Рішення № 26046254, 13.09.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/124/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.12 Справа № 5009/3105/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шлях плюс», м. Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Жестен», м. Запоріжжя

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя

про визнання договору недійсним

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: Кайнара О.Л. представник довіреність №7 від 01.08.2012р.

Кравець О.О. представник довіреність від 12.09.2012р.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи не з`явився

Суть спору:

Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шлях плюс», м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Жестен», м. Запоріжжя за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання договору експедиції недійсним.

Ухвалою господарського суду від 17.08.2012 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 04.09.2012р., залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 13.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: між позивачем та відповідачем було укладено договір експедиції. Податковою інспекцією була проведена перевірка ТОВ «Жестен» за наслідками якої встановлено, що у відповідача відсутні необхідні умови для ведення господарської, економічної діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби у зв'язку з чим, фінансово-господарські відносини між відповідачем та контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими право чинами. За таких умов, позивач вважає, що наявні підстави для подання позову щодо визнання недійсним договору експедиції №01/11/01-Е від 01.11.2009р. Просить позов задовольнити.

Відповідач в судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представники від третьої особи, в судове засідання не з'явились витребувані судом документи не надали, про причини неявки суду не повідомили про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

01 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шлях плюс»(Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Жестен»(виконавець) укладено договір експедиції № 01/11/01 за умовами якого виконавець зобов'язався систематично протягом строку дії Договору приймати і доставляти належним йому на праві власності чи/або користування вантажним автомобільним транспортом у встановлені даним Договором строки вантажі до пунктів призначення та видавати зазначені вантажі уповноваженим на одержання вантажів.

Даний договір виконувався сторонами, про що свідчать акти виконаних робіт №30/11/03, №30/11/04, №30/11/05, №30/11/06, №30/11/07 від 30.11.09 року, акти виконаних робіт №29/12/03, №29/12/02, №29/12/01 від 29.12.09 року, №30/12/04, №30/12/03, №30/12/05 від 30.12.09, №29/01/01 від 29.01.10 року, №30/01/01 від 30.01.10 року, №31/01/01 від 31.01.10 року, №26/02/02, №26/02/03, №26/02/04 від 26.02.10, №30/04/06, №30/04/07 №30/04/08, №30/04/09, №30/04/10 від 30.04.10 року, №29/05/01, №29/05/02, №29/05/03 від 29.05.10 року, рахунками №29/12/03, №29/12/02, №29/12/01 від 29.12.09 року, №30/12/04, №30/12/03, №30/12/05 від 30.12.09, №29/01/01 від 29.01.10 року, №30/01/01 від 30.01.10 року, №31/01/01 від 31.01.10 року, №26/02/02, №26/02/03, №26/02/04 від 26.02.10, №30/04/06, №30/04/07, №30/04/08, №30/04/09, №30/04/10 від 30.04.10 року, №29/05/01, №29/05/02, №29/05/03 від 29.05.10 року.

За результатами виконаних робіт складено наступні податкові накладні, а саме: від 30.11.2009р. №№ 30111383, ЗКП-002885; 30111384, ЗКП-002886; 30111385, ЗКП-002887; 30111386, ЗКП-002888; 30111387, ЗКП-002889; від 29.12.2009р. №№ 29121381, ЗКП-874165; 29121383, ЗКП-089789; 29121382, ЗКП-165468; від 30.12.2009р. №№ 30121383, ЗКП-065458; 30121384, ЗКП-636554; 30121385, ЗКП-009635; від 29.01.10 №ЗКП-000097; від 30.01.10 № ЗКП-000098; від 31.01.10 № ЗКП-000099; від 26.02.10 №№26021382, ЗКП-000188; 26021383, ЗКП-000189; 26021384, ЗКП-000190; від 30.04.2010р. №№30041386, ЗКП-000385; 30041387, ЗКП-000386; 30041388, ЗКП-000387; 30041389, ЗКП-000388; 30041380, ЗКП-000389; від 29.05.2010 №№29051381, ЗКП-000491; 29051382, ЗКП-000492; 29051383, ЗКП-000493.

Крім того, до матеріалів справи надано банківські виписки, які свідчать про оплату наданих послуг за договором експедирування.

У перед часу з 23.07.2012р. по 27.07.2012р. ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області державної податкової служби була позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Шлях»з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.04.2009р. по 31.12.2011р. та податку на додану вартість за період з 01.07.2009р. по 31.12.2011р. по взаємовідносинам з ТОВ «Жестен»за результатами якої складено акт №653/2200/34676691. У вказаному акті перевірки зазначено, що ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя отримано акт перевірки №150/23-02/36408530 від 21.08.2010р. відповідно до якого у ТОВ «Жестен»відсутні необхідні умови для ведення господарської, економічної діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно із ст. ст. 626, 629, 655, 656, 658, 662 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності.

Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Жестен»та контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових підстав, які обумовлені цими правочинами, ст. 234 ЦК України.

В акті перевірки здійснено висновок про те, що господарські операції здійснені між позивачем та відповідачем є недійсним правочином з посиланням на ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. ст. 216, 234 ЦК України

Підприємством ТОВ «Шлях Плюс»отримано видаткові накладні від ТОВ «Жестен»без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплат податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

З урахуванням висновків податкової інспекції позивач просить визнати договір від 01.11.2009р. на експедицію №01/11/01-Е недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво -чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний право чин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Відповідно до ст. 933 ЦК України клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором.

До матеріалів справи позивачем надано товарно-транспортні накладні на переміщення вантажу за актами приймання -передачі.

Посилання позивача на недійсність спірного договору з урахуванням вимог ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, суд вважає безпідставним, оскільки договір укладений між сторонами не суперечить вимогам наведеним у вказаній статті.

Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

З приводу фіктивності правочину з посиланням на вимоги вказаної статті необхідно зазначити, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.

Доказів наявності умислу в діях як позивача та відповідача не надано.

Також необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання праовчину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно або вчинено дії спрямовані на його виконання, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Вимоги ст.. 234 ЦК України не встановлюють прямої вказівки на недійсність правочину в силу закону, натомість стаття містить вимоги щодо необхідності визнання фіктивного правочину недійсним в судовому порядку.

З наданих до матеріалів справи документів, товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт, банківських виписок вбачається, що спірний договір виконувався між сторонами відповідно до визначених в ньому умовах.

Посилання позивача на недійсність (нікчемність) вчиненого між сторонами правочину в силу висновків викладених в акті перевірки ДПІ №653/2200/34676691 суд вважає безпідставними, оскільки самі лише такі висновки та акт перевірки не є підставою та належним доказом для визнання спірного договору недійсним, а нікчемним правочин може бути лише у випадку прямої вказівки про його недійсність встановленої законом (нікчемний правочин). Доказів такого не надано.

За викладених вище обставин та вимог чинного законодавства України, суд не вбачає підстав для визнання спірного договору недійсним.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст., ст. 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Вирішив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Шлях плюс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жестен»про визнання недійсним договору на експедицію №01/11/01-Е відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 14.09.2012р.