Постанова № 26047125, 11.09.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.08.2012 р. справа №21/89б/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарова З.П., Кододова О.В.За участю представників сторін: від скаржника ТОВ «Біловодський елеватор» не з'явивсявід скаржника ТОВ «Айдар» не з'явився від боржникане з'явивсявід кредитора Ансіл Інвестмент Кампані Лімітед Семенов І.В. -за довіреністю розглянувши апеляційну скаргу 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Біловодський елеватор», смт. Біловодське, Луганської області 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдар», с. Красне Поле, Луганська область на ухвалу господарського суду Луганської області від20.06.2012 рокуу справі№21/89б/2011 (суддя Кривохижа Т.Г.)за заявою Ансіл Інвестмент Кампані Лімітед (Ancile Investment Company Ltd)Кайманові острови, острів Великий Кайман до боржника Приватного акціонерного товариства «Мілоський завод рафінованої олії «Стрілецький степ», смт. Мілове Мілоського району Луганської областіпровизнання грошових вимог ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.06.2012р. суд визнав обґрунтованими заявлені вимоги кредитора Ансіл Інвестмент Кампані Лімітед (Ancile Investment Company Ltd)Кайманові острови, острів Великий Кайман до боржника Приватного акціонерного товариства «Мілоський завод рафінованої олії «Стрілецький степ», смт. Мілове Мілоського району Луганської області у розмірі 3923220,47 доларів США основного боргу, що в гривневому еквіваленті по курсу Нацбанку України станом на 22.11.2011р. становить при 100 доларів США -798,45грн. -31324953,84грн. боргу забезпеченого заставою майна (1 черга задоволення), 25746 грн. 47 коп. судових витрат (4 черга задоволення), у урахуванням сплачених ним за заявою судового збору у 1073грн. (1 черга задоволення); зобов'язано розпорядника майна боржника Мензаренка Ю.М. внести до реєстру вимог кредиторів по справі і грошові вимоги Ансіл Інвестмент Кампані Лімітед до боржника згідно з п. 1 резолютивної частини даної ухвали.

В обґрунтування вказаної ухвали суд посилався на те, що стягнення на предмет застави є механізмом та засобом, який забезпечує виконання грошового зобов'язання, а тому такі вимоги можуть бути трансформовані у грошові та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Біловодський елеватор», смт. Біловодське та Товариство з обмеженою відповідальністю «Айдар», с. Красне Поле подали до Донецького апеляційного господарського суду апеляційні скарги на ухвалу господарського суду Луганської області від 20.06.2012р. у справі №21/89б/2011, в яких просять апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції; визнати необґрунтованими та відмовити у задоволенні заяви про визнання грошових вимог кредитора Ансіл Інвестмент Кампані Лімітед до боржника ПАТ «Мілоський завод рафінованої олії «Стрілецький степ»у розмірі 3923220,47 доларів США основного боргу, що в гривневому еквіваленті по курсу Нацбанку України станом на 22.11.2011р. становить при 100 доларів США -798,45грн. -31324953,84грн. боргу забезпеченого заставою майна (1 черга задоволення), 25746 грн. 47 коп. судових витрат (4 черга задоволення), з урахуванням сплачених ним за заявою судового збору у 1073грн. (1 черга задоволення).

В підтвердження доводів апелянти посилаються на те, що вимоги кредитора носять майновий, а не грошовий характер, у боржника відсутні грошові зобов'язання перед кредитором згідно умов договору застави та приписів чинного законодавства України.

Ухвалами від 24.07.2012р. апеляційні скарги були прийняті до провадження Донецьким апеляційним господарським судом та об'єднані у одне провадження.

Представник Ансіл Інвестмент Кампані Лімітед проти задоволення апеляційних скарг заперечує надавши відзиви на апеляційні скарги.

