Рішення № 26047053, 28.08.2012, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

28.08.2012р. Справа № 18/1401/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз", вул. Героїв Бресту, 46, м. Кременчук, Полтавська область,39601

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про Стягнення грошових коштів в сумі 7 644,09 гривень

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Сиротенко В.В.

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 7 664,09 гривень боргу за договором поставки природного газу №1197-11-21-1033 від 07.11.2011 року, з яких: 7 017,62 гривень основний борг, 498,02 гривень пеня, 30,42 гривень інфляційні нарахування, 98,03 гривень 3% річних.

Позивач на задоволенні позову наполягає.

Відповідач в судове засідання не з'явився, ухвали суду, які направлялись відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, повернулась до суду з відміткою поштового відділення "по закінченні терміну зберігання".

Позивачем в матеріали справи було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 21.06.2012 року по відповідачу, з якого вбачається, що місце проживання відповідача: АДРЕСА_1.

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце його розгляду судом, якщо ухвалу у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. 3 п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно з п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., №01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Відповідно до ч.3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою судом стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

07.11.2011 року між ПАТ «Кременчукгаз» (позивач, постачальник) та Фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 ( відповідач, покупець), був укладений договір поставки природного газу № 1197-11-21-1033 (договір) (арк. с. 12-13).

Згідно з умовами договору (п.1.1) позивач (постачальник) зобов'язався передавати у власність відповідача (покупця) в 2011 році, а покупець - приймати та оплачувати на умовах цього договору природний газ (надалі - "газ") та послуги за його постачання.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що постачальник передає покупцеві у 2011 році газ в обсязі 4,0 тис.куб.м. протягом періоду листопад , грудень 2011 року.

Пунктом 3.3 даного договору встановлено, що кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються постачальником і покупцем до 1 числа місяця, наступного за звітним. Акти є підставою для остаточних розрахунків.

Ціна газу передбачена розділом 5 договору, порядок і умови проведення розрахунків - розділом 6. Так, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 числа наступного за місяцем поставки газу (6.1.).

Договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін, та діє до 31.12.2011 року включно, а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення (п.11.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору позивачем протягом листопада 2011 року та грудня 2011 року було передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 8 192,62 грн., що підтверджується актами приймання-передачі фактично протранспортованих обсягів газу (копії - арк. с. 14-15).

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором щодо своєчасного проведення розрахунку за прийнятий природний газ в повному обсязі не виконав, оплату за отримані обсяги газу проводив з порушенням встановлених договором строків, в зв'язку з чим за ним отоварилась заборгованість за природний газ в сумі 7 017,62 гривень.

Відповідальність сторін за договором встановлена розд.7 договору. Так, у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору, відповідно до ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, покупець зобов'язується, крім суми заборгованості, з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних, сплатити також пеню у розмірі 0,1 відсотку від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.2). За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором і чинним законодавством України (п.7.1 договору).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведеного, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача пеню відповідно до умов договору, 3 % річних та інфляційні втрати (на підставі ст.625 ЦК України) за договором від 07.11.2011 року № 1197-11-21-1033, що становить відповідно:

пеня - 498,02 грн.

3 % річних - 98,03 грн.

інфляційні втрати - 30,42 грн.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Як встановлено приписами ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Судом здійснено перерахунок розміру пені, річних та інфляційних, заявлених до стягнення, з використанням калькулятора "ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ ".

За результатами перерахунку суд дійшов до висновку про повне задоволення позовних вимог в частині стягнення 30,42 гривень інфляційних нарахувань та про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені на суму 494,66 гривень та 3% річних на суму 97,68 гривень.

Позивач невірно визначив строк настання відповідальності за невиконання відповідачем свого зобов'язання по договору. При цьому позивачем не враховано, що відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 7017,62 гривень основного боргу, 494,66 гривень - пені, 30,42 гривень - інфляційних, 97,68 гривень 3% річних.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,75,82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 ПАО "Акцент-Банк" м. Кременчук, МФО 307770, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз" (вул. Героїв Бресту, 46, м. Кременчук, Полтавська область,39601, код ЄДРПОУ 03351734, р/р 26004150461980 в ПАТ "Фінанси та кредит" м. Комсомольськ, МФО 331564) 7017,62 гривень основного боргу, 494,66 гривень - пені, 30,42 гривень - інфляційних, 97,68 гривень 3% річних.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.08.2012 року

Суддя Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією