Рішення № 26046069, 10.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.08.12 р. Справа № 5006/44/12/2012

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Сніховській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства», м. Маріуполь, Донецька область

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення суми заборгованості в розмірі 3 128, 53 грн., з яких сума основного боргу 3 053, 70 грн., інфляційні витрати у розмірі 52, 09 грн., 3% річних у розмірі 22 ,74 грн.,

за участю представників:

від позивача: Кочубей К.П., за довір. від 20.01.2012р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Маріупольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» звернулось до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості в розмірі 3 128, 53 грн., з яких сума основного боргу 3 053, 70 грн., інфляційні витрати у розмірі 52, 09 грн., 3% річних у розмірі 22 ,74 грн.

Правовою підставою позову представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 610, 611, 624, 625 Цивільного кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушені умови договору від 02 жовтня 2006 року № 4840 в частині своєчасності та повної оплати за послуги водопостачання та водовідведення, внаслідок чого, станом на 25 травня 2012 року виникла заборгованість на суму 3083, 70 грн.

Відповідно до пункту 5.8 договору, статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 3% річних на суму 22 ,74 грн. та інфляційні витрати у розмірі 52, 09 грн.

Загальна сума заборгованості становить 3 128, 53 грн.

31 липня 2012 року представником позивача через канцелярію суду надані пояснення, згідно яких період розрахунку 3% річних становить з 27 червня 2009 по 25 травня 2012 року.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується списком кореспонденції господарського суду Донецької області. Заяв про розгляд справи у його відсутність та заперечень на позов не надійшло.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2006 року між Комунальним підприємством «Маріупольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» («Виконавець») та фізичною особою ОСОБА_1 («Абонент») був укладений договір №4840 про відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації (надалі по тексту - договір).

Сторонами під час підписання договору було узгоджено всі його істотні умови. Зокрема, у розділі першому договору сторонами було узгоджено предмет цього договору, у розділі другому - водопостачання, у розділі третьому - водовідведення, у розділі п'ятому - відповідальність сторін, а у розділі сьомому- термін дії договору.

Згідно із пунктом 1.1 договору «Виконавець» бере на себе зобов'язання забезпечувати об'єкти «Абонента» питною водою, яка відповідає ДСТУ 2874-82 «Вода питна» або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, згідно з Графіком водопостачання в об'єми встановленого ліміту, а також приймати від нього стічні води в об'ємі встановленого ліміту та в межах встановлених дозвільних концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що «Абонент» бере на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, виконувати усі приписи «Виконавця», направлені на поліпшення якості обліку наданих послуг, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, а також виконувати інші умови цього договору та нормативних актів стосовно водопостачання та водовідведення.

«Абонент» повинен придбати водолічильник та у 10- ти денний термін з моменту підписання Договору, зробити йому державну повірку, зареєструвати у «Виконавця» та встановити водолічильник, який буде перебувати у нього на балансі й обслуговуванні. Встановлення водолічильника може бути виконано Виконавцем за рахунок Абонента (пункт 2.3 договору).

Згідно із пунктом 2.10 договору знімання показань водолічильників представником «Виконавця» здійснюється не рідше як один раз на місяць, про що складається акт у присутності представника Абонента, який повинен сприяти представникові «Виконавця» у цьому, а також в забезпеченні безперечного проведення робіт, а також підписати акт. У разі відсутності представника «Абонента» при складанні акту, «Виконавець» складає акт з будь-яким робітником Абонента, зазначаючи у акті його прізвище та посаду. Цей акт є дійсним.

У разі відмови представника (а у разі його відсутності - робітника) «Абонента» підписати акт, він підписується «Виконавцем» і робиться напис «Відмова від підпису». Оформлений таким чином акт є дійсним і обов'язковим до взаєморозрахунків. «Абонент» має право оскаржити цей акт в Адміністрацію «Виконавця» або до суду у місячний термін з моменту його складання (пункт 2.11 договору).

В підтвердження вищевикладеного, позивачем були надані копії актів, які містяться в матеріалах справи, від 19 червня 2009 року, від 22 травня 2009 року, від 24 липня 2009 року, від 25 серпня 2009 року, від 20 жовтня 2009 року, від 21 вересня 2009 року, від 18 грудня 2009 року, від 19 листопада 2009 року, від 21 січня 2010 року, від 21 лютого 2011 року, від 24 січня 2011 рок, від 22 березня 2011 року (а.с.14-20).

