Рішення № 26045689, 11.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.09.12р. Справа № 6/5005/7271/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод", м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 035,38грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Москаленко О.А., представник, довіреність №92 від 30.12.2011р.

від відповідача - Шляєв І.В., представник, довіреність №80 від 01.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод", м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим - далі по тексту - позивача до державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ - далі по тексту-відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 1 035,58грн. вартості вагової недостачі концентрату вугілля марки Антрацит, згідно залізничної накладної № 50888726 у залізничному вагоні № 67705889 на підставі комерційного акту АА № 043689/25 від 30.04.2012року.

Позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, у вигляді судового збору у сумі 1 609,50грн., посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.04.2012року на адресу позивача на станцію Красноперекопськ Придніпровської залізниці, відповідно до залізничної накладної № 50888726 у залізничному вагоні № 67705889 надійшла продукція у вигляді кам'яного вугілля марки Антрацит. На підставі Акту загальної форми на станції Красноперекопськ, було зроблено переважування вугілля марки Антрацит у залізничному вагоні № 67705889 під час якого було виявлено нетто у кількості 66 800кг, тоді як по документам значиться 69 000кг, тобто нестача становила 2 200кг, а з урахування норм втрати 1 380 кг вартістю 1 035,38грн., у зв'язку з чим 30.04.2012року сторонами було складено комерційний Акт АА № 043689/25 в якому сторони зазначили, що завантаження у вагоні нижче бортів, праворуч по ходу поглиблення:

- над 3 люком довжиною 150см, шириною 120см, глибиною 50см;

- над 5 люком довжиною 120см, шириною 100см, глибиною 50см;

- над 7 люком довжиною 150см, шириною 100см, глибиною 40см. В даних поглибленнях маркування відсутнє. Течі вантажу немає. Люки, двері зачинені.

Відповідно до залізничної накладної вантаж маркований двома паралельними смугами по всій довжині залізничного вагону вапном. Вантаж прибув у технічно справному вагоні, течі вантажу немає, люки, двері зачинені. Відповідно до п.3.1 «Правил видачі вантажу»у залізничній накладній № 50888726 зроблена відмітка про складання 30.04.2012року комерційного Акту АА № 043689/25.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 314 Господарського кодексу України саме перевізник, яким згідно документів є відповідач, несе відповідальність за втрату, нестачу, або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, у зв'язку з чим 21.06.2012року за № 21-10/349 позивач звернувся до відповідача з претензією сплатити у добровільному порядку вартість нестачі, а оскільки відповідач залишив претензію позивача без відповіді і задоволення позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача вартість нестачі вугілля марки Антрацит.

Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з'явився, відзив на позов надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача проти позовних вимог позивача заперечує у повному обсязі посилаючись на те, що винен у нестачі вугілля марки Антрацит, з урахуванням природних втрат у кількості 1 380кг за залізничною накладною № 50888726 у залізничному вагоні № 67705889, саме вантажовідправник який і повинен нести відповідальність, оскільки не вжив заходів по видуванню або просипанню вантажу при його перевезенні шляхом технічної перевірки залізничного вагону і недопущення завантаження у вагон продукції вище бортів вагону.

11.09.2012року справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін та за наявними в ній матеріалами справи та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2012року на адресу позивача на станцію Красноперекопськ Придніпровської залізниці, відповідно до залізничної накладної № 50888726 у залізничному вагоні № 67705889 надійшла продукція у вигляді кам'яного вугілля марки Антрацит. На підставі Акту загальної форми на станції Красноперекопськ, було зроблено переважування вугілля марки Антрацит у залізничному вагоні № 67705889 під час якого було виявлено нетто у кількості 66 800кг, тоді як по документам значиться 69 000кг, тобто нестача становила 2 200кг, а з урахування норм втрати 1 380 кг вартістю 1 035,38грн., у зв'язку з чим 30.04.2012року сторонами було складено комерційний Акт АА № 043689/25 в якому сторони зазначили, що завантаження у вагоні нижче бортів, праворуч по ходу поглиблення:

- над 3 люком довжиною 150см, шириною 120см, глибиною 50см;

- над 5 люком довжиною 120см, шириною 100см, глибиною 50см;

- над 7 люком довжиною 150см, шириною 100см, глибиною 40см. В даних поглибленнях маркування відсутнє. Течі вантажу немає. Люки, двері зачинені.

Відповідно до залізничної накладної вантаж маркований двома паралельними смугами по всій довжині залізничного вагону вапном. Вантаж прибув у технічно справному вагоні, течі вантажу немає, люки, двері зачинені. Відповідно до п.3.1 «Правил видачі вантажу»у залізничній накладній № 50888726 зроблена відмітка про складання 30.04.2012року комерційного Акту АА № 043689/25.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 314 Господарського кодексу України, саме перевізник, яким згідно документів є відповідач, несе відповідальність за втрату, нестачу або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, у зв'язку з чим 21.06.2012року за № 21-10/349 позивач звернувся до відповідача з претензією сплатити у добровільному порядку вартості нестачі, а оскільки відповідач залишив претензію позивача без відповіді і задоволення позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача вартість нестачі вугілля марки Антрацит у сумі 1 035,58грн., згідно залізничної накладної № 50888726 у залізничному вагоні № 67705889 на підставі комерційного Акту АА № 043689/25 від 30.04.2012року.

Позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, у вигляді судового збору у сумі 1 609,50грн., посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.614 Цивільного кодексу України, особа яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини ( умислу або необережності ), якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.ст.110, 113 Статуту залізниць України, ст. 308 Господарського кодексу України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу, за незбереження прийнятого до перевезення вантажу вона несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

У відповідності до ст.924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Ч.3 ст.314 Господарського кодексу України передбачено, що у разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Згідно ст.129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998р., з подальшими змінами, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами, або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної, або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт нестачі вугілля марки Антрацит, згідно залізничної накладної № 67705889 у залізничному вагоні № 67705889 під час якого було виявлено нетто у кількості 66 800кг, тоді як по документам значиться 69 000кг, тобто нестача становила 2 200кг, а з урахування норм втрати 1 380кг вартістю 1 035,38грн., повністю підтверджується комерційним Актом АА № 043689/25 від 30.04.2012року в якому сторони зазначили, що завантаження у вагоні нижче бортів, праворуч по ходу є поглиблення:

- над 3 люком довжиною 150см, шириною 120см, глибиною 50см;

- над 5 люком довжиною 120см, шириною 100см, глибиною 50см;

- над 7 люком довжиною 150см, шириною 100см, глибиною 40см, в даних поглибленнях маркування відсутнє. Течі вантажу немає. Люки, двері зачинені. Перед завантаженням до перевезення залізничний вагон був у технічно-справному стані, а вантаж у вигляді вугілля марки Антрацит був завантажений і розміщений згідно з параграфами технічних умов Укрзалізниці правильно, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача на користь позивача 1 035,38грн., що становить вартість нестачі концентрату вугілля, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача, про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, у вигляді судового збору у сумі 1 609,50грн., з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, що винен у нестачі вугілля марки Антрацит, з урахуванням природних втрат у кількості 1 380кг за залізничною накладною № 67705889 у залізничному вагоні № 67705889, саме вантажовідправник, який і повинен нести відповідальність, оскільки не вжив заходів по видуванню або просипанню вантажу при його перевезенні шляхом технічної перевірки вищезазначеного залізничного вагону і недопущення завантаження у вагон продукції вище бортів вагону, суд не може прийняти до уваги, оскільки дані заперечення відповідача суперечать як матеріалам справи так і чинному законодавству України:

- в комерційному Акті АА № 043671/07 від 24.01.2012року відповідач власноручно зазначив, що вищезазначений залізничний вагон, в якому було виявлено нестачу вугілля марки Антрацит був у технічному відношенні -справним і ніяких пошкоджень не мав;

- в комерційному Акті АА № 043671/07 від 24.01.2012року відповідач власноручно зазначив, що вугілля марки Антрацит було завантажено нижче бортів вагону і нестача вугілля могла вміститися у даний вагон;

- в комерційному Акті АА № 043671/07 від 24.01.2012року відповідач власноручно зазначив, що вищезазначений залізничний вагон, в якому було виявлено нестачу вугілля марки Антрацит зліва над люками №№ 1,2,3,4,5,6 та 7 маються поглиблення у вугіллі розміром 1050х150х20см, маркування вугілля у всіх заглибленнях - відсутнє.

Керуючись ст.ст.4,11,16,526,614,924,1166 Цивільного кодексу України, ст.ст.308,314 Господарського кодексу України ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 110,113,114,129 Статуту залізниць України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити.

Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; код ЄДРПОУ 01073828; р/р 26038000002001 у ДФ "Експрес-Банк" м. Дніпропетровськ, МФО 306964) на користь публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (96000, Автономна Республіка Крим, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1; код ЄДРПОУ 05444546; р/р 260070504303 в АБ "Кліринговий Дім", МФО 384920) 1 035,38грн. (одна тисяча тридцять п'ять грн. 38 коп.) - збитки, заподіяні несхоронним перевезенням вантажу; 1 609,50грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 17.09.12р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко