Рішення № 26046918, 13.09.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.09.12 Справа № 5021/1262/12.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик",

м. Горлівка Донецької області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумидобробут",

м. Суми,

про стягнення 3 758 грн. 99 коп.,

Суддя Лугова Н.П.

Представники сторін:

від позивача: Пороскун О.М.;

від відповідача: не з'явився.

За участю секретаря судового засідання Душиної М.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 3 758 грн. 99 коп., з яких: 3055,12 грн. - суми основного боргу за договором поставки № 605 від 10.01.2011р., 225,74 грн. - пені за період з 10.03.2012 року по 17.08.2012 року, 291,28 грн. - 20% річних за період з 10.03.2012 року по 17.08.2012 року, 213,85 грн. - 7% штрафу, а також стягнути судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача надав для огляду оригінали видаткових накладних: № 6686/6430 від 09.02.2012р., № 9142/8969 від 24.02.2012р., № 9228/8978 від 23.02.2012р. та довіреностей на отримання товару. Копії вказаних накладних позивач просив долучити до матеріалів справи (заява за вх. № 12316 від 13.09.12р.). Суд, відповідно до ст. ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу, приймає подані документи та долучає їх до матеріалів справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції по справі не подав, в судове засідання не з'явився.

За змістом ч. 1 ст. 64 ГПК України, а також відповідно до правової позиції, викладеної у п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», відповідач вважається повідомлений належним чином, зокрема, в разі надсилання ухвали про порушення провадження у справі за належною адресою (повідомленою суду стороною).

Ухвалу про порушення провадження у справі від 23.08.12р. надіслано відповідачу за вказаною позивачем поштовою адресою. Проте, на день судового засідання повідомлення про вручення поштового відправлення до господарського суду повернуто не було.

Таким чином, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1.1 договору поставки № 605 від 10.01.2011 року позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця) товар, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та оплатити.

Позивач на виконання умов укладеного договору здійснив поставку товару відповідачеві, що підтверджується видатковими накладними № 6686/6430 від 09.02.2012р., № 9142/8969 від 24.02.2012р., № 9228/8978 від 23.02.2012р. на загальну суму 3262 грн. 12 коп.

Пункт 6.1 договору передбачає обов'язок відповідача сплатити вартість поставленого товару протягом 14 календарних днів з моменту його отримання.

Проте, відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар в сумі 207 грн. 00 коп. Решта поставленого товару на день звернення позивача до суду залишилася несплаченою.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням часткової оплати, складає 3055 грн. 12 коп.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що факт отримання товару відповідачем на суму 3262 грн. 12 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 6686/6430 від 09.02.2012р., № 9142/8969 від 24.02.2012р., № 9228/8978 від 23.02.2012р., проте в порушення умов укладеного договору та вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, відповідач не повністю розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим, на момент подання позовної заяви до суду його заборгованість перед позивачем, з урахуванням сплачених 207 грн. 00 коп., складає 3055 грн. 12 коп.

Доказів сплати боргу, аргументованих заперечень проти вимог позивача відповідачем не подано, сума заборгованості підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення 3055 грн. 12 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, за порушення термінів оплати товару позивач, згідно п. 7.1 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення оплати, що складає 225 грн. 74 коп.

Також пунктом 7.1 договору за порушення строків оплати поставленого товару більше, ніж на 30 календарних днів, передбачено стягнення 7% штрафу від суми боргу. Позивач просить суд стягнути з відповідача 7% штрафу, що відповідно до поданого розрахунку складає 213 грн. 85 коп.

Чинне законодавство України не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України є видами штрафних санкцій.

Такої ж позиції щодо одночасного застосування штрафу й пені дотримується Верховний суд України. Так, у постанові від 09.04.2012 року № 20/246-08 та постанові від 27.04.2012 року № 06/5026/1052/2011 зазначено, що штраф та пеня не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Отже, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені та штрафу передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та з урахуванням часткової оплати за товар, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 225 грн. 74 коп. та 7% штрафу в сумі 213 грн. 85 коп. також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 230-232 Господарського Кодексу України.

За несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати отриманого товару позивач, згідно п. 9.2 договору, просить стягнути з відповідача 20% річних в сумі 291 грн. 28 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Розрахунок 20% річних складено відповідно до ст. 625 ЦК України та передбачений договором, тому позовні вимоги стосовно стягнення 291 грн. 28 коп. - 20% річних, є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумидобробут" (40021, м. Суми, провулок Громадянський, б. 1, код 34012548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, буд. 2, код 35871504) 3055,12 грн. основного боргу, 225,74 грн. пені, 291,28 грн. - 20% річних, 213,85 грн. - 7% штрафу та 1609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.09.2012 року.

СУДДЯ Н.П. Лугова