Рішення № 26045428, 11.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Куйбишева 1А, м. Дніпропетровськ, 49600, тел. (0562) 377-18-58, fax (0562) 377-38-63

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.09.12р. Справа № 9/5005/13836/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна" (49019, Україна, вул. Ударників, 54, код ОКПО 01412851)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велс-Броварський завод порошкової металургії" (220007, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Аеродромна, 125, код ОКПО 37692046)

про стягнення 354 779,00 доларів США

Суддя Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання Косар Є.С.

Представники:

Від позивача - Зуйкова В.В. - начальник юр. відділу, довіреність №01/12 від 10.01.12р.

Від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

ПАТ "Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна" звернулося у жовтні 2011 року із позовом до ТОВ "Велс-Броварський завод порошкової металургії", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 354779,00 доларів США заборгованості, а саме: 296871,00 доларів США вартості поставленого товару протягом періоду з січня по квітень 2011 року, пені за прострочку оплати у розмірі 53653,99 доларів США, нарахованої згідно п. 8.3 договору № 41 від 23.11.2010р. та три проценти річних у сумі 4254,02 доларів США (станом на 21.10.2011р.), нараховані на підставі ст. 625 Господарського кодексу України. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних Відповідачем зобов'язань за договором поставки № 41 від 23.11.2010р. Також просить стягнути з Відповідача на свою користь суму 3547,79 доларів США витрат на державне мито та суму 236,00 грн. витрати по оплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З метою належного повідомлення Відповідача про час і місце розгляду справи та у відповідності до Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (Київ, 20 березня 1992 року), господарський суд звертався до компетентного суду Республіки Білорусь за наданням правової допомоги щодо вручення судового документу ТОВ "Велс-Броварський завод порошкової металургії", місцезнаходженням якого є м. Мінськ, Республіка Білорусь, стосовно розгляду господарської справи № 9/5005/13836/2011, надіславши при цьому копії ухвал господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2011р. та від 17.05.2012р. Зазначені документи складені російською мовою.

ТОВ "Велс-Броварський завод порошкової металургії" відзив на позов не надав. Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи №9/5005/13836/2011. Так, згідно ухвали господарського суду міста Мінська у справі №42-19ип/012, судові документи у справі № 9/5005/13836/2011 вручені 22.06.2012р. директору ТОВ "Велс-Броварський завод порошкової металургії" Бондаренко С.М. у приміщенні господарського суду міста Мінська (220072, м. Мінськ, вул. Академічна, б. 15, корп. 1, каб. №406). За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 06.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд -

встановив:

Між Позивачем - Публічним акціонерним товариством "Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна" (зміна типа акціонерного товариства у квітні 2011 року) та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Велс-Броварський завод порошкової металургії" був укладений Договір № 41 від 23.11.2010р. з додатковими угодами до нього, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався виготовити та поставити металоконструкції прольотного будівництва по об'єкту „Реконструкція шляхопроводу по вул. Полеській в м. Гомель 1 черга будівництва" у кількості 256,0 т, Республіка Білорусь, на підставі наданих замовником креслень: шифр 05.31-КМ2.

Ціна продукції встановлена сторонами у доларах США та зазначається в специфікаціях до цього Договору (п. 2.1). Так, згідно специфікації № 1 від 23.11.2010р. до Договору, ціна виготовлення 1 тони металоконструкцій становить 2350,00 доларів США, а загальна вартість продукції -601600,00 доларів США, з урахуванням ПДВ 0 %.

За умовами договору (п. 3.2), продукція поставляється залізничним транспортом на умовах DAF кордон Україна -Республіка Білорусь (станція переходу -Хоробичі-Експорт, Південно-Західної залізниці, код станції 327203), згідно з ІНКОТЕРМС-2000. Пункт доставки -станція Гомель Білоруської залізниці, код станції 150000.

Шляхом підписання Додаткової угоди № 1 від 22.12.2010р. сторони доповнили Договір № 41 від 23.11.2010р. пунктом 3.9., в якому передбачили, що продукція поставляється автомобільним транспортом, зі сторони замовника, на умовах FCA (згідно з правилами ІНКОТРМС в редакції 2000 року) зі складу постачальника: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 54, Україна. При поставці продукції автомобільним транспортом на умовах FCA ціна 1 тони продукції складає 2300,00 доларів США.

Умовами додаткової угоди № 1 від 22.12.2011р. до Договору сторони змінили кількість продукції до 265,306 т та визначили загальну суму договору: 610203,80 грн. доларів США без ПДВ.

Згідно п. 4.3 Договору № 41 від 23.11.2010р., постачальник розпочинає виготовлення продукції з дати оплати першого авансового платежу у розмірі, вказаному у специфікаціях.

За умовами Договору, замовник здійснює перерахування постачальнику авансового платежу у розмірі 280000,00 доларів США протягом 3 банківських днів з дати виставлення рахунка. Залишкову суму замовник перераховує на рахунок постачальника протягом 7 банківських днів після надання копій низки документів (п. 5 специфікації № 1).

05.01.2011р. Позивач отримав від Відповідача передоплату у розмірі 110000,00 доларів США, після чого Позивач поставив Відповідачу продукцію у кількості 265,306 т на загальну суму 610203,80 доларів США, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними за період з 24.01.2011р. по 29.04.2011р., які знаходяться в матеріалах судової справи.

Позивач вказує на отримання від Відповідача оплати у розмірі 178232,80 доларів США - 15.08.2011р., 25100,00 доларів США -05.09.2011р.

Отже, Відповідач здійснив розрахунки на загальну суму 313332,80 доларів США (з урахуванням суми передоплати).

Таким чином, у Відповідача утворилась заборгованість за поставлену продукцію згідно Договору № 41 від 23.11.2010р. у сумі 296871,00 доларів США .

Претензія Позивача від 29.09.2011р. про остаточну оплату поставленої Відповідачу продукції була залишена останнім без задоволення.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Шляхом підписання Додаткової угоди № 5 від 29.04.2011р. до Договору № 41 від 23.11.2010р. сторони домовились, що відповідальність за неналежне виконання та невиконання зобов'язань за даними Договором регулюється діючим законодавством України.

Відповідно до п. 8.5 умов Договору № 41 від 23.11.2010р. (в редакції Додаткової угоди № 5 від 29.04.2011р.), усі спори та розбіжності підлягають передачі на вирішення до господарського суду Дніпропетровської області. Під час вирішення справи застосовується матеріальне та процесуальне право України.

Таким чином, Замовник і Постачальник встановили, що у випадку виникнення спору він підлягає вирішенню у господарському суді за місцем знаходження Постачальника (резидента України); цей Контракт і спори, що виникають у зв'язку із ним, повинні регулюватись матеріальним правом України; судовий розгляд буде проводитися російською мовою.

Отже, вирішення спору у даній справі здійснюється господарським судом згідно діючого законодавства України, за загальними правилами підвідомчості та підсудності, встановлених у ст. ст. 12, 13 та 15 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначає, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у відповідності до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Суд встановив, що на час розгляду даної справи судом Відповідач належним чином свої зобов'язання перед Позивачем з оплати поставленої продукції за Договором № 41 від 23.11.2010р. у строки обумовлені умовами цим договором не виконав, а тому у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем у розмірі 296871,00 доларів США, доказів погашення якої Відповідач суду не надав.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача грошових коштів у сумі 296871,00 доларів США основного боргу - є обґрунтованими, відповідають положенням міжнародної Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року та національного законодавства України, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. ст. 16, 549-551, 611 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Так, згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Умовами п. 8.3 Договору № 41 від 23.11.2010р. сторони передбачили відповідальність замовника перед постачальником у вигляді пені в розмірі 0,1 % від вартості неоплаченої у строк поставленої продукції по день фактичної оплати, за кожен день прострочення оплати.

До того ж, за правилами ч.ч.1 і 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з виконаним Позивачем розрахунком пені у розмірі 53653,99 доларів США за період прострочення з 20.04.2011р. по 21.10.2011р. та трьох процентів річних у розмірі 4254,02 доларів США за період з 13.05.2011р. по 21.10.2011р., нарахованих на підставі положень ч. 2 ст. 625 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим ці позовні вимоги Позивача до Відповідача також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги Позивача до Відповідача виявились обґрунтованими та задоволені повністю, то судові витрати Позивача у даній справі у розмірі 3547,79 доларів США державного мита та 236,00 грн. витрат на і інформаційно-технічне обслуговування судового процесу також мають бути відшкодовані за рахунок Відповідача, згідно положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності із п. 8.4 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2008р. № 1092/5/54 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008р. за № 573/15264, з урахуванням ст. 17 Конвенції 1993 року в редакції Протоколу 1997 року, копія судового рішення, що підлягає направленню на адресу Позивача (Республіка Білорусь), буде складена російською мовою.

За змістом приписів ст. 6 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (підписано Україною 20 березня 1992 року, Угоду ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 2889-XII від 19.12.1992р.), документи, видані або засвідчені закладом або спеціально уповноваженою особою в межах їх компетенції за встановленою формою і скріплені офіційною печаткою на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, приймаються на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, які на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядаються як офіційні документи, мають на території інших держав - учасниць Співдружності доказову силу офіційних документів.

Керуючись статтями 4, 12-15, 32-34, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117, 123-126 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велс-Броварський завод порошкової металургії" (220007, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Аеродромна, 125, ідентифікаційний код 37692046) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна" (49019, Україна, вул. Ударників, 54, ідентифікаційний код 01412851) суму 296871 долар 00 центів США основного боргу, 53653 доларів 99 центів США пені, 4254 доларів 02 центи США три проценти річних, 3547 доларів 79 центів США витрат на державне мито та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.М. Подобєд Повне рішення складено -11.09.2012р.

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД

ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ

ул. Куйбышева 1А, г. Днепропетровск, 49600, тел. (0562) 377-18-58, fax (0562) 377-38-63

ИМЕНЕМ УКРАИНЫ

РЕШЕНИЕ

06.09.12г. Дело № 9/5005/13836/2011

По иску Публичного акционерного общества "Днепропетровский завод металлоконструкций им. И.В. Бабушкина" (49019, Украина, ул. Ударников, 54, код ОКПО 01412851)

к Обществу с ограниченной ответственностью "Велс-Броварской завод порошковой металлургии" (220007, Республика Беларусь, г. Минск, ул. Аэродромная, 125, код ОКПО 37692046)

о взыскании 354 779, 00 долларов США

Судья Подобед И.Н.

Секретарь судебного заседания Косар Е.С.

Представители:

От истца - Зуйкова В.В., начальник юр. отдела, доверенность №01/12 от 10.01.12г.

От ответчика - представитель не явился

СУТЬ СПОРА:

ПАО "Днепропетровский завод металлоконструкций им. И.В. Бабушкина" обратилось в октябре 2011 года с иском к ООО "Велс-Броварской завод порошковой металлургии", в котором просит хозяйственный суд взыскать с ответчика в свою пользу денежные средства в сумме 354779,00 долларов США задолженности, а именно: 296871,00 долларов США стоимости поставленного товара на протяжении периода с января по апрель 2011 года, пени за просрочку оплаты в размере 53653,99 долларов США, начисленной согласно п. 8.3 договора № 41 от 23.11.2010г. и три процента годовых в сумме 4254,02 долларов США (состоянием на 21.10.2011г.), начисленные на основании ст. 625 Хозяйственного кодекса Украины. Обосновывает свои требования наличием невыполненных ответчиком обязательств согласно договора поставки № 41 от 23.11.2010г. Также просит взыскать с Ответчика в свою пользу сумму 3547,79 долларов США затрат на судебный сбор и сумму 236,00 грн. затрат по оплате услуг за информационно-техническое обеспечение судебного процесса.

С целью надлежащего уведомления Ответчика о времени и месте рассмотрения дела и в соответствии с Соглашением о порядке решения споров, связанных с осуществлением хозяйственной деятельности (Киев, 20 марта 1992 года), хозяйственный суд обращался в компетентный суд Республики Беларусь за предоставлением правовой помощи относительно вручения судебного документа ООО "Велс-Броварской завод порошковой металлургии", местонахождением которого является г. Минск, Республика Беларусь, относительно рассмотрения хозяйственного дела № 9/5005/13836/2011, послав при этом копии постановлений хозяйственного суда Днепропетровской области от 18.10.2011г. и от 17.05.2012р. Указанные документы составлены русским языком.

ООО «Велс-Броварской завод порошковой металлургии" отзыв на иск не предоставил. Ответчик должным образом поставлен в известность о времени и месте рассмотрения дела № 9/5005/13836/2011.Так, согласно постановления хозяйственного суда г. Минска в деле №42-19ип/012, судебные документы в деле № 9/5005/13836/2011 вручены 22.06.2012г. директору ООО "Велс-Броварской завод порошковой металлургии" Бондаренко С.М. в помещении хозяйственного суда г. Минска (220072, г. Минск, ул. Академическая, д. 15, корп. 1, каб. № 406). При таких обстоятельствах суд считает возможным рассмотреть дело по наявным в нем материалам, согласно ст. 75 Хозяйственного процессуального кодекса Украины.

В судебном заседании 06.09.2012г. объявлена вступительная и резолютивная часть судебного решения, согласно ст. 85 Хозяйственного процессуального кодекса Украины.

Рассмотрев материалы дела и выслушав пояснения представителя истца, исследовав предоставленные доказательства, хозяйственный суд -

установил:

Между Истцом - Публичным акционерным обществом "Днепропетровский завод металлоконструкций им. И.В. Бабушкина" (изменение типа акционерного общества в апреле 2011 года) и Ответчиком - Обществом с ограниченной ответственностью "Велс-Броварской завод порошковой металлургии" был заключен Договор № 41 от 23.11.2010г. с дополнительными соглашениями к нему, в соответствии с условиями которого поставщик обязался изготовить и поставить металлоконструкции пролетного строения по объекту „Реконструкция путепровода по ул. Полеский в г. Гомель 1 очередь строительства" в количестве 256,0 т, Республика Беларусь, на основании предоставленных заказчиком чертежей: шифр 05.31-КМ2.

Цена продукции установлена сторонами в долларах США и определяется в спецификациях к этому Договору (п. 2.1).Так, согласно спецификации № 1 от 23.11.2010г. к Договору, цена изготовления 1 тона металлоконструкций составляет 2350,00 долларов США, а общая стоимость продукции -601600,00 долларов США, с учетом НДС 0 %.

По условиям договора (п. 3.2), продукция поставляется железнодорожным транспортом на условиях DAF граница Украина -Республика Беларусь (станция перехода -Хоробичі-экспорт, Юго-западной железной дороги, код станции 327203), согласно с ИНКОТЕРМС-2000. Пункт доставки -станция Гомель Белорусской железной дороги, код станции 150000.

Путем подписания Дополнительного соглашения № 1 от 22.12.2010г. стороны дополнили Договор № 41 от 23.11.2010г. пунктом 3.9., в котором предусмотрели, что продукция поставляется автомобильным транспортом, со стороны заказчика, на условиях FCA (согласно с правилами ИНКОТРМС в редакции 2000 года) со склада поставщика: г. Днепропетровск, ул. Ударников, 54, Украина. На условиях поставки продукции автомобильным транспортом на условиях FCA цена 1 тона продукции составляет 2300,00 долларов США.

Условиями дополнительного соглашения № 1 от 22.12.2011р. к Договору стороны изменили количество продукции до 265,306 т, и определили общую сумму договора: 610203,80 грн. долларов США без НДС.

Согласно п. 4.3 Договора № 41 от 23.11.2010г., поставщик начинает изготовление продукции с даты оплаты первого авансового платежа в размере, указанном в спецификациях.

По условиям Договора, заказчик осуществляет перечисление поставщику авансового платежа в размере 280000,00 долларов США на протяжении 3 банковских дней с даты выставления счета. Окончательную сумму заказчик перечисляет на счет поставщика на протяжении 7 банковских дней после предоставления копий ряда документов (п. 5 спецификации № 1).

05.01.2011р. Истец получил от Ответчика предоплату в размере 110000,00 долларов США, после чего Истец поставил Ответчику продукцию в количестве 265,306 т на общую сумму 610203,80 долларов США, что подтверждается международными товарно-транспортными накладными за период с 24.01.2011г. по 29.04.2011г., которые находятся в материалах судебного дела.

Истец указывает на получение от Ответчика оплаты в размере 178232,80 долларов США -15.08.2011г., 25100,00 долларов США -05.09.2011г.

Следовательно, Ответчик осуществил расчеты на общую сумму 313332,80 долларов США (с учетом суммы предоплаты).

Таким образом, у Ответчика образовалась задолженность за поставленную продукцию согласно Договора № 41 от 23.11.2010р. в сумме 296871,00 долларов США .

Претензия Истца от 29.09.2011г. про окончательную оплату поставленной Ответчику продукции была оставлена последним без удовлетворения.

Согласно со статьей 123 Хозяйственного процессуального кодекса Украины, иностранные субъекты хозяйствования имеют такие же процессуальные права и обязанности, что и субъекты хозяйствования Украины, кроме случаев, установленных законом или международным договором, согласие на обязательность которого дана Верховной Радой Украины.

Путем подписания Дополнительного соглашения № 5 от 29.04.2011г. к Договору № 41 от 23.11.2010г. стороны договорились, что ответственность за ненадлежащее исполнение и неисполнение обязательств по настоящему Договору регулируется действующим законодательством Украины.

В соответствии с п. 8.5 условий Договора № 41 от 23.11.2010г. (в редакции Дополнительного соглашения № 5 от 29.04.2011г.) все споры и разногласия подлежат передаче на разрешение хозяйственному суду Днепропетровской области. Во время разрешения дела применяется материальное и процессуальное право Украины.

Таким образом, Заказчик и Поставщик установили, что в случае возникновения спора он подлежит разрешению в хозяйственном суде по месту нахождения Поставщика (резидента Украины); этот Контракт и споры, которые возникают в связи с ним, должны регулироваться материальным правом Украины; судебное разбирательство будет проводиться русским языком.

Следовательно, решение спора в данном деле осуществляется хозяйственным судом согласно действующего законодательства Украины, по общим правилам подведомственности и подсудности, установленных в ст.ст. 12, 13 и 15 Хозяйственного процессуального кодекса Украины.

С учетом установленных обстоятельств исковые требования Истца подлежат удовлетворению на следующих основаниях.

Часть 1 ст. 265 Хозяйственного кодекса Украины определяет, что по договору поставки одна сторона -поставщик обязуется передать (поставить) в обусловленные сроки (срок) второй стороне -покупателю товар (товары), а покупатель обязуется принять указанный товар (товары) и оплатить за него определенную денежную сумму.

Часть 1 ст.628 Гражданского кодекса Украины определяет, что содержание договора составляют условия (пункты), определенные на выбор сторон и согласованные ими, и условия, которые являются обязательными в соответствии с актами гражданского законодательства.

Согласно ст.629 Гражданского кодекса Украины, договор является обязательным для выполнения сторонами.

Часть 1 ст.530 Гражданского кодекса Украины определяет, что если в обязательстве установлен срок (термин) его выполнения, то оно подлежит выполнению в этот срок (термин).

В соответствии с положениями статей 525, 526 Гражданского кодекса Украины и статьи 193 Хозяйственного кодекса Украины обязательства должны выполняться должным образом, в соответствии с условиями договора и требований закона, а односторонний отказ от выполнения обязательств не допускается, кроме случаев, предусмотренных законом.

Суд установил, что во время рассмотрения данного дела судом Ответчик надлежащим образом свои обязательства перед Истцом по поводу оплаты поставленной продукции по Договору №41 от 23.11.10г. в сроки, обусловленные условиями этого договора не исполнил, а поэтому у Ответчика существует задолженность перед Истцом в размере 296871,00 долларов США, доказательств погашения которой Ответчик суду не предоставил.

В силу положений ст. 16 Гражданского кодекса Украины и ст. 20 Хозяйственного кодекса Украины, каждое лицо имеет право обратиться в суд за защитой своего личного неимущественного или имущественного права и интереса, а государство обеспечивает защиту прав и законных интересов субъектов хозяйствования и потребителей, в частности, путем присуждения к выполнению обязательства в натуре и приминения штрафных санкций.

На основании изложенного суд приходит к выводу, что исковые требования Истца о принудительном взыскании с Ответчика денежных средств в сумме 296871,00 долларов США основного долга -являются обоснованными, отвечают положениям международной Конвенции Организации Объединенных Наций о договорах международной купли-продажи товаров от 11 апреля 1980 года и национального законодательства Украины, а поэтому подлежат удовлетворению.

В силу положений ст. ст. 16, 549-551, 611 Гражданского кодекса Украины и ст. ст. 20, 216-220, 224-226 Хозяйственного кодекса Украины, участники хозяйственных отношений несут хозяйственно-правовую ответственность за правонарушение в сфере хозяйствования путем применения к правонарушителям хозяйственных санкций на основаниях и в порядке предусмотренных Гражданским кодексом Украины, Хозяйственным кодексом Украины, другими законами и договором, а государство обеспечивает защиту прав и законных интересов субъектов ведения хозяйства и потребителей, в частности, путем присуждения к выполнению долга в натуре, возмещение убытков и применение штрафных санкций.

