Рішення № 26046076, 15.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.08.12 р. Справа № 5006/11/113/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі Макогон Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, ЄДРПОУ 03337119, в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа», м.Слов'янськ Донецької області, ЄДРПОУ 05540965,

до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

про стягнення 16 208,83 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа», м.Слов'янськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення 16 208,83 грн., у тому числі 13 316,19 грн. суми основного боргу, 1 932,72 грн. інфляційних витрат та 959,92 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на укладання договору на поставку теплової енергії №288 від 01.02.2007р. із Відповідачем, систематичне невиконання за ним своїх зобов'язань останнім з оплати отриманого теплопостачання, несплату заборгованості за теплову енергію по рахункам за листопад, грудень 2009р., січень, лютий, березень, квітень, жовтень, листопад, грудень 2010р., січень, лютий, березень, квітень, жовтень, листопад, грудень 2011р. та січень, лютий, березень, квітень 2012р. станом на 01.07.2012р., внаслідок чого утворилась сума основного боргу у розмірі 13 316,19 грн. та виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляційних витрат на неї.

На підтвердження викладених у позові обставин Позивач надав копії: договору на постачання теплової енергії №288 від 01.02.2007р. разом із додатками до нього, акту на включення опалення від 06.10.2010р., від 15.10.2011р., своду за договором, розрахунок суми позовних вимог, актів виконаних робіт та рахунків, інших розрахункових документів за спірний період.

31.07.2012р. представником Позивача до матеріалів справи долучено акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.07.2012р., копію акту на включення опалення від 15.10.2009р., довіку №011/1813 від 30.07.2012р., копію рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради №151 від 18.03.2009р., постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 30.09.2011р., підтвердження часткових оплат здійснених Відповідачем, лист, яким підтверджено відсутність на розгляді іншого суду даних позовних вимог та відомостей щодо порушення провадження по справі про банкрутство відносно Відповідача.

31.07.2012р. Відповідачем надана заява, якою останній просить провести судове засідання призначене на 31.07.2012р. за його відсутності, позовні вимоги у частині стягнення суми у розмірі 9 316,19 грн. визнав у повному обсязі.

09.08.2012р. представником Позивача подано клопотання, яким висунута вимога розгляд справи провести без його представника, а також визначено, що позовні вимоги у розмірі 9 316,19 грн. суми основного боргу, 1 932,72 грн. інфляційних нарахувань, 959,92 грн. річних та судові витрати у сумі 1 609,50 грн. підтримує.

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України суд розцінює дане як зменшення позовних вимог, приймає цю заяву та розглядає справу з урахуванням її змісту.

Представник Позивача у судове засідання 15.08.2012р. не з'явився.

Представник Відповідача 15.08.2012р. у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, вимоги у частині стягнення 9 316,19грн. підтримав.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

01.02.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії №288 (надалі Договір), згідно з яким, «Постачальник» (позивач) бере на себе зобов'язання постачати «Споживачеві» (відповідачу) теплову енергію для всіх об'єктів загальною площею 86,5м2 , а «Споживач» зобов'язується оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. (п.1.2. Договору).

Приміщення є вбудованим у житловий будинок по АДРЕСА_1.

Фактично предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості у сумі 9 316,19грн. за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі наведеного правочину, а також річних по червень 2012р., інфляційних витрат за 2009р.-2012р. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті послуг.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається, тариф, діючий на момент укладання договору складає: 7,10грн. за 1 кв.м. опалювальної площі без ПДВ.

Згідно умов спірного правочину, в залежності від тарифів на енергоносії (газ, електроенергію, воду), тариф може змінюватись у більшу чи меншу сторону без погодження з споживачем.

Одночасно, згідно рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради №151 від 18.03.2009р. тариф теплової енергії за 1 кв.м. визначений у сумі 23,46 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 30.09.2011р. для бюджетних установ та інших споживачів з 01.10.2011р. введені нові тарифи на послуги теплопостачання, а саме для інших споживачів та бюджетних установ 1Гкал - 905,70 грн. (без ПДВ). При цьому, споживачам, які не мають приладів обліку теплової енергії, розрахунок та нарахування за спожиту теплову енергію будуть здійснюватися згідно договірних величин за ціною 1Гкал.