Згідно із пояснень представника позивача, у відповідача станом на травень 2009 року залишок несплаченої заборгованості становить 121, 50 грн., що підтверджується розрахунком (а.с.10).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу надсилалися рахунки №4840-103 від 31 серпня 2009 року на суму 286, 20грн., №4840-120 від 27 січня 2011 року на суму 194, 40 грн., №4840-107 від 21 грудня 2009 року на суму 329, 40 грн., №4840-106 від 20 листопада 2099 року на суму 302, 40 грн., №4840-105 від 22 жовтня 2009 року на суму 318, 60 грн., №4840-104 від 22 вересня 2009 року на суму 318, 60 грн., №4840-103 від 31 серпня 2009 року на суму 286,20 грн., №4840-100 від 25 травня 2009 року на суму 561, 60 грн., №4840-101 від 22 червня 2009 року на суму 286, 20 грн., №4840-102 від 27 липня 2009 року на суму 329, 40 грн., від 28 березня 2011 року на суму 5,40грн.

Факт надсилання вищевказаних рахунків підтверджується копіями супровідного листа та фіскального чеку про поштове відправлення (а.с.22).

Тариф на момент підписання договору становить за водопостачання за 1 куб.м -4,50 грн. (без ПДВ), водовідведення за 1 куб.м -3,45 грн. (без ПДВ).

Застосовуваний «Виконавцем» тариф на водопостачання і водовідведення «регульований» і «фіксований» згідно з рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради, є обов'язковим для обох сторін із моменту введення його в дію. У разі зміни тарифів, «Абонент» сплачує послуги за новими тарифами без внесення будь яких змін та доповнень до Договору. Про зміну тарифів «Абонент» сповіщається листом або телеграмою або шляхом повідомлення через засоби масової інформації (пункт 4.2 договору).

Як вбачається з письмових пояснень, які містяться у матеріалах справи, наданих представником позивача, у місцевому виданні ЗМІ -газеті «Приазовський робочий» №2 від 09 січня 2009 року є публікація, згідно якої, рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 26 грудня 2008 року №500 з 01 січня 2009 року встановлені наступні тарифи: на водопостачання 5, 40 грн. за 1 куб.м та на водовідведення 4-14 грн. за 1 куб.м (а.с.67).

Відповідно до пункту 4.7 договору «Абонент» за споживану питну воду і скидання стоків в міську каналізацію здійснює оплату зі свого розрахункового рахунку на рахунок Постачальника у термін до п'яти календарних днів із моменту отримання рахунку в повному обсязі.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що сторони зобов'язуються повідомити в 5-денний строк термін із моменту змін, що відбулися, іншу сторону про зміну свого найменування, юридичної адреси, розрахункового рахунку та інше, а також у разі припинення юридичної особи.

Як встановлено судом, відповідачем була змінена юридична адреса що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але у порушення п.5.3 договору про це не було повідомлено позивача.

Факт постачання теплової енергії підтверджується наявним в матеріалах справи актом включення опалення (а.с.37).

Таким чином, зобов'язання, викладені в договорі від 01 жовтня 2005 року № 234ж1 позивачем виконувались належним чином.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Позивачем в матеріалах справи наданий розрахунок суми основного боргу в розмірі 3053, 70 грн.(а.с.63).

Перевіривши розрахунок суми основного боргу,суд вважає його арифметично вірним.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 3053, 70 грн. підлягають задоволенню.

Згідно із пунктом 5.8 договору, «Абонент», якщо він прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу «Виконавця» зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити три проценти річних із простроченої суми за весь час прострочки.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, наявного в матеріалах справи, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 27 червня 2009 року по 25 травня 2012 року в розмірі 22,74 грн.

За розрахунком суду розмір 3% річних більший ніж заявлений позивачем, але у зв'язку з тим, що суд не може вийти за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення 3 % річних у сумі 22, 74 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Так, відповідно до розрахунку позивача, наявного в матеріалах справи, інфляційні витрати за серпень 2009 року склали 52, 09 грн.

Перевіривши індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості, зазначені позивачем, суд визнає його вірним, сума 52, 09 грн. підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процессуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості в розмірі 3 128, 53 грн., з яких сума основного боргу 3 053, 70 грн., інфляційні витрати у розмірі 52, 09 грн., 3% річних у розмірі 22 ,74 грн.- задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, дані р/р до матеріалів справи не додані, ІНН НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Варганова, 7, р/р №26009000102434 в ПАО «Укрсоцбанк» м.Донецьк, МФО 300023, ОКПО 03361508) суму основного боргу в розмірі 3053 (три тисячі п'ятдесят три) грн., 70 коп., інфляційні витрати у розмірі 52(п'ятдесят дві) грн., 09 коп., 3% річних у розмірі 22 (двадцять дві) грн., 74 коп.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, дані р/р до матеріалів справи не додані, ІНН НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Варганова, 7, р/р №26009000102434 в ПАО «Укрсоцбанк» м.Донецьк, МФО 300023, ОКПО 03361508) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн., 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, повний текст рішення проголошено у судовому засіданні 10 серпня 2012 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Кучерява О.О.