Ухвала суду № 26045072, 17.09.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"17" вересня 2012 р. Справа № 5009/729/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіПолянський А.Г., Сибіга О.М., Яценко О.В. (доповідач у справі)розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.07.2012 рокуу справі№ 5009/729/12господарського суду Запорізької областіза позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Фреш"доТовариство з обмеженою відповідальністю "Оліс ЛТД"про стягнення сумиза зустрічним позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Оліс ЛТД"доТовариство з обмеженою відповідальністю "Фреш"простягнення суми

В с т а н о в и в:

Касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року у справі № 5009/729/12 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Крім того, касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Вимоги вказаної норми процесуального закону скаржником дотримано не було, в касаційній скарзі заявник стверджує про порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Проте, всупереч вимогам процесуального закону ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, доводи скаржника на неправомірне застосування ст. ст. 525, 613, 612 Цивільного кодексу України та ст. 221 Господарського процесуального кодексу України зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, посилань на недоведеність певних обставин та не зазначено суті порушення цих норм.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст. 111, п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року у справі № 5009/729/12 повернути скаржнику.

Головуючий суддяА.Г. Полянський СуддіО.М. Сибіга О.В. Яценко