Рішення № 26045891, 26.06.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.06.12 р. Справа № 5006/25/22/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Кохановій Ю.І., розглянув справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромхіммонтаж" м. Горлівка Донецької області про стягнення 20458 грн. 66 коп.,

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромхіммонтаж" м. Горлівка Донецької області, якою, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача 20458 грн. 66 коп., у тому числі сума виплачених страхових виплат в розмірі 20458 грн. 01 коп., сума 30 грн.65 коп. -сплачені послуги банку по виплаті страхових сум.

В обґрунтування своїх вимог позивач зокрема посилається на трудову книжку, акт № 6 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 06.12.2007, акт розслідування нещасного випадку від 06.12.2007, виписки з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги, постанови про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати, постанову Калінінського районного суду м. Горлівки від 13.02.2008 по справі № 1-158/2008, довідку про оплату послуг банку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заявою від 25.06.2012 року позивач просив розглянути справу за відсутності його представника.

Представник відповідача у судові засідання 29.05.2012р. та 26.06.2012р. не з'явився; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотаннями від 29.05.2012р. та 25.06.2012р. просив відкласти розгляд справи у зв'язку із його відрядженням.

Суд задовольнив клопотання від 29.05.2012р., проте відмовив у задоволенні клопотання від 25.06.2012р. оскільки відповідно до пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З огляду на достатність документів, необхідних для розгляду справи по суті, в силу положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

02.10.2007 водій автомобіля ЗИЛ 138, держномер 052-19 ЕВ, Бацкалевич В. О., що працює в товаристві з обмеженою відповідальністю „Стиролбудмонтаж", рухаючись по нерегульованому нерівнозначному перехрестю на території ВАТ „Концерн „Стирол", порушив Правила дорожнього руху (п.2.3, п.16.11) та здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21112, держномер АН 2044 АТ, під керуванням Бєліченко О. В., в результаті чого останньому були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Як вбачається з даних про проведення державної реєстрації юридичних осіб, внесення змін до установчих документів та внесення змін до відомостей про юридичних осіб, з 10.11.2008 у зв'язку з реорганізацією ТОВ „Стиролбудмонтаж" було перейменовано на ТОВ „Донпромхіммонтаж".

06.12.2007р. за даним фактом представниками Фонду були складені акт про нещасний випадок, що пов'язаний з виробництвом № 6 форми Н-1 та акт розслідування нещасного випадку форми Н-5, де зафіксовано настання нещасного випадку на виробництві.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-ХІV, з змінами, останні зміни від 03.06.2008 (далі -Закон), дія Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Пунктом 1 ст. 8 Закону встановлено, що обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Як вбачається з витягу з трудової книжки БТ-1 № 9249326, Бєліченко Олександр Вікторович з 14.04.2006р. працює апаратником виробництва аміачної селітри заводу „Гронас" ВАТ „Концерн „Стирол".

Відповідно до ст. 6 Закону суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування.

Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.

Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Стаття 13 Закону визначає, страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

В свою чергу, під нещасним випадком слід розуміти обмежену в часі подію або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади (ч. 1, 2 ст. 14 Закону).

В результаті завданих тілесних ушкоджень, потерпілому Бєліченко О. В. встановлена стійка втрата працездатності 40% та 3 група інвалідності з 22.01.2008 по 23.01.2009 (висновок МСЕК від 23.01.2008р. серія ДОН-04 № 035620).

При повторному обстеженні в органах МСЕК Бєліченко О.В. встановлено 40% втрати професійної працездатності строком до 19.01.2011 та підтверджена третя групи інвалідності у зв'язку з отриманим раніше трудовим каліцтвом (виписка з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги № 035759).

08.02.2012р. при повторному обстеженні в органах МСЕК Бєліченко О.В. встановлено 40% втрати професійної працездатності строком до 01.03.2014р. та підтверджена третя групи інвалідності у зв'язку з отриманим раніше трудовим каліцтвом

28.02.2008р. Фондом було винесено постанову № 0510/13654/13654/3 про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати в розмірі 503,73грн. з 22.01.2008р. по 22.01.2009р. включно.

07.04.2008 відділенням Фонду було винесено постанову № 0510/13654/13654/5 про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати з 01.03.2008 в сумі 566,70грн.

З 01.03.2009р. Фондом проведено перерахунок щомісячних страхових виплат, який склав 602 грн.40 коп.

З 01.03.2010р. Фондом проведено перерахунок щомісячних страхових виплат, який склав 602 грн.40 коп.

З 01.03.2011р. Фондом проведено перерахунок щомісячних страхових виплат, який склав 663 грн.84 коп.

Згідно положень ст. 21 Закону, у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи, зокрема, йому або особам, які перебували на його утриманні:

а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.03.2012р. за період з листопада 2009 року по лютий 2012 року відділенням Фонду було виплачено Бєліченко О. В. 20 428 грн.01 коп. -щомісячних страхових виплат та 30 грн.65 коп. - послуги банку (0,15% по виплаті страхових сум). Всього Фонд поніс витрат на загальну суму 20428 грн.66 коп.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Частиною 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України закріплено, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Постановою Калінінського районного суду м. Горлівки від 13.02.2008р. по справі № 1-158/2008р., що набрала законної сили, встановлено факт наявності вини водія автомобілю ЗИЛ 138, держномер 052-19 ЕВ, Бацкалевича В. О., який працює в ТОВ „Донпромхіммонтаж", у скоєнні ДТП та, як наслідок, спричиненні потерпілому Бєліченко О. В. тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Отже, факти щодо наявності вини водія автомобілю ЗИЛ 138, держномер 052-19 ЕВ, Бацкалевича В. О., який працює в ТОВ „Донпромхіммонтаж", у скоєнні ДТП та, як наслідок, спричиненні потерпілому Бєліченко О. В. тілесних ушкоджень середньої тяжкості, встановлені постановою Калінінського районного суду м. Горлівки від 13.02.2008р. по справі № 1-158/2008р., приймаються господарським судом при розгляді даної справи.

За загальними правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України, відшкодуванню підлягає реальна шкода, тобто та, яку сторона реально понесла.

Стаття 1191 Цивільного кодексу України закріплює, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області, виплативши Бєліченко О.В. 200428грн.01коп.. -щомісячних страхових виплат (довідка про доходи № 06/01-1001 від 28.05.2012) та 30грн.65коп.. -послуг банку, в силу приписів наведених положень Цивільного кодексу України та Закону, має право вимоги до ТОВ „Донпромхіммонтаж" про відшкодування витрачених коштів.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги документально обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягуються з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, оскільки відповідач не звільнений від сплати судового збору

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромхіммонтаж" м. Горлівка Донецької області про стягнення 20458 грн. 66 коп - задовольнити повністю..

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромхіммонтаж" (84610, м. Горлівка Донецької області, вул. Горлівської дивизії, 10, код ЄДРПОУ 32270418) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Калінінському районі м. Горлівки (84642, Донецька область, м. Горлівка, вул. Магістральна, 15-А; р/р 37175401901019 в УДК в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 25968990) суму страхових виплат в розмірі 20458 (двадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 01 коп., суму 30 грн.65 коп. -послуги банку по виплаті страхових сум.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромхіммонтаж" (84610, м. Горлівка Донецької області, вул. Горлівської дивизії, 10, код ЄДРПОУ 32270418) в доход Державного бюджету України судовий збір у сумі 1609 грн.50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 26 червня 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 02 липня 2012 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.