У судове засідання не з'явились представники скаржників та кредиторів. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ініціюючий кредитор - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "АВІС", с. Фабричне Лутугинського району Луганської області здійснив публікацію газетного оголошення по даній справі в офіційному друкованому органі Верховної Ради України - газеті "Голос України" від 30.12.2011р. №249 (5249), у якій була допущена помилка у даті порушення справи -замість 20.12.2011р. -зазначено 22.11.2011р., тому він здійснив уточнення публікації газетного оголошення по даній справі в офіційному друкованому органі Верховної Ради України -газеті "Голос України" від 17.01.2012р. №7 (5257), в якій зазначив, що датою порушення справи є 22.11.2011р.

За публікацією у газеті "Голос України" від 17.01.2012р. №7 (5257) кредитор здійснив уточнення за попередньою публікацією, таким чином продовживши встановлений за ч. 1 ст. 14 Закону строк до 16.02.2012р.

У встановлений ч. 1 ст. 14 Закону строк, на адресу суду надійшла заява без номеру від 26.01.2012р кредитора Ансіл Інвестмент Кампані Лімітед з грошовими вимогами у розмірі 4020313,06 доларів США заборгованості, що у гривневому еквіваленті по курсу Нацбанку України станом на 30.12.2011р. становить 31390853 грн. 63 коп. боргу, з доданням пізніше сплаченого за заявою судового збору у 1073 грн. 00 коп.

Додатковими поясненнями від 18.06.2012 б/н кредитор -Ансіл Інвестмент Кампані Лімітед збільшив розмір грошових вимог Ансіл Інвестмент Кампані Лімітед у розмірі 3 980 747,25 доларів США (три мільйони дев'ятсот вісімдесят тисяч сімсот сорок сім доларів США та 25 центів), що за курсом встановленим Національним банком України станом на дату порушення справи про банкрутство Боржника (22.11.2011р.) становить еквівалент у гривнях 31 784 276,41 (тридцять один мільйон сімсот вісімдесят чотири тисячі двісті сімдесят шість гривень та 41 копійок); включити Ансіл Інвестмент Кампані Лімітед до реєстру вимог кредиторів як заставного кредитора; у першу чергу включити вимоги Ансіл Інвестмент Кампані Лімітед, забезпечені заставою майна боржника у розмірі 3 980 747,25 доларів США, що становить еквівалент у гривнях 31 784 276,41 (тридцять один мільйон сімсот вісімдесят чотири тисячі двісті сімдесят шість гривень та 41 копійок), оскільки предмет застави відсутній; та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 грн. за подання заяви про включення вимог кредитора до реєстру вимог кредиторів; у четверту чергу включити вимоги щодо стягнення витрат зі сплати державного мита у розмірі 3195,00 дол. США, (еквівалент у гривнях - 25 510,47 грн.), а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. за згаданим позовним провадженням.

Відзивом від 20.06.2012 №1/06 розпорядником майна боржника Мензаренка Ю.М. було відмовлено кредиторові у задоволенні грошових вимог, посилаючись на те, що кредитор уклав договір застави з боржником на товар в обороті і має право згідно із чинним законодавством звернути стягнення на предмет застави -рухоме майно, бо вимоги кредитора носять майновий, а не грошовий характер, з повідомленням про те, що у балансі боржника інформація про товари в обороті відсутні.

Відповідно до приписів ч.6 ст. 14 Закону розпорядник майна зобов'язаний внести до реєстру вимог кредиторів вимоги кредиторів, забезпечених заставою майна, згідно з їх заявами, а за їх відсутності -згідно з даними обліку боржника. А також зобов'язаний внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, що є предметом застави згідно з державними реєстром застав.

Дослідивши договір застави б/н від 13.10.2009р. укладений між кредитором - Ансіл Інвестмент Кампані Лімітед (Кайманові острови, о. Великий Кайман, Джордж Таун, Мері Стріт, а/с 908GT) та боржником ПАТ "МЗРО "Стрілецький степ" (надалі - Договір застави) суд апеляційної інстанції встановив, що боржник передав у заставу частину свого майна, а саме: соняшникову олію, соняшникове насіння, макуху соняшника, ячмінь та пшеницю фуражну на загальну суму заборгованості за кредитним договором 73923220, 47 доларів США, у гривневему еквіваленті -31321815 грн. 00 коп.

