Рішення № 26040040, 19.09.2012, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-164/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2012 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді: Холода Р.С.,

при секретарі: Луньовій С.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідачів ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в якому просить солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом в сумі 139 926,25 гривень та судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_4 кредитного договору №014/17-39/844-39 від 04.05.2007 року, ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 19 022,00 долара США, строком погашення не пізніше 28.04.2013 року зі сплатою 13,5% річних за користування кредитом. В якості забезпечення наданого кредитного договору 27.04.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_5 був укладений договір поруки, на підставі якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_4 його зобов'язань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання ним умов кредитного договору. Крім того, 23.05.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_4 було укладено договір застави транспортного засобу, а саме: автомобіль марки Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1.

На цей час ОСОБА_4 порушує вимоги кредитного договору та не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

В ході судового розгляду цивільної справи позивачем було уточнено розмір позовних вимог. Так, 29.07.2010 року до канцелярії Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява представника позивача, в якій він просив стягнути солідарно з відповідачів на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/17-39/844-39 від 04.05.2007 року станом на 15.07.2010 року у розмірі 86 709 (вісімдесят тисяч сімсот дев'ять) грн. 46 (сорок шість) коп., витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та витрати з оплати судового збору.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у ньому та просив суд його задовольнити.

Відповідачі, повідомлені судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися та довірили свої інтереси представляти ОСОБА_2, який позов не визнав у повному обсязі. При цьому він пояснив, що що 05.04.2007р. ОСОБА_4 уклав договір купівлі-продажу №66-А з СП «Вінер Форд Запоріжжя/Інтрейд Групп» на купівлю автомобілю «Форд». На день укладення договору вартість автомобілю становила 96 060 грн. Своїх коштів у відповідачів на купівлю автомобілю не було і вони вирішили звернутися до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»для отримання кредиту в розмірі 96 060 грн. Відповідач погодився видати споживчий кредит та сплатити за автомобіль 96 060 грн. Кредит було оформлено на ОСОБА_4, а договір поруки укладено з ОСОБА_5 27.04.2007р. між ОСОБА_4 та Банком було укладено кредитний договір №014/17-39/844-39, згідно якого йому було надано кредитні кошти в сумі 19 022 дол. США, але ніякі долари банк йому не видавав, ніяких грошей ні українських, ні американських він не отримував. Фактично банк сплатив від його імені кошти на придбання автомобіля, перерахувавши 96 060 грн. на рахунок СП «Вінер Форд Запоріжжя/Інтрейд Групп». З незрозумілих причин банк пізніше (після травневих свят) надав йому кредитний договір за тим же номером, але вже від іншої дати, а саме від 04.05.2007р., але ніяких валютних кредитів за цим договором ні в день його укладення, ні пізніше він не отримував. Крім того фактично відповідач надав кошти за кредитним договором від 27.04.2007р. і гривнях, оскільки перерахування за автомобіль було здійснено у гривнях, що на час сплати становило 19 022 дол. США. За кредитним договором від 04.05.2007р. ніяких коштів ОСОБА_4 не отримував. На питання суду, представник відповідачів пояснив, що дійсно ОСОБА_4 частково сплачував кредит та саме у доларах США, крім того, заяву на придбання кредиту також писав у доларах США.

Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В судовому засіданні встановлено, що 04.05.2007 року між ОСОБА_4 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(правонаступник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») був укладений кредитний договір, згідно умов якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»надав ОСОБА_4 кредитні кошти у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 19 022 дол. США для придбання автомобіля, строком до 28.04.2013р. зі сплатою 13,5 % річних. Повернення кредиту та сплата процентів здійснюється у відповідності до графіку погашення.

Умовами Договору передбачено, що усі платежі для повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом повинні здійснюватися позичальником у валюті кредиту в строки та на умовах, встановлених договором.

В судовому засіданні встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав кредитні кошти, а відповідач ОСОБА_4 отримав те, на що розраховував. На момент укладення кредитного договору не існувало заборони відповідачу взяти кредитні кошти в іншій валюті, в гривні. Грошові кошти мають бути повернуті в тій самій валюті, в якій і одержані та в кількості, що відповідає умовам кредитного договору разом з нарахованими процентами та іншими платежами.

Крім того, Комунарським районним судом м. Запоріжжя розглядалася справа за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2011 року, яке було залишено у силі ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 22.02.2012 року, позивачам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було відмовлено у задоволенні позову та кредитний договір №014/17-39/844-39 від 04.05.2007 року був визнаний таким, що укладений без порушень чинного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ. Тому, на думку суду, факт належного, без будь-яких порушень укладення кредитного договору між ВАТ між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_4 не потрубує доказування.

27.04.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_5 був укладений договір поруки, на підставі якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_4 його зобов'язань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання ним умов кредитного договору. Крім того, 23.05.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_4 було укладено договір застави транспортного засобу, а саме: автомобіль марки Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст.1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

На підставі ст.544 Цивільного кодексу України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Таким чином, ОСОБА_4 вимоги кредитного договору кредитного договору №014/17-39/844-39 від 04.05.2007 року не виконує, в обумовлені строки кредит та відповідну платню по ньому не сплачує.

Станом на станом на 15.07.2010 року у ОСОБА_4 виникла заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 86 709 (вісімдесят тисяч сімсот дев'ять) грн. 46 (сорок шість) коп. (з яких: заборгованість за кредитом -8964, 35 долара США, еквівалент 70 833,60 грн., заборгованість по відсоткам -1 128,11 доларів США, еквівалент 8 914,01 грн, пеня за кредитом та відсотками -881,06 доларів США, еквівалент 6 961,85 грн.).

Суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_5 є поручителем перед позивачем за виконання умов кредитного договору №014/17-39/844-39 від 04.05.2007 року, тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є солідарними боржниками. У зв'язку з невиконанням позичальником вимог зазначеного кредитного договору у позивача виникло право вимагати від відповідачів виконання зобов'язань по кредитному договору, які останні ігнорують. Тому, є підстави для солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача суми основного боргу по несплаченому кредиту, процентів за користування кредитними коштами та пені відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.

Відповідно до ч.4 ст.174 Цивільно-процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають солідарному стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.543, 544, 553, 554, 611, 617, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 57, 60, 61, 88, 209, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми боргу за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен банк Аваль»(р\р 2909334 в ЗОД АТ „Райффайзен Банк Аваль", МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/17-39/844-39 від 04.05.2007 року 86 709 (вісімдесят тисяч сімсот дев'ять) грн. 46 (сорок шість) коп., витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) грн. та витрати з оплати судового збору у розмірі 1 399 (одна тисяча триста дев'яносто дев'ять) грн. 25 (двадцять п'ять) коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод