Постанова № 26037358, 19.09.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/6425/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

при секретарі Грушко Н.В.

за участю:

представника позивача Лендіної Я.Є.

представника відповідача Загляди Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод»до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про визнання нечинним та скасування рішення № 44 від 19.03.2012 р. «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками, або органом Пенсійного фонду», -

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2012 р. Публічне акціонерне товариство «Верхньодніпровський машинобудівний завод» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області (далі - відповідач) з вимогою про визнання нечинним та скасування рішення № 44 від 19.03.2012 р. «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками, або органом Пенсійного фонду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішення № 44 від 19.03.2012 р. «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками, або органом Пенсійного фонду» суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки в указаний в рішенні період з 20.03.2009 р. по 09.04.2009 р. Публічним акціонерним товариством «Верхньодніпровський машинобудівний завод» були своєчасно сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Норма закону, на яку посилається у рішенні відповідач - п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» втратила чинність на момент винесення рішення. В актах перевірок позивача відповідачем не встановлено порушень підприємством вимог законодавства та зазначено про відсутність простроченої заборгованості. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволені позовні вимоги органу Пенсійного фонду щодо стягнення з позивача заборгованості за грудень 2010 р., вказана сума заборгованості сплачена підприємством.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» заперечувала, просила в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що рішення № 44 від 19.03.2012 р. відповідає вимогам чинного законодавства України. В акті перевірки фінансово-господарської діяльності не фіксується наявність заборгованості зі сплати страхових внесків, а перевіряється своєчасність і достовірність нарахування внесків шляхом перевірки первинних документів, зафіксованих в бухгалтерському обліку підприємства. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволені позовні вимоги щодо стягнення з позивача заборгованості зі сплати страхових внесків. Вказана постанова не оскаржена підприємством, заборгованість сплачена у повному обсязі. У позивач існувала заборгованість по сплаті страхових внесків за попередні періоди, тому наступні чергові сплати зараховувались в рахунок сплати недоїмки за попередні періоди.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Верхньодніпровський машинобудівний завод», зареєстроване як юридична особа 23.01.1992 р. та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 05749336 та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 22, 32).

Начальником Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області винесено рішення № 44 від 19.03.2012 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до Публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» застосовані фінансові санкції в розмірі 609, 50 грн., та нараховано пеню в розмірі 117, 14 грн. (а.с. 6).

Не погодившись з винесеним рішенням Публічне акціонерне товариство «Верхньодніпровський машинобудівний завод» направило скарги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Пенсійного фонду України (а.с. 11).

Рішеннями Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Пенсійного фонду України скарги Публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» на рішення № 44 від 19.03.2012 р. залишені без задоволення (а.с. 10, 12-14).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2011 р. з Публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» на користь Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області стягнуто суму заборгованості у розмірі 7246, 10 грн. Зазначеною постановою встановлено наявність у підприємства заборгованості зі сплати страхових внесків за період з 01.10.2008 р. по 01.01.2011 р. (а.с. 22-25).

Згідно наданої суду копії картки особового рахунку Публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» як страхувальника юридичної особи, яка має найманих працівників, станом на 20.03.2009 р. позивачу належить до сплати 18961, 73 грн. - зобов'язання за лютий 2009 року, зараховано внесків на суму 13978, 29 грн., тобто недоїмка по внесках становить 4983, 44 грн., яку позивачем сплачено 26.03.2009 р. у розмірі 122, 51 грн., 02.04.2009 р. у розмірі 400, 46 грн., 09.04.2009 р. у розмірі 4460, 47 грн.

Згідно копії картки особового рахунку Публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» як страхувальника юридичної особи, яка не має найманих працівників, станом на 20.03.2009 р. позивачу належить до сплати 1177, 51 грн., зараховано внесків у розмірі 66, 00 грн., недоїмка по внесках становить 1111, 51 грн., яку позивачем сплачено 26.03.2009 р. в розмірі 6,00 грн., 02.04.2009 р. - 24,12 грн., 09.04.2009 р. 1081,39 грн. (а.с. 47-52).

Відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, на позивача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.п. 6 п. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р. (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003р., страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/866.

Згідно до п. 5.9. ч. 5 Інструкції обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України19.12.2003 № 21-1 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до пп. 9.3.2. п. 9.3 ч. 9 Інструкції у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно, - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум; при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, - 20 відсотків зазначених сум; при затримці їх сплати понад 90 календарних днів, - 50 відсотків зазначених сум.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) за рахунком сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Частною 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до абз. 5, 6 ч. 7 розділу 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2010 року № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінивши усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Наявність у підприємства заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.10.2008 р. по 01.01.2011 р. встановлена постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2011 р., тому застосування штрафних санкцій є правомірним.

Рішення № 44 від 19.03.2012 р. «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками, або органом Пенсійного фонду», винесене Управлінням Пенсійного фонду у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про скасування рішення № 44 від 19.03.2012 р. необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позовних вимог судові витрати не підлягають присудженню з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод».

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про визнання нечинним та скасування рішення № 44 від 19.03.2012 р. «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками, або органом Пенсійного фонду» - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 03.09.2012 року.

Суддя О.С. Рябчук