Постанова № 26038566, 11.09.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 вересня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/1705/12

12:07

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Брезіної Т.М.;

секретаря судового засідання -Ковальчук Т.С.;

за участю:

позивач -не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі;

представника відповідача управління Пенсійного Фонду України в м. Чернівцях -Ротара А.Г.;

третя особа на стороні відповідача -не з'явилась;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про стягнення примусово сплаченого збору,-

В С Т А Н О В И В :

В поданому до суду 13.07.2012 року адміністративному позові позивач просить суд визнати незаконними та протиправними дії УПФУ в м. Чернівцях щодо стягнення 3% збору в сумі 5777,08 грн. та стягнути з УПФУ в м. Чернівцях 3% збору в сумі 5777,08 грн. на користь позивача.

Позивач на обґрунтування позову зазначив, що 13.06.2012 року він придбав автомобіль «Mitsubishi Padjero» 2008 року випуску у громадянина ОСОБА_3 за ціною 192569,38 грн., що підтверджується Гарантійним-листом угодою від 13.06.2012 року, Довідкою-рахунком №380542 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 13.06.2012 року.

13.06.2012 року при реєстрації автомобіля у ВРЕВ УДАЇ УМВС України в Чернівецькій області позивач сплатив до Пенсійного фонду України збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3% від вартості автомобіля, що склало суму 5777,08 грн.

Позивач скористався правом на подання заяви про повернення надмірно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та написав листа до УПФУ в м. Чернівцях (далі - Відповідач). У свою чергу відповідач листом від 05.07.2012 року №14028/03 відмовив позивачу в поверненні сплаченого збору та тим самим, порушив його законні інтереси.

Відповідач подав заперечення на позов, в яких зазначив, що УПФУ в м. Чернівцях не погоджується з позицією позивача, оскільки Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР визначає порядок справляння сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в підрозділах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями інвалідів згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до законів.

Крім того, 07.06.2012 року Законом України «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» внесено зміни до п.7 ст.1, а саме: підприємства, установи та організації неналежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в підрозділах Державної автомобільної інспекції МВС України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями інвалідів згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону.

Враховуючи те, що позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування 13.06.2012 року у розмірі 3% від вартості автомобіля, що підтверджує копія квитанції №1-170, відсутні правові підстави для повернення коштів в розмірі 5777,08 грн., сплачених як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля.

Позивач в судове засідання не з'явилась, однак від нього надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити та надав уточнюючий позов, в якому просить суд визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях щодо відмови ОСОБА_2 у поверненні сплаченого 3% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях в установленому порядку вчинити дії щодо повернення з Державного бюджету, відкритого на ім'я управління Державної казначейської служби України у м. Чернівцях ОСОБА_2 сплаченого 3% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплаченого при купівлі автомобіля в розмірі 5777,08 грн.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав посилаючись на обставини викладені в запереченні та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 28.08.2012 року було залучено третю особу на стороні відповідача Державне казначейство України в Чернівецькій області, однак в зал суду третя особа не з'явилась, але 11.09.2012 року через канцелярію суду надало пояснення, в яких зазначено, що в даному випадку діяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області не являється джерелом завдання будь-якої шкоди позивачу, а отже, законних прав та інтересів позивача Головне управління не порушувало. У позові не зазначено, яким чином виконання казначейством своїх повноважень призвело до порушення прав гр. ОСОБА_2, не обґрунтовано причинного зв'язку між діями ГУДКСУ у Чернівецькій області та порушеним правом позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

13.06.2012 року позивач придбав автомобіль «Mitsubishi Padjero» 2008 року випуску у громадянина ОСОБА_3 за ціною 192569,38 грн., що підтверджується Гарантійним-листом угодою від 13.06.2012 року, Довідкою-рахунком №380542 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 13.06.2012 року (а.с.10,11,12).

Крім того, позивачем сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 5777,08 грн., що підтверджується квитанцією від 13.06.2012 року № 1-170 (а.с.5).

Позивач 20.06.2012 року направив листа до УПФУ в м. Чернівцях, в якій просив повернути надмірно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.6-7).

05.07.2012 року №14028/03 відповідачем надано відповідь, у якій позивачу відмовдено в поверненні сплаченого збору (а.с.8-9).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Пунктом 7 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №400/97-ВР) (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), якою визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Отже, відповідно до Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб, які відчужують автомобіль. Відчуження - перехід прав власності від однієї особи, до іншої. Відчуження проводиться головним чином по волі первинного власника на основі договору з набувачем майна.

Відповідно до Закону №400/97-ВР обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб, які відчужують автомобіль.

Відповідно до п.15 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» від 03.11.1998 р. №1740 (далі - Постанова №1740) суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкритті в Управліннях державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.

Натомість, відповідно до пункту 12 Постанови №1740 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).

Зважаючи на зазначену суперечність між законом і підзаконними актами, які по-різному врегульовують одне й те саме питання, суд звернув на це увагу, дав оцінку та зробив висновки, виходячи з вимог частини 4 статті 9 КАС України та вищезгаданого роз'яснення Пленуму Верховного Суду України.

Законом №400/97-ВР передбачена сплата збору лише при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі (придбанні). За таких обставин, пункт 12 Постанови №1740 не відповідає нормативно-правовому акту вищої сили - Закону, а сплачені позивачем кошти на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 5777,08 грн. підлягають поверненню.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у зв'язку із невідповідністю підзаконних актів, нормативно-правовим актам вищої сили, позивач був вимушений сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з метою реєстрації автомобіля.

Суд не приймає доводи представника відповідача стосовно того, що п.7 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким обов'язок щодо сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування покладено на осіб, які набувають право власності на легкові автомобілі, з огляду на таке. Закон України «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №4911-VІ, прийнятий 07.06.2012 року та набрав чинності 28.06.2012 року. Позивач зареєстрував автомобіль у ВРЕВ УДАІ УМВС України в Чернівецькій області та сплатив до Пенсійного фонду України збір на обов'язкове державне пенсійне страхування 13.06.2012 року, тобто, до набрання чинності Законом №4911-VІ і відповідно дані правовідносини були врегульовані п.7 ст.1 Закону №400/97-ВР, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин.

Відповідно до п.19 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ" безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Згідно положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України). В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність своїх дій, щодо відмови у поверненні сплачених позивачем 3% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позов належить до задоволення.

Відповідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. 70, 71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Византи протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях щодо відмови ОСОБА_2 у поверненні сплаченого 3% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля.

3.Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях установленому порядку вчинити дії щодо повернення з Державного бюджету з р/р 31219224700002, відкритого на ім'я управління Державної казначейської служби України у м. Чернівцях (код ЄДРПОУ 37978173, Банк: ГУДКСУ у Чернівецькій області, МФО 856135) ОСОБА_2 сплаченого 3% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплаченого при купівлі автомобіля в розмірі 5777,08 грн.

4.Органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати у розмірі 108,00 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача на користь ОСОБА_2.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-другої статті 186 КАС України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення або в разі відсутності сторони в судовому засіданні з дня одержання її копії. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі сторони можуть отримати після 17 вересня 2012 р.

Суддя : Т.М. Брезіна