Рішення № 26045524, 11.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.09.12р. Справа № 6/5005/5979/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОЦЕНТР", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПРИВАТ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 5 930 139,72 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Майна Г.В., директор, довіреність б/н від 10.09.2012р; Воєвода В.О., представник, довіреність б/н від 13.06.2012р.;

від відповідача - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агроцентр", м. Київ - далі по тексту - позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Приват", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 5 012 855,78грн. - основного боргу на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 27-12-1/2 сільськогосподарської продукції від 27.12.10р. - далі по тексту - договір.

Посилаючись на п.4.5 договору, з урахуванням положень ст.ст.230, 231 Господарського кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 383 174,46грн. за період з 27.12.10р. по 05.07.12р.

Посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 229 492,66грн. за період з 27.12.10р. по 05.07.12р. та інфляційні втрати у розмірі 310 797,06грн. за період з 27.12.10р. по 05.07.12р.

Судові витрати по справі покласти на відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви б/н від 05.07.12р. ухвалою суду від 17.07.12р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 31.07.12р.

31.07.12р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача та надав суду письмові пояснення щодо обґрунтування розрахунку заборгованості, позовні вимоги підтримав в повному обсязі; представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, заперечень щодо позовних вимог не надав. За результатами судового засідання, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 28.08.12р.

28.08.12р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі; представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, заперечень щодо позовних вимог не надав, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений судом про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.53), яке повернулося на адресу господарського суду 14.08.12р. з відміткою пошти, що представник відповідача 07.08.12р. власноручно отримав ухвалу господарського суду про слухання справи. За результатами судового засідання, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 11.09.12р.

11.09.12р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі; представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, заперечень щодо позовних вимог не надав, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений судом про час та місце судового засідання. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

27.12.10р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 27-12-1/2 сільськогосподарської продукції, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує сільськогосподарську продукцію (товар) найменування, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, загальна сума, термін поставки, умови поставки, місце поставки якого визначені сторонами у Специфікаціях до цього договору, що є невід'ємною його частиною.

Відповідно до п.2.2 договору покупець зобов'язується сплатити продавцеві суму коштів за товар на умовах визначених у Специфікаціях до цього договору, та передати всі документи, що стосуються оплати та підлягають переданню одразу із сплатою відповідно до чинного законодавства України. Однак строк оплати не передбачений умовами Специфікації № 1 від 27.12.10р.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1). Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення (ч.2). Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу (ч.3). Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України (ч.4). Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом (ч.5). Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України ( 435-15 ) про договір купівлі-продажу (ч.6).

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання (ч.1). При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону (ч.2). У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч.3). Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.4).

Положення ст. 692 Цивільного кодексу України встановлюють, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.2). У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.3). Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.4). Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ч.5).

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 5 012 855,78грн. на підставі спірного договору повністю підтверджується матеріалами справи, тому суд дану вимогу визнає обґрунтованою, документально доведеною, такою, що не суперечить чинному законодавству України, а отже є такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.5 договору визначено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань покупцем по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків, нарахованих на відстрочені платежі, сплачує пеню у розмірі 0,3 відсотки від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення.

З урахуванням зазначених вище положень законодавства та положень договору, суд зазначає, що визначений договором розмір пені, який складає 0,3% від суми заборгованості за кожен день прострочення перевищує подвійну облікової ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (обмеження встановлені ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"). Позивач при нарахуванні відповідачу пені дотримався вимог чинного законодавства і нарахував пеню за 180 днів (шість місяців) за період з 27.12.10р. по 25.06.11р., хоча в позовній заяві та наданих суду письмових поясненнях стверджує, що розрахунок здійснювався за 557 днів (період з 27.12.10р. по 05.07.12р.). Таким чином, за результатами перевірки нарахованої позивачем відповідачу суми пені, господарський суд визнає розмір пені, який складає 383 174,46грн., обґрунтованим, однак зазначає, що правильний період з 27.12.10р. по 25.06.11р., а не з 27.12.10р. по 05.07.12р. Позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 383 174,46грн. пені за період з 27.12.10р. по 25.06.11р., слід визнати такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума нарахованих позивачем відповідачу трьох відсотків річних становить 229 492,66грн. за період з 27.12.10р. по 05.07.12р., суд визнає дану вимогу позивача такою, що відповідає положенням чинного законодавства, а отже є такою, що підлягає задоволенню.

Сума нарахованих позивачем відповідачу інфляційних втрат становить 310 797,06грн. за період з 27.12.10р. по 05.07.12р., суд визнає дану вимогу позивача такою, що відповідає положенням чинного законодавства, а отже є такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 64 380,00грн.

Керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Приват" (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 17; код ЄДРПОУ 33563700) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОЦЕНТР" (03138, м. Київ, вул. Каменярів, 21; код ЄДРПОУ 36059766; р/р 26007138713 в ПАТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 380805) 5 012 855,78грн. (п'ять мільйонів дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 78 коп.) - основна заборгованість; 383 174,46грн. (триста вісімдесят три тисячі сто сімдесят чотири грн. 46 коп.) - пеня; 229 492,66грн. (двісті двадцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто дві грн. 66 коп.) - 3% річних; 310 797,06грн. (триста десять тисяч сімсот дев'яносто сім грн. 06 коп.) - інфляційні втрати; 64 380,00грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят грн. 00 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Дата підписання

17.09.12р.

В