Рішення № 26045484, 18.09.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 вересня 2012 р. Справа 18/56/2012/5003

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (21012, м. Вінниця, пров. Щорса, буд. 24)

до: Літинської виправної колонії № 123 (22300, Вінницька обл., смт. Літин, 2-ий пров. Рядянський, буд.9)

про стягнення 52 138,42 грн.

Головуючий суддя Маслій І.В.

Cекретар судового засідання Василишена Н.О.

Представники

позивача : Дідичук А.В., довіреність № 118/12-Д від 16.07.2012 р.

відповідача : Павленко О.Ф., доручення №б/н від 10.09.2012р.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області подана позовна заява про стягнення з Литинської виправної колонії № 123 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" 52 138,42 грн., в тому рахунку 48 159,09 грн. основного боргу, 2 853,90 грн. пені, 570,49 грн. 3% річних, 554,94 грн. інфляційних втрат.

18 вересня 2012р. позивач через канцелярію суду подав клопотання в якому уточнив позовні вимоги щодо нарахування пені.

Дане уточнення приймається судом на підставі ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні 18 вересня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги (з урахуванням уточнення пені) в повному розмірі, представник відповідача позов визнав, даний факт підтверджується відзивом на позовну заяву від 10 вересня 2012 року (а.с. 41).

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

01.01.12 р. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (далі позивач, в договорі "Постачальник") та Латинська виправна колонія № 123 (далі відповідач, в договорі "Споживач") уклали договір № 9ЛІБ-12-412 на постачання природного газу за регульованим тарифом (в подальшому Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг в розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 2.3. Договору Постачальник забезпечує постачання газу в пункти призначення в обсягах, підтверджених Оператором, де передає газ Споживачу.

Відповідно до п. 2.6 Договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 2.7 Договору Постачальник до 5 числа, наступного за звітним за місяцем, направляє Споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Постачальника.

Відповідно до п. 4.6 Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем 100% авансовим платежем, який має бути здійснений Споживачем не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку місяця поставки газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 05 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу. У раз збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до додатку № 2 до Договору на постачання природного газу за регульованим тарифом «Договірні обсяги постачання природного газу на 2012 рік». Постачальник здійснює протягом 2012 року постачання природного газу Споживачу для власного споживання в обсязі 72 тис. м?. Постачання мало здійснюватись відповідно до календарного графіку, з розрахунку, що в січні 2012 року буде поставлено 12,5 тис. м? природного газу, в лютому -12,5 тис. м?, в березні -12,0 тис. м?, в квітні -4,0 тис. м?, в жовтні -4,0 тис. м?., в листопаді -12,0 тис. м? та в грудні -15,0 тис. м?.

На виконання умов Договору позивач за період з січня по квітень 2012 року поставив відповідачу 53 905 м? газу на загальну суму 253 781,30 грн., що підтверджується двосторонніми актами подачі-прийому та реалізації газу (а.с. 22-25).

Відповідач свої Договірні зобов'язання стосовно повних та вчасних розрахунків не виконав.

05 червня 2012 року на адресу відповідача позивач направив лист вих. № 632 з вимогою оплатити суму боргу за спожитий природній газ, надані послуги з постачання та транспортування природного газу відповідно до Договору в розмірі 80 380,96 грн. в семиденний термін (а.с. 27). Відповідач відповіді на вимогу не надав, однак провів часткові розрахунки, а саме 19.06.2012 р. сплатив 10 000,00 грн та 27.06.2012 р. -22 221,87 грн.

Таким чином заборгованість відповідача з урахуванням часткових проплат перед позивачем згідно Договору станом на день прийняття рішення судом становить 48 159,09 грн.

Зміст договору, взяті в ньому зобов'язання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, які регулюються ст. 712 ЦК України.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за поставлений природний газ стверджуються договором № 9ЛІБ-12-412 від 01.01.2012 р., двосторонніми актами подачі-прийому та реалізації газу, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню в сумі 48 159,09 грн. відповідно до ст.ст. 525, 526, 527, 712 Цивільного кодексу України.

Крім суми основного боргу позивач пред'явив до стягнення 2 853,90 грн. пені, 570,49 грн. 3% річних , 554,94 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позовні вимоги в частині стягнення пені підтверджуються договором № 9ЛІБ-12-412 від 01.01.2012 р., розрахунком, іншими матеріалами справи та уточненим розрахунком, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 1 330,98 грн. відповідно до уточненого розрахунку, при перевірці правильності нарахування пені, судом не виявлено помилок.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Позовні вимоги в частині стягнення 554,94 грн. - інфляційних нарахувань за поставлений природній газ не підлягають задоволенню (позивачем не враховано дефляцію), відповідно до розрахунку, здійсненого судом на підставі ст. 625 ЦК України.

При перевірці правильності нарахування позивачем 3% річних, судом не виявлено помилок, а тому 570,49 грн. - 3% річних за порушення строків оплати підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню відповідно до чинного законодавства, а саме : основний борг -48 159,09 грн.; пеня -1 330,98 грн.; 3 % річних -570,49 грн. в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Литинської виправної колонії № 123 (22300, Вінницької обл.., смт. Літин, 2-й пров., Радянський, буд. 9, ідентифікаційний код 08562625) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012, ідентифікаційний код 03338649) 48 159,09 грн. основного боргу, 1330,98 грн. пені, 570,49 грн. 3% річних та 1 545,36 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 18 вересня 2012 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21012, м. Вінниця, пров. Щорса, буд. 24)

3 - відповідачу (22300, Вінницька обл., смт. Літин, 2-ий пров. Рядянський, буд.9)