ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.12 Справа№ 5015/2950/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.
при секретарі Старостенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів
про: стягнення 24 284 944,77 грн.
Представники
Від позивача: Доманський О.А. -головний ю/к (Довіреність 128/110 від 26.12.2011р.)
Від відповідача: Негря Г.Ю. -ю/к (Довіреність б/н від 04.01.2011 р.)
Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів стягнення 24 284 944,77 грн.
Ухвалою суду від 20.07.2012 р. дана позовна заява була прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 02.08.2012 р.
З підстав, викладених в Ухвалі суду від 02.08.2012 р. розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача факт наявності боргу визнав та просив суд задоволити викладене у Відзиві на позовну заяву № 39-2358 від 30.07.2012 р. клопотання про зменшення заявленого до стягнення розміру пені та розстрочення виконання рішення суду рівними частинами на 12 місяців.
Представник позивача проти задоволення клопотання відповідача заперечив, вказавши, що ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»має значну дебіторську заборгованість, що ускладнює фінансове становище Компанії. Окрім того, Компанія перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.
В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:
20.12.2010 р. між сторонами у справі укладено Договір № 06/10-2575ТЕ-21 про закупівлю природного газу за державні кошти, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу імпортований природний газ, а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі, визначеному у п. 1.2. Договору.
Як вказано у позовній заяві на виконання договірних зобов'язань позивач протягом січня-вересня 2011 р. передав відповідачу природний газ на загальну суму 144 178 844,45 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу
У п. 4.1. Договору сторони погодили, що розрахунки за поставлений природний газ проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.
Згідно п. 6.1.1. Договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.
В судовому засіданні суд встановив, що вищевказаного обов'язку відповідач не виконав, сплативши лише частину вартості поставленого природного газу на суму 122 406 211,94 грн. Таким чином заборгованість ЛМКП «Львівтеплоенерго»перед позивачем становить 21 772 632,51 грн.
За порушення строків оплати природного газу, позивачем, на підставі п. 7.3.1. Договору нараховано відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, що становить 1 645 096,57 грн. Відповідно до п. 9.3. Договору пеню позивач нарахував за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача 163 344,31 грн. інфляційних збитків за весь час прострочення ним виконання грошового зобов'язання та 703 871,38 грн. 3% річних від простроченої суми.
Загальна сума позовних вимог становить 24 284 944,77 грн.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:
Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 06/10-2575ТЕ-21 від 20.12.2010 р. про закупівлю природного газу за державні кошти, на виконання умов якого позивачем було передано відповідачу природний газ на суму 144 178 844,45 грн.
За правилами ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В процесі розгляду справи судом встановлено, що зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу відповідач належно не виконав, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем склалася заборгованість в сумі 21 772 632,51 грн.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Пунктом 7.3.1.Договору передбачено, що у разі порушення відповідачем умов договору щодо розрахунку за поставлений газ, відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченного платежу за кожен день прострочення.
При цьому, умовами Договору обумовлено інший порядок нарахування пені, ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України та передбачено, що пеня нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією чи позовом (9.3.Договору).
Із врахуванням положень вищенаведених правових норм, суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок позовних вимог прийшов до висновку, про підставність та обґрунтованість заявленої до стягнення суми заборгованості.
Згідно ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
У Відзиві на позовну заяву № 39-2358 від 30.07.2012 р. відповідач просить суд зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій та розстрочити виконання рішення суду рівними частинами на 12 місяців.
На обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що Підприємство перебуває у важкому фінансовому становищі, пов'язаному із збитковістю та економічною нерентабельністю затвердженого тарифу, а також несвоєчасністю розрахунку споживачів за послуги з опалення та гарячого водопостачання. На підтвердження вказаного відповідачем надано копії звітів про фінансові результати за 2010-2011 р.р.
Оглянувши подані документи, суд вважає за доцільне скористатися правом, наданим йому п. 3 ч. 1 ст.83 ГПК України, ст. 233 ГК України, та зменшити розмір пені що підлягає стягненню з відповідача на 30 % - до 1 151 567,60 грн.
В решті вимог позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
З огляду на заперечення позивача клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду суд відхиляє.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання зобов'язання щодо оплати природного газу суду не надав.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.
На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216, 232, 233 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України , суд
ВИРІШИВ :
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»(79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1. Ідентифікаційний код 05506460) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1. Ідентифікаційний код 31301827) 21 772 632,51 грн. основного боргу, 1 151 567,60 грн. пені, 163 344,31 грн. інфляційних та 703 871,38 грн. 3% річних, всього 23 791 415,80 грн.; 64 380,00 грн. судового збору.
3. В частині стягнення 493 528,97 грн. пені в позові відмовити.
4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Ділай У.І.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.09.2012 р.
Судове рішення № 26047050, Господарський суд Львівської області було прийнято 18.09.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/2950/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: