Рішення № 26046856, 26.06.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2012 р. Справа №18/1005/12

м. Полтава

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер", м. Кременчук

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Пушко О.В.

про стягнення грошових коштів у сумі 6247,32 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 6 247,32 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Позивач в засідання суду не з'явився та надіслав телеграму № 37 від 18.07.2012 року, якою повідомив, що підтримує позовні вимоги та просить провести розгляд справи без присутності представника позивача. Суд клопотання задовольняє.

Відповідач представництво у судове засідання не забезпечив, надав відзив на позовну заяву вих. 2/166-12 від 11.06.2012 р., у якому повідомляє, що господарським судом Полтавської області 15.07.2011 р. порушено провадження у справі про банкрутство відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер", м. Кременчук (справа № 18/1992/11). Оголошення про порушення справи про банкрутство опубліковано в газеті "Голос України" №184 (5184) від 04.10.2011 р. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.06.2012 р. затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер". Відповідач зазначає, що позивач не звертався з заявою про визнання його вимог до боржника у рамках справи про банкрутство у порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не включений до реєстру вимог кредиторів. На підставі викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Явка третьої особи у засідання визнавалася не обов'язковою. Ухвали від 01.06.2012 р. та 12.06.2012 р., що направлялися третій особі за адресою м. Комсомольськ, вул. Конституції,24, кв.28, повернулися до суду з відміткою поштової установи про те, що адресат за вказаною адресою не проживає та про закінчення терміну зберігання. Вказане не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

10.06.2008 року між АСТ «АИС-Поліс», повним правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт" ( копії документів про зміну найменування в матеріалах справи, арк.спр. 8-21) та Федосєєвим Станіславом Юрійовичем було укладено договір №05/К 039345 добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави (далі - договір страхування), відповідного до якого позивачем застраховано транспортний засіб Страхувальника - автомобіль Geely реєстраційний номер ВІ2586 АХ (далі - застрахований автомобіль) (копія Договору страхування - в матеріалах справи, аркуш 35-47).

Даним Договором страхування встановлено, що:

- предметом цього договору є майнові інтереси, які не суперечать законодавству України і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням об'єктами страхування, вказаними в пунктах 6 та 8 цього Договору (п.17.1. Договору страхування);

- страховим випадком за цим Договором є позначена в п.9 цього Договору подія, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди (п. 18.1.1. Договору страхування);

- розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку в перший рік дії договору (11.06.2008 р. по 11.06.2009 р.) становить 62 540,00 грн. (п. 11. Договору страхування) ;

- страховик має право після виплати страхового відшкодування пред'являти право вимоги щодо відшкодування збитків до осіб, відповідальних за заподіяні збитки (право регресу) (п. 21.2.10. Договору страхування).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2009 року в с. Салівка Кременчуцького району Полтавської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного автомобіля Geely (реєстраційний номер ВІ2586 АХ) під керуванням Федосєєва Станіслава Юрійовича та автомобіля Volvo (реєстраційний номер ВІ 3010ВВ) під керуванням Пушка Олександра В'ячеславовича.

01.06.2009 р. страхувальник -Федосеєв С.Ю., повідомив позивача про настання страхового випадку та звернувся із заявою на виплату страхового відшкодування (арк. спр.- 83-84,85)

Постановою Комсомольського міського суду від 24.06.2009 р. встановлено, що в діях Пушка О.В. є склад адміністративного правопорушення та кваліфіковано його дії за ст.124 КУпАП , так як він, будучи водієм, допустив порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до висновку експерта №797 автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власникові КТЗ від 02.06.2009 року (копія в матеріалах справи, аркуш 48-82) вартість відновлювального ремонту становить 13 786,06 грн.

Згідно страхового акту № 1622-1386/09 від 06.08.2009 року, розмір страхового відшкодування було визначено в розмірі 12 494,64 грн. (арк. спр.28-29).

Страховик виплатив страхувальнику (власнику пошкодженого автомобіля) на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди страхове відшкодування в розмірі 12 494,64 грн. Вказана обставина підтверджується копією платіжного доручення №1267 від 26.11.2009 р. (арк. спр. 89).

За даними позивача цивільна відповідальність Пушка О.В. на момент страхової події була застрахована у відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс серії ВС/0186482).

Відповідно до позовної заяви, приймаючи до уваги однакову ступінь вини обох водіїв у вчиненні ДТП, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 6 247,32 грн.

04.11.2011 року позивачем було надіслано відповідачеві вимогу №2896 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу, до якої були додані відповідні документи (арк. спр.90-91). 10.11.2011 р. зазначена заява була отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням №0407309070456 про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (арк. спр.92) .

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення п.36.2 ст.36, п.22.1 ст. 22 та ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", про прийняте рішення по даній вимозі відповідач позивача не повідомив, на даний час страхове відшкодування не сплачено, збитки в порядку регресу не відшкодовані.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування").

Дана норма кореспондується зі статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Таким чином, страхова компанія зобов'язана сплатити страхову компенсацію, визначену договором страхування.

Частиною 1,2,16 ст. 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку; страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку; страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до умов Договору страхування та ст.6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Крім того, відповідно до п. 22.1 статті 22 вищевказаного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу із місця дорожньо - транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

На виконання умов договору та приписів чинного законодавства, після настання страхового випадку, позивач виплатив страхувальнику - Федосєєву Станіславу Юрійовичу - страхове відшкодування на загальну суму 12 494,64 грн.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Отже відповідно до вищенаведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу, який вчинив дорожньо-транспортну пригоду, застрахована ПАТ «Страхова компанія "Партнер"», то особою відповідальною за завдані у даному випадку збитки, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме відповідач.

Як вже зазначалося вище, 04.11.2011 року позивачем було надіслано відповідачеві вимогу №2896 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу.10.11.2011 р. зазначена заява була отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням №0407309070456 про вручення поштового поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.07.2011 р. порушено провадження у справі про банкрутство відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер", м. Кременчук (справа № 18/1992/11) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оголошення про порушення справи про банкрутство опубліковано в газеті "Голос України" №184 (5184) від 04.10.2011 р. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.06.2012 р. затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер".

Відповідно до ч.6 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство (абз.4 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" N 15 від 18.12.2009 р.).

Враховуючи, що позивач звернувся з вимогою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу до відповідача 04.11.2011 року, тобто, після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача та після публікації оголошення про це, то ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (позивач) є поточним кредитором у справі про банкрутство і на нього не поширюються приписи ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Таким чином, заперечення відповідача є необґрунтованим та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст.129 Конституції України та ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до вимог ст.82 ГПК України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказами, витребуваних судом, у нарадчій кімнаті.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог. За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується йому за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33,43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" (39617, вул. Чапаєва, 75, м. Кременчук, код ЄДРПОУ 13958383) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (місцезнаходження: 04073, Україна, м. Київ, пров. Балтійський, 20; поштова адреса: 04119Україна, м. Київ, вул. Зоологічна, 5А, код ЄДРПОУ 22229921, р/р 26501799999882 в ПАТ КБ "Правекс Банк", МФО 380838) - 6247,32 грн. заборгованості та 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.06.2012р.

Суддя О.С.Мацко