Рішення № 26046366, 13.09.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.09.12 р. Справа № 37/282

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В.,

при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Максимов В.В. за довіреністю

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Абдуллаєв А.М. за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Дружківка

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління статистики у Донецькій області

про примусове повернення орендованого майна, -

Згідно ст.69 ГПК за клопотанням сторін строк розгляду справи продовжувався на 15 днів до 06.02.12 року.

У судовому засіданні 13.09.2012р. за клопотанням відповідача оголошено перерву до 13.09.2012р.

Регіональне відділення фонду Державного майна України в Донецькій області, м.Донецьк звернулося із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Дружківка про примусове повернення орендованого майна.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.10.2011р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №37/282 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивач Головне управління статистики у Донецькій області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.02.2012р. провадження по справі №37/282 зупинялось в порядку ст.79 ГПК України до розгляду пов'язаної з нею іншої справи №5006/37/27пн/2012.

Ухвалою від 25.05.2012р., у зв'язку з усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №37/282 на підставі ст.79 ГПК України, провадження у справі поновлено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.06.2012р. провадження у справі №37/282 зупинялось на підставі ст.79 ГПК України до розгляду пов'язаної з нею іншої справи №5006/12/107пд/2012.

Ухвалою від 16.08.2012р., у зв'язку з усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження по справі №37/282 на підставі ст.79 ГПК України, провадження у справі поновлено.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на факт припинення договору оренди нежитлового приміщення № 1801 від 19 травня 2005р. внаслідок закінчення строку його дії і відмови орендодавця від продовження правовідносин на новий строк, а також ухилення Відповідача від повернення орендованого майна балансотуртимувачу.

Правовою підставою позову Позивач зазначив ст.ст. 638, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 17, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 2, 12 ГПК України.

22 листопада 2011р. третя особа надала письмові пояснення, в яких зазначила, що термін дії договору оренди №1801/2005 від 09.05.2005р. неодноразово продовжувався та закінчився 18.04.2011р. та що до теперішнього часу майно балансоутримувачу не повернуто. У судовому засіданні 13.09.2012р. представник третьої особи надав аналогічні пояснення щодо неповернення об'єкту оренди Відповідачем.

Відповідач 24 листопада 2011р. надав відзив на позовну заяву, в якому вказав на продовження строку дії договору до 18.04.2012р. з огляду на відсутність протягом одного місяця після 14.05.2006р. заяви про його припинення, а також на та відсутність підстав для повернення орендованого майна.

11 січня 2012р. Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому додатково зазначив, що спірний договір оренди укладений на п'ять років та підлягає нотаріальному посвідченню, з огляду на що є нікчемним відповідно ч.1 ст. 220 ЦК України.

13 січня 2011р. Позивач надав письмові пояснення, де вказав на закінчення строку дії договору 18.04.2011р. та відсутність регламентованого обов'язку орендодавця надавати будь-які пояснення іншій стороні договору щодо причин своїх заперечень проти пролонгації договору, а також наявність письмового заперечення щодо пролонгації договору на новий строк у листі №20-06-04-05007 від 05.05.2011р.; щодо стверджень Відповідача про обов'язковість нотаріального посвідчення договору зазначив, що вони є неправомірними, оскільки спірний договір оренди укладено строком на 360 днів.

13 вересня 2012р. представник Відповідача надав заяву про відвід судді Чернової від розгляду справи, в обґрунтування якої позивач посилається на виникнення у нього сумнівів у неупередженості судді у зв'язку із неправомірним, на думку заявника, не вирішенням у судому засіданні 13.09.2012р. його клопотання про залишення позову без розгляду та відмовою суду надати можливість у судовому засіданні ознайомитись з матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.09.2012р. відмовлено в задоволенні заяви від 13.09.2012р. про відвід судді Чернової О.В. від розгляду справи №37/282.

Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні 13.09.2012р. підтримали свою позицію, викладену письмово.

Представник відповідача 13.09.2012р. після перерви, оголошеної судом за його клопотанням тієї ж дати з метою ознайомлення з матеріалами справи та написання заяви про відвід судді, що відображено в протоколі судового засідання, у судове засідання не з'явився.

Клопотання представника відповідача від 13.09.2012р. про здійснення фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів суддею отримано 13.09.2012р. о 14год.40 хв., тобто після оголошення судом вступної та резолютивної частини рішення, з огляду на що фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів судом не здійснювалось.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2005р. між Позивачем (Орендар) та Відповідачем (Орендодавець) укладений договір оренди №1801/2005 (а.с.а.с. 7-10), згідно п.1.1., 10.1. якого Позивач передає Відповідачу в строкове платне користування нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 67,5 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке знаходиться на балансі Головного управління статистики у Донецькій області, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 28.02.2005р. сумою 22293 грн., для ритуальних послуг, строком на 360 днів до 14.05.2006р.

Як вбачається зі змісту свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.91) будівля, в якій знаходиться орендоване приміщення, перебуває у загальнодержавній власності.

Зміни і доповнення або розірвання договору, відповідно до п.10.3, допускаються за взаємною згодою сторін та розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Пунктом 10.6. договору сторони визначили, що у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на таких самих умовах.

В свою чергу, п. 10.8. закінчення строку, на який укладено договір, віднесено, серед іншого, до підстав його припинення.

19.05.2005р. орендоване майно було передане за актом приймання-передачі (а.с.12).

