Рішення № 26045999, 04.09.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.09.12 р. Справа № 5006/40/38/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Донецьке автотранспортне підприємство 0513», м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування «Еко продукт», м. Артемівськ

про стягнення 8000 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Філоненко К.О., довіреність №1/07 від 10.07.2012р.

від відповідача - не з'явився.

В судових засіданнях оголошувались перерви з 08.08.2012р. по 21.08.2012р. та з 21.08.2012р. по 04.09.2012р

.

Публічне акціонерне товариство «Донецьке автотранспортне підприємство 0513» (далі-позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування «Еко продукт» (далі - відповідач) про стягнення 8859, 57 грн.

04.09.2012р. від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за перевезення в розмірі 8000грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 15.12.2011р. був укладений договір-заявка № 15/12. Позивачем було здійснено перевезення за вказаним договором-заявкою, але відповідач з позивачем не розрахувався, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 8000 грн., яку позивач просить стягнути.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що за даними бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування «Еко продукт» заборгованість перед позивачем не значиться, а також зазначив, що між ним та позивачем не було укладено за період, вказаний позивачем, договору на перевезення. Договір - заявка не містить дату укладання договору, банківських реквізитів сторін, адрес сторін, даних про осіб, що підписали зазначений договір - заявку, не містить інших істотних умов договору перевезення. Крім того, відповідач не отримав від позивача акту виконаних робіт та рахунку -фактури.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

15.12.2011р. між сторонами був укладений договір-заявка № 15/12, який був укладений сторонами за допомогою факсимільного зв'язку та завірений печатками позивача та відповідача. Відповідно до договору-заявки, позивач повинен доставити відповідачу вантаж по маршруту м. Київ - м. Артемівськ Донецької області, а відповідач отримати вантаж та оплатити послуги позивача (а.с.10).

На виконання умов договору позивач здійснив перевезення за маршрутом м. Київ - м. Артемівськ Донецька область, що підтверджується товарно-транспортною накладною №0644851 від 15.12.2011р. (далі - ТТН). Вантаж відповідачем був отриманий, про що свідчить підпис та печатка відповідача «для видаткових накладних «Еко-продукт» (а.с.12).

17.12.2011 року позивачем та відповідачем був підписаний акт надання послуг. Акт був складений на підставі договору №15/12 від 15.12.2011р. та рахунку на оплату покупцю №1234 від 17.12.2011р. Згідно акту надання послуг, загальна вартість послуг склала 8000 грн. з ПДВ. Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має (а.с.11).

Відповідно до п. 1 договору-заявки, перевізник зобов'язаний доставити замовнику вантаж за маршрутом м. Київ - м. Артемівськ Донецької області.

У пункті 3 договору-заявки зазначена дата - 15.12.2011р.

Відповідно до п. 12 договору-заявки встановлено порядок та форма оплати, а саме зазначено, що замовник зобов'язаний оплатити послуги у розмірі 8000 грн., у термін від 3 до 5 банківських днів.

Пунктом 13 договору-заявки передбачено, що оплата здійснюється після отримання оригіналів документів, ТТН.

Відповідно до п. 21 договору-заявки, цей договір має юридичну силу у факсовій та електронній версіях.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Посилання відповідача, що за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Артемівське ВКО ЗХ «Еко продукт» не має заборгованості перед позивачем, як на підставу для відмови в задоволенні позову, судом не приймається, оскільки відсутність даних про заборгованість контрагенту у бухгалтерському обліку підприємства не може бути підставою для невиконання зобов'язання боржником.

Також, суд відхиляє і доводи відповідача, що відповідач не укладав договору перевезення з позивачем, так як укладання договору перевезення підтверджується складанням транспортної накладної. Крім того, ці доводи спростовуються і іншими доказами у справі, а саме договором-заявкою №15/12 від 15.12.2011р., яка підписана сторонами та скріплена печатками, а також актом надання послуг № 1234 від 17.12.2011р., який був складений на підставі договору № 15/12 від 15.12.2011р.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, нормами діючого законодавства дозволено укладати договори за допомогою обміну факсограмами. Такий договір вважається вчиненим у письмовій формі, відтак, форма договору перевезення, відповідно до ч.2 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст. 307 Господарського кодексу України, сторонами дотримана. Крім того, позивачем в судовому засіданні було надано для огляду копію договору-заявки засвідченого печаткою відповідача «для видаткових накладних «Еко-продукт».

