника передчасною, а ухвалу суду першої інстанції від 20.02.2012 року такою, що підлягає скасуванню, провадження у справі -припиненню.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.08.2012 року апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції -скасувати.

Представники ДПІ в Печерському районі м. Києва, УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, а також представники кредитора та боржника у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, суд апеляційної інстанції, окрім дослідження правомірності здійснення ліквідаційної процедури, повинен надати оцінку обставинам, які стали підставою для порушення даної справи про банкрутство, у зв'язку з чим апеляційний суд встановив наступне.

Постановою господарського суду Запорізької області від 11.01.2012 року ТОВ «ФК «Бенефіціар»визнане банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура. Відповідна постанова направлена на адресу ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить штамп канцелярії господарського суду Запорізької області від 12.01.2012 року за вих. № 09-11б/73.

Крім того, ліквідатором боржника на адресу УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя направлене повідомлення про ліквідацію ТОВ «ФК «Бенефіціар»(а.с. 51).

Тобто, й податковий орган й пенсійний фонд за місцемзнаходження боржника були обізнані про рух справи про банкрутство, ліквідацію боржника ТОВ «ФК «Бенефіціар»та визнання його банкрутом, та мали можливість провести перевірки боржника, повідомити про зазначені обставини державні органи, в яких боржник перебував на обліку та заявити кредиторські вимоги до ТОВ «ФК «Бенефіціар».

Щодо вимог заявника апеляційної скарги в інтересах ДПІ в Печерському районі м. Києва, суд враховує наступне.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності заборгованості ТОВ «ФК «Бенефіціар»перед ДПІ в Печерському районі м. Києва, крім того податкова інспекція обізнана про представлення її інтересів в суді Заступником прокурора Запорізької області, щодо оскарження ухвали від 20.02.2012 року, та в підтвердження доводів апеляційної скарги ні прокурор, ні ДПІ в Печерському районі м. Києва не надали пояснень з цього приводу, документів, які б підтверджували перебування на обліку в ДПІ в Печерському районі м. Києва боржника та докази заборгованості боржника зі сплати податків та обов'язкових платежів перед бюджетом та докази звітування боржника.

У зв'язку з викладеним, та враховуючи що прокурором заперечуються обставини повідомлення органів, в інтересах яких звернувся прокурор, та їх процесуальна можливість проведення перевірок, суд апеляційної інстанції вважає такі доводи апеляційної скарги заступника прокурора Запорізької області безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Разом з цим, враховуючи те, що при розгляді справи суду слід перевірити підстави внесення та наявність такого запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру, належним чином з'ясувати факт наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника та, відповідно, дослідити правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство боржника було порушено за заявою ТОВ «Адвокат Альянс». Заява мотивована неспроможністю боржника погасити заборгованість за векселем в розмірі 27000 грн., що підтверджується виконавчим написом нотаріуса на векселі від 26.08.2011 року.

На підтвердження факту відсутності боржника та його керівних органів за юридичною адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 87, ініціюючий кредитор посилається на акт ВДВС Жовтневого Запорізького МУЮ та постанову державного виконавця від 09.09.2011 року про повернення виконавчого документу стягувану, у зв'язку з неможливістю виконати виконавчий документ та відсутність за місцезнаходженням боржника і його майна.

На інші ознаки відсутності підприємницької діяльності ініціюючий кредитор в заяві про порушення справи про банкрутства не посилався.

Постановою суду від 11.01.2012 року ТОВ «ФК «Бенефіціар»визнаний банкрутом з урахуванням особливостей визначених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначений ініціюючий кредитор -ТОВ «Адвокат Альянс».

Зазначена постанова мотивована тим, що заявлені вимоги кредитора підтверджуються постановою державного виконавця від 09.09.11 року та актом державного виконавця від 08.09.11р., які встановлюють відсутність боржника за місцезнаходженням та зазначене свідчить, що боржник підприємницьку діяльність не здійснює, за місцезнаходженням відсутній.

Однак, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Запорізької області при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом належним чином не перевірив належність та допустимість доказів, які б підтверджували документально факт відсутності боржника за місцезнаходженням та припинення підприємницької діяльності.

Наявний в матеріалах справи акт державного виконавця та постанова державного виконавця про повернення виконавчого документу, що складений ВДВС Жовтневого Запорізького МУЮ не може бути належним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зареєстровані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч.1,3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (п.7 ст. 19).

Пункт 7 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі по тексту скорочена назва - Єдиний державний реєстр) записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника за місцезнаходженням.

В матеріалах справи відсутні дані реєстру, в яких би містилися вищезазначені записи. З наявної в матеріалах справи виписки із ЄДРПОУ (арк. спр. 41) апеляційним судом встановлено, що станом на 18.08.11р. Державний реєстр не містить даних про перебування ТОВ «ФК «Бенефіціар» в процесі припинення підприємницької діяльності чи про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Будь-яких інших виписок чи довідок із ЄДРПОУ стосовно ТОВ «ФК «Бенефіціар»в матеріалах справи відсутні.

