Рішення № 26045990, 27.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.08.12 р. Справа № 5006/44/23/2012

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Сніховській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Красноармійського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Красноармійської міської ради, комунального підприємства «Красноармійськтепломережа»

до комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку ім. Горького»

про стягнення суми заборгованості в розмірі 106 273, 79 грн., з яких суми основного боргу 91 667, 48 грн., інфляційні витрати у розмірі 7 901, 38 грн., 3% річних у розмірі 6704, 93 грн.,

за участю представників:

Прокурор: Лисенко С.І.,

від позивача 1: не з'явився,

від позивача 2: Чинник В.М., за довір. від 10.07.2012 р.,

від відповідача: Дорофієнко В.В., за довір. від 16.08.2012р.,

у судовому засіданні 26.07.2012р. оголошувалась перерва до 02.08.2012р.,

у судовому засіданні 02.08.2012р. оголошувалась перерва до 27.08.2012р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Красноармійський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Красноармійської міської ради, комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку ім. Горького» про стягнення суми заборгованості в розмірі 106 273, 79 грн., з яких суми основного боргу 91 667, 48 грн., інфляційні витрати у розмірі 7 901, 38 грн., 3% річних у розмірі 6704, 93 грн.

Правовою підставою прокурор та представник позивача під час розгляду справи вважають норми статей 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги», норми Закону України «Про теплопостачання», норми Закону України «Про прокуратуру». В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушені умови договорів постачання теплової енергії від 15 жовтня 2008 року та від 15 квітня 2011 року в частині своєчасності та повної оплати одержаної теплової енергії за період з січня 2010 року по червень 2012 року. Внаслідок чого, основна сума заборгованості відповідача за надані послуги з теплопостачання становить 91 667, 48 грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії позивачем нараховані 3% річних на суму 6704, 93 грн. та інфляційні витрати за період з червня 2010 року по травень 2012 року у розмірі 7 901, 38 грн.

Загальна сума заборгованості становить 106 273, 79 грн.

Прокурор та представник комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» у судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним в позові, просили задовольнити позовні вимоги.

Представник Красноармійської міської ради у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, але через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, через канцелярію суду надав письмові пояснення. Під час судового розгляду справи представник відповідача надав усне клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з тим, що прокурором не вірно визначений позивач - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор та представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2008 року між комунальним підприємством «Красноармійськтепломережа» (Теплопостачальна організація) та комунальним підприємством «Міський парк культури та відпочинку» (Споживач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №151 (надалі по тексту - договір). За умовами договору Теплопостачальна організація зобов'язується надати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення в гарячій воді в необхідних йому обсягах, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (пункт 1.1. договору).

Сторонами під час підписання договору було узгоджено всі його істотні умови. Зокрема, у розділі першому договору сторонами було узгоджено предмет цього договору, у розділі другому - порядок та умови постачання, у розділі третьому - четвертому - права та обов'язки сторін, у розділі п'ятому - облік теплової енергії, у розділі шостому - порядок розрахунків та у розділі десятому - термін дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Відповідно до пункту 2.1 договору теплова енергія, що постачається за цим договором використовується споживачем виключно для опалення в період опалювального сезону, гаряче водопостачання - протягом року, технологічні потреби, кондиціювання повітря. Використовування теплової енергії Споживачем на інші цілі та потреби не є предметом даного договору.

Згідно із пунктом 5.7 договору Теплопостачальна організація постачає Споживачу в період з 15 жовтня 2008 року до 15 квітня 2011 року теплову енергію в гарячій воді згідно цього договору.

Відповідно до пункту 5.8 договору орієнтована вартість теплової енергії, що постачається Споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить за: 467, 60 кв.м загальної опалювальної площі 3362, 04 грн., ПДВ 672, 41 грн. Усього 4034, 5 грн.

Рішенням Красноармійської міської ради від 20 березня 2009 року №152 встановлені наступні тарифи на послуги з теплопостачання: за 1 кв.м загальної площі -21, 25 грн., за 1 Гкал -718, 50 грн. (з ПДВ).

Пунктом 4.2.3 договору встановлено, що Теплопостачальна організація повідомляє Споживача в засобах масової інформації про зміну тарифів у відповідності до вимог Закону України «Про засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Представником позивача була надана копія газети «Маяк» від 26 березня 2009 року №13, в якій було оприлюднено вищевказане рішення (а.с.109). Тобто умови пункту 4.2.3 договору позивачем виконані.

Дата зняття Споживачем показань приладів обліку і подання звіту Енергопостачальної організації - не пізніше 30-31 числа поточного місяця (пункт 5.10 договору).

Згідно із пунктом 6.1 договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів до 20 числа поточного місяця, остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється на підставі рахунку до 7 числа наступного за місяцем поставки теплової енергії.

Якщо Споживач розраховується за показниками приладів обліку: у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку та будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості (пункт 6.2 договору).

Пунктом 6.3 договору встановлено, що в платіжних дорученнях Споживач повинен обов'язково вказувати номер рахунку, дату його, призначення платежу за наявності заборгованості у Покупця за договором Постачальник зараховує кошти, що надійшли від Покупця як погашення заборгованості за теплову енергію в минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Відповідно до пункту 10.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15 квітня 2011 року.

15 квітня 2011 року між комунальним підприємством «Красноармійськтепломережа» (Теплопостачальна організація) та комунальним підприємством «Міський парк культури та відпочинку» (Споживач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №151 (надалі по тексту - договір від 15 квітня 2011 року № 151). За умовами договору від 15 квітня 2011 року № 151 Теплопостачальна організація зобов'язується надати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення в гарячій воді в необхідних йому обсягах, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору від 15 квітня 2011 року № 151 теплова енергія, що постачається згідно договору використовується Споживачем виключно для опалення в період опалювального сезону. Початок та закінчення опалювального сезону встановлюється органами місцевого самоврядування. Відключення Споживача від мереж централізованого опалення в опалювальний період заборонено.

Згідно із пунктом 6.1 договору від 15 квітня 2011 року № 151 розрахунки за теплову енергію проводяться виключно в грошовій формі через установи банку відповідно до затверджених тарифів (цін).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 6.2 договору від 15 квітня 2011 року № 151).

Відповідно до пункту 6.3 договору від 15 квітня 2011 року № 151 вартість теплової енергії, що постачається Споживачу за опалювальний період згідно встановлених тарифів та діючих на момент укладання договору становить за: 1 кв.м опалювальної площі 17, 71 грн. без ПДВ, 1 Гкал 598, 75 грн. без ПДВ, 467, 60 кв.м загальної опалювальної площі 8281, 19 грн., ПДВ -1656, 23 грн. Усього 59624, 61 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 30 вересня 2011 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору №151 від 15 квітня 2011 року, в якій внесені зміни до пункту 6.3 договору згідно Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №23 від 30 вересня 2011 року: за 1 Гкал - 870, 61 грн. без ПДВ (1044, 73 грн. з ПДВ) (а.с.75).

Вищевказана додаткова угода підписана та скріплена печатками підприємств без зауважень.

Споживач сплачує Теплопостачальній організації вартість послуг спожитої теплової енергії згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1404 від 09.10.2006р. «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» - на строк не більше одного місяця (для бюджетних організацій) (пункт 6.4 договору від 15 квітня 2011 року № 151).

Згідно із пунктом 6.5 договору від 15 квітня 2011 року № 151 попередня оплата розрахунків за теплову енергію, що споживається, проводиться виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів (цін) до 10 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється на підставі остаточного рахунку з урахуванням корегування раніше наданого рахунку до 7 числа наступного за місяцем поставки теплової енергії.

Відповідно до пункту 6.6 договору від 15 квітня 2011 року № 151 Споживач повинен сплатити рахунки за надані послуги з теплопостачання на протязі 3 - х банківських днів з моменту їх надання.

Факт постачання теплової енергії підтверджується наявними матеріалами у справи актами включення опалення (а.с.22-25).

Таким чином, зобов'язання, викладені в вищезазначених договорах позивачем виконувались належним чином.

Також, між сторонами були складені акти за виконані роботи, відповідно до договору від 15 жовтня 2008 року, за грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року.

Вищевказані акти підписані та скріплені печатками підприємств без зауважень.

В письмових поясненнях від 02 серпня 2012 року представник позивача зазначив, що в грудні 2010 року відповідачем був установлений прилад обліку теплової енергії та додано до матеріалів справи довідки складені після перевірки розходу теплової енергії згідно тепломіру. (а.с.89-93).

Наявними в матеріалах справи банківськими виписками підтверджується часткова сплата відповідачем за отриману теплову енергію у розмірі 29551, 83 грн.

Відповідно до пункту 6.7 договору від 15 квітня 2011 року № 151 в платіжних дорученнях Споживач повинен обов'язково вказувати номер рахунку, дату, призначення платежу. За наявності заборгованості у Споживача за договором Теплопостачальної організації зараховує кошти, що надійшли від Споживача як погашення заборгованості за теплову енергію в минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу (крім бюджетних установ).