Доводи відповідача, що договір - заявка не містить дату укладання договору, банківських реквізитів сторін, адрес сторін, даних про осіб, що підписали зазначений договір - заявку, не містить інших істотних умов договору перевезення суд не приймає, оскільки у пункті 3 договору-заявки зазначена дата укладання договору, договір складений на бланку відповідача, договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Щодо посилання відповідача, що строк оплати за перевезення не настав, оскільки ним не отримано, згідно п.13 договору-заявки, оригіналів документів та товарно-транспортної накладної, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 13 договору-заявки, оплата здійснюється після отримання оригіналів документів, ТТН. Вищезазначеним пунктом не встановлено отримання оригіналів яких саме документів необхідно для здійснення оплати, окрім товарно-транспортної накладної. Крім того, не встановлений і порядок отримання таких документів.

Відповідно до п.2,3 ст. 47 Статуту автомобільного транспорту УРСР, товарно-транспортні накладні і акти заміру (зважування) є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями. Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Облік транспортної роботи і розрахунки за перевезення провадяться виключно на підставі путьових листів та прикладених до них товарно-транспортних накладних або актів заміру (зважування).

Відповідно до ч.2 ст.72 Статуту автомобільного транспорту УРСР, одержання вантажу засвідчується підписом і печаткою (штампом) вантажоодержувача в трьох примірниках товарно-транспортної накладної, два з яких залишаються у шофера-експедитора, а один вручається вантажоодержувачу.

Про отримання вантажу відповідачем свідчить підпис та печатка відповідача в товарно-транспортній накладній. Після засвідчення підписом та печаткою вантажоодержувача про одержання вантажу, згідно ч.2 ст.72 Статуту автомобільного транспорту УСРС, один примірник товарно-транспортної накладної вручається вантажоодержувачу. Відповідачем не доведено та не підтверджено доказами, що йому не було вручено товарно-транспортну накладну після отримання вантажу.

Також, сторонами у справі 17.12.2011року був складений акт надання послуг № 1234, який підписаний та скріплений печатками сторін. З тексту акту випливає, що акт був складений на підставі договору № 15/12 від 15.12.2011р. та рахунку на оплату покупцю № 1234 від 17.12.2011р.

Отже, відповідачем було отримано ТТН, акт надання послуг № 1234 від 17.12.2011р. та рахунок на оплату №1234 від 17.12.2011р., а тому посилання відповідача, що ним ці документи не отримані є неспроможними.

Крім того, неодноразово позивачем на адресу відповідача цінними листами з повідомленням надсилались і інші документи, а саме: копія договору-заявки від 15.12.2011р., акт надання послуг № 1234 від 17.12.2011р., податкова накладна № 99 (а.с.16, 41-47).

Позивачем до суду була надана довідка Укрпошти, відповідно до якої позивачем на адресу ТОВ «Артемівське ВКО ЗХ «Еко продукт» були надіслані цінні листи № 8300123270528 від 11.08.2012р, № 8464600919224 від 29.08.2012р., № 8450900155977 від 30.08.2012р. На момент видачі довідки всі листи знаходяться у відділенні поштового зв'язку Артемівськ-9 (а.с.48).

Отже, в порушення зазначених вимог закону та договору-заявки, відповідач в строк не здійснив оплату послуг позивача, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 8000грн., яка підлягає стягненню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування «Еко продукт» (84500, м. Артемівськ, вул. Корсунського, 73, ЄДРПОУ 33771799) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецьке автотранспортне підприємство 0513» (83005, м. Донецьк, вул. Чемпіона, 80, ЄДРПОУ 00858266) 8000 грн. суму заборгованості та 1609 грн. 50 коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 10 вересня 2012 року.

Суддя Говорун О.В.