Рішення № 26045607, 13.06.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.06.12 р. Справа № 5006/25/21/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Кохановій Ю.І., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 4564 грн.50 коп., -

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

третя особа: не з'явилась.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 4564 грн.50 коп.

Ухвалою суду від 16.05.2012р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_1.

В обґрунтування вимог позивач посилається на копії наступних документів: полісу №250554913 від 12.04.2008р.; довідок ОДАІ про ДТП; постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 11.03.2009р.; повідомлення про ДТП; звіту №183 від 03.04.2009р.; рахунку №СФ-0000082 від 10.04.2009р.; акту №ОУ-0000080від 10.04.2009р.; страхового акту №42775 від 22.04.2009р.; платіжного доручення №3241 від 14.05.2009р.; заяви від 17.04.2009р.; полісу №ВС/2562086 від 29.01.2009р.; претензії №3624 від 16.11.2010р.

Заявою від 30.05.2012р. та 12.06.2012р. позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглянути справу без його представника.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що ухвали суду від 16 травня 2012 р. та від 31 травня 2012р. направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

12.04.2009р. між ЗАТ «ПАТ АСК «Інго Україна» та ТОВ «Перша лізингова компанія» укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів, оформлений Полісом № 250549913. Згідно додатку до полісу у списку прийнятих на страхування транспортних засобів значиться автомобіль «Форд», д/н НОМЕР_1 (а.с.7-8). Строк дії Полісу до 11.04.2009 року

18 лютого 2009 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Форд», д/н НОМЕР_1 та транспортного засобу «ВАЗ», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 автомобілям було завдано механічних ушкоджень.

Відповідно до довідки ОДАІ та постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 11.03.2009р. № 3-1248-1/09 дорожньо-транспортна пригода сталася в наслідок порушення водієм ОСОБА_1 пунктів 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України.

ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові застрахованого автомобіля «Форд», ФОП ОСОБА_2 проведено оцінювання автомобіля та складено звіт №183 від 03.04.2009р. Згідно висновку звіту - матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Форд» д/н НОМЕР_1 з урахуванням значення коефіцієнту технічного зносу складає 4288,41 грн. (а.с.13-15).

17.04.2009р. до позивача звернулась застрахована особа із заявою, в якій просила сплати страхове відшкодування шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Перша лізингова компанія».

На підставі рахунку СФ-0000082 від 10.04.2009р. про ремонт автомобіля «Форд» та Страхового акту № 42775 від 22.04.2009р. ПАТ АСК «Інго Україна» здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 4564,50 на користь ТОВ «Перша лізингова компанія», що підтверджується платіжним дорученням №3241 від 14.05.2009р.(а.с. 25,28,29).

Оскільки, згідно до полісу №ВС/2562086 від 29.01.2009 року, цивільна відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПАТ «Міська страхова компанія», ПАТ АСК «Інго Україна» звернулось з претензією №3624 від 16.11.2010р. до відповідача щодо врегулювання спору і перерахування коштів в порядку регресу. Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, кошти не перерахував.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільно-правова відповідальність власника «ВАЗ», д/н НОМЕР_2, ОСОБА_1 була застрахована відповідачем, відповідно до Полісу №ВС/2562086 від 29.01.2009 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів, строком на 12 місяців до 28.01.2010 року.

Згідно з п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Преамбулою Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Відповідно до частини 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч зазначених норм позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 4564 грн.50 коп., яка розрахована на підставі рахунку СФ-0000082 від 10.04.2009р., виданого ФОП ОСОБА_3, що здійснив ремонт автомобіля «Форд».

В той же час, позивачем надано суду звіт №183 від 03.04.2009р. про оцінку автомобіля «Форд» д/н НОМЕР_1, яким визначена реальна вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, що складає 4288,41 грн. (а.с.13-15).

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів заявлену до стягнення з відповідача суму збитків, а відтак позовні вимоги не визнаються судом повністю обґрунтованими, і тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 4564 грн.50 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, м.Донецьк, вул..Краснооктябрська, б.111,ЄДРПОУ 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м.Київ, вул..Воровського, б.33, ЄДРПОУ 16285602) - 4288 (чотири тисячі двісті вісімдесят вісім тисяч) грн. 41 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1512 грн. 13 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 13 червня 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 18 червня 2012р.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.