В перебігу орендних правовідносин сторонами додатковими угодами №1 від 28.04.2007р. (а.с.13), №2 від 02.09.2009р. (а.с.15) та №3 від 02.04.2010р. тимчасово змінювалися умови виконання грошових зобов'язань із здійснення орендних платежів на визначений цими угодами період.

05.05.2011р. Позивач звернувся до Відповідача листом №20-06-04-05007 (а.с.18), в якому вказав про припинення Договору оренди №1801/2005 від 19.05.2005р. та вимагав повернути майно оренди, посилаючись на лист Головного управління статистики у Донецькій області про намір не продовжувати дію вищезазначеного Договору оренди у зв'язку з необхідністю використання державного майна для виробничих потреб.

Відповідно до листа Головного управління статистики №15-83/581 від 31.08.2011р. (а.с.21) орендар продовжував використовувати об'єкт оренди після спливу строку дії договору.

Посилаючись на відмову від продовження дії договору оренди, викладену у листі №20-06-04-05007, отриманого представником Відповідача 11 травня 2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.20), Позивач вважає господарське зобов'язання припиненим.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання повернути орендоване майно шляхом передання такого майна балансоутримувачу.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до повернення орендованого майна у зв'язку із припиненням орендних правовідносин через закінчення строку дії договору та відмову Орендаря від його продовження.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні регулюються, насамперед, положеннями Господарського кодексу України, а також іншими актами господарського законодавства, зокрема - Законом України „Про оренду державного та комунального майна" та Цивільним кодексом України, а також умовами договору оренди №1801/2005 від 19.05.2005р.

Враховуючи визначену в п. 10.1 договору дату закінчення строку його дії -14.05.2006р., а також приписи ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ст.764 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що орендні правовідносини між сторонами неодноразово продовжувалися на новий 360днівний строк, в останнє - до 18.04.2011р.

Як встановлено п. 10.6 договору у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається пролонгованим на той самий термін і на тих же умовах, що передбачені договором.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду Донецької області від 16.05.2012р. по справі №5006/37/27пн/2012 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Дружківка до Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Донецькій області, м. Донецьк про спонукання укласти додатковий договір про зміни до договору оренди нерухомого майна №1801/2005 від 19.05.2005р. у запропонованій редакції, що набрало законної сили, встановлено, що востаннє договір оренди №1801/2005 від 19.05.2005р. автоматично продовжувався після закінчення чергового 360-ти денного строку - до 18.04.2011р.

Відповідно до ч.2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи вищевикладене та вимоги статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає факт закінчення строку дії договору оренди №1801/2005 від 19.05.2005р. саме 18.04.2012р. встановленим та таким, що не підлягає доведенню під час розгляду справи № 37/282.

За приписами ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України закінчення строку дії договору є підставою для його припинення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" наслідком припинення договору оренди у зв'язку із закінченням строку є обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди на умовах, визначених у договорі.

Пунктом 2.4 договору оренди визначено обов'язок Орендаря у разі припинення дії договору повернути Балансоутримувачу орендоване майно.

Пунктом 2.4 договору оренди передбачено, зокрема, що майно вважається переданим Орендодавцю з моменту підписання акту прийому-передачі .

Аналогічні положення закріплені в Цивільному кодексі України (ст.795), відповідно до якої повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Неповернення об'єкту оренди Позивачу є порушенням відповідних зобов'язань з боку Відповідача у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Між тим, до матеріалів справи на надано належного у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказу, а саме акту приймання-передачі, який би свідчив про повернення Відповідачем об'єкту оренди Позивачу. Сам факт неповернення об'єкту оренди не заперечується Відповідачем.

Отже, спонукання до примусового виконання обов'язку з повернення орендованого майна балансотутримувачу є належним способом захисту порушеного права Позивача і відповідає вимогам ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

За змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію суд має вказати строк вчинення відповідної дії.

Суд дійшов висновку про необхідність встановлення строку вчинення відповідних дій протягом десяти календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Посилання Відповідача на нікчемність спірного договору відповідно ч.1 ст. 220 Цивільного кодексу України України, з огляду на відсутність його нотаріального посвідчення відповідно до ч.2 ст.793 Цивільного кодексу України судом до уваги не приймається, оскільки договір оренди № 1801 від 19 травня 2005р. відповідно до п.10.1 Договору укладено строком на 360 днів.

Посилання Відповідача на фактичне продовження договірних відносин між ним та Позивачем також не приймається судом до уваги, оскільки останнім не надано належних та допустимих доказів того.

Твердження представника Відповідача про сплату ним орендної плати за приміщення після дати закінчення договору оренди, а саме після 18.04.2011р. також не приймаються до уваги судом, оскільки, як встановлено судом, рахунки на оплату орендної плати Позивачем не виставлялись після 18.04.2011р., а грошові кошти, які ФОП ОСОБА_4, нібито сплачує за оренду приміщення, зараховуються в рахунок заборгованості за комунальні послуги та неустойки за користування приміщенням за час прострочення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь державного бюджету України, оскільки Позивач на момент подання позову був звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Донецькій області, м. Донецьк до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Дружківка за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління статистики у Донецькій області про примусове повернення орендованого майна задовольнити повністю.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2 ІНН НОМЕР_1) протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили повернути за актом приймання-передачі Головному управлінню статистики у Донецькій області (83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 89, ЄДРПОУ 02359981) нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 67,5 м.кв., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на балансі Головного управління статистики у Донецькій області.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_2 ІНН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2012р.

Суддя Чернова О.В.