Так, согласно со статьей 230 Хозяйственного кодекса Украины штрафными санкциями в этом Кодексе признаются хозяйственные санкции в виде денежной суммы (неустойка, штраф, пеня), которую участник хозяйственных отношений обязан оплатить в случае нарушения им правил осуществления хозяйственной деятельности, невыполнения или ненадлежащего выполнения хозяйственного обязательства.

Условиями п. 8.3 Договора №41 от 23.11.2010г. стороны предусмотрели ответственность заказчика перед поставщиком в виде пени в размере 0,1 % от стоимости неоплаченной в срок поставленной продукции по день фактической оплаты, за каждый день просрочки оплаты.

К тому же, по правилам ч.ч.1 и 2 ст.625 Гражданского кодекса Украины, должник не освобождается от ответственности за невозможность выполнения им денежного обязательства. Должник, который просрочил выполнение денежного обязательства, по требованию кредитора обязан оплатить сумму долга с учетом установленного индекса инфляции за все время просрочки, а также три процента годовых от просроченной суммы, если другой размер процентов не установлен договором или законом.

Суд соглашается с выполненным Истцом расчетом пени в размере 53653,99 долларов США за период просрочки с 20.04.2011г. по 21.10.2011г. и трех процентов годовых в размере 4254,02 долларов США за период с 13.05.2011г. по 21.10.2011г., начисленных на основании положений ч.2 ст.625 Хозяйственного кодекса Украины, в связи с чем эти исковые требования Истца к Ответчику являются обоснованными и подлежат удовлетворению.

Поскольку исковые требования Истца к Ответчику оказались обоснованными и удовлетворены полностью, то судебные расходы Истца в данном деле в размере 3547,79 долларов США государственной пошлины и 236,00 грн. расходов на информационно-техническое обслуживание судебного процесса также должны быть возмещены за счет Ответчика, согласно положений статьи 49 Хозяйственного процессуального кодекса Украины.

В соответствии с п. 8.4 Инструкции о порядке исполнения международных договоров по вопросам предоставления правовой помощи в гражданских делах относительно вручения документов, получения доказательств и признания и выполнения судебных решений, утвержденной Приказом Министерства юстиции Украины от 27.06.2008р. № 1092/5/54 и зарегистрированной в Министерстве юстиции Украины 02.07.2008р. за № 573/15264, с учетом ст. 17 Конвенции 1993 года в редакции Протокола 1997 года, копия судебного решения, которая подлежит направлению в адрес Истца (Российская Федерация), будет составлена русским языком.

По содержанию предписаний ст. 6 Соглашения о порядке разрешения споров, связанных с осуществлением хозяйственной деятельности (подписано Украиной 20 марта 1992 года, Соглашение ратифицировано Постановлением Верховной Рады Украины № 2889-XII от 19.12.1992р.), документы, выданные или заверенные учреждением или специально уполномоченным лицом в пределах их компетенции по установленной форме и скрепленные официальной печатью на территории одного из государств - участников Содружества независимых Государств, принимаются на территории других государств - участников Содружества независимых Государств без какого-нибудь специального заверения. Документы, которые на территории одного из государств - участников Содружества независимых Государств рассматриваются как официальные документы, имеют на территории других государств - участников Содружества доказательную силу официальных документов.

Руководствуясь статьями 4, 12-15, 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115-117, 123-126 Хозяйственного процессуального кодекса Украины, хозяйственный суд -

Р Е Ш И Л:

Иск удовлетворить.

Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью "Велс-Броварской завод порошковой металлургии" (220007, Республика Беларусь, г. Минск, ул. Аэродромная, 125, код ОКПО 37692046) в пользу Публичного акционерного общества "Днепропетровский завод металлоконструкций им. И.В. Бабушкина" (49019, Украина, ул. Ударников, 54, код ОКПО 01412851) сумму 296871 долларов 00 центов США основного долга, 53653 долларов 99 центов США пени, 4254 долларов 02 центов США три процента годовых, 3547 долларов 79 центов США затрат на государственную пошлину и 236,00 грн. затрат на информационно-техническое обеспечение судебного процесса.

Выдать приказ после вступления судебного решения в законную силу.

Решение суда вступает в законную силу по окончании десятидневного срока со дня составления его полного текста и может быть обжалованным на протяжении этого срока в Днепропетровский апелляционный хозяйственный суд.

Судья И.Н. Подобед

Полное решение составлено -

11.09.12г.