Рішення № 26046544, 14.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/7821-2012 14.09.12 За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА»

До Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Про стягнення 24 990,00 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (далі -позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Відкритого акціонерного товариства "Національ акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі -відповідач ) про стягнення 24990,00 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № 7386991 від 23.03.2009р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 24 990,00 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 15.06.2012р. суддею Дідиченко М.А. порушено провадження у справі № 5011-27/7821-2012 та призначено розгляд на 09.07.2012 р.

07.07.2012р. згідно розпорядження № 04-1/596 вказану справу передано для розгляду судді Мельнику В.І., у зв'язку з призначенням судді Дідиченко М.А. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду 09.07.2012р. розгляд справи призначено на 23.07.2012р.

19.07.2012 позивач подав до канцелярії суду заяви про збільшення та про уточнення позовних вимог, документи по справі, заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

23.07.2012 відповідач подав до канцелярії суду відзив на позов.

23.07.2012 представник позивача у судове засідання не з'явився.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Суд відклав розгляд справи на 03.09.2012р.

06.08.2012 до суду надійшла відповідь на запит від МТСБУ.

03.09.2012 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Суд відклав розгляд справи на 14.09.2012р.

13.09.2012 позивач подав через канцелярію суду додаткові документи по справі та клопотання про розгляд справи без участі його представника.

13.09.2012 відповідач подав через канцелярію суду додаткові документи по справі.

14.09.2012 у судове засідання представники позивача та відповідача не з'явились.

Судом встановлено, що вина учасників ДТП була обопільною, а тому стягненню підлягає страхове відшкодування у розмірі 50% від заявленої позивачем суми.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2009р. між ПрАТ «УАСК «АСКА»(далі -позивач) як страховиком, та ЗАТ «Сармат» як страхувальником, було укладено договір страхування №7386991, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Хюндай Акцент», державний номерний знак АН 0678 ЕО.

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/8932033, страховиком ВАТ «НАСК «Оранта», було забезпечено транспортний засіб -автомобіль марки «ВАЗ 2106», державний номерний знак 449-70 СК.

12.11.2009 по вул. М.Бірюзова від вул. П.Юрченка в напрямку вул. Тирнівська в м.Полтава сталася ДТП за участю транспортного засобу «Хюндай Акцент», державний номерний знак АН 0678 ЕО, що належить ЗАТ «Сармат», під керуванням Пилипенка Д.В., та транспортного засобу «ВАЗ 2106», державний номерний знак 449-70 СК, що належить Казакову І.Г., під його керуванням.

Відповідно до постанови Київського районного суду м.Полтави від 11.12.2009р., Казакова І.Г. визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту від 03.12.2009р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, пошкодження транспортного засобу марки «Хюндай Акцент», державний номерний знак АН 0678 ЕО, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 41622,67 грн., які були виплачені згідно платіжного доручення № 4000 від 25.03.2010 року.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 41 622,67 грн. боргу та судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 37.2 Закону України „Про страхування" визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період , за який нараховується пеня.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

У судовому засіданні 14.09.2012 судом було встановлено, що відповідно до довідки ДАІ № 8512420 від 26.11.2009, протоколи про адміністративні правопорушення були складені на обох учасників ДТП, тобто на Казакова І.Г. та Пилипенко Д.В., що вказує на те, що обидва водії порушили правила ПДР, а їх вина є обопільною.

Представники позивача та відповідача надали для доручення до матеріалів справи постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил ПДР на обох учасників ДТП, а саме на Казакова І.Г. та Пилипенко Д.В..

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме п.3 даної статті визначено, що за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування, проте у розмірі 50%, так як винним у даному ДТП є обидві сторони, тобто їх вина є обопільною.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача 20 811,34 грн.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(код ЄДРПОУ 00034186, адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська 75) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА»(код ЄДРПОУ 13490997, адреса: 83052, м. Донецьк, пр. Ілліча 100) суму заборгованості в розмірі 20 811 (двадцять тисяч вісімсот одинадцять) грн. 34 коп. -основного боргу, 820 (вісімсот двадцять) грн. 50 коп. -судового збору.

3. В іншій частині заявлених позовних вимог -відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

(Рішення виготовлене та підписане 18.09.2012)

Суддя Мельник В.І.