Відповідно до пункту 6.7 договору кошти, сплачені відповідачем, були зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості за теплову енергію за минулі періоди.

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що станом 01 жовтня 2009 року залишок заборгованості відповідача за поставлену теплову енергію складає 15910, 69 грн.

Позивачем були складені рахунки за жовтень 2009 року на суму 641, 12 грн., грудень 2009 року на суму 6731, 81 грн., січень 2010 року на суму 9937, 44 грн., лютий 2010 року на суму 9937, 44 грн., квітень 2010 року на суму 2649, 98 грн., грудень 2010 року на суму 9843, 46 грн., січень 2011 року на суму 18645, 07 грн., лютий 2011 року на суму 21145, 45 грн., березень 2011 року на суму 14542, 44 грн.

Таким чином, сума несплаченої заборгованості за поставлену теплову енергію в гарячій воді становить 91667, 48 грн.

На адресу відповідача надсилалася претензія-вимога від 19 березня 2012 року на суму 91667, 48 грн., що підтверджується фіскальним чеком про поштове відправлення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с.43).

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Перевіривши розрахунок суми основного боргу, суд вважає його арифметично вірним.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 91667, 48 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 6 704, 93 грн. та інфляційних витрат в розмірі 7901, 38 грн., необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2.7 договору встановлено, що у випадку прострочення виконання Споживачем грошових зобов'язань сума заборгованості нараховується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем невірно визначений період нарахування та розмір суми заборгованості на яку нараховується 3% річних, за розрахунком суду розмір 3% річних складає 4417, 51 грн.

Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Відповідно до розрахунку позивача, наявного в матеріалах справи, інфляційні витрати за період з січня 2010 року по травень 2012 року склали 7901, 38 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, суд визнає його вірним, сума 7901, 38 грн. підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Що стосується усного клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з тим, що прокурором не правильно визначений позивач - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, на думку суду воно є необґрунтованим та не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Згідно із пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 № № 3-рп/99 "У справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді)" встановлено, що положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Як вбачається з позовної заяви поданої Красноармійським міжрайонним прокурором, позов подано в інтересах держави в особі Красноармійської міської ради, комунального підприємства «Красноармійськтепломережа». Інтереси держави прокурором мотивовані в позовній заяві тим, що невиконання відповідачем зобов'язань по договору постачання теплової енергії завдає шкоди інтересам місцевого бюджету. Зазначив, що невиконання зобов'язання за договором веде до зменшення майна юридичної особи, ненадходження частини прибутку в доход держави, несвоєчасної оплати платежів зо одержаний природний газ, електроенергію та інших носіїв, чим порушуються економічні інтереси держави.

Таким чином, прокурор вірно зазначив орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, що уповноважений територіальною громадою міста Красноармійська на управління та розпорядження власністю територіальної громади міста Красноармійськ.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд визнав доведеним позивачем факт наявності у відповідача боргу та наявності правових підстав для його стягнення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Красноармійського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Красноармійської міської ради, комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» до комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку ім. Горького» про стягнення суми заборгованості в розмірі 106 273, 79 грн., з яких суми основного боргу 91 667, 48 грн., інфляційні витрати у розмірі 7 901, 38 грн., 3% річних у розмірі 6704, 93 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку ім. Горького» (85300, Донецька область, м. Красноармійськ, вул. 40 років Жовтня, 159, р/р 26002000105665, ПАТ Укрсоцбанк, МФО 300023, ЄДРПОУ 02218984) на користь комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» (85300, Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 4а, п/р 26007300246244 в ДФ ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 32213475) суму основного боргу в розмірі 91667 (дев'яносто одну тисячу шістсот шістдесят сім) грн., 48 коп., інфляційні витрати у розмірі 7901 (сім тисяч дев'ятсот одну) грн., 38 коп., 3% річних у розмірі 4417 (чотири тисячі чотириста сімнадцять) грн., 51 коп.

Стягнути з комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку ім. Горького» (85300, Донецька область, м. Красноармійськ, вул. 40 років Жовтня, 159, р/р 26002000105665, ПАТ Укрсоцбанк, МФО 300023, ЄДРПОУ 02218984) на користь Державного бюджету витрати зі сплати судового збору в сумі 2079 (дві тисячі сімдесят дев'ять) грн., 73 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 27 серпня 2012 року. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03 вересня 2012 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Кучерява О.О.