Відомості щодо застави рухомого майна 14.10.2009р. за №9148081 були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, витяг з якого було додано до заяви про включення вимог кредитора до реєстру вимог кредиторів.

В наданому суду витягу №3470239 від 26.01.2012р. із Державного реєстру обтяжень рухомого майна міститься інформація про забезпечувальне обтяження рухомого майна боржника - запис 11, поточна застава рухомого майна, зареєстровано 14.10.2009р. за №9148081 на підставі договору застави, без номеру, від 13.10.2010р., Ансіл Інвестмент Кампані Лімітед, та ЗАТ "МЗРО "Стрілецький степ" щодо об'єкту обтяження: соняшникове насіння, соняшниковий жмих, соняшникова олія, ячмінь, пшениця фуражна; підстава обтяження: договір застави б/н від 13.10.2009р., ЗАТ "МЗРО "Стрілецький степ"; за погодженням з обтяжувачем; розмір основного зобов'язання 6 млн. грн., терміном дії до 14.10.2014р.

У зв'язку з чим, навіть якщо кредитор не направив би до суду заяву про включення своїх вимог до реєстру кредиторів, арбітражний керуючий повинен був би внести такі вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів на підставі даних Державного реєстру обтяжень рухомого майна та даних обліку боржника.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Луганської області від 09.02.2012р. №15/116/2011 звернуто стягнення на предмет застави за договором від 13.10.2009р. № б/н, а саме соняшникову олію, соняшникове насіння, соняшниковий жмих, ячмінь та пшеницю фуражну, що належить Приватному акціонерному товариству "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" (смт. Мілове Луганської області, провул. Заводський, б. 3, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 25365406) та знаходиться на складах: ТОВ "Біловодський елеватор" (м. Біловодськ Луганської області, вул. Хорунжого,1), ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод"(смт. Троїцьке Луганської області, вул. Радянська, 33), ЗАТ "МЗРО "Стрілецький степ" (смт. Мілове Луганської області, провул. Заводський, 3), на загальну суму заборгованості Белфард Холдинг ЛТД (Швейцарія, м. Женева, 3 рю дю Монблан) за кредитним договором у розмірі 3 923 220,47 доларів США (еквівалент у гривнях 31 321 815 грн. 00 коп.), що складається з: заборгованості за кредитом -2 997 422 доларів США 49 центів, заборгованості з комісії за організацію кредитування -30 000 доларів США 00 центів, заборгованості з комісії за структурування -60 000 доларів США 00 центів та заборгованості з нарахованих процентів -63 556 доларів США 66 центів, на користь Ансіл Інвестмент Кампані Лімітед (Кайманові острови, о. Великий Кайман, Джордж Таун, Мері Стріт, а/с 908GT) шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною реалізації насіння соняшника -2 947 грн. 00 коп. за тонну без ПДВ, соняшникової олії -7 699 грн. 00 коп. за тонну без ПДВ, макухи соняшника -911 грн. 00 коп. за тонну без ПДВ та пшениці фуражної - 1 300 грн. 00 коп. за тонну без ПДВ; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ"(смт. Мілове Луганської області, провул. Заводський, б. 3, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 25365406) на користь Ансіл Інвестмент Кампані Лімітед (Кайманові острови, о. Великий Кайман, Джордж Таун, Мері Стріт, а/с 908GT): витрати зі сплати державного мита у сумі 3 195 доларів США 49 центів та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Вимоги кредиторів, які заявлені до боржника з підстав ст. 14 Закону, мають бути дійсними, та не обтяжені спливом строку позовної давності або спливом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Закон не містить вимог щодо обов'язкового зазначення у реєстрі вимог кредиторів - чи відповідають заявлені вимоги кредиторів даним бухгалтерського обліку боржника та в чому полягає невідповідність. Більш того, Закон не ставить питання розгляду вимог кредиторів у залежність від того, чи підтверджуються даними бухгалтерського обліку боржника кредиторські вимоги.

Таким чином, вищезазначеним підтверджується наявність заставних зобов'язань боржника перед Ансіл Інвестмент Капані Лімітед в сумі 31321815,00грн.

Щодо підстав трансформування речових вимог кредитора до боржника, на які посилається боржник відхиляючи заяву кредитора суд зазначає, що у разі невиконання боржником зобов'язання щодо поставки певної продукції у зв'язку з її відсутністю, кредитор з речовими вимогами до боржника має право перевести свої вимоги у грошові шляхом проведення оцінки продукції і вираження вимог у грошовому еквіваленті та заявити їх у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 14 Закону.

Як видно із матеріалів справи кредитор, отримавши наказ господарського суду Луганської області від 24.02.2012 №15/116/2011 про звернення стягнення на предмет застави за договором від 13.10.2009 б/н, на суму 31321815 грн. 00 коп., не зміг його реалізувати внаслідок відсутності заставленого майна -товарів в обороті в натурі, про що письмово проінформував і розпорядник майна у своєму відзиві від 20.06.2012 №1/06. Вказане свідчить про те, що кредитор може перевести свої вимоги до грошових зобов'язань та звернутися до суду з заявою про визнання грошових вимог і включення їх до реєстру вимог кредиторів тільки у випадку відсутності майна, що повинне бути повернене.

Отже, кредитор вправі трансформувати свої майнові права в грошове зобов'язання, в тому числі беручи до уваги факт наявності преюдиційності (ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 35 ГПК України).

Згідно з ст. 587 ЦК України, особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана, вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави, утримувати предмет застави належним чином та негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави.

Згідно з ч. 2 ст. 587 ЦК, заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини і зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 8.2 договору застави встановлено, що заставодавець приймає на себе повну відповідальність, а також погоджується і зобов'язується відшкодувати кредитору будь-які збитки, що пов'язані із даним договором.

Відповідно до ст. 22 ЦК України передбачає, що кредитор має право на відшкодування збитків, тобто втрат, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Аналогічні норми щодо відшкодування заставодавцем збитків містяться в п. п. 8.3, 8.4 та 8.5 Договору застави.

Таким чином, вищезазначеними нормами чинного законодавства та договором застави встановлений обов'язок заставодавця вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави, а в разі втрати предмета застави - відшкодувати заподіяні втратою предмета застави збитки в повному обсязі, тобто як вартість предмету застави.

З огляду на вищезазначене, відсутність предмета застави спричиняє неможливість звернення стягнення на предмет застави та цим самим спричиняє збитки кредиторові у розмірі вартості предмета застави. Таким чином, речово-правові вимоги кредитора щодо звернення стягнення на предмет застави трансформуються у грошові вимоги, які ґрунтуються на грошових зобов'язаннях по відшкодуванню шкоди внаслідок невиконання договору застави. У зв'язку з чим, грошові вимоги кредитора підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в порядку статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом».

Так, у випадку відсутності майна, що повинно бути повернене, такий кредитор має право заявити грошові вимоги, які ґрунтуються на грошових зобов'язаннях по відшкодуванню шкоди внаслідок невиконання договору, внаслідок чого речово-правові вимоги трансформуються у грошові та включаються до реєстру вимог кредиторів в порядку статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом».

Відповідно до частини 15 статті 11 вказаного вище Закону після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов 'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону. При цьому законодавець не обмежує право кредиторів з речово-правовими вимогами заявити грошові вимоги по зобов'язаннях з відшкодування шкоди внаслідок невиконання правочину до боржника.

Застава згідно з ст.546 ЦК України, є видом забезпечення виконання основного зобов'язання та має похідний характер від основного кредитного договору, то змістом застави є не перехід речового права на предмет застави, а виконання грошових зобов'язань перед кредитором за рахунок предмета застави.