Також, як встановлено з матеріалів справи, 18.08.2011 року ТОВ «ФК «Бенефіціар» переданий ТОВ «Адвокат Альянс»простий вексель серія АА №2361318 на суму 27000 грн. із строком оплати за пред'явленням, який, був опротестований в неплатежі 26.08.2011 року та вчинений виконавчий напис нотаріуса 26.08.11. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до ВДВС Бердянського МУЮ. Державним виконавцем повернутий виконавчий документ у зв'язку з тим, що боржник не знаходиться за своїм місцезнаходженням.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону про виконавче провадження розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Аналізуючи вищевказану норму та в силу наданих законом повноважень державному виконавцю суд виходить з того, що обов'язком державного виконавця є здійснення комплексу дій з примусового виконання, до якого відноситься й розшук майна, а не встановлення фактів знаходження або відсутність за юридичною адресою боржника.

Незважаючи на те, що в матеріалах справи відсутня постанова про відкриття виконавчого провадження, але порівнявши дати прийняття виконавчого напису нотаріуса від 26.08.2011 рік із датою винесення постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу -09.09.2011 рік судом апеляційної інстанції встановлено, що виконавче провадження здійснювалось не більше ніж 15 календарних днів, за цей строк об'єктивно неможливо застосувати навіть всі процесуальні виконавчі дії, що стосуються встановлення місцезнаходження боржника, його посадових осіб, засновників та інше, не вказуючи вже про примусові заходи до боржника.

Фактично виконавче провадження складається лише із єдиної дії виконавця: виходу державного виконавця за адресою боржника, яка вказана у виконавчому документі.

Зазначені обставини є грубим порушенням Закону України «Про виконавче провадження», проте суд першої інстанції не звернув будь-якої уваги на вищезазначені обставини.

Наявне в матеріалах справи повідомлення про припинення діяльності ТОВ «ФК «Бенефіціар»та неможливість погашення суми по векселю від 27.08.11р., суд апеляційної інстанції не приймає до уваги. Зазначений повідомлення складене та підписане директором ТОВ «ФК «Бенефіціар»В.А. Мамедовим.

Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що будь-які протоколи, рішення засновників ТОВ «ФК «Бенефіціар»з приводу припинення діяльності, в матеріалах справи відсутні, до Державного реєстру такі дані не вносились. Також, установчі, статутні документи ТОВ «ФК «Бенефіціар», довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців в матеріалах справи відсутні. Таким чином, з'ясування обставин, пов'язаних із місцезнаходженням боржника (відсутність за місцезнаходженням), з'ясуванням дійсних засновників чи учасників товариства -боржника, наявність його реєстрації в ЄДР, з матеріалів справи взагалі не вбачається можливим встановити не тільки Донецьким апеляційним господарським судом, але й судом першої інстанції, коли ним виносились процесуальні акти в даній справі.

Тобто, жодна з ознак, які є підставою в силу ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», отримання статусу суб'єкту як відсутнього боржника не підтверджено матеріалами справи та фактичними обставинами.

Таким чином, твердження суду першої інстанції про незнаходження боржника за юридичною адресою, не підтверджено матеріалами справи. Навпаки, матеріалами справи підтверджується, що при прийнятті оскаржу вальної постанови судом першої інстанції не надано оцінки відсутності в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що на момент порушення провадження у справі ініціюючий кредитор не надав суду доказів відсутності за місцезнаходженням, доказів відсутності підприємницької діяльності, провадження у справі про банкрутство ТОВ «ФК «Бенефіціар»за спрощеною процедурою було порушено необґрунтовано, а тому визнання боржника банкрутом за відсутності належних доказів на підтвердження підстав передбачених статтею 52 Закону згідно постанови суду від 12.09.2008 року є незаконним.

Недоліки ліквідаційної процедури та невідповідність її вимогам закону, на яких наполягає прокурор, оскаржуючи ухвалу від 20.02.12р, суд апеляційної інстанції не враховує по даній справі, оскільки в разі визнання всієї процедури банкрутства незаконною, доводи що стосуються ухвали про затвердження ліквідаційного балансу та звіту не мають вже суттєвого значення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України передбачено право апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підставою для скасування оскаржуваної ухвали є п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Провадження у справі 5009/55/12 про банкрутство ТОВ «ФК «Бенефіціар»підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 року у справі №5009/60/12 -задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 року про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі № 5009/60/12 про банкрутство -скасувати.

Провадження у справі № 5009/60/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Бенефіціар», м. Запоріжжя - припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Бенефіціар» м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з ліквідацією банкрута та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство, та відновлення в Єдиному державному реєстрі стану юридичної особи -Товариства з обмеженою відповідальнісю «ФК «Бенефіціар»(ЄДРПОУ 37265439).

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

О.В. Кододова