Згідно п.1.3 договору початок та тривалість опалювального періоду встановлюється рішенням Облдержадміністрації, міської влади, нормативна тривалість опалювального періоду 186 днів. За зверхнормову тривалість опалювального періоду сторони виконують розрахунки за фактичний термін споживання теплової енергії.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно договору на опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону, гаряче водопостачання - протягом року (п.2.1 договору).

Пунктом 3.2.1 договору встановлений обов'язок споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Енергопостачальна організація зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором (п.4.2.1 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку розрахунковим способом.

Розділом 6 „Порядок розрахунків" договору визначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться відповідно до пред'явлених рахунків, відповідно до встановлених трифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Споживачам, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з договірним навантаженням, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді згідно діючих „Нормативних вказівок по формуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КГМ 204 України 244-94. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 10.1 договору встановлений термін його дії -з дня підписання до 01.02.2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін (п.10.2 договору).

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення об'єктів відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчить акт на включення опалення, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виставлені платіжні документи на оплату послуг наданих у листопаді, грудні 2009р., січні, лютому, березні, квітні, жовтні, листопаді, грудні 2010р., січні, лютому, березні, квітні, жовтні, листопаді, грудні 2011р. та січні, лютому, березні, квітні 2012р., всього на загальну суму 40 108,62 грн., які отримані з боку відповідача, що підтверджується відповідними відмітками на них та вбачається з фактичних обставин справи, з огляду на їх часткову оплату.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач, в порушення умов договору, отримані послуги у повному обсязі та своєчасно не сплатив, таким чином, за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 9 316,19 грн., яка станом на 30.07.2012р. не сплачена.

Дане також вбачається з акта звірки взаємних розрахунків за станом на 30.07.2012р., що підписаний з боку обох сторін.

Разом з цим, як було зазначено вище, відповідачем представлено суду заяву, за змістом якої останній визнає позовні вимоги у сумі 9 316,19 грн. у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч.6 цієї статті, суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують будь-чиї права і охоронюваних законом інтереси.

За змістом ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, визнання позову відповідачем є підставою для суду щодо прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм суд зауважує на наступному.

По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, заяву підписано ОСОБА_1.

По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише позивач та відповідач, отже, судом не вбачається підстав для порушення прав і обов'язків інших осіб внаслідок визнання відповідачем грошових вимог позивача за вказаними правовідносинами.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, приймаючи до уваги акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.07.2012р., господарський суд задовольняє позовну вимогу у цій частині в повному обсязі.

З огляду на прострочення відповідачем оплати поставленої йому позивачем теплової енергії на підставі договору №288 від 01.02.2007р., останній просить стягнути з відповідача 1 932,72 грн. інфляційних витрат, які нараховані по 30.06.2012р., та 959,92грн. 3% річних, які нараховані по 30.06.2012р.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до так і після пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги не сплачені, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування 3% річних та інфляційних витрат, приймаючи до уваги межі позовних вимог, дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині стягнення підлягають задоволенню у розмірі визначеному Позивачем.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються судом на відповідача.

При цьому, випадки та порядок сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір», що набув законної сили 01.11.2011р.

Так, п.1 ч.1 ст.7 означеного нормативного акту встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема зменшення розміру позовних вимог.

За роз'ясненнями наданими у Постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 в редакції від 23.03.2012р. абзаці 5 п.4.6 зазначено, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сплачений заявником судовий збір підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, положеннями Закону України «Про судовий збір», зважаючи на п.4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. у редакції від 23.03.2012р., суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа», м.Слов'янськ Донецької області, до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення 12 208,83 грн., у тому числі 9 316,19 грн. суми основного боргу, 1 932,72 грн. інфляційних витрат та 959,92 грн. 3% річних, задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» (84100, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Іскри, 5, ЄДРПОУ 05540965, р/р26001969969237 у філії ПАТ «ПУМБ» у м.Донецьку, МФО 335537) 9 316,19 грн. суми основного боргу.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» (84100, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Іскри, 5, ЄДРПОУ 05540965, р/р26004301565743 у філії «Центрально-міського відділення ПАТ «Промінвестбанк» у м.Горлівка Донецької області, МФО 334464) 1 932,72 грн. інфляційних витрат, 959,92 грн. 3% річних, а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1 609,50 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В судовому засіданні 15.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення підписано 20.08.2012р.

Суддя Соболєва С.М.