Рішення № 26046191, 20.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.08.12 р. Справа № 5006/40/53/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м. Ровеньки

до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

про стягнення 1703,92 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники сторін:

від позивача - Ситнікова М.В., довіреність №1-3/3д-5 від 30.12.2011р.

від відповідача - Ляшко Д.В., юрисконсульт, довіреність №Н-01/987 від 05.04.2012р.

В судовому засідання оголошувалась перерва з 15.08.2012р. до 20.08.2012р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення 1703,92 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вагони №602226550, №60046760 на станцію призначення прибули з недостачею, яка підтверджена складеними цією ж станцією комерційним актом БА №789997/5 від 04.02.2012р. Недостача виникла у зв'язку з незбереженням вантажу перевізником під час перевезення.

Відповідач якому проти задоволення позову заперечував, відзив не надав.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

01.02.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» (вантажовідправник), зі станції Фащевка Донецької залізниці на станцію Дар'ївка Донецької залізниці, відвантажив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» (вантажоотримувач) у вагонах №60222650, №60046760 вантаж - вугілля антрацит. За накладною вага нетто у вагоні №:

- 60222650 - 70000кг;

- 60046760 - 70000кг.

Згідно накладної № 53454534, вантаж завантажено у вагон відправником. Завантаження нижче бортів. Маркування проведено вапном, двома паралельним смугами шириною 100мм по довжині вагону.

На станції призначення, Дар'ївка Донецької залізниці, був складений комерційний акт БА №789997/5 від 04.02.2012р., відповідно до якого при контрольному переважуванні вагонів №60222650, №60046760, які прибули за відправкою № 53454534, встановлено: у вагоні №60222650 вага брутто - 93400кг, тара - 23400кг, нетто - 70000кг. Фактично виявилось брутто - 91700кг, тара - 23400кг, нетто - 68300кг. Менше проти документу на 1700кг. При комерційному огляді було виявлено по ходу потягу з двох сторін від дверей є поглиблення довжиною 1000мм, шириною 900мм, глибиною 300мм та над 2 люком є поглиблення довжиною 100мм, шириною 400мм, глибиною 200мм. У вагоні №60046760 вага брутто - 93100кг, тара - 23100кг, нетто - 710000кг. Фактично вага брутто виявилась 91300кг, тара - 23100кг, нетто - 68200кг. Менше проти документу на 1800кг. При комерційному огляді виявилось над 1,2,7 люками по ходу потягу ліворуч поглиблення 1200мм х 1000мм х 200мм. Вагони у технічному відношенні справні. Протікання вантажу відсутнє. Маркування вантажу не проглядається із-за снігу. Об'єм кузова 75мі. Навантаження нижче рівня бортів. Люка, двері зачинені. Переважування проводилось на 150т електронних тензометричних вагах. При повторному переважуванні нестача підтвердилась.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.2 ст.924 Цивільного Кодексу України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт», залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч.1 ст. 23 вищевказаного Закону перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно ст. 113 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Згідно ч.1 ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Абзацом 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р. встановлено що, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Після візуального огляду вагону, вантажу, його маркування та кріплення у вагоні, залізницею, на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень, про наявність поглиблень у вагонах залізницею зазначено не було.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що недостача вантажу сталась внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування. Залізниця не довела, що нестача вантажу виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу, якого не вистачає у вагонах №60222650, №60046760 становить 1703, 92 грн., із розрахунку 3500кг - (140000кг х 1%)х 811,39 грн., де 3500кг - сумарна маса недостачі вантажу, відповідно до комерційного акту БА №789997/5 від 04.02.2012р. ( а.с.11)

140000кг - сумарна маса вантажу згідно відомості вагонів (а.с.12).

1% - норма природної втрати маси вантажу зданого до перевезення (п. 27 Правил видачі вантажів, Затверджено наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644).

811,39 грн. - вартість вантажу, згідно довідки вантажовідправника (а.с.13).

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі ст.ст. 20, 307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 909, 920, 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 23, 26 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.ст. 110, 113-115, 129 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» (Луганська обл., м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, ЄДРПОУ 3230704) 1703 грн. 92 коп. суму збитків та 1609 грн. 50 коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 27 серпня 2012 року.

Суддя Говорун О.В.