Змістом майнового поручительства є не перехід речового права на майно іпотекодавця до іпотекодержателя, а виконання грошових зобов'язань перед кредитором за рахунок майна іпотекодавия. У іпотекодержателя відсутнє речове право на предмет іпотеки, а є право на звернення стягнення на предмет іпотеки для отримання задоволення грошового зобов'язання; вимоги кредитора, які забезпечено заставою (іпотекою) майна боржника, задовольняються в межах порушеної справи про банкрутство. Реалізація майна боржника в процедурі банкрутства здійснюється відповідно до процедур, встановлених законом та судом: в процедурі санації, в ліквідаційній процедурі, під час виконання мирової угоди.

Кредиторські вимоги, забезпечені заставою майна боржника, підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів відповідного боржника, не залежать від настання строку виникнення права звернення на предмет іпотеки і є реалізацією права іпотекодержателя на задоволення своїх вимог з грошового зобов'язання.

Застава згідно з ст.546 ЦК України, є видом забезпечення виконання основного зобов'язання, має похідний характер, в даному випадку - від основного кредитного договору, а звернення стягнення на предмет застави - є механізмом та засобом, який забезпечує виконання грошового зобов'язання, в зв'язку з чим, виходячи з вимог ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом», зобов'язання по поверненню грошових коштів за кредитним договором, в разі звернення стягнення на предмет застави, яка забезпечувала основне кредитне зобов'язання, не трансформується в речове, а залишається за змістом грошовим.

У разі фактичної відсутності предмету застави, кредитор, зобов'язання якого забезпечувалися даною заставою, в процедурі банкрутства має право звернутися не лише із заявою про включення своїх вимог до реєстру кредиторів, а й навіть не позбавлений права звернутися із заявою про порушення справи про банкрутство як ініціюючий кредитор.

Крім того, у разі якщо речово-правова вимога кредитора виражена у грошовому еквіваленті, то така вимога може бути безпосередньо трансформована у грошову; чинне законодавство не обмежує право кредитора заявляти вимоги до боржника, що випливають з виконання зобов'язання в натурі, за умови заявлення цих вимог у грошовому еквіваленті відповідних зобов'язань.

Відповідно до ст. 14 Закону про банкрутство кредитором у справі може бути особа з грошовими вимогами до боржника. Разом з тим, особа з речовими вимогами до боржника не позбавлена права перевести такі вимоги у грошові шляхом вираження вимог у грошовому еквіваленті та заявити їх у справі про банкрутство боржника в порядку статті 14 Закону.

Отже, стягнення на предмет застави є механізмом та засобом, який забезпечує виконання грошового зобов'язання, а тому такі вимоги кредиторів можуть бути трансформовані у грошові та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

З огляду на викладене, доводи апеляційних скарг суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та чинним матеріальним та процесуальним правом.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо визнання обґрунтованими заявлені грошові вимоги кредитора до боржника у розмірі 3 923 220,47 доларів США основного боргу, що у гривневому еквіваленті по курсу Нацбанку України станом на 22.11.2011 становить при 100 доларів США -798, 45 грн. - 31 324 953 грн. 84 коп. боргу, забезпеченого заставою майна (1 черга задоволення), 25 746 грн. 47 коп. судових витрат (4 черга), з урахуваннями сплачених ним за заявою судового збору у 1073 грн. (1 черга задоволення).

Колегія судді Донецького апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Луганської області від 20.06.2012р. по справі №21/89б/2011 винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Біловодський елеватор», смт. Біловодське та Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдар», с. Красне Поле підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біловодський елеватор», смт. Біловодське на ухвалу господарського суду Луганської області від 20.06.2012р. по справі №21/89б/2011 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдар», с. Красне Поле на ухвалу господарського суду Луганської області від 20.06.2012р. по справі №21/89б/2011 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 20.06.2012р. по справі №21/89б/2011 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

О.В. Кододова